Питання для закріплення матеріалу і самостійної роботи

1. Сучасна кадрова політика підприємств та організацій.

2. Мета та елементи планування чисельності працівників.

3. Системний аналіз та оцінка якісного складу персоналу підприємства.

4. Методи планування чисельності персоналу.

5. Розробка балансу робочого часу.

6. Способи визначення планової чисельності основних робітників.

7. Планування чисельності допоміжних робітників.

8. Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці на підприємствах та в організаціях.

9. Методи планування продуктивності праці.

10. Методи планування фонду заробітної плати.

11. Розрахунок планової суми доплат і надбавок до заробітної плати окремих категорій персоналу.

12. Сучасні проблеми формування й застосування системи преміювання персоналу підприємств та організацій.

Тема 10. ВИРОБНИЧА ІНФРАСТРУКТУРА

7.1. Зміст планування МТЗ та послідовність його розробки

7.2. Планування потреби в матеріальних ресурсах

7.3. Запаси і регулювання їх розмірів

7.4. Особливості визначення потреби цехів у матеріальних ресурсах в різних типах виробництва

8.1. Види виробничої потужності, чинники, що її визначають, послідовність розрахунків

8.2. Методики розрахунку виробничої потужності

8.3. Визначення максимально можливого випуску продукції за наявної потужності

8.4. Система показників виробничої потужності

9.1. Планування персоналу

9.2. Планування продуктивності праці

9.3. Планування фонду оплати праці

10.1. Особливості функціонування та планування підрозділів виробничої інфраструктури

10.2. Планування забезпечення підприємства технологічним оснащенням

10.3. Планування діяльності ремонтного виробництва

10.4. Планування енергозабезпечення підприємства

10.5. Планування транспортного обслуговування виробництва

10.1. Особливості функціонування та планування підрозділів виробничої інфраструктури

На економіку суб’єкта господарювання суттєво впливають допоміжні та обслуговуючі виробничі процеси, які утворюють інфраструктуру підприємства.

Під інфраструктурою підприємства розуміють комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому.

Розрізняють виробничу та соціальну інфраструктури.

Виробнича інфраструктура підприємства – це сукупність підрозділів, які прямо не беруть участі у створенні профільної (основної) продукції, але своєю діяльністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних виробничих цехів.

Виробнича інфраструктура включає:

 допоміжні та обслуговуючі цехи (дільниці) та господарства;

 комунікаційні мережі, магістральні об’єкти;

 засоби збору та обробки інформації;

 природоохоронні споруди.

Функціонування виробничої інфраструктури суттєво відрізняється від діяльності основних підрозділів підприємства. Його особливості полягають у тому, що результат діяльності інфраструктури являє собою послугу виробничого характеру, її продукція не існує самостійно, поза виробничим процесом. Особливістю елементів виробничої інфраструктури є також їх територіальна незалежність. Так як процес споживання послуг безпосередньо пов’язаний із процесом виробництва, то концентрація об’єктів інфраструктури в одному місці не може компенсувати їх нестачу в іншому місці.

При сучасній системі організації промисловості, коли відсутні

спеціалізовані підприємства технічного обслуговування, підприємства змушені розвивати власний комплекс цехів, господарств та служб для технічного обслуговування основних виробництв.

Тепер на підприємствах функціонують, як самостійні структурні підрозділи: інструментальні, енергетичні, ремонтно-механічні та транспортні цехи.

В розвитку виробничої інфраструктури існують певні недоліки:

 роздробленість допоміжних та обслуговуючих служб;

 низький рівень їх спеціалізації та концентрації, відсталість у технології та організації праці;

 низький рівень механізації та автоматизації;

 низький рівень продуктивності праці та високий рівень витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг.

Прогрес у розвитку техніки і технологій основного виробництва викликає необхідність адекватних змін виробничої інфраструктури.

В цілому, успішне господарювання в ринкових умовах неможливе без збалансованого розвитку як основного виробництва, так і виробничої інфраструктури підприємства.