2. Форми організації підприємництва

Підприємницька діяльність існує у конкретних організаційно-правових формах. На вибір форм організації підприємницької діяльності впливають багато чинників: сфери діяльності, фінансові можливості, переваги та недоліки окремих організаційних форм.

Підприємництвом можуть займатися окремі громадяни, колектив людей, а також держава. Звідси два види підприємництва: індивідуальне та колективне.

Індивідуальне підприємництво означає, що підприємець працює від власного імені й на власний розсуд з метою одержання особистого прибутку або доходу. Він несе повну й необмежену відповідальність за результати своєї діяльності всім своїм майном - у критичних ситуаціях воно може бути конфіскованим.

Колективне підприємництво здійснюється колективним суб'єктом, для чого утворюється підприємство (товариство). Вони можуть виступати юридичними та неюридичними особами. Як юридична особа, підприємство є носієм властивих тільки йому майнових прав і обов'язків, виступає від власного імені та існує незалежно від осіб, що належать до його складу.

Виділяють таки основні види: 1)одноосібне володіння; 2)партнерство (товариство); 3)акціонерне товариство (корпорація).

Одноосібне володіння - підприємство, власником якого є одна особа або сім'я, що самостійно веде справу з урахуванням своїх інтересів, одержуючи весь дохід і ризикуючи своїм майном і грошима. До таких підприємств відносять індивідуальне, сімейне та приватне підприємництво (з правом наймання робочої сили).

Партнерство (товариство) - підприємство, організація або установа, заснована на засадах угоди двох або більше осіб шляхом об'єднання фінансових ресурсів і підприємницької діяльності, з метою одержання і розподілу прибутків, а також розподілу ризику і збитків.

Партнери можуть мати неоднаковий статус, який залежить від майнового внеску в партнерство та від участі в управлінні підприємством. Наприклад, в командитному підприємстві розрізняють повних товаришів та командитистів.

Акціонерне товариство (корпорація) - це правова форма організації підприємств, капітал яких утворюється в результаті об'єднання багатьох • індивідуальних капіталів шляхом випуску та продажу акцій та облігацій. Тримачі акцій є співвласниками АТ, володарі облігацій - його кредиторами.

Переваги та недоліки організаційно-правових форм підприємництва

Форми підприємництва	Переваги	Недоліки
Одноосібні підприємства	- повна самостійність , свобода та оперативність дій	- складності в залученні великих капіталів
	- максимальний інтерес в отриманні доходу	- невизначеність строків діяльності
	- конфіденційність діяльності	- повна майнова відповідальність
	- відносно невеликі податки	- необхідність сумісництва всіх управлінських спеціальностей
Товариства	- фінансова міць	- необмежена відповідальність партнерів
	- свобода та оперативність дій	- непостійність та залежність партнерів один від одного
	- колективне управління	- неможливість поповнити свій капітал за рахунок емісії цінних паперів
Акціонерні товариства	- можливість широкого залучення додаткового капіталу	- суворий контроль за діяльністю товариства
	- професійне управління	- громіздкість управління та низька оперативність дій
	- обмеження відповідальності акціонерів	- схильність до монополізації діяльності

Існують і спеціальні форми організації бізнесу: 8-корпорації, безприбуткові, державні корпорації, кооперативи, франчайзи.

Останнім часом дуже популярним є термін «малі підприємства» або фірми. Вони організовані в формі одноосібного володіння або партнерства, а не корпорації. Відповідно до Закону України «Про підприємство» до малих підприємств відносять згідно з критеріїв обсягу господарського обороту та чисельності працівників. На практиці чисельність працюючих залежить від галузі: промисловість та будівництво -до 200 осіб, в інших галузях виробничої сфери - до 50 осіб, у науці - до 100, у невиробничій сфері - до 25, в роздрібній торгівлі - до 15 осіб.

Малі підприємства створюють додаткові робочі місця, забезпечують швидку окупність витрат, оперативно реагують на зміну попиту споживача. Ця форма бізнесу дає змогу підприємцю швидко реалізувати свої інтереси, адаптуватися до місцевого ринку, знижувати накладні витрати порівняно з великими підприємствами, суттєво зміцнити економічну, фінансову базу місцевих органів влади, позитивно впливати на розвиток невеликих поселень.

Водночас малий бізнес не позбавлений суттєвих недоліків: нестабільність доходів, ризик втрати власного капіталу, ненормований робочий день підприємця, значно більший вплив економічних циклів, інфляція, недостатня підтримка з боку держави.

29