1.3. Побудова еліпса
AutoCAD дозволяє промальовувати як еліпси, так і еліптичні дуги. Еліпс побудувати неважко. Після запуску команди потрібно ввести початкову і кінцеву точки однієї з його осей, а потім указати половину довжини перпендикулярної осі.
Вибір інструмента здійснюється натисканням кнопки Еліпс на панелі Креслення, введенням команди Ellipse із клавіатури або зі спадаюче меню Креслення запуском команди Еліпс.
Командний діалог побудови еліпса, приведеного на мал. 4.3.1, має вигляд: Command: _ellipse
Specify axis endpoint of ellipse or [Arc/Center]: 10,70
Specify other endpoint of axis: 60,70
Specify distance to other axis or [Rotation]: 10
Якщо вибрати параметр Center, то потрібно буде спочатку ввести центр еліпса, координати кінця однієї з його осей (або просто ввести половину її довжини), а потім указати половину довжини перпендикулярної осі.
Для побудови еліптичної дуги після запуску команди Ellipse варто вибрати параметр Arc і далі додержуватися запитів AutoCAD. Фактично потрібно побудувати повний еліпс, а в останніх двох запитах указати початковий і кінцевий кути дуги.
Приклад. Побудувати еліптичну дугу, у якої координати горизонтальної осі (170,70) і (120,70), довжина іншої осі 16 (уводимо половину, тобто 8) і кут від 0 до 200про (див. мал. 4.3.2). Command: _ellipse
Specify axis endpoint of ellipse or [Arc/Center]: A
Specify axis endpoint of elliptical arc or [Center]: 170,70
Specify other endpoint of axis: 120,70
Specify distance to other axis or [Rotation]: 8
Specify start angle or [Parameter]: 0
Specify end angle or [Parameter/Included angle]: 200
Рис. 4.3. Побудова еліпса й еліптичної дуги.
Уведення координат точок еліпса можна здійснити будь-як методом, у тому числі й автоматизованим.
1.4. Побудова кільця
Кільце – об'єкт AutoCAD представляющий собою дві ок-ружности з загальним центром, простір між якими за-лите поточним кольором мал. 4.4.1. В окремому випадку, коли диа-метр внутрішньої окружності дорівнює 0, кільце виглядає як коло (див. мал. 4.4.2).
Рис. 4.4. Об'єкт кільце.
У процесі промальвки кільця потрібно вказати діаметри внутрішньої і зовнішньої окружностей, а потім увести координати центра об'єкта.
У панелі Креслення цього об'єкта ні, тому для промальовки кільця потрібно набрати команду Donut із клавіатури або зі спадаюче меню Креслення запустити команду Кільце.
Приклад. Намалювати кільце, у якого внутрішній діаметр дорівнює 10, зовнішній – 20, а координати центра (40,50). Command: donut
Specify inside diameter of donut <5.0000>: 10
Specify outside diameter of donut <15.0000>: 20
Specify center of donut or <exit>: 40,50
Після введення координат центра кільця AutoCAD виводить запит на введення координат центра наступного кільця, тобто про-цесс промальовки стає циклічним. Вийти з команди можна натисканням Esc або Enter.
1.5. Побудова сплайна
Сплайн – це згладжена крива, що проходить через зазначені користувачем точки рис. 4.5. Точки можна вказати будь-яким способом. Сплайн використовується в тих випадках, коли необхідна крива довільної форми. На-приклад, при створенні карт за допомогою сплайнов зручно виконувати лінії горизонталей.
Вибір інструмента здійснюється натисканням кнопки
Сплайн на панелі Креслення (мал. 1.6) або введенням команди Spline із клавіатури або зі спадаюче меню Креслення запуском команди Сплайн.
У процесі промальоквки сплайна користувач повинний указати координати опорних точок (будь-яким способом), після введення останньої натиснути Enter, потім налаштувати дотичні до початкової і кінцевої точок побудованої кривої.
Приклад. Побудова сплайна показаного на мал. 4.5.1 (В останні три рядки командного діалогу користувач може нічого не вводити, а просто натискати Enter).
Command: _spline
Specify first point or [Object]:
Specify next point:
Specify next point or [Close/Fit tolerance] <start tangent>:
Specify next point or [Close/Fit tolerance] <start tangent>:
Specify next point or [Close/Fit tolerance] <start tangent>:
Specify next point or [Close/Fit tolerance] <start tangent>:
Specify start tangent: Specify end tangent:
Рис. 4.5. Побудова сплайна.
Винесеннями відзначені опорні точки. Настроювання дотичних до початкової і кінцевої точок необхідно для того щоб програма точно відбило вигин кривої на початку і наприкінці об'єкта. Фактично для того щоб настроїти дотичні, потрібно або мишкою, або з клавіатури вказати координати точок №0 і №N+1.
На мал. 4.5.2 зображені сплайни, побудовані по трьох точках з однаковими координатами. Розходження в зовнішньому виді цих об'єктів визначаються настроюванням дотичних до начальної і кінцевої точок — координатами точок 0 і N+1=3+1=4.
Якщо зовнішній вигляд сплайна влаштовує користувача відразу після вказівки останньої точки, то для завершення роботи достатньо три рази підряд натиснути Enter.
У команди Spline є три параметри: Object – дозволяє перетворити об'єкт у сплайновую лінію. Дана команда тільки до поліліній; Close – з'єднує останню і першу точки сплайна. Після вибору цього параметра AutoCAD просить настроїти дотичну до точки з'єднання; Fit tolerance – установлює відстань між лінією сплайна й опорною точкою. За замовчуванням відстань дорівнює 0 і лінія проходить по точках. Якщо відстань збільшити, то AutoCAD буде гнути лінію сплайна не по точках, а в межах указан-ного діапазону щодо точки.