Причини інфляції

1. 1.Емісія грошей, що викликає диспропорцію між реальною потребою в грошах і реальною грошовою масою в обігу.

2. Прискорення обороту грошей ( широке впровадження системи безготівкових розрахунків).

3. Значне скорочення товарообігу ( через скорочення виробництва при кризі в економіці, неврожай, стихійне лихо)

4. Кредитна експансія (емісія кредитних грошей), що стає причиною збільшення безготівкового грошового обігу.

5. Значне збільшення попиту ( інфляція попиту), викликане різким збільшенням з/п.

6. Кризові явища у виробництві матеріальних ресурсів ( наприклад: енергетична криза, із – за обмеження видобутку нафти).

7. Крім причин інфляції є ще зовнішні і внутрішні чинники.

Внутрішні чинники

• Монополія держави на грошову емісію ( отримує доходи – „сеньораж ”)

• Монополія великих виробництв і їх диктат цін на ринку

• Монополія профспілок на ринку праці і їх вплив на рівень з/п робітників

• Непомірно високі податки і відсоткової ставки за кредит.

Зовнішні чинники

• Імпорт інфляції з однієї країни в іншу ( через ціни імпортованих товарів)

• Ріст цін на світових ринках

• Скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі.

Види інфляції:

Повзуча інфляція – темпи зростання цін коливаються від 5- 10 % на рік. Ріст цін не значний, надлишок грошей нагромаджується, уповільнюється швидкість їх обігу, стимулює виробництво.

Голопуюча інфляція – темпи зростання цін коливаються від 10 - 100 % на рік. На стадії голопуючої інфляції відбувається спад виробництва, скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспільного нагромадження. Іде розбалансування економічної рівноваги, гроші із сфери нагромадження переходять у сферу обігу і прискорюють швидкість руху грошей.

Гіперінфляція – темпи росту цін від 100 до 1000 %, або до 50% щомісяця. Часто пов’ язана з політичним хаосом, наслідками війни та соціальних революцій. На цій стадії гіперінфляції домінує нестабільність цін у всіх секторах економіки, яка спричиняє несправедливий перерозподіл доходів і багатства у суспільстві. Гроші продовжують втрачати свої функції, поширюються бартерні операції, порушується фінансово-кредитний механізм, розвиваються стихійні процеси в економіці, що призводить до зростання загальної економічної, соціальної та політичної нестабільності. Попит на гроші падає. Водночас збільшується попит на товари, а це призводить до подальшого зростання цін( так, як товарів меншає). Гроші у працівників знижують свою купівельну спроможність; заощадження знищуються, ті, хто зумів укласти гроші в найбільш захищенні від знецінення активи ( у землю, нерухомість, золото) багатіють, бо вартість цих об’єктів зростає, а ті, хто не мав змоги зробити це, бідніють. Помітно виграють боржники і програють кредитори.

Стагфляція – супроводжуються одночасним підвищенням рівня цін і рівня безробіття.

Економічні та соціальні наслідки інфляції.

У соціальній сфері - інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь підприємців. Зростання товарних цін спричиняє збільшення прибутків підприємців і зменшує доходи робітників, населення, які змушенні купувати ці товари. Є соціальні групи населення, які не можуть захистити себе від втрат, внаслідок інфляції. Це особи, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню, студенти.

В економічній сфері – інфляція впливає на розвиток виробництва, торгівлі, кредиту і грошову систему, платіжний баланс.

Ціни на товари швидко зростають, неодмінним супутником такої зміни стає симуляція ( велика кількість посередницьких фірм зіймається перепродажем товарів).

Нестійкість грошової одиниці збільшує підприємницький ризик і знижує ділову активність, скорочуються всі види кредиту.

Капіталовкладення в економіку зменшуються.

Зниження реальної з/п робить ручну працю дешевою, а це гальмує НТП.

Витиснення національної грошової одиниці іноземною валютою.

Порушуються міжнародні відносини, посилюється конкуренція на зовнішніх ринках.

Англійський економіст О. Філіпс дійшов висновку, що між зміною ставок з/п і рівнем безробіття існує зворотня залежність, що зображена у вигляді графіка.

Дана залежність відома під назвою „ крива Філіпса”.

	Ціна
Р3
Р2
Р1
						Безробіття
	А1	А2	А3	А4

Крива О. Філіпса показує, якщо в суспільстві стимулюється попит ( внаслідок дії уряду), то це приводить до зростання цін. Ціна піднімається з рівня Р₁ до Р₃. одночасно рівень безробіття зменшується і обсяг його скорочується з А₃ до А₁.При зворотній зміні цін ( їх зниження) відбувається збільшенням безробіття. Інформацію не можна ліквідувати повністю, вона неодмінний супутник ринкової економіки, але над нею треба встановити контроль.