ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..

РОЗІДЛ 1. Теоретичні засади формування митної системи України щодо консервів “Томати мариновані” ……………………...………………………….

1.1 Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо консервів “Томати мариновані” ………………………..…………………..……

1.2 Консерви “Томати мариновані” – як об’єкт переміщення через митну територію України…..………………………………………………….…

1.3 Порядок митного контролю консервів “Томати

мариновані” ……………………………….………………………...…….

1.3.1 Технологічна схема митного контролю консервів

“Томати мариновані” ……………………………………………..….…..…….

1.3.2 Документи, необхідні при митному контролі………….......

1.3.3 Методи та технічні засоби митного контролю…..……...…

1.4 Мета та завдачі курсової роботи……………….…………………….

РОЗДІЛ 2. Розрахунково-практичні аспекти здійснення митного оформлення консервів “Томати мариновані”……..………………………………………….

2.1 Об’єкт дослідження та перелік нормативних документів……..…...

2.2 Особливості митної експертизи консервів “Томати

мариновані” ………………………………………....…………………………...

2.2.1 Постановка, методи і методика проведення експертизи…..

2.2.2 Документальне оформлення митної експертизи……….…..

2.3 Порядок митного оформлення консервів

“Томати мариновані”…………………………………………..……………….

2.3.1 Нарахування та стягнення митних платежів…………………………….

2.3.2 Документальне оформлення консервів

“Томати мариновані” митними органами…………………………………......

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ...........................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................

ДОДАТКИ…………………………………………………..……………………

Вступ

В сучасних умовах у загальній системі охорони державного кордону України роль митної служби постійно збільшується. Митний контроль кожного об'єкту, що переміщується через кордон, при дуже великій номенклатурі речей вимагає застосування спеціальних технічних засобів.

Митне регулювання здійснюється відповідно до Кодексу, законів України та міжнародних договорів України. Україна може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних організацій з питань митної справи [1].

Добре знання оперативно-технічних можливостей технічних засобів митного контролю, сучасних методик і способів їх використання, опанування практичними навичками роботи з ними – все це в значній мірі здатне забезпечити високий професійний рівень митного контролю, починаючи з обґрунтованого нарахування митного збору та закінчуючи виявленням предметів контрабанди.

В наш час через державний кордон України імпортується дуже велика кількість харчових продуктів. Важливе місце в імпортованій продукції

належить консервам “Томати мариновані” . Але поряд з якісною продукцією на ринку присутній і фальсифікат, тому актуальним є проведення митного контролю а також перевірка якості цього продукту.

Розділ 1. Теоретичні засади формування митної сиситеми України щодо консервів “Томати мариновані”

1.1. Сучасний стан експортно-імпортної політики України щодо консервованих овочів

Овочеві консерви в різних варіантах - один із звичних компонентів меню українця. Практично кожній українській сім'ї знайома традиція сезонних домашніх заготівель, в результаті яких в будинку з'являється не один десяток "банок" з незамінними в зимовий період консервованими огірками і помідорами. Стійка традиція запасатися про запас з власного городу безпосередньо корелює з розвитком галузі виробництва консервованої продукції, внаслідок чого в деякі періоди ми можемо спостерігати уповільнення динаміки розвитку ринку консервованих овочів. На думку експертів, доля споживання продукції, приготованої удома, займає близько 50-55% в загальному об'ємі споживання плодоовочевих консервів. Проте слід зазначити, що ця ситуація характерна для периферії, а міста-мегаполіси навпроти, демонструють скорочення споживання домашніх заготівель і збільшення споживання консервів, зроблених промисловим способом. Експерти сходяться на думці, що консервована продукція - (овочі, бобові, фрукти, салати-закуски) - користується великою популярністю, і її придбавають 79,2% опитаних. Серед причин відмови, що найчастіше зустрічаються, від купівлі цієї продукції виступає прихильність до домашньої консервації. На думку аналітиків, український ринок овочевої консервації розвивається динамічно: щорічно його ріст складає від 20% до 30% у вартісному вираженні. У 2009 р. Інститутом аграрного маркетингу було проведено дослідження ринку плодоовочевих консервів, за підсумками якого фахівці констатували його активний розвиток. Згідно з результатами дослідження, споживання овочевих консервів на душу населення в Україні

до 2012 р. збільшиться на 25-30%, а місткість ринку овочевих консервів

виросте приблизно на 20-25% до рівня 2008г. Найбільші темпи росту ринку можна було спостерігати в 2006 - 2008 рр., коли виробництво овочевих консервів збільшилося більше, ніж на третину. Крім того, для цього періоду був характерний ріст усіх сегментів ринку : маринованих, натуральних і закусочних овочевих консервів. Також помітна активна динаміка ринку відносно томатних консервів - з 2006 по 2008 рр. виробництво цього виду консервів збільшилося на 3/4.

Вироблювані нині в Україні овочеві консерви можна розділити на 3 групи:

1) - натуральні овочеві консерви,

2) закусочні консерви,

3) мариновані консерви.

У окремій категорії відносять т.з. "обідні" - перші і другі консервовані блюда з овочів, які вживаються в їжу після короткочасного розігрівання, а також консерви для дитячого і дієтичного харчування. У 2009 році у виробництві консервованої продукції перше місце зайняли овочеві консерви (зелений горошок, кукурудза, оливки/маслини, огірки і помідори та ін.) - 47% від загального об'єму продукції, на другому місці - мариновані овочі - 27%, на третій позиції - закусочні консерви (кабачкова, баклажанова ікра) - близько 17%, інші види овочевих консервів склали 9% виробництва.

Згідно виявленої експертами ИАМ географічній структурі виробництва овочевих консервів, лідером на території України є південна частина, що концентрує виробництво 63% продукції загальноукраїнського ринку. На центральну частину доводиться 28%, східна частина випускає усього 6% об'єму консервованих овочів, що обумовлено концентрацією найбільших переробних підприємств в центрі і на півдні країни.

Відносно виробництва томатних консервів південна частина як і раніше займає провідні позиції - 43%, практично удвічі менше роблять західна частина (20%) і східна частина- 16%.

Більше 50% вивезення консервованих овочів спостерігатиметься в південній частині. Невистачаючі для забезпечення потреб об'єми як і раніше компенсуватимуться імпортними постачаннями. В той же час, з кожним роком частка ринку продукції імпортного виробництва помітно скорочуватиметься. Це зв'язується з початком реалізації вітчизняних інвестиційних проектів в цій галузі.

Аналітики вивчили потенціал росту ринку консервованих овочів в Україні і дійшли висновку, що з урахуванням реалізації інвестпроектів через 5 років ріст ринку овочевих консервів може досягти 115%.

Обсяг виробництва продукції безпосередньо залежить від завантаження потужностей підприємств. Діючі в Україні заводи по виробництву овочевих консервів в перше п'ятиріччя 21 століття були завантажені трохи більш ніж на половину, що вже не могло задовольнити попит, що щорічно збільшується, з боку споживачів. У 2006-2009 рр. підприємці, що активізувалися, виступили з ініціативою модернізації підприємств, оснащених "радянським" устаткуванням.

Будівництво і реконструкція підприємств по 9 заявленим інвестпроектам, спрямованих на будівництво і реконструкцію потужностей по виробництву різних видів овочевих консервів дозволить збільшити сумарні потужності підприємств по випуску більш ніж на 80 тис. тонн плодоовочевої продукції. Вихід на проектну потужність цих підприємств планується на 20011-2013гг.

За результатами розрахунків можна прогнозувати збільшення не лише обсягів українського виробництва, але і ріст місткості ринку овочевих консервів, і, як наслідок, збільшення споживання в середньому. В цілому, за останні декілька років ми спостерігаємо поступальне збільшення місткості ринку : не дивлячись на те, що об'єми імпортних постачань не знижуються, при цьому вітчизняні виробники також знаходять "своє місце під сонцем".

Ймовірно, в найближчій перспективі вітчизняним брендам не вдасться

серйозно потіснити імпортну продукцію, але за умови успішної реалізації інвестиційних проектів вони отримають шанс підняти свою конкурентоспроможність. За останні декілька років на ринку овочевих консервів позначилася велика кількість національних марок.

Загальне збільшення споживання овочевих консервів пояснюється наступними причинами:

1. ріст добробуту споживачів надає можливість не витрачати час на створення домашніх заготівель, а придбати готові консерви, зроблені промисловим способом;

2. ритм повсякденного життя, що прискорюється, особливо відчутний у великих містах, не залишає часу для приготування домашніх заготівель;

3. ріст зайнятості жінок - основних творців домашніх овочевих консервів приводить до ситуації, коли споживачі вимушені прибігати до іншої альтернативи, купуючи плодоовочеву консервацію в магазинах.

Результати досліджень показали, що консервовані овочі входять в раціон 55,3% українських сімей. Основне місце в раціоні наших співвітчизників займають зелений горошок і кукурудза - їх споживають відповідно до 79 і 73% домогосподарств. За об'ємами продажів ці види консервації займають відповідно перше і друге місця, а третє місце належить консервованим томатам- вони мають попит у більш ніж 40% російських сімей.

Консервована овочева продукція схильна до впливу чинника сезонності. Пік споживання консервованих овочів і фруктів доводиться на грудень-лютий, а також на традиційні "зимові свята", коли об'єм продажів може збільшуватися в 10 разів в порівнянні з попереднім періодом.

Віковий чинник чинить вплив на характер споживання консервованої продукції : молодь, як відкритіша до інновацій частина населення, прагне спробувати нові смаки, а також найактивніше споживають її в цілях заощадження часу. Представники старшого покоління віддають перевагу відомим маркам і лояльні до продукції, "перевіреної часом".

Збільшення споживання консервованої овочевої продукції за останні декілька років продемонструвало збільшення місткості ринку : до 2008 року постачання усіх видів овочевих консервів збільшилися в 1,5 разу. Долі натуральних овочевих, закусочних і томатних консервів, що імпортуються, зросла на третину, а об'єми маринованих консервованих овочів, що ввозяться з-за кордону, збільшилися майже в 2 рази.

Незважаючи на значне збільшення імпорту останніми роками, об'єм споживання плодоовочевої консервації в Україні далекий від аналогічного показника в країнах ЄС і США. Так, якщо в Українії щорічно споживається близько 4 кг плодоовочевої консервації на душу населення, то в ЄС цей показник складає 10-16 кг, в Канаді - 13 кг, а в США - 50 кг

На думку експертів, це може бути пов'язано не лише з повільним ростом добробуту населення, але і з рівнем якості багатьох консервованих продуктів, адже в Європі він набагато вищий, ніж в нашій країні, тому культура споживання і відношення до консервованих продуктів інше. Примітно, що усього лише одиниці відмовляються від придбання готової консервації унаслідок недостатності засобів, тобто купівельна здатність населення досить висока.

На українському ринку плодоовочевих консервів найбільш активними гравцями є західні компанії. Лідируючі позиції належать французьким,

угорським і німецьким підприємствам. У ряді найбільш великих гравців можна назвати Bonduelle Group (Франція), Le Groupe CECAB (Франція, ТМ D'Aucy), General Mills, Inc. (США, ТМ Green Giant)Globus Konzervipari Rt. (Угорщина)Lorado International GmbH (Німеччина). Угорські виробники в основному займаються консервацією огірків, томатів і квасоля, французька, - консервацією кукурудзи, горошку, бамбука. Таким чином, іноземні компанії, як правило, мають певну спеціалізацію по постачанню овочевих консервів на українському ринку.

Зростаючий ринок овочевої консервації дозволив розширити горизонти не

лише для іноземних компаній, але і дати можливість виявити себе вітчизняним підприємцям. За останні декілька років в Україні з'явилися нові виробники, які будують свою роботу за західними стандартами і готові скласти конкуренцію іноземним фірмам. На сьогодні практично в кожному регіоні України є виробники, що орієнтовані на місцевий ринок і мають на нім значну долю продажу.

Рівень споживання консервованої овочевої продукції в Україні набагато менший, ніж в західних країнах, що обумовлює повільний розвиток ринку при досить високому його потенціалі. З кожним роком іноземні компанії поступаються певною долею сегментів української продукції - доля імпорту помітно знижується.

Найближчим часом українські компанії не зможуть в повному об'ємі задовольнити потреби ринку і скласти серйозну конкуренцію іноземним підприємствам, але з урахуванням реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на модернізацію і запуск нових потужностей в даній галузі,

вітчизняні підприємці зможуть посилити власні позиції на українському ринку овочевої консервації.

За прогнозами експертів Інституту аграрного маркетингу, в найближчі 3-5 років темпи росту ринку досягатимуть 25-30% в рік. При цьому новим гравцям трапиться нагода виходу не лише в міста-мільйонники, але і буде успішною стратегія розвитку дистрибьютерской мережі в регіонах України.

1.2 Консерви “Томати мариновані” – як об'єкт переміщення через митну територію України

Класифікація товарів в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності повинна здійснюватися за такими правилами:

1. Назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень (УКТЗЕД являє собою систематизований перелік товарів міжнародної торгівлі. Ці товари згруповані в ній у розділи, групи і підгрупи, які мають назви, що вказують у гранично стислій формі категорії чи типи охоплюваних товарів. Проте в багатьох випадках у розділі чи групі класифікується така різноманітність і кількість товарів, що всіх їх неможливо охопити чи перелічити конкретно в назвах) [2] :

2. а) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який товар стосується також некомплектних чи незавершених товарів, за умови, що вони мають основні характеристики комплектних чи завершених товарів. Це Правило застосовується при посиланні на комплектний чи завершений товар (чи такий, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим Правилом), поданий незібраним чи розібраним;

б) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполучень цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товарів, які складаються більше ніж з одного матеріалу чи речовини, проводиться відповідно до Правила 3.

3. У разі коли згідно з Правилом 2 б) або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться таким чином:

а) перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише до окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або більш точний опис товару;

б) суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до Правила 3 а), класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

в) товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 а) або 3 б), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

4. Товари, які не можуть бути класифіковані згідно з наведеними вище Правилами, класифікуються у товарній позиції, яка відповідає найбільш подібним товарам, що розглядаються.

5. На додаток до наведених Правил для зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

а) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас, а також подібна тара (упаковка), яка має особливу форму і призначена для зберігання відповідних виробів або наборів виробів,

придатних для довготермінового використання, і подана разом з виробами, для яких вона призначена, класифікуються разом з упакованими у них виробами. Однак ця вимога не поширюється на тару (упаковку), яка становить разом з виробами одне ціле і надає останньому істотно інший характер;

б) відповідно до зазначеного вище Правила 5 а) пакувальний матеріал та пакувальні контейнери, що поставляються разом з товарами, слід класифікувати разом, якщо вони відносяться до такого типу упаковки, яка використовується для упакування цих товарів. Однак це положення є необов’язковим у разі, коли ці пакувальні матеріали або контейнери придатні для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у підпозиціях будь-якої товарної позиції проводиться відповідно до назви підпозицій і приміток, які стосуються підпозицій, а також вищезазначених Правил, за умови, що порівнювати можна лише підпозиції одного рівня. У цілях цього Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів та груп, якщо не обумовлено інше.

7. Особливості застосування специфічних та комбінованих ставок ввізного мита.

При нарахуванні сум ввізного мита, що стягуються за специфічними ставками, встановленими в грошовому розмірі за 1 кілограм маси товару, або за комбінованими ставками із специфічною складовою в грошовому розмірі за 1 кілограм маси товару, як розрахункова база використовується маса

товару з урахуванням первинної тари (упаковки) такого товару, що невіддільна від товару до його споживання і в якій товар подається для роздрібного продажу.

Консерви “Томати мариновані” відносяться до группи 20 “ Продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин рослин ”

1. Ця група не включає:

(a) овочі, плоди або горіхи, приготовлені або консервовані способами, зазначеними в групі 07, 08 або 11;

(b) готові харчові продукти з вмістом понад 20 мас. % сосисок, ковбаси, м'яса, м'ясних субпродуктів, крові, риби або ракоподібних, молюсків, інших водяних безхребетних чи будь-які суміші цих продуктів (група 16);

(c) гомогенізовані суміші харчових продуктів товарної позиції 2104.

У товарних підпозиціях 2009 12, 2009 21, 2009 31, 2009 41, 2009 61 і 2009 71 термін "число Брікса" означає безпосередньо зчитане з аерометра Брікса число аерометричних градусів або одержаний на рефрактометрі показник заломлення, виражений у відсотках вмісту цукрози при температурі 20° C або в перерахунку на 20° C, якщо показники зчитано при іншій

У товарній підпозиції 2001 овочі, плоди, горіхи та інші їстівні частини рослин, приготовлені або консервовані з доданням оцту чи оцтової кислоти, повинні мати вміст 0,5 мас. % або більше вільної леткої кислоти в

перерахунку на оцтову кислоту. Крім того, у грибах товарної підкатегорії 2001 90 50 00 вміст солі повинен становити не більш як 2,5 мас. %.

Таблиця 1.3 – Ставки мита консервів “Томати мариновані”

Код	Назва	Ставки мита, %			Додаткові ОВО
		преференційна	пільгова	повна
2001	Овочі, плоди та інші їстівні частини рослин, приготовлені або консервовані з доданням оцту чи оцтової кислоти:
2001 10 00 00	- огірки, корнішони		10	10	-
2001 90	- інші:
2001 90 10 00	- - мангове чутні		17	17	-
2001 90 20 00	- - плоди роду Capsicum, крім солодких стручкових або пахучих перців		17	17	-
2001 90 30 00	- - цукрова кукурудза (Zea mays var. saccharata)		17	17	-
2001 90 40 00	- - ямс, батат, або солодка картопля, і аналогічні їстівні частини рослин з вмістом 5 мас. % або більше крохмалю		17	17	-
2001 90 50 00	- - гриби		17	17	-
2001 90 60 00	- - пальмова серцевина		17	17	-
2001 90 65 00	- - маслини, або оливки		17	17	-
2001 90 70 00	- - перець солодкий стручковий		17	17	-
2001 90 91 00	- - тропічні плоди та тропічні горіхи		17	17	-
2001 90 93 00	- - цибуля		17	17	-
2001 90 99 00	- - інші		17	17	-

Таким чином, томати мариновані мають код 2001 90 99 00  згідно з кодуванням Українського класифікатору зовнішньоекономічної діяльності.