13. Які дії виконує видавництво при прийомі рукопису від автора?

Перш за все, видавництво має встановити правила оформлення рукописів для своїх авторів та опублікувати їх. Рукопис реєструється в спеціальному журналі, автору видається розписка про прийом. На рукопис заводиться «справа», першим документом якого стає розписка на її отримання, а другим – картка руху рукопису.

14. Дати визначення поняттю рецензія, суть внутрішньої рецензії видавництва.

Рецензія – це текст, що містить критичну оцінку твору і призначений як для публікації, так і для внутрішнього користування – з метою вирішення питання про його видання. Суть внутрішньої рецензії, яка представляє собою відгук провідного редактора, полягає в оцінці рукопису з точки зору головного питання – видавати твір чи ні.

1. Підсумок кожної рецензії повинен містити один з трьох стандартних висновків. Навести їх зміст.

Підсумок кожної рецензії повинен містити один з трьох стандартних висновків:

1. можна видавати в наданому вигляді (зрозуміло, після всіх редакційно-видавничих процесів, мова йде про змістовний бік твору);

2. не можна видавати;

3. можна видавати, але з умовою доопрацювання рукопису з урахуванням зауважень рецензентів і видавництва.

Остання оцінка – найпоширеніша. В цьому випадку автору пропонують внести відповідні зміни і доповнення, природно, за умови згоди автора, і привести свою аргументацію зауважень, з якими не згоден.

15. Дайте визначення поняття «редагування» та наведіть види редагування, які використовуються у видавничій справі.

Редагування (від французького redaction, латинського redaktus – наведений в порядок) – багатозначне поняття, в нашому випадку – частина видавничого процесу, змістом якої є робота над рукописом твору з метою поліпшення його в літературному, мовному, професійному, науковому, соціальному відносинах.

Види редагування, використовувані у видавничій справі:

• літературне,

• наукове та / або

• спеціальне,

• художнє,

• технічне.

Однак основним з них являється літературне.

16. Що називається редакторською правкою і з чого вона складається?

Сукупність усіх виправлень і змін, внесених в процесі редагування і коректурної роботи, називається правкою.

Редакторська правка включає:

• правку-скорочення, призначену для скорочення тексту до планованого розміру (природно, за згодою автора і без втрат ідейно-змістовного плану);

• правку-обробку, що вживаються редактором з метою поліпшення композиції, структури твору, усунення стилістичних, логічних та інших помилок і недоліків;

• правку-переробку, вживаються при необхідності корінного змінення тексту.

17. Дайте визначення поняття «коректура» та назвіть етапи роботи по коректурі одного і того ж твору.

Коректура (від латинського сorrektura – виправлення, покращення) – стадія виробничого процесу видання книг, газет, журналів та інших друкованих матеріалів, на яких усуваються різні помилки і недоліки, допущені при редагуванні і наборі.

Коректорська правка за характером і способам її виконання ділиться на:

• правку - вичитку, під час якої шляхом уважного читання виправляються технічні погрішності;

• правку звіряння для перевірки виправлень в зверстаних аркушах, виконану шляхом як наскрізного читання коректурних відбитків, так і порядкової читки;

• правку - підчитку, виконувану двома коректорами, один з яких читає вголос текст оригіналу, а інший стежить за виправленнями і повідомляє про кожну з них другому коректору з метою усунення пропусків у виправленні і невідповідностей з оригіналом;

• зведення, виконану в друкарні з метою зведення всіх видів правок та контролю за правильністю рядків, полос, друкованих аркушів в цілому, кальок.

18. Назвіть типи коректурних знаків.

Існують різні типи коректурних знаків:

• знаки заміни (букв, слів, рядків),

• знаки вставки,

• знаки викиди,

• знаки перестановки,

• знаки перестановки елементів набору,

• знаки збільшення,

• зменшення,

• введення,

• вирівнювання і знищення прогалин,

• знаки шрифтових виділень та змін,

• знаки відміни зроблених виправлень.

19.Назвіть три види коректурних відбитків.

Розрізняють три види коректурних відбитків:

• гранки – відбитки з набору, без отримання числа рядків і знаків у рядку;

• зверстані листи (поліграфічний термін – верстка) –

• відбитки зі зверстаних смуг (тобто, таких, якими будуть в видрукуваній книзі) і звіряльні листи (поліграфічний термін – звірка) – відбитки з смуг після виправлення, внесених друкарнею.

20. Для комфортності читання переважними є кеглі не менше___ і не більше ____, а довжина рядка – _____ знаків.

Для комфортності читання переважними є кеглі не менше 9-го і не більше 14-го, а довжина рядка – 50-55 знаків.

21. Назвіть типи журналів, які визначаються ГОСТом.

• за періодичністю виходу — переважно не буває щоденних журналів

• за форматом;

• за характером, по характеру подачі інформації;

• пов'язані з фахом ( Бібліотекар, Робітниця, Бджілництво тощо )

• орієнтовані на певний вік ( Юний натураліст, Юний художник, Юний технік, Студентський мерідіан, Техніка - молоді )

22. Назвіть типи газет по ГОСТу

• за принципом територіального поширення та охопленням аудиторії — загальнонаціональні, регіональні (республіканські, обласні, крайові), місцеві (міські, районні), *внутрішньокорпоративні (звернені до співробітників певної організації);

• за тематикою — ділові, загальнополітичні, галузеві, рекламно-інформаційні, розважальні, змішані; також за віковим принципом — дитячі, молодіжні газети, газети для пенсіонерів і тд.;

• за періодичністю — щоденні (ранкові або вечірні), щотижневі, щомісячні;

• за форматом — A4, Берлінер, A3, A2;

• за стилем оформлення — кольорові, чорно-білі і чорно-білі з кольоровими вставками;

• за вартістю — платні та безкоштовні;