- •Розділ 1 теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •Тема 1. Бжд - як категорія.
- •Тема 2. Небезпека. Ризик - як оцінка небезпеки.
- •Тема 3. Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з оточуючим середовищем та технікою «здоров'я людини, як медико-біологічна та соціальна категорія.
- •Тема 4. Психологічні особливості людини
- •Тема 5. Раціональні умови життєдіяльності людини.
- •Тема 6. Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •Тема 7 Природні небезпеки
- •Тема 8 Дія шуму і вібрації на організм людини
- •Тема9 Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
- •Тема 10 Небезпека електричного струму
- •Тема 11 Небезпека хімічних речовин
- •Клас нхр за принципом вибіркової токсичності
- •Тема 12 Соціальні та політичні небезпеки
- •Тема 13 Комбіновані небезпеки
- •Тема 14 Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків.
- •Тема 15 Надання першої долі карської допомоги потерпілому.
- •Переохолодження
- •Тема 16. Управління та нагляд за системою безпеки життєдіяльності.
- •Кабінет Міністрів України
- •Кабінет міністрів україни
Тема 5. Раціональні умови життєдіяльності людини.
Людина як частина природи є біологічним суб'єктом. За своєю тілесною будовою і фізіологічними функціями людина належить до тваринного світу.
Людина як біологічний вид має:
характерні тілесні ознаки (прямоходіння);
високорозвинений мозок;
мислення та мова, які з'явилися в результаті трудової суспільної діяльності.
Соціологія досліджує людину як особистість, як елемент соціального життя, розкриває механізми її становлення під впливом соціальних факторів.
Потреби - це нужда, необхідність для людини того, що забезпечує її існування і самозабезпечення.
Потреби поділяються на групи:
фізіологічні і сексуальні (в їжі, диханні, житлі);
екзистенціальні (потреби у безпеці свого існування, впевненості у завтрашньому дні);
соціальні (у належності до колективу, групи чи спільноти у спілкуванні);
престижні (у повазі з боку інших, їх визнанні та високій оцінці своїх якостей);
особистісні (у самовираженні, у самореалізації);
духовні (потреби в нових знаннях про навколишній світ).
Тепер розглянемо середовище в якому живе діє людина:
природне середовище - космічний простір чи зовнішня оболонка Землі, в якому живе людина.
культурно-побутове - це такі явища, як виробництво культурних цінностей, життя сім'ї, побутові проблеми, освіта, виховання тощо.
соціально-політичне - включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві-класові, національні, групові, міждержавні тощо. Саме ця сфера охоплює такі явища і процеси, як революція, реформа, війна.
Психофізіологія, праці - вивчає зміни, які викликані процесом, що протікають в середині організму людини, які впливають на рівень її працездатності.
Продуктивність - кількість продукції, яка вироблена людиною за одиницю часу.
Продуктивність людини визначається такими факторами:
рівнем розвитку в країні науки і техніки;
державним устроєм;
ефективністю засобів виробництва;
якістю організації праці.
При виконанні фізичної роботи працездатність можна охарактеризувати як максимальну потужність механічної роботи людини. Працездатність при керуванні складною технікою можна охарактеризувати як максимальну кількість інформації одержаної в одиницю часу працівником і переробленою ним в розпорядження і дії, які чітко відповідають виробничим завданням. Рівень працездатності людини в різні періоди робочого дні різний.
Динаміку працездатності можна уявити так: на початку робочої зміни у кожної людини настає період входження в роботу. З фізіологічної точки зору - процес пристосування організму до праці. Чим скоріше людина вступає в працю тим точніше стають її трудові прийоми, рухи.
Другий період - період стійкої працездатності. Це період, коли людина працює з найвищою віддачею. На різних роботах він триває 2-3 години.
Третій період - період втоми (перед обідом). Він настає швидше.
Після обіду все повторюється знову.
Щоб збільшити час стійкої працездатності треба вдосконалити режим праці і відпочинку працюючих: вводять маленькі перерви, покращують умови праці.
Фактори, що впливають на процес праці:
функціональні - фактори зумовлені характером та змістом праці;
професійні - визначають рівень і якість підготовки кадрів;
соціально-демографічні - покращення соціально-психологічного клімату в колективі, розвиток його внутрішньо колективних відносин;
керівні - пов'язані з вдосконаленням якості підготовки і підвищення професійного рівня керівників виробництва (розробка нових форм, рекомендацій направлених на подальше вдосконалення стилю і методу виробництва);
соціально-гігієнічні - пов'язані з покращенням охорони праці працюючих;
соціально-невиробничі - пов'язані з покращенням житлово-комунальних та культурних умов життя робітників, раціональної організації їх побуту і відпочинку;
підвищення культури виробництва.
Виробничий травматизм - пошкодження органів чи клітин людини, з порушенням їх цілісності і функцій, що зумовлюється дією факторів зовнішнього середовища.
Причини виробничого травматизму:
технічно-конструктивні недоліки дорожньо-транспортних засобів, гаражного обладнання, інструментів.Недосконалі технологічні процеси, відсутність засобів індивідуального захисту;
організаційні - відсутність або неякісне проведення інструктажу, відсутність технічного нагляду за працею, порушення режиму праці та відпочинку робітників, використання робітників не за професією;
санітарно-гігієнічні - незадовільне освітлення робочих місць, не сприятливі метеорологічні умови, підвищена концентрація шкідливих речовин в повітрі робочої зони, великий рівень шуму та вібрації;
психофізіологічні - невідповідність анатомо-фізіологічних і психологічних властивостей організму людини в умовах праці, незадовільний психологічний клімат в колективі, послаблення самоконтролю, непотрібний ризик.