2. Граматичні помилки в мовленні телебачення

1) Неправильне узгодження слів (провести у Мукачеве нові вибори; удари по воротам);

2) Неправильне вживання родів (чи не могли б ви провести одне з таких зустріч; представлені одинадцятими спеціальностями);

4) Неточне вживання часу і виду дієслів, зокрема є дуже поширеним вживання подвійного а то й потрійного інфінітиву (рекомендувати просити опублікувати).

5) Неправильне вживання заперечних часток (Тепер ми скоро не побачимось).

3. Фонетичні помилки в телевізійному тексті

Найбільш поширеною помилкою є неправильне вживання наголосу в словах. Кожна людина, чия діяльність пов’язана з культурою мовлення, повинна мати орфоепічний словник і не лінуватися заглядати в нього. В українській мові наголос рухливий – тобто не має постійного місця у слові, як скажімо, у французькій мові, де наголос падає завжди на останній склад, чи в польській, де наголошений передостанній склад. Ось чому правильному наголошуванню слів слід постійно вчитися, слідкувати за власним мовленням, а всі сумніви щодо наголосу перевіряти у словнику.

4. Лексичні помилки

1. Неточне вживання слова.

Швидко обрати слово в умовах високого темпу не завжди вдається. Проте найчастіше загальний смисл від цього майже не страждає. Але саме це призводить до розмивання семантики слова, до відходу від точного значення слова, яке зазначено в словнику (У нас з чехословацькими хокеїстами … давні хороші традиції = стосунки). Слід пам’ятати, що іноді наявна різниця між значенням слова у словнику і тим, що закріпилось за ним у певному регіоні (Вдома = на Батьківщині) .

2. Лексична і словотворча паронімія.

Ці помилки набули поширення через те, що існують слова, схожі за звучанням, але різні за значенням. На жаль, не завжди автори телетексту уточнюють значення слів за відповідним словником, і в ефірі з’являються помилки, які пересічний глядач або помічає (і це не підвищує авторитет ведучого), або сприймає як нормативне слововживання (що сміливо можна назвати негативним явищем).

3. Самовиправлення.

Наприклад: зовсім не вистачає грошей, а просто кажучи коштів.

Самовиправлення не тільки не прикрашає мовлення в ефірі, але й сповільнює його сприйняття, оскільки виникає непотрібне багатослів’я.

4. Неточне вживання прийменників.

Це відбувалось на протязі п’яти років; скучають по них.

5. Недоречне вживання вставних слів.

Вставні слова взагалі небажані гості у мовленні ведучого. Використовувати ускладнювальні елементи в реченнях телетексту слід дуже обережно. Іноді вставні слова вживаються не лише недоречно, а й всупереч смислу сказаного: Жінка відвезена в лікарню з сильними опіками очей, але, вірогідно, усе-таки лікарі за її зір якось не дуже турбуються.

6. Вживання штампів.

Мовні штампи, на жаль, часто зустрічаються в мовленні телеведучих. Можна назвати кілька причин цього явища. По-перше, ведучому так легше говорити. По-друге, йому здається, що він говорить не лише правильно, але й розумно. Складається враження, що повідомити новину або факт простими словами буде неправильно, надто швидко і недостатньо значуще. Але кожний журналіст, якщо він справжній професіонал, а не ремісник, підтвердить, що штампи псують мовлення, роблять його емоційно безбарвним, неякісним. Використання штампів дає можливість швидко написати текст, але якість його при цьому страждає.

Ще гірше, коли в ефірі звучать неточні мовні штампи (Армія займає левову долю державного бюджету; приділяє велике місце).

Питання для самоконтролю:

1. Які помилки є найпоширенішими у телевізійному мовленні? Чим це можна пояснити?

2. Чому в переліку типових помилок у мові на екрані першим стоїть повторення?

3. Які саме повторення зустрічаються в мовленні телебачення?

4. Які граматичні помилки зустрічаються у мові, що звучить з телеекранів?

5. Що таке фонетичні помилки?

6. Охарактеризуйте лексичні помилки.

7. Чому тележурналісту варто уникати мовних штампів у власному мовленні?