3. Складовими частинами спеціального фонду бюджету є:

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) видатки бюджету за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Підставою для рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно цей Кодекс та закон про Державний бюджет України.

Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України, прийняття рішення про місцевий бюджет або внесення змін до нього (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 57 цього Кодексу).

8. Платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету (із дотриманням вимог частини 2 статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Якщо до прийняття Бюджетного кодексу України допускалися існування позабюджетних фондів, акумуляція коштів бюджетних установ поза бюджетом, облік їх в установах комерційних банків, то час­тиною 8 статті 13 Кодексу закріплено норму, відповідно до якої створення позабюджетних фондів органами державної влади, ор­ганами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допуска­ється. Згідно з цією нормою всі кошти подібних суб'єктів мають розміщуватись виключно на рахунках органів Державного казна­чейства України, розміщення їх в установах банків забороняється,

Таким чином, Спеціальний фонд бюджету передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів за бюджетними призначеннями. Створення спеціального фонду слід розглядати як захід, спря­мований на посилення централізованого регулювання коштів бюд­жетних установ. Вперше виділення у складі Державного бюджету України спе­ціального фонду було здійснено у 2000 році з метою запроваджен­ня казначейського обліку та виконання коштів бюджетних уста­нов, які раніше враховувались та обліковувались поза бюджетом.

У Державному бюджеті України резервний фонд існує обо­в'язково. Розмір резервного фонду визначає Верховна Рада Укра­їни при затвердженні закону про державний бюджет. Він не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду бюджету. Що ж до місцевих бюджетів, то законодавство дозволяє їм створювати резервні фонди у такому ж розмірі до видаткової частини загального фонду відповідного бюджету за рішенням від­повідної ради.

Стаття 24. Резервний фонд бюджету

1. Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування.