§4. Вплив фактору часу на ринок інвестиційних ресурсів

Дослідження впливу фактору часу представляє великий теоретичний і практичний інтерес. Існування фактору часу пов’язується з системою відносин кредитного характеру. Втручання чинника часу виникає тому, що кредит як система довірчих стосунків обов’язково передбачає розрив у часі моменту угоди з моментом розрахунку за угоду. Окрім цього, і це саме головне, проблема не в самому часі як економічному явищі, а в тому, що з впливом часу обов’язково зменшується цінність грошей. Це закон, аксіома, що пояснюється як окрема форма дії закону спадної віддачі ресурсів. Саме тому 100$ сьогодні це завжди більше, ніж 100$ через 5 років. А ця спадна цінність грошового потоку вимагатиме на кредитних ринках врахування дисконту.

Відповідно до теорії часової переваги, сьогодні люди оцінюють блага вище, ніж у майбутньому. Це безпосередньо стосується і грошей, їх вартість сьогодні розглядається більш вагомою, ніж в майбутньому. Це пояснюється перш за все впливом часу на гроші. Віддаючи перевагу грошам, які є сьогодні, а не тим, що будуть завтра, люди тим самим можуть скористатись їх здатністю приносити прибуток, нові гроші. Відмовляючись від поточного використання свого капіталу заради майбутніх більших доходів, пропонують його в позику. Окрім цього треба пам’ятати, що гроші з часом частково втрачають свою вартість. Причин цього дуже багато, основні такі: інфляція, ризик, схильність до ліквідності.

Підприємців, що займаються фінансовим бізнесом, завжди цікавлять такі питання: “Чи взагалі варто вкладати гроші в якийсь інвестиційний проект? Які доходи вони одержать від капіталовкладень?” Позичальників грошей так само цікавить, скільки і коли вони мають сплатити позикодавцю, і чи буде ця сума дуже високою, невигідною. Для розв’язання цих питань в господарській практиці використовують поняття майбутньої вартості та теперішньої вартості майбутніх надходжень з урахуванням ризику і часу.

Майбутня вартість інвестицій дозволяє інвестору грошей знати, як зросте їх грошова вартість у майбутньому, якщо норма прибутку відома.

Для визначення майбутньої вартості інвестицій через рік скористаємось конкретним прикладом. Припустимо, що інвестор свої 100$ поклав на банківський рахунок під 10% річних. За рік на ці 100$ в банку “накапали” відсотки, які і перетворили їх в 110$ (100$ та ще 10$ доходу – як інтерес). Отже, майбутня вартість 100$ депозиту при банківському відсотку 10% через 1 рік становитиме 110$ (100 + 10).

Майбутню вартість через 1 рік вираховують просто. Значно складніше дізнатись, скільки грошей буде на рахунку через 3,5,10,20 років. Але й тут проблем немає. Майбутню вартість депозиту можна визначити за допомогою формули або за допомогою таблиць майбутньої вартості, які значно спрощують цей процес. Формула для підрахування майбутньої вартості така:

, (11)

де FV – майбутня вартість;

Р – початковий депозит (основна сума);

r – річна ставка відсотка;

n – кількість років.

Оскільки цей метод не дуже зручний в практиці, зазвичай, підрахування майбутньої вартості здійснюється за допомогою спеціальних таблиць. В них підраховано чинник за певну кількість років. Якщо відома відсоткова ставка, то можна швидко визначити чинник, на який треба помножити суму початкового вкладу, щоб підрахувати майбутню вартість.

Велике значення мають також точні знання і про суму теперішньої вартості, вони дозволяють обґрунтувати ефективність інвестиційного проекту. В практиці господарювання теперішню вартість використовують для порівняння інвестицій та прибутковості різних проектів за певний період.

Для визначення теперішньої вартості використовується спеціальна рахункова операція – дисконтування, яка і дозволяє визначити кількість грошей, яку треба мати тепер для того, щоб отримати необхідну суму в майбутньому при існуючій сьогодні ставці відсотка.

Дисконтування (дисконт від англ. discount – робити скидку) – це операція прикладання ставки відсотка до капітальної суми, встановлення теперішнього еквіваленту суми, яка буде отримана або витрачена в майбутньому. Дисконтування забезпечує зведення економічних показників різних років до порівняльного в часі вигляду.

Дисконтування доходів і витрат проводиться за допомогою ставки відсотка, яка називається ставкою (нормою) дисконта. В якості відсотка, за яким проводиться дисконтування, звичайно приймається банківський депозитний відсоток. Дисконтна ставка застосовується до майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і невпевненість, пов’язану з чинником часу.

Наведемо приклад визначення теперішньої вартості (PV). Якщо норма дисконта (r) дорівнює 10%, а сума, яку ми хочемо отримати через 1 рік 110$, то її теперішня вартість складає 100$. Операція дисконтування зворотна обчисленню складних відсотків, а її формула для будь-якої суми і періоду має такий вигляд:

(12)

Припустимо, що нам треба визначити теперішню вартість 100$ через 3 роки при ставці дисконта, яка дорівнює 10%. Підставляючи ці дані у формулу отримуємо суму, яка дорівнює 75,1$.

Отже, теперішня вартість 100$ через 3 роки при ставці відсотка 10%, сьогодні складає 75,1$.

Цей спосіб визначення теперішньої вартості на практиці застосовується дуже рідко, що пояснюється наявністю спеціально складених таблиць, які значно спрощують цей процес. За допомогою цих таблиць (або формули) можна швидко і легко проаналізувати два різних інвестиційних проекти з однаковим періодом реалізації та витратами, але різними чинниками ризику, визначити їхню теперішню вартість і порівняти, зробити вибір.