- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •Доведення:
- •6Означення визначника n-го порядку
- •7Властивості визначників n-го порядку
- •8Поняття вектора.Лінійні дії над векторами.
- •11 Декартова система координат
- •12Скалярний добуток векторів
- •13Векторний добуток векторів
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •21. Взаємне розташув 2 площ. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •32. Компл числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами.
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •36 Основна теорема алгебри
- •37. Раціональні дроби
- •38.Аксіоматичне визначення векторного простору
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •43.Підпр, утвор ровязк однор слр
- •44 Неоднор системи лінійних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі
- •45.Лп та їх матриці. Дії над лп. Обернене лп.
- •46.Матриці лп. Подібні матриці.
- •47.Характеристичний многочл, власні числа і власні вектори лп
- •48. Означ евклід прост. Ортог вектори. Ортогоналізація Гр-Шмі.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •56. Складена, обернена функція.
- •57. Параметричне та неявне відображення.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •64. Принцип вкладених відрізків
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
Нулем, або коренем многочлена f(x) назив. Число xєС таке,що f(c)=0
Теорема Безу
При діленні многочлена f(x) на двочлен (x-c) одержується остача f(c)
Доведення
f(x)=(x-c)q(x)+r, r многочлен 0-го степеня
x=c
f(c)=r
Наслідок. Якщо c є коренем f(x), то f(x) ділиться на (x-c), тобто
(1)f(x)=(x-c)q(x)
Для ділення f(x) на (x-c) зручно використ. Схему Горнера
Нехай f(x)=a0xn+a1xn-1+…+an
q(x)=b0xn-1+b1xn-2+…+bn-1
Підставимо f(x) і g(x) в (1) та прирівняємо коефіцієнти при однакових коренях x
xn a0=b0b0=a0
xn-1 a1=b1-cb0b1=cb0+a1
xn-2
…
x0 b0=a0 bk=cbk-1+ak k=1,n-1
r=cbn-1+an(якщо є остача)
Корінь c многочлена f(x) назив коренем кратності k, якщо f(x) (x-c)k, але не ділиться на (x-c)k+1
f(x)=(x-c)kq(x)
Теорема. Якщо число с є коренем кратності k многочлена f(x) то при k>1 воно буде (k-1)кратним коpенем похідної f’(x)
Якщо к=1, то с-простий корінь f(x).
36 Основна теорема алгебри
Будь-який мнч з б-якими числовими коеф, степінь якого не менше одиниці має хоча б один корінь—у заг випадку комплексний.
Наслідок1: б-який мнч n-го степеня розкладається на n лінійних множників та множник рівний старшому коеф
f(x)=а0(x- )(x- )*…*(x- )
Наслідок2 мнч n-го степеня не може мати більше n коренів
Наслідок3 f(x) (cтепеня більше один) має рівно ен коренів, якщо кожен корінь взятий стільки разів, скільки його кратність, тобто
f(x)=a0 (x- 1) (x- 2) *…*(x- n) ki є N.k1+k2+…+ks=n;
Наслідок 4Якщо мнч тотожно рівний нулю, то всі його коеф рівні нулю
Візьмемо будь-яке αn+1 не=αi i=1,n(число, що не=кореням), тоді f(αn+1)=0→a0=0→всі коеф=0
Насл 5 Якщо f(x) g(x)то коеф f(x) відповід рівні коеф g(x) ai=bi, i= f(x)-g(x) 0 a0-b0, a0=b0; і тд
Розглянемо f(x) з дійсними коеф.
Теорема Якщо мнч f(x) з дійсними коеф має корінь (a+ib), то він має корінь (a-ib)
f(a+ib)=0; f(a+ib)=M+iN, N,M=0; f(a-ib)=M-iN=0 ==> f(a-ib)=0;
Отже в розкладі f(x) на множники зустрічаються такі множники (x-a-ib), (x-a+ib)
(x-a-ib)(x-a+ib)=(x-a)(x-a)+b*b=x*x+px+q; D<0;
Теорема Будь-який мнч з дійсними коеф однознач представл у вигляді доб старшого коеф , декількох лін множн (x-альфа), що відп парам комплексно спряжених коренів
f(x)=a0 (x- 1) (x- 2) *…*(x- n) (x*x+p1x+q1) (x*x+p2x+q2) *…*(x*x+prx+qr) )
де αi, pi, qi, a0 єR
ki, Lj єN
k1+k2+…+ks+2l1+2l2+…+2lr=n; (x*x+px+q)—незвідні множники
37. Раціональні дроби
Дробово-раціональною ф-кцією (рац дробом) наз частка двох мнч
g(x) не дор нулю
Якщо степінь знаменника більше(менше) ніж степінь чисельника, то дріб—правильний(непр)
Дріб наз нескоротним, якщо чис і знам –взаємнопрості
Теорема Б-який рац дріб можна однозначно представити у вигляді суми мнч і правильного дробу(наслідок ділення з остачею)
f(x)=g(x)*q(x)+r(x);
=q(x)+ степіні ер менше за степінь дж-за властивістю дільника та остачі
Правильний дріб наз елементарним, якщо знаменник—степінь незвідного мнч
Тобто, це дроби виду
або
Теорема Б-який рац прав дріб можна однозначно представити у вигляді суми елементарних дробів
Доведення: метод не визнач коефіцієнтів