7. Лямбліоз (Lambliosis, Giardiasis) ( а07.1)

Провідний синдром: дуоденіт, ентерит, дискінезія кишок, дискінезія жовчних протоків і міхура (за гіпо- чи гіпертонічним типом).

Перебіг: гострий, хронічний.

Лямбліоносійство.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - Lamblia intestinalis (Giardia lamblia).

1 Мікроскопія дуоденального вмісту, фекалій, слизу та виділень із сечостатевих органів.

2 Серологічні дослідження: ВІЕФ; ЕLISA, метод зустрічного електрофорезу (збільшення титру антитіл спостерігається у 70 % хворих); тест-система Prospect/Giardia; РНІФ, РФА, ІФА.

8. Опісторхоз (Opisthorchosis) (b 66.0)

За перебігом: гострий, хронічний.

За ступенем тяжкості: стертий, легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: хронічний гепатит, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, хронічний панкреатит, механічна жовтяниця, холангіокарцинома, рак підшлункової залози, рак шлунка, гепатоцелюлярна карцинома, жовчний перитоніт, хронічний холецистит, флегмона жовчного міхура.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник: Opisthorchis felineus, opisthorchis viverrini.

1 Виявлення яєць гельмінтів у дуоденальному вмісті та фекаліях (не раніше ніж через 6 тижнів після зараження).

2 Серологічні реакції: РНГА, ІФА (IgM, IgG)

3 Клінічний аналіз крові: еозинофілія (більше 10 %).

9. Паратифи а та в (Paratyphиs a (а01.1) et b (а01.2))

За збудником: S. paratyphi A, S. paratyphi B.

Клінічні форми: типові (тифоподібна, гастроінтестинальна, катаральна (грипоподібна), змішана), атипова (абортивна, стерта).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Перебіг: без рецидивів, з рецидивами (ранні - через 2-3 тиж., пізні - через 1-2 міс.).

Ускладнення:

• специфічні: кишкова кровотеча, перфорація з перитонітом, інфекційно-токсичний шок та ін.;

• неспецифічні: вогнищеві - бронхопневмонії, тромбофлебіт, пієліт та ін.; септичні - септикопіємія, гнійний менінгіт, менінгоенцефаліт).

Бактеріоносійство (субклінічна): реконвалесценте (1-2 тиж.), гостре (до 1 міс.), підгостре (до 3 міс.), хронічне (до 6 міс. і довше) (Z22.3).

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

І Бактеріологічні дослідження:

1 З першого дня хвороби - гемокультура на жовчному бульйоні або середовищі Раппопорта, в подальшому - копрокультура, уринокультура.

2 Протягом всього захворювання мієлокультура, білі-культура, висів гною, ексудатів, мокротиння.

ІІ Серологічні дослідження:

1 РНГА з еритроцитарним діагностикумом (О-, Н-, Vi-антигени). Парні сироватки. Титр діагностичний 1:200 та вище; реакція Відаля (1:200) у динаміці.

2 Експрес-методи: ІФА, РІФ.

ІІІ Клінічний аналіз крові: лейкопенія, анеозинофілія, тромбоцитопенія, лімфоцитоз. ШОЕ помірно збільшена.

10. Поліомієліт (Poliomyelitis) (а80)

Непаралітичні форми (А80.4): інапарантна, абортивна, менінгеальна.

Паралітичні форми (А80.1, А80.2 та А80.3 ): спінальна, понтинна, бульбарна, змішана (понтоспінальна та ін.), гострий паралітичний поліомієліт, асоційований із вакциною (А80.0).

Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.

Ускладнення: пневмонія, ателектази легень, інтерстиціальний міокардит; при бульбарній формі – іноді гостре розширення шлунка, тяжкі шлунково-кишкові розлади з кровотечею, виразками, перфорацією, ілеусом.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДІАГНОЗУ (специфічні та параклінічні методи дослідження)

Збудник - родина Picornaviridae, рід Enterovirus, Poliovirus hominis.

1 Ідентифікація вірусу в калі, в змивах з носоглотки та цереброспінальній рідині на культурах клітин, визначення цитопатичної дії вірусу.

2 Метод прямої імунофлуоресценції та електронної мікроскопії.

3 Серологічна діагностика: РН ЦПД, РЗК (парні сироватки та наростання титру не менше ніж у 4 рази). ІФА (виявлення IgM), ПЛР (виявлення РНК вірусу).

4 Цереброспінальна рідина: помірний лімфоцитарний цитоз, незначне підвищення білка, глюкоза в нормі.