Аналіз основних причин травматизму і професійних захворювань на виробництві

Для успішного вирішення питань зниження виробничого травматизму і захворювань на підставі велике значення причин їх виникнення.

Ці причини можна поділити на дві групи: виробничо-технічні та психофізіологічні.

Організаційні: порушення трудової дисципліни; незадовільне утримання і недоліки в організації робочих місць; відсутність цільового інструктажу; недоліки в навчанні безпечних прийомів праці тощо; відсутність інструкції на робочому місці; невчасне і е якісне проведення первинного повторного інструктажу; порушення режиму праці і відпочинку; недостатній контроль за дотриманням норм і правил з ОП; відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (профвідбору); невикористання або відсутність засобів індивідуального захисту.

Технічні: незадовільний технічний стан машини, механізмів, устаткування; порушення або недоскональність технологічного процесу; порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів, обладнання; неякісне проведення технічного обслуговування і механізмів тощо; відсутність устаткування і пристроїв на машинах, верстатах що забезпечують їх безпечну роботу.

Загальні причини нещасних випадків

Санітарно-гігієнічні: невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам; підвищенний вміст виробничого пилу, а також отруйних речовин у повітрі; незадовільне освітлення тощо.

Психофізіологічні: нервово-психічні навантаження; незадовільний психологічний клімат у колективі; антропологічна невідповідність працюючого умовам праці; алкогольне сп’яніння.

Профілактичні заходи з охорони праці

Відповідно до Закону України “Про охорону праці” власник розробляє і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, профілактики виробничого травматизму, профзахворювань та аварій.

Ці заходи можна поділити на чотири основні групи:

Організаційні заходи:

• проведення навчання та інструктажів з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки;

• робота щодо професійного відбору;

• здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці;

Технічні заходи:

• модернізація технологічного, піднімально-транспортного обладнання, перепланування розміщення обладнання;

• впровадження автоматичного та дистанційного керуванням виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи:

• придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працюючих від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газів, шуму;

• улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціювання;

• реконструкція та переобладнання душових, гардеробних;

Медико-профілактичні заходи:

• придбання молока, миючих та знешкоджуючих засобів;

• організація профілактичних медичних оглядів;

• організація лікувально-профілактичного харчування.

-10-

Нормативно-законодавчий збірник складено на основі наступних документів:

1. Конституція України.

2. Законодавство України про охорону праці (Збірник нормативних документів). К. Держнаглядохоронпраці.

3. Кодекс Законів про працю;

4. Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань

з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою. К. Держнаглядохоронпраці. 26.01.2005 № 15.

5. Типового положення про службу охорони праці.К. Держнаглядохорон-праці. 15.11.2004 № 255.

6. Положенням про розслідуван­ня та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.К.

Держнаглядохоронпраці. 25.08. № 1112.

7.Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.К. Держнаглядохоронпраці 10.02.99 № 21

8. Галузеві нормативно-правові акти з питань управління охороною праці у галузі.

9. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (Відповідно до державного реєстру міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці).