Типи екстерналій

► Тимчасові (між поколіннями) екстерналії; породжуючи екологічні проблеми,

людство створює величезні екологічні, економічні і соціальні проблеми подальшим поколінням.

► Глобальні екстерналії, трансграничні перенесення ЗР вже породили ряд серйозних

проблем (так, забруднення атмосфери в Великобританії призводить до появи «мертвих» озер в Швеції, Чорнобильська катастрофа негативно позначилася на ситуації в суміжних країнах тощо).

► Міжсекторні екстерналії', розвиток одних секторів економіки завдає шкоди

іншим секторам (наприклад, створення ГЕС на великих ріках наносить шкоду аграрному сектору).

► Міжрегіональні екстерналії, є копією глобальних екстерналій (так, забруднюючи

Дністер у «верхніх» регіонах, створюють додаткові витрати на очищення в «нижніх» регіонах).

► Локальні екстерналії; звичайно на обмеженій території розглядається

підприємство-забруднювач і аналізуються витрати, викликані його діяльністю, екстернальні у реципієнтів (інших підприємств, населення, природних об’єктів тощо).

Один з основних принципів економіки ПК: «забруднювач платить». Виходячи з цього, на забруднювача накладається податок, рівний за величиною екстернальним витратам (податок Пігу, названий на ім’я англійського економіста А. Пігу, який першим досліджував проблему витрат

і, зокрема витрат, пов’язаних з екстерналіями).

На соціальному самміті (березень 1995 р., Копенгаген) було висунуто концепція екологічно сталого розвитку (ЕСР).

Ключові принципи екологічно сталого розвитку

► принцип обмеженості (збереження сучасного стану НПС як перешкоди

безповоротним і небезпечним змінам);

^ принцип «передбачити і уникнути» (менш ризикований, що дозволяє уникнути

ліквідації втрат навколишнього середовища);

► принцип збереження природного багатства на сучасному рівні (недопущення

втрат або зменшення ПРП або і екологічної різноманітності);

>. принцип консервативного землекористування (уникати, наскільки можна,

переходу від мало інтенсивного землекористування до більш інтенсивного);

► принцип балансу між ресурсом і забруднювачем (використання ресурсів в

масштабах регенеративної здатності ЕС);

■ ► принцип «платить той, хто забруднює» (повна вартість екологічних збитків

повинна бути компенсована користувачем, промисловістю або споживачем).

І. Серагельдін, А. Стир та інші дослідники виділяють екологічні, економічні і соціальні цілі ЕСР, які можуть бути досягнуті при оптимальному використанні всіх складових інтегрального ресурсу.

Деякі громадські організації типу «Друзі Землі» в Нідерландах пропонують справедливий розподіл ПР між всіма країнами світу. Вони запропонували концепцію «енвайронментального простору» (ЕП), розуміючи під цим терміном граничні норми глобального забруднення, витрачання світових запасів ПР, що не відновлюються, площ сільськогосподарських земель і лісів. При дотриманні цих вимог не буде нанесений збиток подальшим поколінням (вони отримають доступ до тих же об’ємів ПР, якими користуємося ми). Неважко помітити, що визначення ЕП адекватне одному з концептуальних визначень СР. При визначенні ЕП виходять з того, що:

• не можна споживати відновлюваних сировинних матеріалів (сільськогосподарські культури, ліс, риба), більше, чим їх можна отримати, не наносячи серйозної шкоди НПС;

• відновлювані сировинні матеріали можна використовувати тільки в замкнених циклах;

• об'єм забруднення від антропогенної активності не повинен перевищувати величину, т я кою може справитися навколишнє середовище (це стосується і емісії С0₂);

У потрібно утримуватись від невиправданих ризиків (принцип обережності);

У- екологічні проблеми потрібно вирішувати як можна ближче до джерела їх виникнення (принцип наближеності). Пропонується план дій по використанню енергії, прісної пади, мінеральних, сільськогосподарських і лісових ресурсів.

Для скорочення витрат викопних ПР слід:

Ь відмовитися від випуску товарів шкідливих і не необхідних (полівінілхлориду, електросушарок для нігтьового лаку, одноразових склянок та інші);

Ьвикористати замкнені технологічні цикли для заміни первинних сировинних матеріалі« вторинними;

Ь замінювати продукти з викопної сировини натуральними (заміна синтетичних товарів натуральними - задача складна).

Для збереження запасів вуглеводневої сировини на тривалий час необхідно: ♦заборонити виробництво шкідливих і зайвих товарів: ♦збільшити терміни експлуатації предметів домашнього побуту і інших товарів; ♦повторно використовувати матеріали; ♦замінювати викопні (не відновлювані) ресурси на такі, що відновлюються.

Увага! '"'ч.

^/Прісна вода необхідна для промислового, аграрного⁴*, комунально-побутового секторів економіки. Потреби

^-'прісній воді задовольняються за рахунок поверхневих і підземних ч. ^джерел. Споживання прісної води за останні 20 років зросло на 50 %. Проблема^.

дефіциту прісної води вимагає вживання кардинальних заходів по^

ч. розширенню спектра її джерел (дощова вода), економії, більш ^^національному використанню традиційних джерел прісної води (ріки, озера, Грунтові води).

Площа оброблюваних земель складає близько 1500 млн. га, тобто приблизно 0,28 га на одного жителя планети. Щорічно через процеси деградації земель (техногенний і антропогенний тиск на ґрунти) з сільськогосподарського обороту виходить 16 млн. га. У зв’язку з цим, при визначенні тенденцій глобального використання земельних ресурсів необхідно виходити з наступного: пріоритет продовольчого забезпечення; стійкість урожаїв; максимально можливе забезпечення потреб в продовольстві великих регіонів і континентів. Для СР сільського господарства необхідно ширше вводити сівозміни, ефективніше використовувати відходи виробництва і споживання (компост, фекальні добрива), звести до мінімуму застосування мінеральних добрив і пестицидів, використовувати природні засоби боротьби з ерозією і шкідниками. Екологізация сільського господарства повинна проводитись за умови виключення розширення площі сільськогосподарських земель.

Близько 3600 млн. га, тобто 25 % земної поверхні покрито лісами; з них на частку тропічних лісів припадає більше половини. Кожний рік тропічні ліси скорочуються на 17 - 20 млн. га. Враховуючи екологічну значущість лісових ЕС, необхідно припинити безрозсудне винищування лісів, забезпечити умови їх нормального функціонування, збереження видової різноманітності і т. д. Розглядаючи лісові ресурси як об’єкт ПК, необхідно: зменшити кількість відходів при вирубці, вивозі і обробці; зменшити кількість відходів при використанні лісоматеріалів; інтенсивніше повторно використовувати папір (утилізувати макулатуру).

У світлі концепції СР в сфері виробництва необхідно радикально переглянути підходи і дії в таких напрямах:

впровадження замкнених технологічних циклів;

^ скорочення об’ємів викопних енергетичних ресурсів;

=? підвищення якості продукції;

^ більш раціональне використання транспорту.

Ґрунтуючись на основних ідеях і принципах, які декларовані на кон-ференції ООН з питань НПС і розвитку (Ріо-де-Жанейро, і 992), Україна вважає доцільним перехід до СР, при якому забезпечується збалансоване вирішення соціально-економічних завдань, проблем збереження сприятливого стану НПС і ПРП з метою задоволення життєвих потреб нинішнього і майбутніх поколінь. Нижче наводиться витяг з проекту Концепції СР У країни [51].

+Основне завдання СР України полягає у забезпеченні динамічного соціально-економічного зростання, збереженні НПС і раціональному використанні ПРП з метою задоволення потреб нинішнього і майбутніх поколінь через побудову високоефективної економічної системи, яка стимулює продуктивну працю, науково-технічний прогрес, має соціальну спрямованість [51].

СР повинен реалізовуватись у рамках ефективного функціонування ринкової системи та державного регулювання економіки, координації дій у всіх сферах життя суспільства. Це пов’язано з активною структурною перебудовою в сфері матеріального виробництва, основою якої є:

Р-побудова соціальне орієнтованої ринкової економіки, яка дасть змогу забезпечити належний рівень життя населення;

Рекологізація виробництва, зменшення техногенного навантаження на довкілля і матеріаломісткості, перехід на нові методи антропогенної діяльності, в основу яких покладено екологічно безпечні технології;

Рпідвищення рівня збалансованості економіки за рахунок переорієнтації виробництва засобів виробництва на задоволення потреб населення;

Рпроведення екологічної експертизи та оцінки впливу на НПС всіх проектів господарської діяльності.

З метою забезпечення СР України охорона довкілля та раціональне використання ПР повинні розглядатися не як самоціль, а як невід’ємна частина процесу розвитку. Основні напря-ми еколого-економічної політики держави такі:

І. Прийняття превентивних заходів, складовими яких є:

• структурна перебудова економіки та врахування вимог екологічної безпеки;

• послідовна екологізація всіх ланок суспільного виробництва, орієнтація на якісні і тіні ні,по технологічні перетворення сучасного суспільства;

• формування збалансованої ефективної структури споживання в основу якої ііокіїнлпіо принципи раціональності й безвідходності;

• и, ілііоіиіеііня обмежувальних цін на енергоносії, перехід до загальної обов’язкової сіп 11^-ми платного ПК,

• пі іиочсння екологічного імперативу в структурно-інвестиційну політику, перехід м<> пінної ічпо чистого виробництва;

• інституційні перетворення з метою формування нового правового й економічного механізму взаємодії органів державної влади і органів місцевого самоврядування та природокористувачів;

• вдосконалення законодавства в сфері охорони, використання і відтворення ПР та забезпечення екологічної безпеки у зв’язку із зміною умов життєдіяльності населення і структури виробництв;

• забезпечення умов для формування ринку екотехнологій та екопослуг;

• створення надійних систем моніторингу НПС;

• реалізація економічних програм державного значення, комплексу першочергових заходів щодо реабілітації радіаційно забруднених територій;

• розвиток економічних методів регулювання ПК і вирішення природо-охоронних проблем за рахунок суб’єктів господарювання: стимулювання інвентаризації джерел забруднення, сприяння підвищенню культури виробництва і зміцненню технологічної дисципліни.