4. Електромагнітний імпульс

При ядерних вибухах в атмосфері й більш високих шарах виникають потужні електромагнітні поля з довжиною хвиль від 1 до 1000 м і більше. Ці поля через короткочасне існування називають електромагнітним імпульсом (ЕМІ).

Уражаюча дія ЕМІ обумовлена виникненням електричної напруги і струму у провідниках та кабелях повітряних і підземних лініях зв’язку, сигналізації, електропередач, в антенах радіостанцій.

ЕМІ уражає радіоелектронну і радіотехнічну апаратуру. В провідниках індукуються високі напруги і струми, які можуть призвести до постійних або тимчасових пошкоджень ізоляції кабелів, магнітних запам’ятовуючих пристроїв у ЕОМ, системах передачі даних тощо. Час наростання ЕМІ до максимального значення становить кілька мільярдних частинок секунди, що значно менше часу реагування сучасних електронних систем захисту. Це значить, що в момент приходу ЕМІ чутливе електронне обладнання одержить дуже велике перевантаження, протистояти якому воно не зможе.

3. Радіаційні ураження людей і тварин

Постановою КМ України від 23.07.91 № 106, розпорядженнями від 12.03.93 № 17 р. і від 27.01.95 № 37 до зони радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи віднесено 2213 населених пунктів (без зони відчуження дванадцяти областей України, в яких проживає 2 404 870 осіб (за станом на 1.01.1995 р.). Площа зон радіоактивного забруднення, визначених Законом України, пов’язаними з Чорнобильською катастрофою, становить 50,5 тис. км², із них зона відчуження – 2,14 тис. км².

На місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами, у людей і тварин можуть виникати радіаційні ураження, обумовлені як зовнішнім променевим впливом, так і внутрішнім опроміненням внаслідок потрапляння в середину організму радіоактивних речовин.

Зовнішнє загальне опромінення виникає від дії γ - випромінювань.

Внутрішнє опромінення спричиняє дія радіоактивних речовин, які потрапили в середину організму з повітрям, їжею, водою, а також через шкіру і слизові оболонки.

При випаданні радіоактивних речовин з хмари можливий розвиток змішаної форми ураження як у людей, так і у тварин, обумовленої зовнішнім опроміненням і надходженням радіоактивних речовин в організм.

Зовнішнє γ - опромінення, як і проникаюча радіація, спричиняє у людей і тварин однакові ураження. При впливі проникаючої радіації організм одержує дозу за дуже короткий термін – від десятої частки секунди до секунди, а при зовнішньому опроміненні доза нагромаджується за час перебування на забрудненій території нерівномірно. Основну дозу опромінення організм одержує за чотири доби: у першу добу – 63% сумарної дози до повного розпаду радіоактивних речовин, а за три доби – до 72% загальної дози.

Опромінення може бути одноразовим і багаторазовим. Одноразовим вважається опромінення, одержане за перші чотири доби, а одержане за більше ніж чотири доби вважається багаторазовим.

З 3-ї до 30-ої доби нагромаджується від 5 до 35%, а з 31 до 90 від 5 до 10% сумарної дози до повного розпаду радіоактивних речовин.

Залежно від дози опромінення, проникаючої радіації чи радіоактивних речовин загальне зовнішнє γ - опромінення спричиняє у людей і тварин гостру променеву хворобу.