1. Міжнародний поділ праці — це:

а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;

б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;

в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;

г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.

2. Конкретними формами міжнародного поділу праці є:

а) міжнародна спеціалізація;

б) міжнародне комбінування;

в) міжнародна кооперація;

г) міжнародна концентрація капіталів;

д) а,б,в;

е) усе вищеназване.

3. Міжнародна спеціалізація виробництва — це:

а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;

б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;

в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;

г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.

4. Міжнародне виробниче кооперування — це:

а) вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними випущеною продукцією визначеної кількості та якості;

б) форма поділу праці між країнами, за якої збільшення концентрації однорідного виробництва відбувається на базі дифе­ренціації національних виробництв, виділення в самостійні (відок­ремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби;

в) взаємовідносини між державами при обміні продуктами праці різних галузей виробництва;

г) об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку.

5. Інтернаціоналізація господарського життя – це:

а) процес виникнення та розвитку стійких економічних взаємозв’язків між національними господарствами (на основі МПП) і виходу процесів відтворення суспільного продукту за національні кордони;

б) процес взаємопереплетіння та об’єднання капіталу із різних країн, формами якого є міжнародний обмін підприємницьким і позичковим капіталами;

в) процес зменшення або повної ліквідації різного роду обмежень та перешкод, які гальмують рух товарів, капіталів, послуг, робочої сили через кордони країн.

6. Принцип порівняльних переваг вперше сформулював:

а) Томас Мальтус;

б) Альфред Маршалл;

в) Олександр Григор'єв;

г) Давид Рікардо; д) Адам Сміт;

е) Майкл Портер;

є) Елі Хекшер і Бертіл Олін.

7. Теорію абсолютних переваг вперше сформулював:

а) Томас Мальтус;

б) Альфред Маршалл;

в) Василь Козик;

г) Давид Рікардо; д) Адам Сміт;

е) Майкл Портер;

є) Еді Хекшер і Бертіл Олін.

8. Протекціонізм — це:

а) продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від витрат виробництва (собівартості цих товарів) для отримання конкурентних переваг в експорті на тому чи іншому ринку;

б) державна політика захисту внутрішнього ринку від інозем­ної конкуренції за допомогою використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики;

в) плата за товар, який перетинає митний кордон.

9. Сальдо витрат та доходів у платіжному балансі має:

а) дорівнювати нулю;

б) дорівнювати одиниці;

в) бути додатним;

г) бути від’ємним.

10. Конвертованість валюти – це:

а) встановлення ціни на золото в національній валюті;

б) вільний обмін паперових грошей на золото;

в) спроможність вільного обміну національної валюти на інші іноземні валюти;

г) лібералізація зовнішньоекономічної діяльності.