18. Аналіз чистого прибутку.

Чистий прибуток – це різниця між балансовим прибутком і сумою перерахованих податків до бюджету, та прибутком, відрахованим до благодійних фондів.

На зміну чистого прибутку впливають ті ж фактори, що і на зміну балансового прибутку, а саме:

Зміна прибутку від реалізації продукції. Розраховується шляхом віднімання (фактичний результат від реалізації продукції – результат від реалізації продукції за планом).

Зміна прибутку від іншої реалізації продукції, робіт, послуг. Необхідно взяти суму фактичного прибутку (збитків) від іншої реалізації.

Зміна позареалізаційних результатів. Необхідно взяти окремо за звітний період суму позареалізаційних доходів і окремо суму збитків : різниця між ними покаже розмір збільшення (зменшення) чистого рпибутку завдяки цьому фактору.

Проаналізувавши чистий прибуток, необхідно проаналізувати використання фондів, які утворюються в результаті одержання чистого прибутку. За даними аналізу розробляються рекомендації з удосконалення створених фондів. За рахунок чистого прибутку створюються фонди: резервний, накопичення, споживання. Частина чистого прибутку може використана і на інші цілі, наприклад, для поповнення власних оборотних коштів, створення централізованих фондів та інше. Аналаз розподілу прибутку проводиться шляхом порівняння фактичних даних з плановими по основних напрямках розподілу прибутку, розраховується питома вага кожного напрямку розподілу прибутку в загальній сумі прибутку, а також відхилення і з”ясовується причини невиконання планових завдань з розподілу прибутку.

19. Методика аналізу поточних зобов’язань.

При аналізі фінасового стану підприємства важливе значення має виявлення та вивчення поточних зобов’язань. До них належать: корорткострокові кредити банків, поточна забргованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані, кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги); поточні зобов’язання за розрахунками: задержаних авансів, з бюджету, з позабюджетних платежів, від страх-ня, з оплати праці, з учасниками і з внутрішніх рохрахунків; ін поточні зобов’язання. У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів” відображається сума авансів, одержаних від інших осіб в рахунок майбутніх поставок пр-ї. У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом” наводиться заборгованість під-ва за всіма видами платежів до бюджету. У статті “Поточні зобов’язання за позабюджетними платежами” показується заборгованість за взносами в позабюджетні фонди. У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками зі страхування” наводиться сума заборг-ті щодо відрахувань до Пенсфонду, на страхування (соціальне, майна, індивідуальне). У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками з внутрішніх розрахунків” наводиться кредиторська заборг-ть під-ва за внутрішньовідомчими розрахунками.

20. Методика розрахунку впливу фактора “цін” при аналізі собівартості продукції.

Аналізуючі матеріальні витрати, необхідно враховувати, до якої галузі належить досліджуване підприємство. Це зумовлює різний вміст матеріалів і сировини у собівартості продукції, тобто матеріаломісткість продукції. Далі необхідно встановити, які технологічні процеси застосо­вуються, наскільки вони досконалі та сучасні, тобто безвідходні. Нині особливу увагу слід приділяти витратам палива та електро­енергії у зв'язку з їх дефіцитністю і великою вартістю. У деяких галузях промисловості (енергомісткі виробництва) аналіз викори­стання енергетичних ресурсів має пріоритетний характер. Аналіз матеріальних витрат полягає в порівнянні фактичного їх обсягу з плановим чи базовим і в обчисленні впливу окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів і конк­ретна методика дослідження їх залежать від особливостей техно­логії, а також від використовуваних видів сировини, матеріалів та енергоносіїв. Проте завжди слід виявляти вплив фактору “цін” - зміна собівартості заготівлі одиниці сировини та матеріалів. Цей фактор складається з таких трьох підфакторів: а) зміни купівельних цін з урахуванням усіх доплат і знижок; б) транспортних витрат, до яких належать і вантажно-розван­тажувальні; в) заготівельних витрат.

Зміна питомих витрат сировини та матеріалів може відбувати­ся з причин:

а) пов'язаних із виконанням плану технічного розвитку в за­ходах, спрямованих на зниження норм витрачання;

б) зумовлених різними іншими відхиленнями від поточних норм витрачання.

Отже: Фактор «цін» = (Норма витрат (план)) – Ціна (план)) * Норма витрат (фактично).