5.Види транспорту та його вплив на навколишнє середовище.

Транспорт — одна з найважливіших галузей суспільного виробництва. Він покликаний задовольняти потреби населення та успільного виробництва в перевезеннях. Розвиток і вдосконаленя транспорту здійснюються відповідно до національної програми урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково- технічного прогресу й забезпечується державою. Єдину транспортну систему України становлять:

• транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський елек­тротранспорт, у тому числі метрополітен);

• промисловий залізничний транспорт;

• відомчий транспорт;

• трубопровідний транспорт;

• шляхи сполучення загального користування.

Єдина транспортна система повинна відповідати вимогам суспільного виробництва та національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, у тому числі для складування і технологічної підготовки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України. На жаль, існуюча транспортна система вирішує і завдання не дуже вдало.

Основними факторами впливу транспорту на на вколишнє середовище є:

• мережа залізничних шляхів, яка утруднює міграції наземних тварин;

• забруднення навколишнього середовища паливно-мастильними матеріалами залізничних транспортних засобів, продуктами що утворюються внаслідок згоряння палива, та речовинами які транспортуються;

• порушення навколишнього середовища в процесі виробництв залізничного транспорту;

• знищення природних біогеоценозів унаслідок розміщення на їхній території споруд, які забезпечують роботу цього вид транспорту;

• поширення видів рослин-інтродуцентів, які можуть завдяки цьому виду транспорту швидко розповсюджувати своє насіння на значні відстані;

• шумове забруднення навколишнього середовища;

• створення специфічних біоценозів уздовж зони відчуження залізничних магістралей.

Транспорт зумовлює ряд проблем, що їх умовно можна об’єднати в кілька груп (за основними напрямами взаємодії з довкіллям):

• великий споживач палива;

• джерело забруднення довкілля;

• одне із джерел шуму;

• вилучає сільськогосподарські угіддя під шляхи і стаціонарні споруди;

• є причиною травмованості та смерті людей і тварин.

В окремих містах питома вага автомобільного транспорту у загальному забрудненні перевищує 50%. Сучасний автомобіль викидає понад 200 токсичних речовин. Серед них оксиди карбону, сульфуру, нітрогену, сполуки плюмбуму, бензопірен. Концентрація токсичних речовин значною мірою залежить від технічного стану автомобіля, швидкості його руху, строку експлуатації. Дослідження показують, що найменше оксидів карбону викидається за швидкості руху 60 км/год. Зі зменшенням чи збільшенням швидкості руху кількість шкідливих речовин підвищується у 2-4 рази. Найбільша кількість токсичних речовин виділяється за перемінних режимів роботи двигуна, зокрема, під час пуску і зупинки, і під час роботи в холостому режимі. Концентрація токсичних речовин у відпрацьованих газах автомобіля зростає із збільшенням строку його експлуатації. В Україні майже чверть вантажного автопарку перебуває в експлуатації понад 10 років. Постійне збільшення інтенсивності руху автотранспорту призводить до прогресуючого зростання забруднення довкілля уздовж магістралей. Близько 20% викидів автотранспорту осідає поблизу автошляхів. Тривале випасання худоби вздовж шляхів може призвести до накопичення сполук плюмбуму у тканинах тварин, а згодом – через трофічні ланцюги – і в тканинах людини. Значними забрудниками довкілля є також повітряний, залізничний, водний транспорт.

Шум від транспортних засобів є серйозною проблемою у великих містах багатьох регіонів. Шум на 30% знижує продуктивність фізичної та на 60% - розумової праці. До 80% усіх виробничих шумів створює автомобільний транспорт. Поблизу автомагістралей шум досягає 70-75, а біля аеропортів може перевищувати 120 децибелів.

За унікальності ґрунтів в Україні особливої гостроти набирає проблема вилучення земель під транспортні споруди. В Україні під транспортними спорудами загального користування – близько 600 тис. га. Крім того, під шляхами відомчого транспорту – понад 600 тис. га земель. Більш як 60% земельних угідь під транспортними спорудами належать залізницям.

Нині у плануванні та будівництві автошляхів, залізниць і стаціонарних транспортних споруд приділяється недостатньо уваги раціональному використанню земельних ресурсів. Поширена практика будівництва одноповерхових гаражів і стоянок. Під автотранспортні споруди, крім автошляхів, із сільськогосподарського обігу вилучено понад 80 тис. га. З метою зниження затрат на будівництво шляхи прокладаються найзручнішими ділянками, а під такі часто потрапляють сільськогосподарські угіддя. При цьому важливо враховувати, що затрати на будівництво шляхів є разовими, тоді як прибутки від використання земель у сільськогосподарському виробництві надходять упродовж багатьох років.

Не можна не згадати про посилення негативного впливу на довкілля ще одного виду транспорту — трубопровідного. Лінії потужних сталевих трубопроводів, які транспортують газ, нафт амоніак, промислові відходи та інші речовини, на сотні й тисячі кілометрів простяглися вздовж доріг, перетинаючи десятки річок, долин, гірські райони й морське дно в найрізноманітніших куточках планети. Незважаючи на високу міцність, ці могутні трубопроводи (діаметр труб — переважно понад 1-1,5 м, їхня товщина — 1,5-2 с тиск усередині —кілька атмосфер) із часом просідають (особливо, в зонах мерзлих або різнопородних тріщинуватих ґрунтів, під ва­гою й через різницю температур), тріскаються на стиках, короду­ють унаслідок підвищеної кислотності повітря чи несприятливих кліматичних умов. У місцях пошкодження труб на прилеглі те­риторії виливається велика кількість забруднювальних речовин, а оскільки це трапляється далеко від населених пунктів, у лісі, в го­рах, то через неможливість оперативно ліквідувати аварію шкода, завдана довкіллю, буває величезною. Газовикиди часто супрово­джуються вибухами й пожежами, нафта нищить водні екосистеми й пернатих. А в останні роки багато аварій і нещасть було пов'язано з умисними пошкодженнями нафтопроводів — викраданням на­фтопродуктів (Україна, Тюмень).

Головні шляхи зменшення негативного впливу транспорту на довкілля: