Тема 6. Інфляційний механізм
Крива Філліпса у короткостроковому періоді. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.
Мета заняття: провести макроекономічний аналіз інфляційного механізму, визначити сутність і види інфляції. Проаналізувати причини та вплив інфляції на економіку країни.
План
1.Сутність і види інфляції.
2.Причини та наслідки інфляції.
3.Інфляція та безробіття.
Література:3-7,11-18,34,94,106,126,133,146.
1.Сутність і види інфляції
Неодмінними супутниками ринкової економіки є інфляція та безробіття.
Інфляція (від лат. inflatio – вливання, здуття) – збільшення кількості грошей в обігу понад необхідний економіці рівень (MV>PQ), що веде до тривалого перевищення сукупного попиту над сукупною пропозицією (невідповідність між грошовою та товарною масами), внаслідок чого відбувається ріст цін.
Вперше інфляція виникла в Європі в період біметалізму1 і відома в економічній літературі як «революція цін 16 століття». Її причиною було відкриття Америки і завезення з Мексики та Перу великої кількості металів (срібла та золота), з яких європейці накарбували гроші, внаслідок чого їх кількість у обігу значно зросла та спровокувала небувалий ріст цін.
Пізніше, внаслідок появи та розповсюдження в обігу паперових грошей (18-19 ст.) та їх знецінення, завдяки надмірній емісії, викликало раз за разом явище інфляції, яка спочатку мала тимчасовий характер і провокувалася надзвичайними обставинами (тривалі колоніальні війни, що збільшували видатки держави).
Сучасна інфляція має хронічний (постійний) характер. Отже, інфляція в сучасному розумінні – це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін.
Але знецінення грошей це лише момент в інфляційному процесі, бо інфляція – це хвороба, яка супроводжується зростанням загального рівня цін, підвищенням грошової вартості життя, та, відповідно падінням добробуту громадян, занепадом господарства.
Від інфляції слід відрізняти так званий інфляційний шок – одноразове підвищення рівня цін, котре може стати (а може і не стати) імпульсом для прискорення процесу інфляції.
Види інфляції:
І. За темпами інфляції розрізняють такі види інфляції:
- помірна – від 3 -5 % на рік;
- повзуча – до 10 % на рік;
- галопуюча – від 20 % до 200 % рік;
- гіперінфляція – понад 200 % на рік (або 1-2% щодня).
ІІ. Залежно від переважаючого впливу факторів: інфляція попиту2, інфляція витрат3, інфляція грошей (емісійна)4, інфляція пропозиції (структурна)5, імпортована інфляція6, кредитна інфляція7.
ІІІ. За характером прояву: відкрита (вільно розвивається, ніким не стримується) і прихована/адміністративна (керована державою, шляхом стримування, «заморожування» цін – товарний дефіцит і «чорний ринок» її ознаки).
IV. За ступенем прогнозування: очікувана (прогнозована, є прямим результатом дій влади), неочікувана (раптове зростання цін8; сприяє боржникам і спекулянтам, водночас шкодить кредиторам, людям з фіксованими доходами та власникам заощаджень) та вбудована (характеризується середніми темпами за визначений період часу).
V. За співвідношенням темпу та масштабу синхронізації зростання цін: збалансована (зростання цін відбувається одночасно на більшість товарів і послуг, а ціни різних товарів відносно один одного не змінюються) і незбалансована (співвідношення цін між різними товарними групами змінюється хаотично).
Поєднання інфляції попиту та інфляції витрат створює так звану інфляційну спіраль.
Вимірювання інфляції:
- Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економці і вимірюється за допомогою індексів цін (див. нижче: дефлятор ВВП, індекс цін Ласпейреса, Пааше, Фішера).
- Коли з’ясовують рівень інфляції та поряд з цим застосовують так зване «правило величини 70» для прогнозування інфляції, воно дозволяє швидко підрахувати кількість років, по сплину яких ціни зростуть в 2 рази. Для цього число 70 ділять на рівень інфляції.9
- Темп інфляції показує, як змінилася сама інфляція за певний період (див. нижче).
Протилежним до інфляції явищем є дефляція (обернене явище до інфляції, здуття або скорочення кількості грошей в обігу) – нестача грошей в обігу, яка має місце, коли загальний рівень цін падає і купівельна спроможність грошей підвищується, виникають складнощі з кредитуванням економіки, що породжує безробіття. Дефляція веде до кризи надвиробництва, нестача грошей породжує зменшення сукупного попиту, що знову ж таки загрожує скороченням масштабів виробництва та зайнятості, зниженням добробуту населення. Дефляція трапляється вкрай рідко.
Дезінфляція – заходи (важелі, інструменти) урядової політики щодо подолання інфляції (переважно галопуючої, гіперінфляції), які супроводжуються вилученням з обігу частини надлишкової грошової маси, випущеної в період інфляції, з метою зниження темпу зростання цін. Такі заходи здійснюються за допомогою:
- збільшення податків,
- «заморожування» зарплат,
- скорочення видатків з державного бюджету,
- скорочення грошової маси та підвищення облікової ставки,
- грошова реформа (деномінація10, нуліфікація11).
Вищевказані заходи з дезінфляції можуть реалізовуватись як окремо, так і в комплексі.
Інфляційні процеси ускладнюють розрахунки макропоказників. Подолання негативного впливу інфляції при розрахунках вимагає чіткого розмежування номінального і реального ВВП.
Номінальний ВВП (ВВПн) – це ВВП у поточних цінах (ціни, що існують на момент виробництва):
,
де: g1 – обсяг виробництва i-го товару в поточному році;
g1 – ціна i-го товару в поточному році
Таким чином, на величину ВВПн впливають два процеси – динаміка обсягу виробництва, динаміка рівня цін.
Реальний ВВП (ВВПр) – це ВВП, який вимірюється в постійних12 (сталих, незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна (динаміка) обсягів виробництва:
,
де: p0 – ціна i-го товару в базисному році.
ВВПр можна розраховувати шляхом коригування ВВПн на індекс цін (Іц):
де: дефлятор ВВП – це індекс цін, розрахований для сукупності товарів і послуг, що входять до складу ВВП:
Індекс цін (Іц)
вираховується для з’ясування зміни
цін на товари і послуги. Якщо величина
Іц <
1 – то відбувається коригування ВВПн у
бік збільшення, яке називається
інфлюванням. Якщо
ж величина Іц
> 1, то відбувається
Якщо дефлятор (індекс цін) розраховується для ВВП, то для споживчого кошика використовують індекси цін Пааше і Ласпейреса.
Індекс цін Пааше розраховується для мінливої структури споживчого кошика, - як співвідношення поточних споживчих витрат на придбання асортиментного набору споживчого кошика поточного періоду до споживчих витрат на придбання такого ж самого асортиментного набору споживчого кошика в цінах базисного періоду:
де: Qt – обсяг i-го товару (послуги) споживчого кошика в поточному періоді;
Pt – ціна одиниці i-го товару (послуги) споживчого кошика в поточному періоді;
P0 – ціна одиниці i-го товару (послуги) споживчого кошика в базовому періоді.
Відображаючи динаміку цін (зміну цін – рівень інфляції, рівень дефляції) за споживчим кошиком поточного періоду (Qt), індекс Пааше (Іp) не в повній мірі відображає ефект доходу13. В результаті маємо занижену оцінку зміни цін (рівня інфляції) при зростанні доходів (і відповідно цін) і, завищену у випадку їх зниження.
Індекс цін Ласпейреса розраховується для незмінної структури споживчого кошика, - як співвідношення поточних споживчих витрат на придбання асортиментного набору споживчого кошика базисного періоду до споживчих витрат на придбання такого ж самого асортиментного набору споживчого кошика в цінах базисного періоду:
де: Q0 – обсяг i-го товару (послуги) споживчого кошика в базовому періоді;
Pt – ціна одиниці i-го товару (послуги) споживчого кошика в поточному періоді;
P0 – ціна одиниці i-го товару (послуги) споживчого кошика в базовому періоді.
Відображаючи динаміку цін за споживчим кошиком базисного періоду (Q0), індекс Ласпейреса (IL) не враховує зміни в структурі споживання, що виникають через зміни цін споживчих благ. Відображаючи лише ефект доходу і ігноруючи ефект заміщення14, цей індекс дає завищену оцінку інфляції при зростанні цін і занижену у випадку їх зниження.
Індекс цін Фішера (IF) нівелює недоліки (усереднює значення інфляції), притаманні індексам Пааше і Ласпейреса, розраховується як їх середня геометрична величина:
.
Отже, інфляція вимірюється за допомогою індексу цін (Іц).
Темп інфляції (Ті) вираховується наступним чином:
,
де Іц1- індекс цін поточного року, Іц0 – індекс цін минулого року (базисного періоду).