83. Суть використання в еа способу абсолютних різниць.

Спосіб абсол-х різниць є однією з модифікацій елімінування. Як і спосіб ланцюгових підстановок, він застосовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в детермінованому аналізі, але тільки в мультиплікативних та змішаних моделях типу: Y=(a-b)c i Y=a(b-c). І хоча його використання обмежене, проте завдяки своїй простоті він отримав широке застосування в ЕА. Особливо ефективно застосовується цей спосіб у тому випадку, коли вих. дані вже містять абсолютне відхилення по факторним показникам. При його використанні величина впливу факторів розраховується множенням абсолютного приросту фактора, що вивчається на базову (планову) величину факторів, які знаходяться праворуч від нього, та на фактичну величину факторів, розташованих ліворуч від нього в моделі. Або: для того, щоб підрахувати вплив першого фактору необхідно абсол. відх-ня по першому фактору помножити на базисне значення другого фактору. Для того, щоб підрахувати вплив другого фактору (якісного) необхідно абсол. відх-ня по другому фактору помножити на фактичнне значення першого фактору або всіх попередніх факторів. Розглянемо алгоритм розрахунку для мультиплік. факторної моделі типу Y=a*b*c*d. Маємо план. та факт. значення по кожному факторному показнику, а також їх абсолютні відхилення: Da=Aф-Апл; Db=Bф-Bпл; Dc=Cф-Cпл; Dd=Dф-Dпл.Визначаємо зміну величини результатив. показника за рахунок кожного фактора: DYa=Da*Bпл*Спл*Dпл;DYb=Aф*Db*Спл*Dпл; DYc=Aф*Вф*Dc*Dпл; DYd=Aф*Вф*Cф*Dd. Як видно з наведеної схеми, підрахунок грунтується на послідовній заміні план. значень факторних показників на їх відхилення, а потім на фактичний рівень цих показників. Т. чином, спосіб абсол. різниць дає ті ж результати, що й спосіб ланцюгових підстановок. Тут же також необхідно слідкувати за тим, щоб алгебраїчна сума приростів результативного показника за рахунок окремих факторів дорівнювала загальному його приросту.

84. Аналіз дебіторської заборгованості (дз).

ДЗ має значну питому вагу в складі по­точних активів і впливає на фін. стан підпр-ва. Тому на підпр-ві при аналізі оборотності ОК значне міс­це приділяється аналізу ДЗ. Джерело аналі­зу — баланс підпр-ва, для внутр. аналізу застосовують­ся відомості аналітичного обліку (журнал-ордер або відомість облі­ку розрахунків з покупцями і замовниками).Де­тально аналізується ДЗ з метою прийняття поточних упр. рішень, спрямованих на її скорочення, і для застосування своєчасних заходів по стягненню сумнівної ДЗ.

За даними бух. звітності (ф 1, ф 2) можна визначити цілий ряд показників, що характеризують стан ДЗ.

До цих показників належать:

1. Оборотність ДЗ, що визначається за формулою: Од = В / Д, де: Од — оборотність ДЗ; В — виручка від реалізації продукції; Д — середня ДЗ.

2. Період погашення ДЗ, що визна­чається за формулою: Пд =360 / Од, де: Пд — період погашення ДЗ; Од — оборотність ДЗ.

З.Частка ДЗ в загальному обсязі по­точних активів, що визначається за формулою: Да=Дз/Па* 100, де: Да — частка ДЗ в поточних активах; Дз — ДЗ; Па — поточні активи (II + III розділ активу балансу).

4. Відношення середньої величини ДЗ до виручки від реалізації визначається за формулою: 2=0 /В, де: 2 — відношення середньої величини ДЗ до виручки від реалізації; О — середня величина ДЗ; В — виручка від реалізації продукції.

5. Частка сумнівної ДЗ в загальному обсязі заборгованості, %.Показник сумнівної ДЗ може бути взя­тий з довідки бухгалтерії про стан активів.

Методика аналізу показників оборотності ДЗ: дані за звітн. період зіставляються з даними за минулий рік (або інш. звітн. період), визначаються зміни і вивчаються причини цих змін, дається їх якісна характеристика. Причому деякі показники за минулий період (оборотність ДЗ: відношення середньої величини ДЗ до виручки від реалізації) переносяться з розрахунку, складеного за підсумками минулого року або інш. виробн. періоду.

Якщо порівняти показники ДЗ, можна зробити висновок щодо того, покращився чи погіршився стан розра­хунків з покупцями у порівнянні з минулим роком. Якщо на підпр-ві зросла сумнівна ДЗ і зросла загальна частка ДЗ в загальному обсязі ОК, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, і отже, погіршення фін. стану підпр-ва. Важ­ливим у процесі аналізу ДЗ є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Значне перевищення ДЗ завжди створює загрозу фін. стійкості підпр-ва і робить необхідним за­лучення додатк. джерел фін-ня.

85. Аналіз структури випуску продукції.

У практичній роботі підп-в рівні виконання плану з вир-ва окремих видів продукції найчастіше не співпадають. Це призводить до порушення планової структури вир-ва (співвідношення окремих виробів у загальному їх випуску). Виконати план структури вир-ва означає зберегти питому вагу кожного виробу у загальному обсязі продукції. При цьому, структурні зміни можуть мати місце лише при повному виконанні плану з асортименту. Зміна структури вир-ва справляє великий вплив на всі екон. показники: об`єм випуску у вартісній оцінці, матеріаломісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рентабельність. Якщо зб. питома вага більш дорогої продукції, то об`єм її випуску у вартісному виразі зростає,і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при зб. питомої ваги високорентабельної і відповідному зменшенні частки низькорентабельної продукції. Аналіз виконання плану за структурою проводиться кількома способами: 1) - планове вир-во кожного виду продукції у грош. виразі множимо на середній відсоток виконання плану випуску продукції в цілому по підп-ву (всього звіт/всього план); 2) - фактичне вир-во продукції (усього звіт) розподіляється за (множиться на) плановою питомою вагою виробів у загальному обсязі (план/всього план). Результати, що отримали, записуємо у графу "Фактичний випуск продукції за плановою структурою" і порівнюємо з фактичним вир-вом кожного виду продукції. У залік виконання плану вир-ва кожного виробу береться найменша величина показника. Залікові суми підраховуються у цілому по підп-ву. Отриманий результат (загальний) по графі "Зараховується до виконання плану за структурою" ділиться на величину фактичного вир-ва і визначається коефіцієнт структури або відсоток виконання плану з урахуванням структури.