11.5. Порядок виконання роботи

1. Ознайомитися з конструкцією установки.

2. Установити інерційний диск (диски) 8 (рис. 11.1) на вал 4.

3. Заміряти тахометром частоту обертання вала електродвигуна перед його вимиканням, об/хв.

4. Визначити час , від моменту вимикання електродвигуна, працюючого на номінальному режимі, до повної зупинки вала (за допомогою електросекундоміра).

5. Визначити величину сповільнювання при вільному вибігу за формулою, :

(11.1)

де – частота обертання валу, об/хв;

– час вибігу без гальмування, с.

6. Визначити момент власного опору установки за формулою, :

(11.2)

де – зведений момент інерції обертових мас установки з диском (дисками).

Тут

де – число дисків;

7. Визначити необхідний момент гальмування для забезпечення зупинки валу протягом часу , с (час задає викладач, наприклад =4, 5, 6, 7 с). Через те що:

, (11.3)

де – динамічний момент при гальмуванні;

– момент гальма;

– момент власного опору установки, то

,

або:

= .

Остаточно:

, Н·м. (11.4)

8. Розрахувати необхідне осадження головної пружини за відомим моментом гальмування , рахуючи коефіцієнт тертя між шківом і обкладинками гальмових колодок рівним 0,35…….0,45.

а) Визначити зусилля головної пружини гальма:

, кГ,

де – момент гальмування, Н·м;

– ККД важільної системи (знаходиться в межах 0,90….0,95);

– діаметр шківа (дорівнює 0,1 м);

= 0,08м; = 0,17 м – співвідношення довжини важеля.

б) За зусиллям головної пружини гальма ,Н, користуючись графіком тарування пружини гальма, ТК-100 визначаємо необхідне осадження головної пружини , мм.

9. За , мм затягти робочу пружину гальма, користуючись масштабною шкалою установки (рахуємо, що осідання пружини , мм відповідає числу поділок шкали).

10. Замірити фактичну частоту обертання валу електродвигуна перед вмиканням гальма.

11. Підключити тумблером електросекундомір до ланцюга кінцевого вимикача.

12. Увімкнути гальмо і зняти показання електросекундоміра про фактичний час гальмування , с.

13. Порівняти фактичний час гальмування із заданим, визначити розбіжність:

,

де – заданий час гальмування, с;

– фактичний час гальмування.

14. Зробити висновки про причини розбіжностей розрахунків із експериментом.

11.6. Звіт з лабораторної роботи

1. Кінематична схема установки.

2. Визначення часу вибігу при одному, двох і трьох інерційних дисках.

3. Визначення моментів власного опору установки при одному, двох і трьох інерційних дисках.

4. Визначення необхідних моментів гальмування за заданим часом гальмування , при одному, двох і трьох інерційних дисках.

5. Визначення зусилля головної пружини гальма , Н і необхідного осадження головної пружини ,мм для обчислених значень .

6. Визначення фактичного часу гальмування , при одному, двох і трьох інерційних дисках.

7. Порівняльний аналіз експериментальних і розрахункових даних, висновки.