2.3 Форми розрахунків

Підприємство самостійно обирає форми розрахунків з іншими підприємствами, організаціями й установами. Банк на договірній основі здійснює касово-розрахункове обслуговування своїх клієнтів, списує грошові кошти з рахунків підприємств у черговості, яку визначає керівник підприємства згідно з Положенням «Про безготівкові розрахунки в господарському обігу України». Якщо на підприємстві накопичилися документи по платежах з безспірним стягненням коштів, згідно з чинним законодавством України оплата їх провадиться банком при надходженні коштів у примусовому порядку за календарним надходженням цих документів.

У практиці торгівлі існують наступні види розрахунків, які умовно можна класифікувати в такий спосіб :

- Грошові форми розрахунків;

- Безгрошові форми розрахунків.

До безгрошової форми розрахунків відносяться тільки бартерні угоди, безвалютний, збалансований обмін товарами й послугами, обумовлений головним чином недостачею іноземної валюти. Оформляється єдиним договором, у якому втримується оцінка товарів (послуг), необхідна для еквівалентності обміну, визначення страхових сум, оцінки претензій, нарахування санкцій.

Всі інші розрахунки ставляться до грошової форми. Грошові форми розрахунків підрозділятися на наявні й безготівкові. Безготівкові особисті розрахунки найбільше часто використовуються в торговельній практиці і мають безліч варіантів:

1. Акцептні форми розрахунків;

2. Акредитиви;

3. Платіжна вимога;

4. Платіжне доручення;

5. Поштовий переказ;

6. Вексель;

7. Передоплата;

8. Товарний кредит;

9. Чек;

10. Кредитна карта;

11. Платежі «on-lіne».

Акцептні форми розрахунків - найпоширеніша форма безготівкових розрахунків. При даній формі розрахунків Постачальник виписує рахунок-фактуру й платіжну вимогу й здає їх на інкасо в банк. Банк пересилає копії в банк Платника. Після перевірки Покупцем відповідності отриманого товару по рахунок-фактурі, він або приймає до оплати, або при певних випадках має право відмовитися, повністю або частково від акцепту. Як правило, використовується в тих випадках, коли Постачальник і Покупець давно співробітники, і добре знають один одного з ділової сторони, або у випадку планових платежів (коли відпуск продукції або послуг виробляється систематично й рівномірно). Суми й строки платежів установлюються за узгодженням сторін, а копії угод надаються в банк. Час від часу за спільною домовленістю, сторони звіряють свої баланси по платежах і поставках. Зручно використовувати акцептну форму при зустрічних поставках, тому що механізм заліку взаємних вимог дозволяє не відволікати кошти з обороту, що при вмілому використанні може дати зниження витрат на 1-5%.

Менш поширеною в Україні, але загальноприйнятою у світовій практиці формою розрахунків є акредитив. Акредитив - наказ банку платника здійснювати платіж постачальнику в банку постачальника за рахунок перерахованої платником суми коштів для цих потреб. Відкривається він платником на вимогу постачальника за рахунок власних коштів або кредитів банку в сумі, передбаченій в акредитивному договорі та на визначений термін. Акредитив використовується лише для розрахунків з одним постачальником для безготівкової оплати поданих ним рахунків. Термін дії та порядок розрахунків акредитивами визначається договором між платником і постачальником. Акредитиви поділяють на

- відзивні, які можуть бути змінені, або анульвані банком платника за його дорученням без погодження з постачальником;

- безвідзивні, які змінюються тільки за згодою постачальника, на користь якого його відкрито.

Постачальник може відмовитися від використання акредитива, якщо така можливість обумовлена при його оформленні. Відзивний акредитив невигідний постачальникам і тому використовується рідко. У бухгалтерському обліку на суму акредитива, виставленого у національній валюті, підприємство робить запис:

Дебет рах. 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитиви»)

Кредит рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті» (на суму акредитива, відкритого за рахунок власних коштів)

Кредит рах. 601 «Короткострокові кредити банків в національній валюті» (на суму акредитива, відкритого за рахунок кредиту, наданого банком).

Для одержання грошових коштів за акредитивом, депонованим у банку постачальника, постачальник, який відвантажив продукцію, надає реєстр розрахунків і необхідні документи, зумовлені акредитивом, обслуговуючому банку до закінчення терміну дії акредитива. Не приймаються до оплати з акредитива документи без дат відвантаження, номерів і дат приймально-здавальних документів, номерів квитанцій.

Акредитив може бути безвідкличним, відкритим на певний період без права анулювання до витікання цього строку, і відкликаним, дія якого може бути припинена банком до настання зазначеного в акредитиві строку. Акредитив може бути підтверджений іншим банком і непідтверджений. У випадку підтвердженого акредитива банк, через який проходить його оплата, приймає на себе зобов'язання здійснити платіж зазначеної в акредитиві суми незалежно від надходжень засобів банку, у якому акредитив був відкритий. При відсутності такого підтвердження акредитив є непідтвердженим.

Реєстри рахунків без зазначення в них дати відвантаження, номерів товарно-транспортних документів, номерів і дати приймально-здавальних документів і виду транспорту, яким відправлений вантаж при прийманні товару представником підприємства (покупця) на місці у постачальника, банком до виконання не приймається. Виплата з акредитива готівкою не дозволяється.

При одержанні повідомлення виконуючого банку про списання грошових коштів з акредитива в оплату рахунків постачальника підприємство-покупець робить запис

дебет рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

кредит рахунка 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитив»). Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, одержаних від постачальника, відображається записом по дебету рахунків 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок),

22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»,

28 «Товари» кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Платіжне доручення - письмове розпорядження Платника банку про списання з його розрахункового (поточного) рахунку й зарахуванні на рахунок Одержувача суми коштів. Воно виписується за встановленою формою й може бути пред'явлене в банк у плині декількох (звичайно не більше 10 календарних днів) після виписки. Зручний платіж таким видом розрахунків як передоплата надає виробникові найбільший захист від фінансових криз.

На суму оплачених банком платіжних доручень (на підставі виписок банку):

кредитується рахунок 31 «Рахунки в банках» і

дебетуються рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»,

рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами»,

рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» тощо.

Доручення приймаються до виконання тільки на суму , яка може бути сплачена готівкою з рахунка підприємства, або за рахунок кредиту. У разі відсутності грошових коштів доручення обліковуються на позабалансовому рахунку.

З використанням платіжних доручень здійснюються також «розрахунки за плановими платежами», які провадяться у разі, якщо між підприємствами здійснюються постійні і рівномірні поставки продукції, робіт, послуг. У цьому разі розрахунки здійснюються виходячи з планових поставок за обумовлений період. Але нині Постійні зв’язки між підприємствами різко скорочено (тому обсяг розрахунків за допомогою планових платежів також значно зменшився).

Платіжні доручення приймаються для здійснення попередньої оплати за товари, роботи, послуги, а також для завершення розрахунків на підставі актів звірення взаємної заборгованості суб’єктів господарювання.

Платіжну вимогу виписує постачальник на підставі товарних документів на відвантажені товари й передає в обслуговуючу його установу банку. Установа банку постачальника пересилає платіжну вимогу в установу банку одержувача товарів, де вона пред'являється до оплати відповідно до правил безготівкових розрахунків. У платіжній вимозі вказуються номери її дати товарних документів , що засвідчують відвантаження й загальну суму платежу. Платіжна вимога може бути й товарним документом, якщо в ньому зазначена кількість, ціна, і сума вартості товару й тари, розмір і сума ПДВ. Платіжна вимога й прикладені до неї документи підлягають перевірці відповідальними посадовими працівниками підприємства-одержувача товару. Перевірці підлягає правильність цін, транспортних видатків, розміри торговельних і оптово-збутових знижок, відповідність відвантажених товарів умовою договору поставки.

Різновид платіжної вимоги - це платіжна вимога-доручення. Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин:

- верхня - вимога постачальника до покупця (платника) оплатити вартість поставленої продукції, виконаних робіт, послуг (заповнюється постачальником і передається небанківським шляхом платникові, який дає свою згоду на оплату, заповнюючи другу частину);

- нижня - доручення платника до свого банку перерахувати вказану суму.

Відповідно до п. 19 Положення № 22001/116 платіжна вимога-доручення може використовуватися також для здійснення попередньої оплати, яка у принципі передбачає оплату за відвантажені товари. Для більшої гарантії ефективніше використовувати платіжні доручення. Платіжна вимога - документ, що Постачальник пред'являє Покупцеві через банк. Як правило, платіжна вимога використовується у випадку акцептних форм розрахунків у додаток рахунок фактурі. Також вона застосовується при безакцептних списаннях коштів з рахунків Покупця або Платника.

Поштовий переказ - суть перекладу полягає в тім, що платіж здійснюється з розрахункового рахунку покупця за допомогою списання коштів з рахунків Покупця або Платника з наступним пересиланням цих коштів за допомогою поштових організацій Постачальникові.

Вексель - боргове зобов'язання, сплатити Пред'явникові певну в даному документі суму після закінчення строку певного там же. Вексель може бути як грошовим так і товарним. Вексель може бути переданий першим векселеотримувачем іншій особі, боржником якої він є .

Розрізняють векселі прості і переказні. У простому векселі беруть участь дві сторони: векселедавець і векселеотримувач. У ньому фіксується безумовне зобов'язання векселедавця сплатити вказану суму пред'явнику векселя або особі, зазначеній у векселі, через певний час. Насправді він є борговою розпискою. Переказний вексель (тратта) виписується кредитором, тобто постачальником (трасантом). Він містить наказ векселедавця платнику (трасату) сплатити пред'явнику векселя певну суму у вказаний у векселі строк. Переказний вексель має бути акцептований платником (трасатом), і тільки в цьому разі він набуває юридичну силу.

У разі, якщо векселеотримувачу (постачальнику) знадобляться гроші раніше настання строку оплати векселя, він може одержати в установі банку позику під заставу векселя із сплатою банку відповідного відсотка . Облік ведуть в розрізі покупців-векселедавців за заборгованостями, забезпеченими векселями. При цьому окремо виділяють векселі, дисконтовані в банку, і векселі, по яких не погашена заборгованість в зазначений строк.

Заборгованість по розрахунках з постачальниками, підрядчиками та іншими кредиторами, забезпечена виданими векселями, обліковується на пасивному рахунку 62 «Короткострокові векселі видані». На суму виданих векселів підприємство-покупець (векселедавець) робить запис по

дебету рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»,

685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

кредиту рахунка 62 «Короткострокові векселі видані».

При погашенні заборгованості по виданих векселях покупець робить запис по

дебету рахунка 62 «Короткострокові векселі видані»

кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках».

У разі необхідності покупець і постачальник можуть домовитися про відстрочення платежу (із сплатою договірного відсотка за відстрочення платежу).

Передоплата - це оплата за ще не отриману продукцію, скоріше це не форма розрахунків, а спосіб оплати. Якщо бути точніше це залежить контракту: якщо Передоплата є ключовою умовою - це форма розрахунку якщо немає - то це спосіб або форма оплати. Існує кілька способів Передоплати, залежно від того якими засобами або інструментами вона здійснюється. Готівка, платіжне доручення, чек, кредитна карта. Як правило, передоплата буває за кілька днів до поставки й передоплата замовлення на значно більший строк - у вигляді авансу для виконання замовлення. Передоплата може бути розбита на частині, наприклад: 50%передоплата, а інший платіж, після одержання товару. Такий механізм ділить ризики Постачальника й Покупця.

Товарний кредит - більше ставиться до способу поставки, хоча якщо розглядати товарний кредит з боку фінансових інструментів якими він може бути здійснений, тоді даний механізм можна віднести до форм розрахунків . Суть даного механізму в тім, що постачальник надає покупцеві, застережену в контракті відстрочку платежу на певний період . Це можуть бути й консигнаційні механізми, коли досягається мету одержати гроші від продажу отриманого товару, і ними розрахуватися з постачальником. Тим не більше при товарному кредиті існує можливість розрахунку не відразу за всю партію отриманого товару, а вроздріб. Крім цього товарний кредит зручно використовувати при закупівлях сировини або встаткування. Це дозволяє знизити оборотні кошти в першому випадку, і знизити капітальні витрати в іншому або дістати грошові кошти для розрахунків з постачальником безпосередньо від реалізації власної продукції.

Чек - грошовий документ, що містить наказ власника рахунку в кредитній установі про виплату пред'явникові чека зазначеної в ньому суми. Можуть бути іменні (на ім'я певної особи) і ордерні (на користь певної особи або за його наказом). В Україні нині чеки використовують юридичні особи при розрахунках між собою. Розрахунки чеками між фізичними особами не здійснюються.

Бланки чеків брошуруються в окремі чекові книжкии. Якщо у чековій книжці вказано суму , в межах якої можна здійснювати розрахунки, вона називається лімітованою.

При оплаті рахунків постачальників зі спеціального рахунка використовується така кореспонденція:

Дебет 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»

Кредит 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті».

Чекова книжка, ліміт оплати за якою не визначений - нелімітована. Джерелом нелімітованих чекових книжок є позикові рахунки, на яких ведеться облік виданих клієнтові кредитів.

На суму виписаних підприємством і оплачених банком розрахункових чеків, пред'явлених до оплати за товари і послуги, роблять запис:

дебет 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»,

дебет 93 «Витрати на збут»

кредит 313 (субрахунок «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки»).

Обмін чека на готівку І одержання здачі з суми чека готівкою юридичним особам не дозволяється. У разі розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі розрахунковим чеком дозволяється одержання чекодавцем здачі з чека готівкою, але не більше 20% від суми чека. Якщо сума здачі більше ніж 20% від суми чека, чекодавець повинен звернутися в установу відповідного банку для переоформлення чека. Невикористаний залишок ліміту чекової книжки зараховується на поточний рахунок підприємства або спрямовується на погашення заборгованості по позичці, що відображається записом по

дебету рах. 31 «Рахунки в банках» або рах. 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» і

кредиту рах. 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Розрахункові чекові книжки І розрахункові чеки»).

Кредитна карта - електронний документ що дозволяє здійснити платіж безпосередньо на місці висновку контракту без втрат у часі, крім цього власникові кредитної карти кредит. Переклад коштів , як правило здійснюється моментально.

Платежі в режимі «on- lіne» – електронний платіж тільки отримавший своє визнання. Механізм наступний - клієнт банку - платник дає наказ своєму банку, використовуючи певний шифр, списати грошову суму з підконтрольного йому рахунку й зарахувати її на рахунок постачальника. Такі платежі здійснюються через мережі «Інтернет». Вірніше сказати, що клієнт банку ввівши «пароль» сам управляє своїм рахунком. У відмінності від кредитних карт, у цього способу більше широкі можливості, хоча вони й вимагають більше високих знань. Фахівці вважають, що такі платежі у швидкому майбутньому витиснуть усе раніше існуючі. Тим більше для здійснення такого платежу час доби не має значення, так само як і місцезнаходження клієнта.

Товарна форма кредиту використовується , коли мають місце масові поставки однорідних товарів через визначені проміжки часу. У контракті передбачаються проміжки строків платежів або конкретні дати. При надходженні цих дат імпортер сплачує вартість одержаних товарів.