Тема №2. «Автомат Калашникова, кулемет Калашникова

Перелік питань та їх короткий зміст

Методичні вказівки

1.

2.

Вступна частина

• Прийняти доповідь від чергового взводу;

• Перевірити особовий склад взводу та готовність до занять;

• Нагадати тему попереднього заняття та перевірити ступінь підготовленості студентів:

- предмет вогнева підготовка;

- основні поняття та терміни у вогневій підготовці;

- завдання вогневої підготовки.

Основна частина

Історія створення АК-74 і РПК-74 нерозривно пов'язана з життям їх конструктора Михайла Тимофійовича Калашникова.

Найперші його роботи - пістолет-кулемет, ручний кулемет не отримали путівку в життя, але уроки, при їх створенні, дозволили Михайлу Тимофійовичу перейти на новий якісний рівень при роботі над легендарним зразком автомата АК.

На оголошений конкурс за проектом автомата потрібно пред'явити креслення загального виду вузлів і деталей, розрахунки міцності вузла запирання і очікувані тактико-технічні характеристики. Проекту М.Т. Калашникова присудили друге місце, перше - проекту полковника Н.В. Рукавішнікова і третє - проекту капітана К.А. Баришева, військовим конструкторам Науково-дослідного полігону стрілецького озброєння. Конструкторам належало захистити проекти в металі. Наприкінці 1945 Калашникова направляють на Ковровський завод, де на допомогу йому виділяються конструктори, технологи та робочі для виготовлення дослідних автоматів. Все необхідне знайшлося. Завод у роки війни був задіяний повністю на випуск подібного озброєння.

На виготовлення трьох зразків пішло близько десяти місяців. З двома з них Калашников прибув на полігон і пред'явив на перший тур конкурсних випробувань. На випробування, окрім його зразка, були подані автомати відомих конструкторів Дегтярьова, Шпагіна, Рукавішнікова, Афанасьєва, Булкіна, Коробова і ще двох-трьох молодих зброярів.

І ось після багатьох випробувань довгоочікуваний і бажаний висновок комісії - рекомендувати 7,62-мм автомат конструкції старшого сержанта М.Т. Калашникова для прийняття на озброєння. Це був 1947 рік. Постановою РМ СРСР oт 18.06.49 р. № 2611-1033сс автомат АК47 був прийнятий на озброєння Радянської Армії і ВМФ.

О

Розповідь супроводжу-вати показом зброї

На початку 1948 року Калашников відряджений до Іжевськ на завод, що випускав в роки війни кулемети "Максим". Безпосередню і щоденну участь в освоєнні і виготовленні автоматів першої промислової серії приймав сам "батько" автомата - 29-річний Калашников.

Наявність готових виробничих потужностей дозволило досить швидко освоїти автомат АК47 у виробництві і вийти в перші ж роки на його випуск у великих обсягах. З звітних даних очевидно, що в перший рік виробництва машинобудівний завод поставив ГАУ понад 80 тисяч автоматів із значним нарощуванням обсягів випуску в наступні роки.

У серію АК47 був запущений без дульного пристрою. Шляхом проведення дослідницьких стрільб була знайдена проста конфігурація дульного компенсатора, який протидіяв відведенню опори плеча стрільця при стрільбі чергами. У перше десятиліття автомата приймалися й інші серйозні зміни, пов'язані з розширенням експлуатаційних можливостей і характеристик, з впровадженням нових технологій і матеріалів. До того часу конструктори і технологи знову довели, що штампоклепана ствольна коробка буде менш трудомісткою, ніж з цільної ковки. На порозі переходу до випуску модернізованого автомата АКМ була розроблена конструкція межціклового сповільнювача, який забезпечив деяку надбавку в кучностних показниках.

На цьому етапі було запроваджено новий багнет-ніж, прилад для безшумної і безполуменевої стрільби, накидні, що світяться в темряві прицільні пристосування. Всі знайдені хороші конструктивні рішення були враховані і внесені в креслення АКМ, який перебував на озброєнні Радянської Армії в півтора рази довше, ніж його попередник. При відпрацюванні конструкторських змін для внесення в креслення АКМ особлива увага приділялася уніфікації деталей, їх взаємозамінності і непорушності сполучених розмірів.

Згодом при освоєнні та впровадженні нових зразків зброї на базі АК47 такий підхід до переходу від зразка до зразка виявився неоціненно значущим і для виробництва, і для експлуатації зброї. Услід за впровадженням у виробництво автомата АКМ групі Калашникова командуванням ГРАУ доручили розробити ручний кулемет на базі відпрацьованої схеми АК. Рішення продиктоване бажанням мати в армійському відділенні зброю під один патрон зразка 1943 року. Найбільш раціональним виявилося проектування ручного кулемета з уніфікацією деталей ударно-спускового механізму і затворної групи. Частина деталей довелося кілька зміцнювати для забезпечення більшої норми живучості. Знадобилося подовження ствола, введення легких сошок, товстостінної ствольної коробки, магазину збільшеної місткості і зміна деталей ложі й приклада. Завдання на розробку ручного кулемета отримали і інші конструкторські колективи. Окрім безумовного збереження бойових характеристик, досягнутих на існуючому 7,62-мм ручному кулемету Дегтярьова (РПД), потрібно було істотно зменшити трудомісткість його виготовлення і масу кулемета ніж РПД. Як показали полігонні конкурсні випробування, найбільш повно цим вимогам відповідав ручний кулемет Калашникова (РПК). Особливо підкупляло єдине примінення боєприпасів автоматів і кулеметів, що знаходяться на озброєнні мотострілецького відділення. Патронні магазини зразків були взаємозамінними. Комісія з випробувань рекомендувала для прийняття на озброєння ручний кулемет Калашникова. Серійний випуск РПК був доручений В'ятсько-Полянському машинобудівному заводу.

В кінці 1958 року Калашников почав розробку так званого "єдиного кулемета" під 7,62-мм гвинтівковий патрон. У короткий термін було відпрацьовано креслення. Було виготовлено 25 кулеметів для подання їх на випробування. У жовтні 1961 року кулемет ПК був прийнятий на озброєння армії. У наступні роки на базі кулемета ПК були розроблені кулемети для оснащення бронетехніки.

Наприкінці 60-х р. все наполегливіше почали пред'являтися вимоги до розробки патрона і, відповідно, зброї калібру в межах 5,45 - 5,6 мм. До цього часу американці вже прийняли на озброєння 5,56-мм автоматичну гвинтівку Стоунера М16А1. Від кулі зменшеного калібру очікувалося одержання ряду переваг перед кулею трилінійної калібру з підвищення початкової швидкості, настильній траєкторії її польоту, влучності і кучності автоматичного вогню. А відповідне зменшення маси патрона давало можливість істотно збільшити носимий запас боєкомплекту. Вітчизняні розробники патронів, мабуть, не без "оглядки" на 5,56-мм патрон американців вели роботу навколо близької до цього діаметру кулі. Іжевські зброярі виготовляли боєприпаси для всебічних випробувань нового патрона.

Не чекаючи повного відпрацювання патрона зменшеного калібру, ГРАУ оголошує конкурс і видає конструкторам заводів і КБ технічне завдання на проектування автоматів з зменшеним калібром. М.Т Калашников зі своєю групою прийняли рішення створити автомат на базі АКМ. Довгі і наполегливі пошуки виправдали себе. Постановою ЦК КПРС і РМ СРСР від 18.03.74 р. № 049 5,45-мм автомат АK74 і ручний кулемет РПК74 були прийняті на озброєння.

Приблизно через рік після промислового освоєння автоматів і кулеметів з'явилася задумка розробити 5,45-мм укорочений автомат. Він розроблявся конструкторами відділу Калашникова. Провідним конструктором був С.М. Фурман, бувши до цього заступником старшого військпреду на цьому ж заводі. Прийнявши за основу АК74, група Фурмана встановила довжину ствола, при якій початкова швидкість 5,45-мм кулі дорівнювала швидкості 7,62-мм кулі при пострілі з АКМ. Далі залишалося видозмінити кілька деталей для отримання короткого автомата, названого після прийняття на озброєння АКС74У.

У 1997 році громадськість Росії, військовослужбовці, творці і виробники зброї відзначили 50-річчя автомата АК47, на конструктивній базі якого були спроектовані всі інші зразки автоматичної стрілецької зброї системи Калашникова.

Настільки тривалий термін перебування на озброєнні Радянської Армії, Українських Збройних Сил та збройних сил інших держав автоматів і кулеметів Калашникова свідчить про досконалість конструкції і незаперечних бойових якостях зброї, а разом з цим про світове визнання творчого таланту конструктора.

1. Призначення і бойові властивості та загальна будова 5.45

АК-74 і РПК-74. Принцип роботи автоматики.

5

Розповідь супроводжувати з показом окремих механізмів, частин зброї та боєприпасів

Для стрільби з автомата (кулемета) приміняються патрони з звичайними (зі стальним сердечником ЛПС) і трасуючими кулями (Т-46) та холості патрони.

З автомата (кулемета) ведеться автоматичний або одиночний вогонь. Автоматичний вогонь є основним видом вогню: він ведеться короткими (до 5 пострілів) і довгими (з автомата-до 10 пострілів, з кулемета-до 15 пострілів) чергами та безперервно. Подача патронів при стрільбі відбувається з коробчатого магазину місткістю: для автомата-на 30 патронів, для кулемета - на 45 патронів. Магазини автомата й кулемета взаємозаміняємі.

Прицільна дальність стрільби біля автомата (кулемета) 1000 м. Найбільш дійсний вогонь по наземних цілях: для автомата - на дальності до 500 м, для кулемета - на дальності до 600, а по літаках, вертольотах і парашутистах для автомата й кулемета - на дальності до 500 м. Зосереджений вогонь з автоматів і кулеметів по наземних груповим цілям ведетьсяся на дальність до 1000 м. Дальність прямого пострілу: для автомата по грудній фігурі-440 м, по ростовій -625 м; для кулемета по грудній фігурі-460 м, по ростовій -640 м.

З агальний вигляд 7,62-мм АКМ; 5,45-мм АК-74 постійним дерев’яним прикладом; 45-мм АК-74 постійним пластиковим прикладом; 5,45 мм АК-74С зі складним прикладом; 5,45-мм автомат Калашникова укорочений АКС-74У.

Ручний кулемет Калашникова РПК-74 раннього випуску, з дерев'яною фурнітурою;

Ручний кулемет Калашникова РПК-74 пізнього випуску, з пластиковою фурнітурою;

Ручний кулемет Калашникова РПК-74М;

Ручний кулемет Калашникова РПК-74МС зі складеним прикладом;

Ручний кулемет Калашникова РПК з барабанним магазином на 75 патронів.

Т

Розповідь супроводжувати з показом окремих механізмів, частин зброї та боєприпасів

Вага автомата без багнета-ножа з спорядженим патронами пластмасовим магазином: АК.74-3,6 кг; АК74Н-5,9 кг; АКС74-3,5кг; АКС74Н - 5,8 кг.

Вага штика-ножа з піхвами 490г. Вага кулемета зі спорядженим патронами пластмасовим магазином: РПК74-5, 46 кг; РПК74Н-7,76 кг; РПКС74-5,61 кг; РПКС74Н-7,91 кг.

Порівняємо деякі балістичні і конструктивні дані нашого автомата 5.45 АК-74 і гвинтівки 5.56 М16А1, що стоїть на озброєнні в армії США, а також гвинтівки М16А2.

Різниця між М-16А1 і А2 у тому, що останній може стріляти фіксованими чергами по 2-3 патрона, він більш короткий і легший. Патрон SS109, посилений у порівнянні зі звичайним 5.56. У М-16A2 до того ж крок нарізів зменшений з 305 до 178 мм ( пристосування SS109 власне).

Плюси - точність стрільби, простота зміни магазину і т.д. Безпека у використанні, дешевизна боєприпасів та їх різноманітність. Мінус - боїться бруду, на відміну від АК не витримує сильних ударів.

Якщо порівнювати АК-74 з М16А1, то АК практично не поступається американській штурмовіц гвинтівці, а навіть перевершує її за деякими показниками. Але М16А2 відрізняється підвищеною точністю стрілльби, це пов'язано з обцяженням і подовженням ствола гвинтівки до 510 мм. Гвинтівка виконується у двох варіантах: одиночний / безперервний вогонь, або одиночний / фіксованими чергами по три постріли. На гвинтівці встановлений приціл на 800 м, з регулюванням у двох площинах. Тут, звичайно, необхідно пам'ятати, що М16А2 створювалася на противагу нашому АК-74 і різниця в часі їх створення цілих 10 років.

Відмінним в режимі роботи АК від М16А1 і А2 є режим стрільби по 3 патрони, що реалізований за рахунок введення в спусковий механізм храповика.

При кожному зведенні курка рухається назад затворна рама, храповик повертається на 60 градусів, а при повороті на 180 градусів переводить бойовий взвод курка із автоспуску на спускове шептало. Після цього для відновлення стрільби необхідно відпустити й знову натиснути спусковий гачок.

Цівє, приклад і пістолетна рукоятка виготовлені з більш міцного пластику з підвищеними теплоізоляційними якостями. Дульний пристрій відхиляє порохові гази вгору праворуч для зменшення відведення ствола і гасить швидкість до рівня, що перешкоджає утворенню пилу. Позаду вікна ствольної коробки встановлений щиток, що відхиляє викидаючу гільзу вперед для запобігання попадання гільз в обличчя при стрільбі з лівого плеча. Мушка - квадратного перетину, що регулюється по висоті. Перекидний цілик має два діоптрії і регулюється двома гвинтами з маховичків по висоті і напрямку. Маховички мають фіксовані положення, так що установку прицілу можна проводити за поділами. Діоптрія великого (5 мм) діаметра використається при стрільбі в умовах обмеженої видимості або по рухомим цілях на дальності до 200 м, малого (1,8 мм) - для стрільби вдень у межах 300-800 м (установки "3 / 8" - 300м , "4" - 400 м, "5" - 500 м, "7" - 700 м). До М16А2 був прийнятий багнет-ніж М9, так само придатний для М16 і М16А1.

Проводиться контрольне опитування студентів

№

найменування

АКМ

АК-74

РПК-74

М16А1

М16А2

1

Рік прийняття на озброєння

1947

1974

1974

1963

1984

2

Калібр:

7,62

5.45

5,45

5.56

5.56

3

Дальність прямого пострілу:

• по грудній фігурі

• по ростовій фігурі

350

525

440

625

460

640

4

Початкова швидкість кулі, м/с

715

900

960

990

950

5

Темп стрільбы, постр/хв

600

600

600

850

850

6

Прицільна дальність стрільби, м

1000

1000

1000

450

800

7

Ємкість магазина, патронів

30

30

45

18.28.40

18.28.40.45

8

Дальність убивчої сили м.

1500

1350

1350

9

Бойова швидкострільність

40/100

40/100

40/100

40/70

45/80

10

Мах.дальність польоту кулі

3000

3150

3150

11

Дліна ствола, мм

415

415

549

508

510

12

Вага кг. пустого

3,6

3,6

5,46

3.1

3.2

13

Маса патрона, г

16,2

10.2

10,2

11.2

11.2

Загальне призначення і принцип роботи автоматики

Автомат (кулемет) складається з наступних основних частин і механізмів :

- ствола з ствольною коробкою, прицільним пристосуванням, прикладом і пістолетною рукояткою;

- кришки ствольної коробки;

- затворної рами з газовим поршнем;

- затвора;

- зворотного механізму;

- газової трубки зі ствольною накладкою;

- ударно-спускового механізму;

- ців'я;

- магазину.

Крім того, біля автомата є дульне гальмо-компенсатор і багнет-ніж, а у кулемета - полум'ягасник і сошка.

У комплект автомата (кулемета) входять: принадлежність, ремінь і сумка (для кулемета дві сумки) для магазинів;. в комплект автомата (кулемета) зі складним прикладом , крім того, входить чохол для автомата (кулемета) з кишенею для магазину, а в комплект автомата (кулемета) з нічним прицілом входить також нічний стрілецький приціл універсальний.

Принцип роботи автоматики автомата (кулемета).

Автоматична дія автомата (кулемета) заснована на використанні енергії порохових газів, що відводяться із каналу ствола в газовую камору. При пострілі частина порохових газів, слідує за кулею, спрямовується через отвір у стінці ствола в газову камору, тисне на передню стінку газового поршня й відкидає поршень і затворну раму із затвором у заднє положення. При відході затворної рами назад відбувається відпирання затвора, затвор витягає з патронника гільзу й викидає її назовню, затворна рама стискає зворотню пружину і зводить курок (ставить його на взвод автоспуска). У переднє положення затворна рама з затвором повертається під дією зворотнього механізму, затвор при цьому досилає черговий патрон з магазину в патронник і запирає канал ствола, а затворна рама виводить шептало автоспуску з-під взводу автоспуску курка. Курок стає на бойовий взвод. Запирання затвора здійснюється його поворотом навколо поздовжньої осі вправо, в результаті чого бойові виступи затвора заходять за бойові упори ствольної коробки.

Якщо перевідник вогню встановлений на автоматичний вогонь, то стрільба буде тривати до тих пір, поки натиснуто на спусковий гачок і в магазині є патрони.

Якщо перевідник встановлений на одиночний вогонь, то при натисканні на спусковий гачок відбудеться тільки один постріл, для виробництва наступного пострілу необхідно відпустити спусковий гачок і натиснути на нього знову.

2

Розповідь супроводжувати з показом окремих механізмів зброї

Основні частини і механізми автомата (кулемета) і його приналежності: а-автомат, б-кулемет; 1 - ствол зі ствольною коробкою, з ударно-спусковим механізмом, прицільним пристосуванням, прикладом і пістолетною рукояткою, а для кулемета і з сошкою; 2 - дульне гальмо-компенсатор (тільки у автомата); 3 - кришка ствольної коробки; 4 - затворна рама з газовим поршнем; 5 - затвор; 6 - поворотний механізм; 7 - газова трубка зі ствольною накладкою; 8 - ців'є; 9 - магазин; 10 - багнет-ніж(тільки у автомата); 11 - шомпол; 12 - пенал з приладдями; 13 - полум'ягасник (тільки у кулемета).

Автомат складається з наступних основних частин і механізмів та їх будова:

1

Викладач розповідає та дає під запис. В подальщому розповідь супроводжувати з показом окремих механізмів та частин

Зовні ствол має основу мушки у автомата з різьбою ( у кулемета - різьбу на дульній частині) для нагвинчування у автомата дульоного гальма-компенсатора ( у кулемета - полум'ягасника) та втулки для стрільби холостими патронами, газовідвідний отвір, газову камеру, з'єднувальну муфту, колодку прицілу і на казенному зрізі виріз для зачепу викидача. У кулемета крім того на передній частині ствола є основа сошки для приєднання сошки до ствола з отвором для шомпола та кільця з проушиною для збільшення надійності кріплення шомпола;

Дульне гальмо - компенсатор - служить для підвищення кучності бою і зменшення енергії віддачі. Він має дві камери: передню і задню (з круглим отвором в них для вильоту кулі). Передня камера має вінчик, на який надівається кільце багнета-ножа, при примиканні його до автомату, прямокутний паз, в який входить виступ багнета-ножа і два вікна для виходу порохових газів. Задня камера має спереду дві щілі, а у середній частині - три компенсаційних отвори для виходу порохових газів. Заду дульне гальмо-компенсатор має внутрішню різьбу для нагвинчування на основу мушки, виємки, в яку заходить фіксатор і круговий скос, який надає зручності вставлення і виймання шомпола.

Полумягасник кулемета - служить для зменьшення кількості полум'я при пострілі. Він має різьбу для нагвинчування на ствол, п'ять виямок для фіксатора і п'ять продольних щілей для виходу газів.

Основа мушки - має упор з виямом для шомпола, отвір для полозка мушки, запобіжник мушки і фіксатор з пружиною. Фіксатор утримує від згвинчування дульне гальмо-компенсатор (полумягасник).

2. Ударно-спусковий механізм. Ударно-спусковий механізм служить для спуску курка з бойового взводу або із взводу автоспуску, нанесення удару по ударнику, забезпечення ведення автоматичної або одиночної стрільби, припинення стрільби, для запобігання пострілів при незачиненому затворі і для постановки автомата на запобіжник.

Ударно-спусковий механізм міститься в ствольній коробці, де кріпиться трьома взаємозамінними осями, і складається з курка з бойовою пружиною, сповільнювача курка із пружиною, спускового гачка, шептала одиночної стрільби із пружиною, автоспуску із пружиною, перевідника і трубчастої осі. Курок з бойовою пружиною служить для нанесення удару по ударнику. На курку є бойовий взвод, взвод автоспуску, цапфи й отвір для осі. Бойова пружина надівається на цапфи курка й своєю петлею діє на курок, а кінцями - на прямокутні виступи спускового гачка. Уповільнювач курка призначений для уповільнення руху курка вперед з метою поліпшення кучності стрільби при веденні автоматичної стрільби зі стійких положеннь. Він має передній і задній виступи, отвір для осі, пружину і засувку;

3. Прицільне пристосування. Прицільне пристосування служить для наведення автомата при стрільбі по цілях на різні відстані. Воно складається з прицілу і мушки. Приціл складається з колодки прицілу, пластинчастої пружини, прицільної планки і хомутика. Колодка прицілу має: дворядний сектор для надання прицільній планці певного перевищення над мушкою, вушка для кріплення прицільної планки, отвору для чеки газової трубки; всередині - гніздо для пластинчастої пружини і порожнина для затворної рами; на задній стінці - напівкруглий виріз для кришки ствольної коробки. Колодка прицілу надіта на ствол і закріплена штифтом або видавками. Пластинчаста пружина міститься в гнізді колодки прицілу й утримує прицільну планку в доданому положенні. Прицільна планка має гривку із прорізом для прицілювання і вирізи для утримання хомутика в установленому положенні за допомогою засувки із пружиною. На прицільній планці зверху нанесена шкала з поділками від 1 до 5. Цифри шкали позначають дальність стрільби в сотнях метрів. На прицільній планці нанесена буква "П" - постійна установка прицілу, відповідна приблизно дальності прямого пострілу. Хомутик надітий на прицільну планку й утримується в доданому положенні засувкою. Засувка має зуб, який під дією пружини заскакує в виріз прицільної планки. Мушка вгвинчена в основу, яке закріплене в колодці мушки. На підставі та колодці нанесені ризки, які визначають положення мушки;

4. Приклад;

5. Рукоятка. Приклад і рукоятка служать для зручності дії автомата при стрільбі. Приклад автомата виконаний із пластмаси і має наконечник, антабку для ременя, штовхач засувки, гніздо для пенала приналежності й потилицю з кришкою. У гнізді приклада укріплена пружина для виштовхування пенала;

6. Кришка ствольної коробки. Кришка ствольної коробки оберігає від забруднення частини й механізми, поміщені в ствольній коробці. З правого боку вона має ступінчастий виріз для викидання назовні гільз і для руху рукоятки затворної рами; ззаду - отвір для виступу напрямного стержня поворотного механізму. Кришка автомата втримується на ствольній коробці за допомогою напівкруглого вирізу на колодці прицілу, поперечного паза ствольної коробки і виступу напрямного стержня поворотного механізму;

7. Затворна рама з газовим поршнем. Затворна рама має усередині канал для зворотного механізму й канал для затвора; ззаду - запобіжний виступ; з боків - пази для руху затворної рами по відгином ствольної коробки; з правого боку - виступ для опускання (повороту) важеля автоспуску і рукоятка для перезарядження автомата; знизу - фігурний виріз для ведучого виступу затвора й паз для проходу відбивного виступу ствольної коробки. У передній частині затворної рами укріплений шток з газовим поршнем;

8. Затвор. Затвор служить для досилання патрона в патронник, замикання каналу ствола, розбивання капсуля і витягу з патронника гільзи (патрона). Він складається з корпусу затвора, ударника, викидача, пружини викидача, осі викидача і штифта ударника.

Затвор має на передньому зрізі циліндричну чашечку для дна гільзи і паз для викидача; з боків - два бойових виступи, які при запиранні затвора заходять у вирізи ствольної коробки; зверху - ведучий виступ для повороту затвора при запиранні і відмиканні; на лівій стороні - поздовжній паз для проходу відбивного виступу ствольної коробки (паз наприкінці розширений для забезпечення повороту затвора при запиранні); в потовщеній частині затвора - отвори для осі викидача і штифта ударника. Усередині затвор має канал для розміщення ударника.

9. Ударник має бойок і уступ для штифта. Викидач із пружиною і віссю призначений для вилучення гільзи з патронника й утримання її до викидання з ствольної коробки. Викидач має зачіп для захоплення гільзи, гніздо для пружини і виріз для осі. Штифт ударника служить для закріплення ударника й осі викидача;

10. Зворотній механізм. Зворотній механізм служить для повернення затворної рами із затвором в переднє положення. Він складається з поворотної пружини, напрямного стержня, рухомого стержня й муфти. Направляючий стержень має на задньому кінці упор для пружини, п'яту з напрямними виступами для з'єднання зі ствольною коробкою й виступ для утримання кришки сствольної коробки. Рухливий стержень на передньому кінці має загини для надягання муфти;

11. Газова трубка зі ствольною накладкою. Газова трубка із ствольною накладкою складається з газової трубки, переднього і заднього кільця, ствольної накладки, металевого півкільця (у разі дерев'яної накладки) і пластинчастої пружини. Газова трубка направляє рух газового поршня штока. Вона має напрямні ребра. Переднім кінцем газова трубка надівається на патрубок газової камери. Ствольна накладка оберігає руку автоматника від опіків при стрільбі. Ствольна накладка закріплена на газовій трубці між переднім і заднім кільцями; заднє кільце має виступ, в який упирається чека газової трубки; пластинчаста пружина виключає поздовжнє хитання трубки;

14. Ців'є. Ців'є служить для зручності утримання і для запобігання рук автоматника від опіків. Ців'є прикріплюється до сствола знизу за допомогою кільця ців'є й до ствольної коробки за допомогою виступу, що входить у гніздо ствольної коробки. Ців'є має паз для шомпола.

15. Металевий екран ців'я призначений для зменшення нагрівання при стрільбі;

Особливості пристрою ручного кулемета.

Особливості конструкції та пристрою РПК-74 від АК-74 обумовлені їх призначенням. По-перше, РПК володіє підвищеною точністю стрільби. Це досягається за рахунок довжини ствола (у АК-415 см, а у РПК-590 см) і відповідно довжини нарізної частини ствола (у АК-372 см, а у РПК-549 см). І як наслідок збільшена початкова швидкість кулі (у АК-900 м / с, а у РПК-960 м / с). Існують відмінності і в конструкції прицільного пристосування. У кулемета прицільна планка має гніздо для цілика і риски; на стінці гнізда цілика нанесена шкала з десятьма поділками, кожне з яких

відповідає двом тисячним дальності стрільби. Цілик для кулемета має гривку із прорізом для прицілювання, гвинт з маховичком, пружину, шайбу і штифт.

Приціл: а - автомата; б - кулемета; 1 - колодка прицілу; 2 - сектор; 3 - прицільна планка; 4 - хомутик; 5 - Гривка прицільної планки; 6 - засувка хомутика; 7 - маховичок гвинта цілика; 8 - цілик .

Сошка кулемета:

1—основання сошки; 2—ноги,

3—пружина; 4—вы­ступ; 5 — полозок;

6 — пружинна застібка.

Для зручності стрільби у РПК до передньої частини ствола прикріплена сошка. Вона має основу, дві ноги з полозками для упору в грунт і виступами для фіксації ніг у складеному положенні, пружину для розведення ніг, пружинну застібку на лівій нозі для кріплення ніг у складеному положенні. Сошка від кулемета не відокремлюється. У АК для підвищення кучності бою і зменшення енергії віддачі на кінці ствола вгвинчене дульне гальмо компенсатор. У РПК ж підвищена кучність бою досягається за рахунок довжини ствола тому в конструкції РПК нема дульного гальма компенсатора. А для зменшення величини полум'я при пострілі служить полум'ягасник. Він має різьблення для вгвинчення на ствол, п'ять виїмок для розблокування і п'ять поздовжніх щілин для виходу газів.

3. Порядок неповного розбирання та збирання автомата

Викладач розповідає та дає під запис. В подальщому розповідь супроводжувати з показом окремих механізмів та частин

Порядок неповного розбирання автомата

Для неповного розбирання необхідно наступне:

1) Відокремити магазин. Утримуючи автомат (кулемет) лівою рукою за шийку приклада або ложа, правою рукою обхопити магазин; натискаючи великим пальцем на засувку, подати нижню частину магазина вперед і відокремити його. Після цього перевірити, чи немає патрона в патроннику, для чого опустити перевідник вогню вниз, поставивши його в положення АВ або ОД; відвести за рукоятку затворну раму назад, оглянути патронник, відпустити рукоятку затворної рами і спустити курок з бойового взводу в положенні автомата 45-90 градусів від горизонтальної площини.

2

Викладач повільно проводить неповну розборку, при цьому розповідає як та в якій послідовності проводиться наступна операція.

3) Відокремити шомпол. Відтягнути кінець шомпола від ствола так, щоб його головка вийшла з-під упора на підставі мушки, і вийняти шомпол. При затрудненні відділенні шомпола дозволяється користуватися виколоткой, яку слід вставити в отвір голівки шомпола, відтягнути від ствола кінець шомпола й вийняти його. У вкороченого автомата шомпол носиться у кишені сумки.

4) Відокремити від автомата дульне гальмо-компенсатор. Втопити викруткою фіксатор дульного гальма-компенсатора. Згвинтити дульне гальмо-компенсатор з різьбового виступу підставки мушки, обертаючи його проти ходу годинникової стрілки. У разі надмірно тугого обертання дульного гальма-компенсатора допускається робити ослабленню його за допомогою шомпола, вставленого у вікна дульного гальма-компенсатора.

5) Відокремити кришку ствольної коробки. Лівою рукою обхопити шийку (передню частину) приклада, великим пальцем цієї руки натиснути на виступ напрямного стержня поворотного механізму, правою рукою підняти вгору задню частину кришки ствольної коробки і відокремити кришку (повернути до упору обмежувач кута повороту кришки в опорні майданчики підставки для кріплення газової трубки і кришки ствольної коробки).

6) Відокремити зворотній механізм. Утримуючи автомат лівою рукою за шийку приклада, правою подати вперед напрямний стержень зворотного механізму до виходу його п'ятки з повздовжнього паза ствольної коробки; підняти задній кінець напрямного стержня і вийняти зворотній механізм з каналу затворної рами.

7) Відокремити затворну раму із затвором. Продовжуючи утримувати автомат лівою рукою, правою відвести затворну раму назад до упору, підняти її разом із затвором і відокремити від ствольної коробки.

8) Відокремити затвор від затворної рами. Взяти затворну раму у ліву руку затвором догори; правою рукою відвести затвор назад, повернути його так, щоб ведучий виступ затвора вийшов з фігурного вирізу затворної рами, і вивести затвор вперед.

9) Відокремити газову трубку зі ствольною накладкою. Утримуючи автомат лівою рукою, правою надіти пенал приналежності прямокутним отвором на виступ чеки газової трубки, повернути чеку від себе до вертикального положення і зняти газову трубку з патрубка газової камери.

Порядок складання автомата після неповного розбирання

Для складання автомата після неповного розбирання необхідно наступне:

1) Приєднати газову трубку зі ствольною накладкою. Утримуючи автомат лівою рукою, правою насунути газову трубку переднім кінцем на патрубок газової камери й щільно притиснути задній кінець ствольної накладки до ствола до упору; повернути за допомогою пеналу з приналежностями чекою на себе до входу його фіксатора в виймання на колодці прицілу.

2

Викладач повільно проводить неповну зборку, при цьому розповідає як та в якій послідовності проводиться наступна операція

3) Приєднати затворну раму із затвором до ствольної коробки . Взяти затворну раму в праву руку так, щоб затвор утримувався великим пальцем у передньому положенні. Лівою рукою обхопити шийку приклада, правою ввести газовий поршень у порожнину колодки прицілу і просунути вперед затворну раму настільки, щоб відгин ствольної коробки ввійшов в пази затворної рами, невеликим зусиллям притиснути її до ствольної коробки й просунути вперед до упору.

4) Приєднати зворотній механізм. Утримуючи автомат лівою рукою, правою рукою ввести зворотній механізм у канал затворної рами; стискаючи зворотню пружину, подати напрямний стержень уперед і, опустивши кілька вниз, ввести його п'яту в поздовжній паз ствольної коробки.

5) Приєднати кришку ствольної коробки. Вставити кришку ствольної коробки переднім кінцем в напівкруглий виріз на колодці прицілу; натиснути на задній кінець кришки долонею правої руки вперед і вниз так, щоб виступ напрямного стержня поворотного механізму увійшов в отвір кришки ствольної коробки.

6) Спустити курок з бойового взводу й поставити на запобіжник . Натиснути на спусковий гачок у положенні автомата 45-90 градусів від горизонтальної площини і підняти перевідник вогню до упору.

7) Приєднати дульне гальмо-компенсатор. Навернути дульне гальмо-компенсатор на різьбовий виступ підстави мушки до упору. Якщо паз дульного гальма-компенсатора не збігся з фіксатором, необхідно відвернути дульне гальмо-компенсатор (не більше одного обороту) до суміщення паза з фіксатором.

8) Приєднати шомпол.

9) Вкласти пенал в гніздо приклада. Укласти викрутку і виколотку (для шомпола з різьбленням додатково йорш і протирку) у пенал й закрити його кришкою, вкласти пенал дном у гніздо приклада й утопити його так, щоб гніздо закрилося кришкою.

10) Приєднати магазин до автомата. Утримуючи автомат лівою рукою за шийку приклада або ложу, правою ввести у вікно ствольної коробки зачіп магазина й повернути магазин на себе так, щоб засувка зафіксувала опорний виступ магазина.

Чищення, змащення і зберігання автомата

Автомат слід завжди тримати у чистоті, в повній справності і постійній готовності до бойового застосування. Це досягається своєчасним умілим чищенням і змащенням, а також правильним зберіганням автомата у будь-яких умовах. Для чищення автомата ви-користовуються приладдя автомата та дерев’яні палички.

Приладдя автомата служить для чищення і змащення, а також для розбирання і складання автомата. До нього входять: шомпол, протирка, йоржик, викрутка, вибивач, шпилька, пенал, маслянка.

Чищення і змащення автомата проводиться під безпосереднім керівництвом командира відділення.

Чищення автомата проводиться щодня:

-при підготовні до стрільби;

-після стрільби;

-після занять у полі;

- в бойовій обстановці, на тривалих навчаннях - під час перерв у бою і в навчанні. Якщо автомат не застосовується, то чищення його проводиться не менше одного разу на тиждень.

Для чищення і змащення автомата застосовується:

- рідке рушничне мастило РЧС (t + 5-50 С*);

- рушничне мастило РЧ (t + 5 С* та вище);

- ганчірки або папір КВ-22;

- пакля лляна — тільки для чищення каналу ствола.

Чищення автомата проводять у спеціально відведених місцях на обладнаних для цієї мети столах, а в польових умовах — на чистих підстилках, дошках, фанері тощо у такій послідовності: підбираються приладдя, матеріали для чищення і змащення; розбирається автомат; чиститься канал ствола; вичищаються інші частини автомата.

Після чищення автомат змащують, щоб не допустити впливу вологи на метал. Змащування автомата проводять у такій послідовності: канал ствола, патронник і компенсатор змащують протиркою з покладеною на неї вітошшю, яка просочена мастилом; на решту частин (металевих) ганчіркою наносять тонкий шар мастила. При цьому слід мати на увазі, що надлишок мастила призводить до забруднення частин автомата і може спричинити затримку при стрільбі. Дерев’яні частини не змащують. Відповідальність за зберігання автомата у справному стані несе командир підрозділу.

Автомат зберігається у піраміді. Він має бути розряджений, магазин відокремлений, штик-ніж знятий, курок спущений, важіль перевідника — у верхньому положенні (на запобіжнику), хомутик прицілу — на поділці П.

В окремому відділенні піраміди зберігаються магазини, сумки для магазинів, штики-ножі в піхвах і маслянки. Сумки для магазинів і ремені повинні зберігатися чистими і сухими.

П

Викладач розповідає та дає під запис роботу частин та механізмів при різних моментах стрільби та заряджання, при цьому використовує плакати та схеми

4. Положення частин та механізмів до заряджання, при заряджанні та при стрільбі.

Положення частин та механізмів до заряджання.

Затворна рама з газовим поршнем і завтором під дією затворного механізму знаходиться в крайньому передньому положенні, газовий поршень в патрубку газової камери, канал ствола закритий затвором. Затвор провернутий навколо продольної вісі вправо, його бойові виступи находяться в вирізах ствольної коробки - затвор запертий. Зворотня пружина має найменьше жаття. Ричаг автоспуску під дією виступу затворної рами повернутий вперед і вниз. Курок спущений і впирається у затвор. Ударник під дією курка поданий вперед. Бойова пружина знаходиться у найменьшому жатті, своєю петлею вона прижимає курок до затвору, а загнутими кінцями прижимає прямокутні виступи спускового гачка, до дна ствольної коробки при цьому хвіст спускового гачка знаходиться у передньому положенні.

Перевідник знаходиться в крайньому верхньому положенні і закриває сходинковий виріз в прицілі ствольної коронки (перевідник поставленний на запобіжник). Сектор перевідника вийшов у виріз шептала одиночного вогню і знаходиться над правим прямокутним виступом спускового гачка (запирає спусковий гачок).

Робота частин та механізмів при заряджанні

Для заряджання автомата (кулемета) потрібно приєднати до нього спорядженний магазин, поставити перевідник на автоматичний (АВ) чи одиночний (ОД) вогонь, відвести затворну раму назад до відказу і відпустити ії. Автомат (кулемет) зарядженний.

Якщо не потрібно зразу відкривати вогонь, то необхідно поставити перевідник на запобіжник. При приєднанні магазину його зацеп заходить за виступ ствольної коробки, а опорний виступ заскакує за защібку і магазин утримується в вікні ствольної коробки. Верхній патрон, впираючись знизу у затворну раму, трохи опускає патрони у магазин, зжимаючи його пружину. При постановці перевідника на автоматичний вогонь сходинковий виріз у кришці ствольної коробки для рукоятки затворної рами звільнюється, сектор перевідника залишається у вирізі шептала одиничного вогню, но не мішає повороту спускового гачка.

При відведенні затворної рами назад (на довжину вільного ходу) вона діє переднім скосом фігурного виріза на ведучий виступ затвора, повертає затвор вліво, бойові виступи затвора виходять із вирізів ствольної коробки - проходить відпирання затвору : виступ затворної рами звільняє ричаг автоспуска, а шептало автоспуска під дією пружини прижимаєтсья до передньої плоскості курка.

При подальшому відведенні затворної рами разом з нею відходять назад затвор, відкриваючи канал ствола, зворотня пружина сжимається, курок під дією затворної рами повертається на вісі, бойова пружина накручується, бойовий взвод курка послідовно заскакує за фігурний виступ спускового гачка і під защіпку заповільнювача курка, курок стає на нижчий виступ шептала автоспуска: ричаг автоспуска при цьому піднімається вверх і стає на проти руху виступу затворної рами. Як тільки нижня плоскість затворної рами пройде вільно для магазина, патрони під дією пружини магазина піднімутсья вверх до упору, верхнім патроном в загиб стінки магазина.

При відпусканні затворної рами вона разом з затвором під дією затворного механізму подається вперед: затвор виштовхує з магазина верхній патрон, досилає його у патронник і закриває канал ствола. При підході затвору до казенного зрізу ствола заціп викидача заскакує в кільцеву проточку гільзи, затвор під дією скоса лівого вирізу ствольної коробки на скос лівого бойового виступу затвора, а потім під дією фігурного вирізу затворної рами на ведущий виступ затвора повертається навколо продольної вісі вправо; бойові виступи затвора заходять за бойові упори ствольної коробки - затвор запирається. Затворна рама продовжує рух вперед, своїм виступом повертає ричаг автоспуска із-під взвода автоспуска курка; курок під дією бойової пружини повертається, виходить із-під защіпки заповільнювача і стає на бойовий взвод. Патрони в магазині під дією пружини піднімаються до верху до упору верхнім патроном у затворну раму.

При постановці перевідника на запобіжник перевідник закриває сходинковий виріз, кришка ствольної стає на дорозі руху рукоятки затворної рами назад, сектор перевідника повертається вперед і стає над правим прямокутним виступом спускового гачка (запирає спусковий гачок).

Робота частин та механізмів при стрільбі.

Для автоматичного вогню треба поставити перевідник на автоматичний вогонь (АВ), якщо він не був поставлений при заряджанні і нажатий на спусковий гачок. При постановці перевідника на автоматичний вогонь сектор перевілника звільняє прямокутний виступ спускового гачка (відпирає спусковий гачок) і залишається в вирізі шептала одиночного вогню. Спусковий гачок провертається навколо своєї вісі: шептало одиночного вогню від поворота разом зі спусковим гачком утримується сектором перевідника. При нажатті на хвіст спускового гачка його фігурний виступ виходить із щеплення з бойовим взводом курка. Курок під дією бойової пружини повертається на своїй вісі і енергійно наносить удар по ударнику. Ударник бойком розбиває капсуль патрона. Ударний склад капсуля патрона спалахує, проходить до порохового заряду і запалює його. Відбуваєтсья постріл.

Куля під дією порохових газів рухається по каналу ствола: як тільки вона минає газовідвідний отвір, частина порохових газів проходить через цей отвір і йде у газову камеру, давить на газовий поршень і відкидує затворну раму назад. Виходячи назад, затворна рама (як і при відведенні ії назад за рукоять) переднім (скосом фігурного вирізу повертає затвор навколо продольної вісі і виводить бойові виступи затвору із-за бойових упорів ствольної коробки - проходить відпирання затвору і відкривання каналу ствола, виступ затворної рами звільнює ричаг автоспуска, він під дією пружини трохи піднімається до верху, а шептало автоспуска прижимається до передньої площини курка. До цього часу куля вилетить з каналу ствола.

Після вильоту кулі з каналу ствола автомата порохові гази попадають в задню камеру дульного гальма-компенсатора, розширюються і виходячи через компенсаційні отвори створюють реактивну силу, яка відклоняє дульну частину евтомата в сторону, протилежну розміщенню отворів (вілво, вниз). Частина порохових газів вдаряючись в передні стінки задньої і передньої камер, зменьшують віддачу. Зустріч газів, виходячих з щілей задньої камери, з газами, відбились від передньої стінки передньої камери, зменьшуючи звук пострілу.

Затворна рама з затвором по інерції продовжує рух назад; гільза, утримувана зацепом викидача, наштовхуєтсья на відражаючий виступ ствольної коробки і викидуєтсья назовні.

В подальшому робота частин і механізмів за виключенням роботи курка і заповільнювача, проходить так само, як і при заряджанні. Курок стає на верхній виступ шептала автоспуска і утримується на ньому при повертанні затворної рами з затвором у переднє положення. Після того, як затвор дошле верхній патрон з магазина у патронник, пройде закривання каналу ствола і запирання затвору, затворна рама продовжуючи рух вперед виводить шептало автоспуска з-під взводу автоспуска курка.

Курок під дією бойової пружини повертається і вдаряє по защіпці зповільнювача курка, зповільнювач повертаютсья назад, підставляючи під удар курка передній виступ, внаслідок цих ударів по заповільнювачу рух курка вперед трохи заповільнюється, що дозволяє стволу після удара по ньому затворної рами з затвором прийняти положення, близьке до першочергового і цим покращує кучність бою. Після удару по передньому виступу заповільнювача курок наносить удар по ударнику. Відбувається постріл, робота частин та механізмів автомата (кулемета) повторюєтсья. Автоматична стрільба буде продовжуватись до тих пір, поки нажатий спусковий гачок і в магазині є патрони.

Для завершення стрільби відпустити спусковий гачок. При цьому спусковий гачок під дією бойової пружини повернеться і його фігурний виступ встане на дорозі руху бойового взвода курка. Курок зупиняється на бойовому взводі. Стрільба завершується, але автомат (кулемет) залишається зарядженним, готовим до подальшої автоматичної стрільби.

Робота частин та механізмів при стрільбі одиничними пострілами.

Для одиночного пострілу необхідно поставити перевідник на одиночний вогонь ОД і нажати на спусковий гачок. При постановці перевідника із положення запобіжник в положення одиночний вогонь (ОД) сектор перевідника звільняє прямокутний виступ спускового гачка, відкриває спусковий гачок повністью виходить з вирізу шептала одиночного вогню і при стрільбі у роботі ударника спускового механізму участі не приймає.

При нажатті на хвіст спускового гачка його фігурний виступ виходить із зацеплення з бойовим взводом курка. Курок під дією бойової пружини повертаючись на своїй вісі і енергічно наносить удар по ударнику. Проходить постріл. Після першого пострілу частини і механізми роблять туж саму роботу, що і при автоматичному веденню вогню, але слідуючого пострілу не відбудеться, так як разом із спусковим гачком повернулось вперед шептало одиночного огню і його заціп встав на шляху руху бойового взводу курка. Бойовий взвод курка заскочить за шептало одиночного вогню, а курок залишається в задньому положенні.

Для наступного пострілу необхідно відпустити спусковий гачок і знову натиснути на нього. Коли спусковий гачок буде відпущений, він під дією кінців бойової пружини повернеться разом з шепталом одиночного вогню, шептало одиночного вогню вийде із зачеплення з бойовим взводом курка і звільнить курок. Курок під дією бойової пружини повертається, вдаряє спочатку по защіпці заповільнювача, а потім по передньому його виступу і встає на бойовий взвод. При нажатті на спусковий гачок його фігурний виступ виходить із зацеплення з бойовим взводом курка і робота частин та механізмів повторюється. Проходить наступний постріл.

Викладач розповідає та дає під запис. Супроводжує показом та усуненням причин затримки

Затримки при стрільбі з автомата (кулемета) та способи їх усунення.

Частини та механізми автомата (кулемета) при правильному і надійному уході довгий час працюють надійно і безвідказно. Однак в результаті забруднення механізмів, зносу частин і необережного користування автоматом (кулеметом), також при несправності патронів виникають затримки.

Усі затримки можна поділити на дві групи:

1. Затримки які усуваються самим стрілком.

2. Затримки які усуваються ремонтними майстернями.

Розповідь супроводжувати з показом окремих механізмів, частин зброї та боєприпасів

Висновок

Штурмова гвинтівка Калашникова - так за кордоном охрестили наш автомат - є на сьогодні найпоширенішим видом піхотної автоматичної зброї. Едвард Клінтон Ізелл, колишній президент Інституту досліджень стрілецької зброї та міжнародної безпеки (США), професор і автор відомої праці "Історія АК47", підрахував, що з моменту початку масового виробництва в 1948 році і до наших днів у всьому світі було вироблено понад 50 мільйонів автоматів Калашникова різних модифікацій. Для порівняння наголошується, що найближчий конкурент сімейства АК - автоматична гвинтівка Юджина Стоунер М-16 - налічує близько 10 -12 мільйонів. Активно застосовується у бойових діях у В'єтнамі, Афганістані, Нікарагуа, на Африканському континенті, в районі Близького Сходу і десятках інших "гарячих точок" на планеті, "Калашникови" не раз підтверджували свою репутацію зброї, що володіє видатною надійністю, ефективністю і простотою конструкції. АК - це не просто символ надійного зброї. Дуже багатьом він зберіг життя в самих жарких, найсуворіших боях. В одній зі статей були наведені такі цифри, що у В'єтнамі близько 30% втрат живої сили з боку американців відбулися через відмову штатного стрілецької зброї. З боку тих, де на озброєнні були АК такий гіркою статистики не велося з тієї причини, що автомат просто не давав для цього приводу навіть у самих найжорстокіших умовах експлуатації. У бруді, в пилюці, при високій вологості, у спеку автомат чітко виконував те, що від нього вимагалося в реальних умовах бою. На сьогоднішній день існують нові моделі АК, які ще офіційно не стоять на озброєнні як ЗС РФ так і України. Але я впевнений, що вони займуть гідне місце в армії будь-якої країни. Звичайно, хотілося, щоб у першу чергу в нашій армії.

Порядок проведення розбору занять:

Після відпрацювання всіх питань теми, викладач проводить розбір заняття:

- нагадує тему мету заняття та учбові питання;

- перевіряє ступінь засвоєння студентами заняття;

- подає команду на збір матзабезпечення та літератури;

- відповідає на запитання;

- дає завдання на самопідготовку;

- вивчити записи у конспектах;

- об"являє тему наступного зайняття;

- дає команду на здачу зброї, матеріального забезпечення та літератури.