- •Пояснювальна записка
- •Модуль а культура, техніка і професійні складові телевізійного мовлення Лекція 1. Культура і техніка мовлення телебачення
- •Сащук г. Безпекові виміри телепростору: Монографія. – к.: Грамота, 2007. – 136 с.
- •Стрижеус а. Засади красномовства у радіожурналістській майстерності// Наукові записки Інституту журналістики кну. – Вип. 16. – http://journlib.Univ.Kiev.Ua/index.Php?
- •1. Основні передумови якісного мовлення
- •2. Стан сучасної мови телебачення
- •3. Засади красномовства на телебаченні
- •Лекція 2. Специфіка аудіовізуальної телеінформації
- •Література до теми:
- •Наочність та відчуття присутності як найхарактерніші риси телевізійної інформації
- •2. Слово й образ на екрані
- •3. Персоналізація як важливий чинник аудіовізуальної інформації
- •4. Колективна співпраця на телебаченні
- •5. Повсюдність телеінформації
- •6. Психологія сприйняття аудіовізуальної інформації
- •7. Недоліки телевізійної інформації
- •Лекція 3. Складові мовленнєвого професіоналізму на телебаченні
- •Література до теми:
- •1. Дихання
- •2. Голос
- •3. Інтонація
- •4. Специфічні особливості мови телебачення
- •Лекція 4. Типові помилки у мовленні на телебаченні
- •Література до теми:
- •1. Повтори як типова помилка у телевізійному мовленні
- •2. Граматичні помилки в мовленні телебачення
- •3. Фонетичні помилки в телевізійному тексті
- •4. Лексичні помилки
- •Лекція 5. Комунікативні ознаки телевізійного мовлення
- •Література до теми
- •1. Точність мовлення
- •2. Логічність мовлення
- •3. Чистота мовлення
- •4. Доречність мовлення
- •Пономарів о. Культура слова. Мовностилістичні поради. – к.: Либідь, 2001. – 240 с.
- •Завдання:
- •Завдання:
- •Рекомендована література:
- •Пономарів о. Культура слова. Мовностилістичні поради. – к.: Либідь, 2001. – 240 с.
- •Модуль іі. Специфіка телевізійного мовлення Лекція 1. Фонетичні та орфоепічні норми усного мовлення тележурналіста
- •Література до теми:
- •1. Основні орфоепічні норми української літературної мови.
- •2. Наголос в українській мові.
- •Лекція 2. Лексика і лексикографія української мови в системі мовних знань тележурналіста
- •Література до теми:
- •1. Багатозначність слова. Способи перенесення значень слів у мові телебачення
- •2. Омоніми, каламбури і пароніми у телевізійному мовленні. Проблема міжмовної омонімії і паронімії
- •3. Синоніми, перифрази, евфемізми у мові телебачення
- •4. Антоніми, антитеза, оксиморон
- •5. Особливості використання іншомовних слів у мові телебачення
- •6. Термінологічна лексика, професіоналізми, жаргонізми, діалектизми
- •8. Активна і пасивна лексика у мові телебачення: неологізми, архаїзми, історизми
- •9. Канцеляризми і штампи в мові телебачення
- •Література до теми:
- •Практикум Рекомендована література:
- •Капелюшний а. О. Практична стилістика української мови. – л.: паіс, 2007. – 400 с.
- •Лексика і лексикографія української мови в системі мовних знань тележурналіста Питання для обговорення
- •Завдання
- •Кулініч о.О. Засоби увиразнення заголовків у сучасних друкованих змі // Вісник лну. – Вип. 2. – 2008.
- •Практичне заняття № 5 Фразеологізми у мові телебачення
- •Завдання:
- •Практичне заняття № 9 Займенник у телевізійному мовленні
- •Завдання:
- •Завдання для підвищення рейтингу
- •Додатки Статті для конспектування
7. Недоліки телевізійної інформації
Розглянуті риси телевізійної аудіовізуальної інформації – зримість, оперативність, емоційність і систематичність спілкування – зробили телебачення одним з найважливіших і впливовіших ЗМІ. Проте поряд із зазначеними властивостями є й певні недоліки. Перш за все це незворотність телепередачі – неможливість вдумливо передивитись її, як, скажімо, можна перечитати статтю у газеті. Звісно, можна записати передачу на відеокасету чи диск, але навряд чи людина буде робити це постійно. Як правило, телевізійні програми орієнтовані на сприйняття з першого разу. Глядач сприймає картинку і звук у поєднанні, тож йому самому слід швидко вирішувати, на що звертати увагу, що виділити для себе.
Наступний недолік – залежність телеглядачів від верстки випуску новин. Щоб дізнатися, наприклад, про певні новини, доводиться дивитися інформаційну програму, доки не дійде черга до сюжету, що зацікавив. У друкованих ЗМІ читач може відразу знайти потрібну йому інформацію, перегорнувши сторінки газет. До того ж спортивна, ділова інформація або відомості про погоду знаходяться в газеті на звичному місці.
Проте очевидно, що переваг у телебачення набагато більше, ніж обмежень. До того ж вивчення специфіки ТБ, аудіовізуальної інформації та її впливу на глядача допоможе надалі вдосконалити взаємодію реципієнтів та тележурналістів.
Питання для самоконтролю:
Яка ознака телевізійної інформації є головною?
У який спосіб повинні взаємодіяти слово й образ на екрані?
Чому персоналізація вважається однією з основних специфічних рис телеінформації?
Чому вміння працювати з колективом є одним з найпотрібніших вмінь тележурналіста?
Яких особливостей подачі телеінформації вимагає сприйняття телепередач у домашніх умовах?
Чому швидкість телевізійного мовлення повинна бути більшою, ніж на радіо?
Які риси телевізійної інформації можна вважати недоліками?
Лекція 3. Складові мовленнєвого професіоналізму на телебаченні
Питання для розгляду
1. Дихання.
2. Голос.
3. Інтонація.
4. Специфічні особливості мови телебачення.
Мета: Розглянути основні складові мовленнєвого професіоналізму на телебаченні – правильне дихання, характеристики голосу, інтонації. Визначити загальні особливості мови телебачення.
Ключові слова: реберно-діафрагмове дихання, дикція, тембр голосу, діапазон голосу, інтонація, інформативний текст, канцеляризми, індивідуальність.
Література до теми:
Вем А. Язык жестов – орудие победителя. – СПб.: Питер, 2007. – 224 с
Гринчишин Д. Г., Капелюшний О. А., Сербенська О. А., Терлак З. М. Словник-довідник з культури української мови. – К.: Знання, 2004. – 400 с.
Дмитровський З. Є.Телевізійна журналістика. – Л.: ПАІС, 2006. – 298 с.
Дудик П. С. Стилістика української мови. – К.: Вид. центр “Академія”, 2005. – 368 с.
Єлісовенко Ю. Орфоепічний аспект фахової підготовки телевізійних журналістів // Наукові записки Інституту журналістики КНУ. – Вип. 15. - http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1225 [Режим доступу вільний].
Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова: Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К.: Либідь, 2001. – 125 с.
Зубенко Л. Г. Ораторське мистецтво: Практ. посібник – К., 2002. – 115 с.
Иванова-Лукьянова Г.Н. Культура устной речи. Интонация, паузирование, логическое ударение, темп, ритм: Учеб. пособие для студ., аспирантов, преподавателей-филологов и учащихся страших классов школ гуманитарного профиля. – М.: МГУ, 2000. – 159 с.
Капелюшний А. О. Практична стилістика української мови. – Л.: ПАІС, 2007. – 400 с.
Климова К.Я. Основи культури і техніки мовлення. – К.: Ліра, 2007. – 240 с.
Лаптева О. А. Живая русская речь с телеэкрана. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 520 с.
Ляшенко Б. Хочу к микрофону. Профессиональные советы диктору. – М.: Аспект Пресс, 2007. – 125 с.
Носенко Э. Л. Эмоциональное состояние и речь. – К.: Наук. думка, 1981. – 195 с.
Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.
Стівенс М. Виробництво новин: телебачення, радіо, Інтернет. – К.: Києво-Могилянська академія, 2008. – 407 с.
Цвик В. Телевизионная журналистика. История, теория, практика. М.: Аспект Пресс, 2004. – 382 с.
Шаповал Ю. Г. Мистецтво журналізму. – Л., 2007. – 320 с.
Яковець А. В. Телевізійна журналістика: теорія і практика. – К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2007. – 240 с.