З М І С Т

			Стор.
Вступ			4
Тема 1.		Цивільна оборона України – основа безпеки у надзвичайних ситуаціях	5
Лекція 1.		Державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в Україні	5
Тема 2.		Надзвичайні ситуації	13
Лекція 2.		Надзвичайні ситуації природного характеру	13
Лекції 3,4.		Надзвичайні ситуації техногенного характеру	23
Тема 3.		Осередки хімічного, біологічного та комбінованого ураження	37
Лекції 5,6.		Основні поняття про хімічні та біологічні засоби ураження	37
Тема 4.		Осередок ядерного ураження	50
Лекції 7, 8.		Ядерна зброя та наслідки її дії	50
Тема 5.		Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення і опромінення та хімічного зараження продуктів, кормів, води	66
Лекція 9.		Основні поняття про одиниці радіоактивності і дози випромінювання та методи їх визначення	66
Тема 7.		Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій	73
Лекція 10.		Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єктів у надзвичайних ситуаціях	73
Тема 8.		Підвищення стійкості роботи об'єктів господарювання	78
Лекція 11.		Звітність підприємства з питань Цивільної оборони	78
Словник термінів			85
Список рекомендованої літератури			99

ВСТУП

Згідно з Конституцією України, забезпечення життя та здоров'я є обов’язком держави, адже людина та її здоров'я є найбільшою цінністю. З цією метою та на виконання вимог концепції ООН “Про сталий людський розвиток” відповідно до Закону України “Про захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру”, - затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198, Положення про функціональну підсистему “Освіта і наука України”, - затвердженого 17 січня 2003 р., Наказу № 27 про вищі навчальні заклади (ВНЗ) України передбачається вивчення студентами нормативної дисципліни “Цивільна оборона”.

Майже всі розвинуті держави світу мають систему захисту населення від НС та систему Цивільної оборони.

Женевська конвенція та Додаткові протоколи до неї нині є основними документами Міжнародного гуманітарного права про захист постраждалих у НС та жертв збройних конфліктів.

Тому в наведеному конспекті лекційний матеріал передбачає вивчення основних законодавчих актів держави та Міжнародних постанов з питань захисту населення і об'єктів господарської діяльності від наслідків НС та забезпечення життя і здоров'я людини, а також сталого функціонування підприємств комунального господарства в разі виникнення НС.

Тема 1. Цивільна оборона України - основа безпеки у надзвичайних ситуаціях

Лекція 1

Державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в Україні План

1. Загальні поняття про надзвичайні ситуації (НС) та завдання Цивільної оборони.

2. Керівництво Цивільною обороною України та органи його управління.

3. Сили Цивільної оборони та їх формування.

1. Загальні поняття про надзвичайні ситуації та завдання Цивільної оборони

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюються для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

У лютому 1993 р. ВР України прийняла Закон “Про Цивільну оборону України”, а в вересні 1999 р. постановою ВР України до цього Закону внесено доповнення.

Закон проголошує, що кожен громадянин має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих та має право на надання гарантій на забезпечення цього права від КМ України, міністерств та інших центральних і місцевих органів виконавчої влади незалежно від форм власності й підпорядкування. Держава як гарант цього права створює систему Цивільної оборони.

Перш ніж розглянути завдання Цивільної оборони України та її побудову, зупинимося на визначенні надзвичайної ситуації.

Надзвичайна ситуація - це порушення нормальних умов життя і діяльності людей та об'єктів або територій, спричинених аварією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Завдання Цивільної оборони України:

1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження й вжиття заходів для зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і стихійних лих.

2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування його про наявну обстановку.

3. Організація життєзабезпечення населення під час виникнення надзвичайних ситуацій.

4. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж і застосування засобів ураження.

5. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха та осередках ураження.

6. Створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним забрудненням, хімічним і біологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часу.

7. Підготовка та перепідготовка керівного складу Цивільної оборони, органів їх управління, навчання вмінню населення застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у разі виникнення надзвичайних ситуації.

2. Керівництво Цивільної обороною України та органи його управління

Керівництво Цивільної обороною України та органи його управління здійснюють Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, керівники підприємств (незалежно від форм власності й господарювання).

Начальником Цивільної оборони є Прем’єр-міністр України, а його заступником – Міністр Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі МНС).

Голови місцевих державних адміністрацій–начальники Цивільної оборони своїх адміністративно-територіальних підпорядкувань.

На підприємствах, в установах та організаціях, навчальних закладах начальниками Цивільної оборони є їхні керівники.

Органи управління у справах Цивільної оборони, що входять до складу державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.

Центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи є Міністерство України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

В обласних державних адміністраціях, Київській та Севастопольській діють управління з питань НС та цивільного захисту населення, які входять до складу держадміністрацій.

У районних держадміністраціях, а також у містах Києві та Севастополі є відділи з питань НС та цивільного захисту населення, які також входять до складу держадміністрації.

Управління чи відділ очолює начальник, який призначається і звільняється з посади головою держадміністрації.

На підприємствах, в установах і організаціях органами управління з питань НС та цивільного захисту є штаби ЦО.

Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності й підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального захисту, організовує здійснення евакуаційних заходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати.