27. Ринки глобальних облігацій(го) 27.

Глобальні облігації- це середньострокові та довгострокові цінні папери. Тобто вони є борговими паперами, які одночасно пропонуються інвестором різних країн на провідних ринках. Вони деномінуються в доларах. Вони зареєстровані в США, розміщуються як на амер. фін. Ринку, так і за його межами. Випускаються високо надійними позичальниками з рейтингом не нижче ЗА. Строковість- 6-10 років. Випускаються як з фіксованою, так і з плаваючою % ставкою. Існує можливість дострокового випуску. Інвесторами є ЦБ найбагатіших країн світу ( нац. Фін. Посередники, страх. Компанії, інвест. та пенс. Фонди).

Переваги ГО:

-випуск. Як на внутр. Так і на між нар. Фін. Ринках;

- широкий продаж забезпечує найвищ. Рівень ліквідності;

- випуск таких облігацій не має обмежень щодо max обсягу емісії, але min є 500 млн дол.;

- дає змогу емітентам залучати вел. Обсяг фін. Рес., але з min % ставкою;

- відсутність конкуренції між інвесторами різних регіонів;

- так як облігації мають глобальне розміщення, то жоден з регіонів не має великого впливу на нижчий регіон;

- створення світового базисного випуску облігацій, що забезпечує базові співвідношеня для визначення ціни облігацій.

В 1989 р. МБРР почав випуск ГО. Продаються в США, Японії, країнах ЄС. Основні валюти -долар та євро

28.Внутрішньофірмові фінансові трансакції. 28.

Механізм внутрішньофірмових фінансових трансакцій відіграє важливу роль у фінансовій системі ТНК. Він дає змогу здійснювати арбітраж трьох видів- податковий арбітраж, фінансового ринку,регулятивної системи. Трансфертне ціноутворення є одним із головних механізмів внутрішньокорпораційних фін трансакцій. Воно справляє суттєвий вплив на переміщення фондів, зменшення загальнокорпоративних податків та тарифних платежів, уникнення валютного контролю та приховання реальної прибутковості підприємства ТНК. Поширеним механізмом пересування ліквідності між філіями є також механізм прискорення або затримування платежів, який дає змогу змінити потоки ліквідності між структурними підрозділамиТНК, їхні позиції готівки і платежів. Між фірмовий ефект цього механізму може полягати в надані переваг одній фірмі та завданні збитки іншій. У структурі ТНК можуть діяти центри повторних рахунків. Вони дають можливість централізовано управляти всіма валютними трансакціями, оптимізувати потоки готівки, урегульовувати внутрішньокорпораційні рахунки філій у місцевих валютах, уникнути додаткових валютних ризиків та спотворень, які є наслідок зміни валютних курсів. Ще один механізм фін трансакцій- комісійні та технологічні платежі.Комісійні платежі(винагороди)- компенсація за професійні послуги та досвід, надані філії батьківською компанією або інші філією. Технологічні платежі(«роялті»)-це…. Використання механізму комісійних та технологічних платежів прямо пов’язане з податковими рішеннями та валютним контролем урядів. Найбільш поширеним і важливим засобом переміщення фондів від філій до батьківської компаній є виплата дивідендів. Серед факторів, що впливають на рішення про виплату та трансфер дивідендів,-рівень податків, валютні ризики та вал контроль,різні фін потреби та можливості доступу до фін ресурсів, норми виплат дивідендів батьківської фірми. Механізм внутрішньокорпораційних кредитів також може використовуватися для фінансування діяльності філій і міжнародного переміщення фондів. Основні типи таких кредитів — прямі кредити, тобто звичайні кредити батьківської фірми філії; "фасадні" кредити, які опосередковуються каналами банку, що виступає як "фасад" усієї трансакції; паралельні кредити, тобто кредити, що складаються з двох пов'язаних, але формально окремих позик. "Фасадні" кредити та пара­лельні кредити є ефективним засобом для репатріації фондів.

Вибір валюти розрахунків може також розглядатися як специфічний фінан­совий механізм. Він може мати суттєвий вплив на рівень податкових платежів ТНК та нейтралізувати валютний контроль уряду країни, що приймає. Транснаціональні корпорації намагаються деномінувати внутрішньокорпораційні трансакції таким чином, щоб курсові доходи утворювалися у країнах з низькими ставками податків, а збитки — у країнах з високими податками