Продовження Лекції № 12 (для самостійного конспектування і опрацювання)

Сколіоз – це бічне викривлення хребта у фронтальній площині. Реберний горб, який при цьому спостерігається, утворює деформацію з опуклістю вбік і ззаду – кіфосколіоз. Пильна увага до сколіозу пояснюється тим, що при важких формах захворювання виникають значні порушення в найважливіших системах організму, які приводять до зменшення тривалості життя, працездатності і до інвалідності. В інформаційних джерелах чітко окреслені й добре вивчені зміни у дихальній, ССС і ВНС при важких формах сколіозу. Наводяться дані про наявність порушень функції зовнішнього дихання, серцевого ритму і обмінних процесів в міокарді, недостатньої адаптації ССС до фізичних навантажень, зниження ряду показників фізичного розвитку. Сколіоз зустрічається набагато частіше, ніж про це думають.

Деякі види сколіозу

За даними Петербурзького дитячого ортопедичного інституту ім. Г.І.Турнера, у 40% обстежених школярів старших класів виявлено порушення статики, що вимагає лікування. Назву сколіоз отримує за рівнем вигину; шийний, грудний або поперековий і, відповідно, випуклого боку викривлення. Таким чином, можна зустріти, наприклад правосторонній грудний сколіоз.

Сколіоз може бути простим, або частковим, з одною бічною дугою викривлення, і складним – кілька дуг викривлення в різні боки і, нарешті, тотальним – викривлення захоплює весь хребет. Сколіоз може бути фіксованим і нефіксованим, що зникає в горизонтальному положенні, наприклад при вкороченні однієї кінцівки. Одночасно зі сколіозом звичайно спостерігається і його торсія – поворот навколо вертикальної осі, причому тіла хребців виявляються повернутими в опуклу сторону, а остисті відростки в увігнуту. Торсія сприяє деформації грудної клітки і її асиметрії, внутрішні органи при цьому стискаються і зміщуються. Початкові явища сколіозу можуть бути виявлені вже в ранньому дитинстві, але в шкільному віці (10-15 років) він виявляється найбільш виражено.

Хребет, якщо дивитися на нього ззаду, повинен бути прямим. У декого він, однак, приймає 8-подібну форму (сколіоз). У легких випадках це не веде до яких-небудь ускладнень. При значному викривленні хребта, коли він повертається навколо своєї осі, іноді виникають болі і його здатність нормально функціонувати зменшується. З точки зору біомеханіки, процес формування сколіотичної деформації – це результат взаємодії факторів, які порушують вертикальне положення хребта, і пристосувальних реакцій, направлених на збереження вертикальної пози.

Види і причини сколіозу.

Етіологічно розрізняють сколіози вроджені (по В.Д.Чакліну вони зустрічаються в 23%), в основі яких лежать різні деформації хребців: недорозвинення; клиноподібна їх форма; додаткові хребці і т.д.

Сколіоз по Чакліну

До набутого сколіозу відносяться:

1. Ревматичні, що виникають зазвичай раптово і обумовлюється м'язовоїю контрактурою на здоровій стороні при наявності явищ міозиту або спондилоартрити.

2. Рахітичні, які дуже рано виявляються різними деформаціями опорно-рухового апарату. М'якість кісток і слабкість м'язів, носіння дитини на руках (переважно на лівій), тривале сидіння, особливо в школі – все це сприяє прояву і прогресуванню сколіозу.

3. Паралітичні, частіше виникають після дитячого паралічу, при односторонньому м'язовому ураженні, але можуть спостерігатися і при інших нервових захворюваннях.

4. Звичні, на фоні звичної поганої постави (часто їх називають «шкільними», оскільки в цьому віці вони отримують найбільшу вираження). Безпосередньою причиною такого виду сколіозів можуть бути неправильно влаштовані парти, розсаджування школярів без урахування їх росту і номерів парт, носіння портфелів з перших класів, тримання дитини під час прогулянки за одну руку і т.д.