- •Визначте, недоліки і переваги одиничного та масового виробництва?
- •Проаналізуйте зв’язки між елементами операційної системи на прикладі Полтавського університету?
- •3. Порівняйте ефективність одиничних та серійних переробних систем
- •4. Характерні особливості один та сер переробних систем
- •5 Характерні особливості переробних підсистем масового та неперервного процесу
- •Зміст і завдання технологічної підготовки виробництва
- •11. Організація енергетичного господарства
- •12. Організація інструментального господарства
- •13. Організація ремонтного господарства
- •14. Загальна характеристика інфраструктури підприємства і системи технічного обслуговування
- •15. Сучасні підходи до операційної системи підприємства
- •16. Особливості використання процесного підходу при управління операційної системою в умовах високої конкуренції
- •19. Стратегія операційної системи : сутність, основні складові та характеристика основних елементів
- •20. Тактичне і стратегічне управління операційної системою підприємства
- •23. Динамічна модель операційної системи.
- •24. Основні закони та закономірності в процесі управління операційною діяльністю підприємства.
- •Принципи управління виробничою діяльністю
- •Роль і значення формалізації для управління операційною діяльністю підприємства.
- •29. Організація контролю якості на підприємстві
- •30. Інструментарій системи управління якістю і її взаємозв’язок з переробною, забезпечуючої та підсистемою планування і контролю
12. Організація інструментального господарства
інструментальне господарство на підприємстві створюється для виконання робіт із забезпечення виробництва інструментом та технологічним оснащенням, організації їх зберігання, експлуатації і ремонту. - (1 299) Структура та організаційні форми інструментального господарства вельми різноманітні і залежать від типу виробництва, виду продукції, що випускається, її конструкторської та технологічної складності та обсягу виробництва.
Інструментальне господарство на підприємстві включає npoізводственние ланки (ділянки, цехи) з виготовлення інструментів, складські та комплектуючі підрозділи (центральний інструментальний склад, цехові інструментально-роздавальні комори); підрозділу з відновлення й ремонту інструментів; підрозділу з інструментообеспеченію робочих місць.
Завдання та обсяг робіт з організації інструментального господарства визначаються особливостями основного виробництва складністю продукції, що випускається, використовуваним обладнанням, масштабами виготовлення однотипної продукції та ступенем її новизни.
Разом з тим від рівня організацій цього господарства та якості інструменту залежать інтенсивне використання обладнання, технологічні параметри його роботи, рівень продуктивності праці і в цілому результати роботи всього підприємства.
Складність організації і планування виробництва й експлуатації інструментів обумовлюється величезною номенклатурою оснащення, високими вимогами до її якості і стійкості, великим впливом інструментального господарства на економіку підприємства . Так, на частку проектування і виготовлення технологічного оснащення при освоєнні нових виробів припадає більше 80% трудомісткості всіх робіт з підготовки виробництва. Для виготовлення і збірки нової конструкції автомобіля, наприклад, необхідний комплект інструментарію, що включає до 20 000 типів ріжучого, вимірювального і допоміжного інструменту. Показником технічної оснащеності служить коефіцієнт оснащення, який визначається як відношення кількості використовуваного інструменту до числа робочих місць.
Основними завданнями організації інструментального господарства є:
• визначення потреби та планування забезпечення підприємства оснасткою;
• забезпечення підприємства покупної оснасткою, організація і реалізація зв'язків по кооперації виробництва оснащення з підприємствами;
• підготовка виробництва та виготовлення оснащення на підприємстві, її випробування та налагодження;
• нормування витрат оснащення;
• організація експлуатації оснащення і технічний нагляд за її експлуатацією;
• забезпечення робочих місць оснасткою;
• організація обліку і зберігання оснащення;
• організація експлуатації стандартної і переналагоджуваною оснащення і забезпечення її максимально раціонального застосування;
• відновлення оснащення;
• контроль за впровадженням оснащення, облік та аналіз ефективності її використання;
• вдосконалення організації забезпечення виробництва оснасткою.
13. Організація ремонтного господарства
Основним завданням функціонування ремонтного господарства підприємства є забезпечення безперебійної експлуатації устаткування. Служба ремонтного господарства в системі управління підприємством підпорядкована головному інженеру. До її складу входять: ремонтно-відновлювальна база підприємства, склади, цехи і загальнозаводські відділи ремонтного господарства (технологічно! Обладнання, диспетчерський).
Залежно від масштабів виробництва ремонтно-відновлювальна база підприємства може містити ремонтний механічний цех, який виконує ремонт технологічного обладнання; ремонтно-будівельний цех, який виконує ремонт будівель, споруд, виробничих, складських та службових приміщень; електроремонтний цех, підпорядкованих головному ^ енергетику і виконує ремонт енергоустаткування, а та склади обладнання та запасних частин. Крім того, в цехах доцільне створення ремонтних баз, підпорядкованих цехів механіку, головним завданням яких є підтримка в ботоспособном стан технологічного обладнання, здійснення профілактичних оглядів, різноманітних ремонтних робіт.
Загальнозаводські відділи ремонтного господарства підпорядковуючи головному механіку поряд з ремонтно-механічним і ремонтно-будівельним цехами. Разом з цими підрозділами в її службі можна організувати бюро планово-попереджувального ремонту і планово-виробниче бюро.
Характерними роботами для ремонтного господарства підприємства є:
• паспортизація та атестація обладнання;
• розробка технологічних процесів ремонту та їх оснащення;
• планування та виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання;
• модернізація обладнання.