1.1.3. Характеристика матеріалів, рекомендованих для виробу, що проектуються.

За результатами огляду літератури обґрунтувати вибір матеріалів для виготовлення виробу; дати характеристику їх властивостям (драпування, зсідання, формування, жорсткість, сипкість зрізів, повітро- і паро проникненість, товщина тощо).

Необхідно привести перелік вимог до матеріалів, з яких рекомендується виготовляти виріб, що проектується. Необхідно вибрати властивості, які мають першочергове значення для проектованого виробу та які будуть використані при проектуванні конструкції, технології виготовлення та експлуатації виробу; заповнити таблицю 1.3. Значення кожної з перерахованих в таблиці вимог проставити у балах від 1 до 5. Вимога, що має першочергове значення буде мати кількість балів – 5, другорядне – 2 тощо.

Таблиця 1.1 - Вимоги до матеріалів для _______________________

Назва	Значення, в балах
	Основний матеріал	Оздоблювальний матеріал
1	2	3
Функціональні: поверхнева щільність; повітропроникність; розтягування; тепловий опір; водопроникність; вид переплетення.

Кінець таблиці 1.1

1	2	3
Вимоги надійності: розривне навантаження; стійкість до тертя; стійкість до світлопогоди; стійкість до прання; стійкість до хімчистки; тощо.
Ергономічні вимоги: гігроскопічність; драпірувальність; жорсткість; тощо.
Конструкторсько-технологічні вимоги: розсування ниток; обсипальність зрізів; товщина; зсідальність; прорубування; тощо.

1.1.4. Оздоблення моделі

Обґрунтування вибору оздоблення проектованої моделі виробу.

1.2. Розробка нового об’єкта конструкторсько-технологічної діяльності.

1.2.1. Підбір моделей-аналогів виробів, що проектуються, та їх аналіз.

Підбір моделей-аналогів здійснюється відповідно до теми курсової роботи на основі кращих зразків моделей за поточний період з урахуванням пропозицій журналів мод на перспективний період та особливостей споживача. Підбирають 5 моделей-аналогів (рисунок 1.1) та виконують короткий аналіз їх художнього оформлення у вигляді опису зовнішнього вигляду.

Малюнки моделей-аналогів виконують в чорно-білому варіанті (формат А4. вид спереду і ззаду).

Аналіз конструктивної побудови моделей-аналогів необхідно виконати в табличній формі (таблиця 1.2). Аналіз методів технологічної обробки складальних одиниць моделей-аналогів також представляють у формі таблиці (таблиця 1.3).

Таблиця 1.2 - Аналіз конструктивної побудови моделей-аналогів

Назва деталей конструкції	Конструкція деталей (в масштабі 1:10)	Перелік моделей, в яких використовується деталь
1	2	3
Спинка		Моделі 1, 3, 5
Спинка		Моделі 2, 4

Кінець таблиці 1.2

1	2	3
Перед		Моделі 1, 3, 5
Перед		Моделі 2, 4
Рукав		Моделі 4, 5
тощо…

Таблиця 1.3 - Аналіз методів технологічної обробки складальних одиниць моделей-аналогів

Назва складальних одиниць	Конструкція вузла	В яких моделях-аналогах використовується
Обробка низу рукавів		Моделі 1, 2, 3, 4, 5

Рисунок 1.1  Моделеі-аналогі для аналізу конструктивної побудови

1.2.2. Розробка та опис моделі-пропозиції виробу, що проектується.

Модель-пропозицію розробляють на підставі аналізу моделей-аналогів, враховуючи рекомендації перспективного напрямку моди за асортиментом, тип статури, пропорцій та інших індивідуальних особливостей фігури споживача. Модель-пропозиція повинна мати нові конструктивно-декоративні та декоративні елементи, які відповідають вимогам завдання.

Ескізи моделі-пропозиції виконують на аркуші формату А4 в кольорі (вид спереду і ззаду). До малюнка в пояснювальній записці додається пояснення (детальний опис моделі).

2. Конструкторський розділ

2.1. Характеристика зовнішньої форми і конструкції моделі-пропозиції.

На першому етапі необхідно розробити технічний ескіз моделі, що проектується на підставі ескізу (малюнка) моделі. Технічний ескіз розробляється у видах спереду-збоку-ззаду з нанесенням на ескіз всіх конструктивних поясів і середньосагіттальної лінії.

Аналіз ескізу моделі виконують в два етапи. На першому етапі визначається загальна форма і об’єм моделі, що відображено на технічному ескізі. На другому етапі проводять більш ретельний аналіз моделі застосовуючи коефіцієнт подібності М, величину якого визначають за формулою:

М=Р_н / Р_р; Р_н=Р_р*М,

де, Р_н – номінальний розмір деталі в натуральну величину; Р_р – розмір деталі на малюнку моделі.

Результати розрахунків розмірів та розташування деталей і ліній моделі записують в табличній формі (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 – Розрахунок ділянок переносу модельних особливостей

Назва ділянки	Умовне позначення	Розмір ділянки на малюнку, см	Масштабний коефіцієнт	Розмір ділянки в натуральну, см
1	2	3	4	5

Характеристику зовнішньої форми і конструкції об’єкта, що проектується, виконують з метою визначення кількості деталей об’єкту, конфігурації їх зрізів, місць розташування членувань, формоутворюючих та декоративних елементів, дрібних деталей тощо, а також для вибору методів і прийомів конструктивного моделювання відповідно до ДСТУ 2027-91, ДСТУ 2023-91 та оформляють у табличній формі у вигляді ескізів деталей(таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 – Характеристика зовнішньої форми і конструкції моделі ______________________

Номер деталі	Назва деталі	Ескіз деталі	Кількість деталей
			в лекалах	в крої
1	2	3	4	5

2.2. Конструкторська розробка об’єкта проектування.

2.2.1 Розробка модельної конструкції.

Розробку модельної конструкції виконують використовуючи готові лекала моделі базової конструкції.

З метою отримання креслення модельної конструкції виробу попередньо обирають і обґрунтовують певні прийоми 1-4-го видів конструктивного моделювання, за допомогою яких можна отримати креслення модельної конструкції (МК) відповідно до технічного ескізу моделі-пропозиції.

Рекомендується подати в табличній формі (таблиця 2.3) схематичну характеристику основних видів і прийомів технічного моделювання деталей конструкції виробу (спинка, перед, рукав, комір тощо).

Таблиця 2.3 - Характеристика прийомів технічного моделювання

Вид та прийом моделювання	Вихідна конструктивна ділянка деталі	Отримана конструктивна ділянка деталі
1	2	3

Всі фасонні та модельні особливості наносять на креслення вихідної базової конструкції виробу.