- •Організаційно – підготовчий етап
- •Розробка технічного завдання
- •1.1 Призначення проектованого виробу
- •1.2 Вимоги до виробу
- •1.3Вимоги до конструкції виробу
- •1.4 Вимоги до матеріалів
- •Розробка технічної пропозиції
- •2.1Аналіз зразків-аналогів.
- •2.2Аналіз конструктивної побудови моделей-аналогів.
- •2.2.1Оцінка якості спроектованого виробу та моделей-аналогів.
- •2.3 Висновки по технічній пропозиції.
- •Ескізне проектування
- •3.1 Опис моделі проектованої сукні.
- •Розробка технічного проекту
- •4.1Вихідні дані для побудови креслення конструкції сукні
- •4.3 Моделювання сукні Розробка робочої документації
- •5.1Розробка робочих лекал
- •5.2 Визначення витрат тканини на сукню, розкроювання виробу
- •5.3 Технологічна карта на виготовлення виробу
- •Заключний етап
- •Розрахунок собівартості та ціни виробу
- •Висновок
- •Список використаних джерел інформації
5.2 Визначення витрат тканини на сукню, розкроювання виробу
Найбільш точний метод розрахунку необхідної кількості тканини на пошиття сукні – попередня розкладка деталей викрійки в масштабі 1:1.
Розкладка деталей виконується з врахуванням особливостей тканини та припусків на шви, всі деталі розкладаються відповідно до напрямку нитки основи та напрямку ворсу (малюнку).
Етапи підготовки тканини до розкроювання:
1)визначення лицьового та виворітного боків;
2)перевірка якості тканини;
3)прасування чи декатирування;
4)вирівнювання зрізів;
5)визначення напрямку нитки основи.
Наступний крок – підготовлену тканину настилають на столах для розкроювання.
В індивідуальному пошиві розкладку виконують в трьох видах:
1) розкладка тканини в згин
Розкладка тканини в згин виконується на тканинах з низькою поверхневою товщиною, а також на неслизьких тканинах. При розкладці тканини в згин розкроюється ліва і права сторона виробу (симетричні деталі).
2) розкладка тканини в розгорнутому вигляді
Розкладка в розгорнутому вигляді тканини є найекономічнішою розкладкою, її недолік тільки, в тому що витрачається більше часу (в розгорнутому вигляді тканини розкладають деталі, які мають асиметричну форму).
3) комбінована розкладка тканини – це поєднання розкладки тканини в розгорнутому вигляді і в згин.
Для проектованого виробу використовується розкладка тканини в згин. (див. додаток Д)
Настеливши тканину на столі, розкладають лекала деталей та закріплюють їх кравецькими шпильками. Обкрейдують лекала деталей крейдою, додають припуск на обробку й підгонку, перевіряють якість розкладки, розкроюють тканину.
Таблиця 10 – Карта витрат матеріалу на спідницю
Тканина |
Рамка розкладання в сантиметрах |
|
Ширина |
Довжина |
|
Крепсатин |
150 |
115 |
Металік |
150 |
70 |
5.3 Технологічна карта на виготовлення виробу
Послідовність обробки сукні:
І етап
Дублювання обшивки бічної частини переду;
дублювання обшивки вставки до бічної частини переду;
дублювання обшивки передньої бретелі;
дублювання обшивки задньої бретелі;
дублювання нижньої деталі пояса-кокетки;
дублювання переднього полотнища спідниці;
дублювання заднього полотнища спідниці;
обшивання передніх бретелей;
з’єднання чашок з передніми бретелями;
обшивання задніх бретелей;
з’єднання передніх та задніх бретелей;
обшивання вставок до бічних частин переду;
обшивання бічних частин переду;
з’єднання вставки і бічної частини переду;
прокладання зборочної строчки по нижньому зрізу чашечок;
з’єднання чашечок з бічними частинами переду;
з’єднання верхньої і нижньої центральної частини переду з утеплюючим матеріалом;
з’єднання центральної частини переду з передом;
з’єднання верхньої та нижньої частин пояса-кокетки;
з’єднання переду з поясом-кокеткою;
з’єднання переднього та заднього полотнищ спідниці;
з’єднання пояса-кокетки з спідницею;
обробка нижнього зрізу спідниці;
пришивання текстильної застібки;
пробивання блочків;
ІІІ етап
чистка виробу;
ВТО готового виробу;
контроль якості.
(схему див. Додаток Е)