- •Лекція 4. Планувальна організація рекреаційних комплексів
- •Види й класифікація рекреаційних комплексів
- •Планувальна організація санаторних комплексів
- •Планувальна організація комплексів відпочинку
- •Планувальна організація туристських комплексів Умови розміщення туристських комплексів
- •Планувальна організація туристських готелів
- •Планувальна організація туристських баз
- •Планувальна організація автотуристських комплексів
- •Планувальна організація туристського табору
- •Планувальна організація мобільних споруд туризму
- •Контрольні питання:
Планувальна організація санаторних комплексів
Планувальна організація санаторних комплексів визначається курортологічними ресурсами, тобто наявністю сприятливого для лікування клімату, мінеральних джерел, лікувальної грязі.
Відповідно до визначальних видів природно-кліматичних компонентів розрізняють санаторні комплекси:
кліматичні й бальнеологічні,
бальнеопитні,
грязьові,
змішаного профілю (кліматогрязьові, бальнеогрязьові, бальнеокліматичні, бальнеокліматогрязьові).
Санаторний комплекс може розміщатися в курортному районі, курортному місті, курортній зоні, будучи основною структурною одиницею в їхній архітектурно-планувальній організації.
Так, у курортний район «Голуба Затока» (ПБК) входять курортні комплекси «Зоря», «Понізовка», «Голуба Затока».
Санаторний комплекс включає чотири типи санаторних установ:
санаторії,
санаторії-профілакторії,
санаторні табори,
лікувальні установи.
Санаторії - цілорічні установи, призначені для лікування природними лікувальними факторами в сполученні з фізіотерапією, лікувальною фізкультурою, дієтичним харчуванням в умовах санаторного режиму. Санаторії розрізняють по медичному профілю:
спеціалізовані,
загальнотерапевтичні,
протитуберкульозні.
Спеціалізовані санаторії підрозділяють по видах захворювань:
серцево-судинної системи,
органів руху,
органів травлення,
нервової системи,
гінекологічні,
шкірні,
нирок і сечовивідних шляхів,
органів дихання нетуберкульозного характеру,
пов'язаних з порушенням обміну речовин,
органів кровообігу.
Спеціалізовані санаторії різних типів відрізняються друг від друга складом і устаткуванням лікувальних приміщень.
Санаторії розрізняють також по віковому складі рекреантів: для дорослих і для батьків з дітьми. Санаторні будинки, призначені для лікування дітей, відрізняються від санаторіїв для дорослих складом і розмірами приміщень.
Наприклад, при тривалому лікуванні дітей шкільного віку передбачаються приміщення під класи, обов'язкова наявність ізолятора.
Санаторії-профілакторії призначені для попереджального лікування і визначаються зв'язком з виробництвом: санаторії-профілакторії з відривом від виробництва й без відриву від виробництва. Санаторії-профілакторії з відривом від виробництва можуть розміщатися в санаторному комплексі, а на розміщення санаторію-профілакторію без відриву від виробництва впливає транспортна доступність підприємства.
Розходження між санаторіями й санаторіями-профілакторіями носять експлуатаційний характер. Наприклад, строк перебування в санаторних умовах різний: для санаторних установ - 24 - 26 днів, для санаторіїв-профілакторіїв щоденний, щотижневий, 12-денний, 24-денний.
Особливу групу санаторних установ представляють санаторні дитячі табори, призначені для дітей 7 - 14 років. Це тип лікувально-профілактичних установ цілорічного функціонування зі строком перебування від 45 (у літню пору) до 65 днів (у навчальний період).
Всі типи санаторних установ включають однакові функціональні групи приміщень:
приймальні,
проживання,
харчування,
лікувально-діагностичного призначення,
культурно-масового,
адміністративно-господарського,
інженерно-технічного обслуговування.
Організація взаємозв'язку всіх функціональних груп приміщень визначає архітектурну композицію санаторної установи.
Розрізняють три композиційних прийоми. При централізованій композиції всі групи приміщень (за винятком господарської) розміщаються в одному будинку; при блоковій композиції основні групи приміщень - проживання, харчування, культурно-масового й лікувально-діагностичного призначення - розташовуються в окремих корпусах, з'єднаних між собою переходами; при павільйонній композиції основні групи приміщень перебувають в окремих будинках - павільйонах, не зв'язаних між собою.
Такі композиційні прийоми використовували для санаторіїв, побудованих в 50 - 60-х роках.
Архітектурно-планувальна композиція санаторної установи впливає на розміщення всього курортного комплексу на ділянці забудови. Вибір системи забудови залежить від місцевих природних умов: клімату, характеру рельєфу ділянки, наявності штучних або природних акваторій, зелених масивів. Природні умови також впливають на вибір орієнтації основних приміщень. Отут мається на увазі забезпечення достатньої інсоляції приміщень без перегріву в літню пору; відсутність сильних вітрів і в той же час гарна провітрюваність; розкриття приміщень убік найбільш естетичних видів (моря, озера, ріки, парку).
У сучасних курортних комплексах, розташованих в умовах природного дискомфорту (різкий перепад температур, тривалі холоди), створюють штучне середовище, що заповнює відсутні природні фактори. Так, у районах із тривалою холодною зимою в санаторних комплексах передбачені зимові сади, криті прогулянкові галереї, закриті плавальні басейни.
У районах з жарким кліматом у санаторних комплексах розміщають внутрішні двори з водоймами й затіненими просторами.
В останні роки в санаторні комплекси включають санаторії-профілакторії, у яких можуть здійснюватися й лікування, і відпочинок.
На планувальні рішення санаторіїв-профілакторіїв впливають їхня спрямованість на профілактику захворювань і необхідність розширення географічних границь їхнього функціонування. Із цією метою розроблені серії типових проектів з використанням блокового композиційного прийому. Архітектурна композиція типового санаторію-профілакторію заснована на сполученні двох квадратних обсягів: житлового триповерхового блоку й одноповерхового суспільного блоку. Центр композиції житлового блоку - зимовий сад, що зв'язаний через відкриті галереї зі спальними приміщеннями. На першому поверсі житлового блоку розміщаються лікувальні приміщення. Таке композиційне рішення дозволяє організувати штучне середовище для лікування й відпочинку при відсутності природних рекреаційних ресурсів.
Новий перспективний напрямок представляють санаторні комплекси, що включають дитячі санаторні табори. Для дітей з ослабленим здоров'ям створюються санаторні дитячі табори, що забезпечують особливий режим відпочинку й медичного обслуговування. Такі табори виникли як самостійні установи па базі звичайних піонерських таборів з розширеною групою медичних приміщень. Санаторні дитячі табори є цілорічними установами, тому виникає потреба в спеціальних приміщеннях для занять по шкільній програмі. Розміщаються такі табори в курортній зоні; вони вимагають комплексного рішення.
Санаторний дитячий комплекс у Євпаторії поєднує 12 таборів із загальною чисельністю 6000 дітей у літню пору й 3600 дітей у навчальний період. Кожні чотири табори об'єднані в групи. Планувальне рішення санаторного дитячого табору являє собою два двоповерхових спальних корпуси, зблокованих з корпусом їдальні. На верхньому поверсі спального корпуса передбачена тераса для сну на відкритому повітрі. Загальнокомплексні спорудження - лікувальні, навчальні, спортивно-оздоровчі.
Комплексний підхід до рішення дитячих санаторних таборів дозволяє включати в загальнокурортні центри унікальні об'єкти епізодичного обслуговування: парк розваг і атракціонів з дитячою залізницею; гідропарк із водними іграми й гребним каналом.