Тема 10 конкуренція і монополія

Існувала й існує тонка грань між змаганням і побоїщем... Хоч якою жорстокою буде конкуренція між компаніями, неписане правило боротьби за частку на ринку таке: жодна компанія не повинна пожадливо захоплювати все.

Акіо Моріта

♦ Як відбувається координація дій економічних суб'єктів.

♦ Для чого потрібна конкуренція.

♦ Чи треба обмежувати конкуренцію.

♦ Як виникає монополія. Чи можна їй запобігти.

Конкуренція вимагає від кожної людини приймати рішення на підставі дос­тупної їй інформації. Завдяки цьому люди пристосовуються до зовнішніх умов, "вписуються" в навколишнє середовище. Вони координують свої дії з діями багатьох інших людей. Можна стверджувати, що в економічній системі загалом існує особливий спосіб координації дій усіх суб'єктів. Цей спосіб - ринкова конкуренція.

10.1. Конкуренція і монополія

Слово конкуренція походить від латинського "concurrentia” що означає зіткнення, суперництво. В перекладі мовою економіки кон­куренція — це боротьба між учасниками ринкових відносин за отри­мання максимального ефекту, за вигідну угоду. Конкуренція — це природна властивість ринку, та сила, яка допомагає економіці роз­виватися, провокує до дії усіх учасників економічних процесів і, отже, запобігає застою. Наслідком конкурентної боротьби є підви­щення ефективності виробництва, зниження цін і витрат, підви­щення якості й розширення асортименту товарів та послуг.

За умов ринкової економіки слід розрізняти типи (моделі) рин­кових структур залежно від кількості продавців певного товару. Сьо­годні відомі чотири основні типи ринків: ринок досконалої конкурен­ції, ринок монополістичної конкуренції, олігополія і монополія.

З історії економічних вчень

Уперше розмежувати досконалу й недосконалу конкуренцію еко­номістам запропонували викладач Кембриджського університету у

Великій Британії Джоан Робінсон (1903-1983) та професор Гар­вардського університету в США Едвард Чемберлін (1899-1967). Нау­ковці пояснювали, як конкуренція впливає на процес ціноутворення навіть за умов панування кількох великих виробників.

Зрозуміти відмінність між ринками різних типів допомагає таб­лиця:

Таблиця 10.1

Особливості основних типів ринкових структур

Тип ринкової структури			Тип продукту	Кількість фірм (стосовно кількості покупців)	Вплив на ціну	Міра складності входу до ринку
Досконала конкуренція			Однорідний	Дуже багато дрібних	Не існує	Вільний
Недосконала конкуренція	— моно­полістична конкуренція	Неоднорідний (диференційо­ваний)		Багато	Практично не існує	Практично без обмежень
	— олігополія	Однорідний 3 елементами диференціації		Кілька великих	За принципом лідерства	Складний, існують бар'єри
	— чиста монополія	Унікальний, не має замінників		Одна	Диктат ціни	Неможливий

Перший тип ринку - досконала конкуренція — передбачає пов­ну свободу конкуренції (боротьбу всіх проти всіх). Інші ринки часто об'єднують єдиним поняттям — "недосконала конкуренція".

Досконала конкуренція. Ринок досконалої (вільної) конкурен­ції характеризується: а) великою кількістю продавців продукції; б) однорідністю продукції; в) нездатністю продавця впливати на ціну своєї продукції; г) для входження або виходу фірми з тієї чи іншої галузі не існує жодних правових, організаційних, фінансових, тех­нологічних обмежень. Прикладами такого ринку є світовий ринок зерна, деяких продуктів харчування, а на твоєму міському ринку - ринок квітів одного й того самого виду, ринок шоколаду тощо. Від­відай найближчий міський ринок і подивись, за якими цінами різні продавці пропонують, наприклад, шоколад "Корона". Всі вони про­дають його приблизно за однаковою ціною, оскільки, по-перше, плит­ки шоколаду цілком однакові й виробляються однією фірмою і, по-друге, продавців досить багато і їм важко домовитися про єдину ціну. Саме на конкурентному ринку встановлюються справді рин­кові ціни, це найдемократичніший ринок.

Монополістична конкуренція. Фірми прагнуть розрізняти (ди­ференціювати) свої товари, щоб скоротити число конкурентів. Роз­різнення (диференціація) товару — це наявність у товару таких властивостей, що відрізняють його від продуктів конкурентів. Цьо­му сприяє реклама, яка всілякими способами підкреслює особливі властивості продукції певної фірми (втім, це можуть бути й удавані переваги), пошук нових властивостей тощо. Застосування розріз­нення продукту як методу конкурентної боротьби призводить до зміни типу ринку. Чим вищий рівень розрізнення, тим менше на ньому конкурентів, тим більше ринок набуває ознак, притаманних ринку монополістичної конкуренції.

Ринок взуття диференціюється за різними ознаками: розмір, жіноче, чоловіче, дитяче; за сезонним використанням; спортивне.

Ринком монополістичної конкуренції називають такий ринок, на якому діє велика кількість конкуруючих одна з одною торгових і фірм, що продають диференційований товар

На такому ринку продавець у певних межах може впливати на ціну своєї продукції. На під­твердження цього розглянемо простий приклад. Скажімо, ти любиш морозиво, і з усіх видів морозива віддаєш перевагу шоко­ладному. Морозиво продається у двох кіосках поряд із твоїм бу­динком. В одному кіоску прода­ють вершкове морозиво, в іншо­му — шоколадне. Ціна порції одного і другого виду однакова — 80 коп. Але через деякий час продавець шоколадного морозива піднімає ціну на 5 коп., і порція коштує 85 коп. Чи відмовишся ти від свого улюбленого морозива на користь іншого, але дешевшого? Радше за все ні! Переваги смаку змушують споживачів платити більше. Отже, якщо товар бодай чимось відрізняється від товарів конкурентів, то в разі підвищення попиту на нього можливе підвищення ціни. Моделі ринку монопо­лістичної конкуренції притаманні:

— відносно велика кількість фірм-учасників, хоча й значно мен­ша, ніж за умов досконалої конкуренції;

— суттєве розрізнення продукту;

— відносно легке входження і вихід із галузі;

— наявність нецінової конкуренції.

Ознаки монополістичної конкуренції у найчистішому вигляді спостерігаються в роздрібній торгівлі та легкій промисловості.

Олігополія. Одним із типів ринку є олігополістичний. Слово "олігополія" для тебе нове й дослівно означає "небагато продавців". На такому ринку складається така ситуація: а) мала кількість продав­ців; б) продавці пропонують однорідні й диференційовані товари; в) ціни встановлюються за принципом лідерства, тобто більшість фірм прагнуть встановити приблизно таку саму ціну, яку пропонує найбільша і найсильніша фірма на цьому ринку.

За умов олігополії конче відчутними стають обмеження конку­ренції. Конкуренція розгортається на якісно новому рівні. Це відбу­вається передусім тому, що олігополістична структура ринку перед­бачає високий рівень виробництва, за якого кожен "новачок" пови­нен мати значний стартовий капітал. Уяви, яка сума потрібна, аби закріпитися, скажімо, на ринку автомобілів чи комп'ютерів.

Якщо виробники на ринку олігополії забажають добитись успі­ху, змінюючи на свою користь ціни, вони швидко переконаються в безперспективності такої політики. Цінова конкуренція за таких умов призводить до того, що програють усі, зокрема й та фірма, яка вирішила знизити ціну з метою збільшення збуту й отримати тим самим більший прибуток. Цінова конкуренція за умов олігополії стає неефективною і навіть небезпечною. Це відбувається тому, що зниження ціни може тривати доти, доки прибуток не дорівнювати­ме нулю.

Зрозуміло, що так звані цінові війни невигідні для фірм, які діють на ринку олігополії. Отже, місце цінової конкуренції засту­пає нецінова конкуренція, під час якої боротьба розгортається навколо споживчих властивостей і якості товару. У разі нецінової кон­куренції виробник для залучення покупців може використати різні заходи, наприклад, такі: надання продукту зовсім нових якостей; зміна однієї чи кількох властивостей товару; створення продуктів-замінників; створення нових продуктів для задоволення нової по­треби; поліпшення до- і після продажного обслуговування; застосу­вання нових форм просування товарів і послуг.

Монополія. За умов олігополії можливі домовленість та об'єд­нання між собою всіх продавців певного товару. Тим самим олігопольний

ринок перетворюється на мо­нопольний. У цьому разі всі про­давці продають товар за однією, зазвичай високою, ціною. Моно­польним вважають ринок одного продавця. Причому продукт мо­нополіста не має близьких товарів-замінників. За монополії вста­новлюється єдина ціна на товар, за якою покупець змушений ку­пувати. Ринкова монополія — це диктат продавця стосовно його покупця і вона є результатом конку­ренції. Простий приклад із чергою може це підтвердити. Поява чер­ги — це вже спроба завадити конкуренції. Якщо розглядати дії виробника товару, то він також намагається відійти від боротьби з багатьма і досягає цього, коли знайде, наприклад, свою особливу частку ринку.