Вікова структура та відтворення населення
Відтворення та природний рух населення.
Відтворення населення – це історично і соціально-економічно обумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь у результаті народжуваності та смертності.
Основними характеристиками відтворення населення є види руху населення, типи і режими відтворення.
Види руху (природний, міграційний, соціальний, економічний) визначаються особливостями зміни чисельності та складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах.
Природний рух населення — це результат процесів народження та смерті людей. Залежно від того, які процеси переважають, відбувається природний приріст або природне зменшення населення.
Чисельність і склад населення змінюється також в результаті міграційних процесів (механічного просторового переміщення населення). Такі переміщення викликані різними, але завжди дуже серйозними причинами (політичними, економічними, релігійними тощо). Розрізняють міграцію зовнішню, пов'язану зі зміною країни постійного проживання (еміграцією називається виїзд за межі держави, імміграцією — прибуття з інших країн), та внутрішню, що відображає зміну людьми місця проживання в межах однієї країни. Внутрішня міграція найчастіше обумовлена особистими або економічними причинами, зокрема значну її частку становить рух населення з сіл у міста (або навпаки) у пошуках підходящої роботи.
Соціальний рух населення виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення. Кожне нове покоління людей відрізняється від попереднього рівнем освіти та культури, професійно-кваліфікаційною структурою, структурою зайнятості, статево-віковим складом і багатьма іншими характеристиками.
Особливо звертаємо увагу на економічний рух населення, що пов'язаний із зміною його трудової активності. Результати цього руху обумовлені передусім економічними чинниками: люди розпочинають або припиняють трудову активність, що призводить до відповідного збільшення або зменшення ресурсів для праці.
Природний, міграційний, соціальний та економічний рухи населення взаємозалежні та взаємопов'язані. У сукупності вони визначають чисельність і якісні характеристики населення.
У природному русі населення розрізняють типи його відтворення: традиційний (екстенсивний) та сучасний (інтенсивний).
Традиційний тип відтворення характеризується високою нерегульованою народжуваністю і високою смертністю (з причин нерозвиненості медицини, низького рівня життя, війн, епідемій). В результаті взаємодії цих факторів загальні темпи зростання чисельності населення невисокі, в структурі переважає частка молодих людей. Цей тип характерний для ранніх етапів розвитку людського суспільства.
Сучасний тип відтворення обумовлений соціально-економічним розвитком, зростанням рівня життя, досягненнями медицини, емансипацією і залученням в економічну діяльність жінок та іншими причинами, в результаті яких різко зменшився рівень народжуваності, значно збільшилася середня тривалість життя, знизився рівень смертності, зросла частка людей старшого віку в структурі населення.
Розрізняється три режими відтворення населення: розширене, просте, звужене. Розширене відтворення характеризується переважанням народжуваності над смертністю (і в абсолютних показниках, і в розрахунку на 1000 осіб) та, відповідно, природним приростом населення. Просте відтворення означає постійну кількість населення в результаті приблизно однакової народжуваності і смертності. Звужене відтворення, або депопуляція, характерне для країн, в яких показники смертності перевищують показники народжуваності, в результаті чого відбувається абсолютне зменшення кількості населення, що ми і спостерігаємо зараз в Україні.
Найчастіше увага буває зосереджена на природному русі населення, під впливом народжень і смертей і без обліку міграцій. У масштабі всього земної кулі очевидно, що лише природний приріст визначає собою еволюцію чисельності населення. Однак у відомі періоди історії в деяких державах їхня демографічна еволюція в основному визначалася міграціями (приклад, США в XIX і на початку XX в). За винятком періодів воєн, епідемій і голоду, народжуваність злегка перевищувала смертність; щорічний приріст населення, як правило, досягає декількох одиниць на 1000.
Повна заміна покоління спостерігається в тому випадку, якщо 1000 чоловік даного покоління, враховані з моменту їхнього народження, народили 1000 немовлят (живих). Якщо народилося понад 1000 немовлят, то це не тільки забезпечує заміну покоління, але й дає відомий надлишок.
Внаслідок того, що подружні пари складаються із чоловіків і жінок різного віку, важко виділити потомство одного покоління із загальної сукупності немовлят. Тому звичайно цікавляться тільки жіночою частиною покоління: по-перше, у жінок вікові межі періоду здатності до дітородіння визначаються більш точно, і, по-друге, і це особливо важливо, установлення материнства зазвичай не викликає труднощів.
У результаті вивчається відтворення жіночого населення, тобто потомство певної чисельності жінок, ураховується по числу новонароджених дівчинок. Ведучи спостереження за 100 дівчинками, обраними наудачу серед немовлят у жіночих поколіннях Франції за 1831-1835 р., установили, що в цих 100 дівчинок згодом народилося в середньому 94 дочки.
В Україні спостерігається постійне переважання жінок в загальній чисельності її населення. При цьому абсолютна перевага жінок дещо зростає, хоч відносні показники свідчать про незначне вирівнювання співвідношень між чисельністю чоловіків і жінок. Перевага чисельності жінок над чоловіками пояснюється насамперед нижчою смертністю жінок, з одного боку, та війнами, міграцією за межі держави, що найбільше впливає на чисельність чоловіків, — з другого.