Вправи і завдання:

1. Прочитайте текст. Дайте відповідь на запитання, що довів “дослід” падишаха?

Розповідають, що понад 350 років тому індійський падишах Акбар вирішив перевірити твердження придворних мудреців про те, що кожна дитина сама собою починає говорити мовою своїх батьків. Падишах провів страшний “дослід”. Кілька маленьких дітей разом із німим євнухом закрили в одній з кімнат палацу, ключі від якої Акбар носив на своїх грудях. Щоб діти ніколи не чули людського голосу, їх обслуговували німі. Сім років тривав цей дивовижний експеримент. Коли ж падишах відкрив двері кімнати, він почув незрозумілі крики, дике завивання й нявкання. Мудреці були осоромлені, а життя дітей покалічене.

2. Прочитайте уривки із творчості Лесі Українки та Олеся Гончара. Визначте, які мовні функції в них реалізуються. Встановіть засоби вираження мовних функцій.

1) Не зневажай душі своєї цвіту,

Бо з нього виросло кохання наше!

Той цвіт від папороті чарівніший –

Всі скарби творить, а не відкриває (Леся Українка).

2) Нев’януча творчість Чехова, Коцюбинського, Горького, Стефаника переконує нас у тому, що тільки твори, сповнені глибоких і чесних думок, зігріті гарячою внутрішньою поетичністю, живуть довгим і плідним життям на радість своєму народові (Олесь Гончар).

3. Чи виражається у поданому нижче пушкінському тексті емотивна функція? Якщо так, то за допомогою яких засобів?

Я вас любил, любовь еще, быть может,

В душе моей угасла не совсем.

Но пусть она Вас больше не тревожит,

Я не хочу печалить Вас ничем.

Я Вас любил безмолвно, безнадежно,

То робостью, то ревностью томим,

Я Вас любил так искренне, так нежно,

Как дай Вам Бог любимой быть другим.

4. Яка функція мови переважає в поданому тексті, який є бланком для повернення авторам незрозумілих рукописів, що існував у редакції пекінської газети “Цип-Пао”:

“Преславний брат сонця й місяця! Раб твій лежить біля твоїх ніг. Я цілую землю перед тобою й молю дозволити мені говорити й жити! Твій вельмишановний рукопис заслужив на всю нашу увагу, і ми із захватом прочитали його. Клянуся останками моїх предків, що я ніколи не читав нічого настільки величного. Зі страхом і тремтінням відсилаю його назад. Якби я наважився надрукувати цей скарб, то президент велів би, щоб він назавжди став зразком і тоді б я ніколи не зміг друкувати нічого іншого, гіршого за нього. Мій літературний досвід підказує мені, що такі перлини трапляються раз на десять тисяч років, і тому я повертаю його тобі”.

5. Визначте, які функції мови реалізуються в наступних висловлюваннях:

Дебальцеве (вивіска на залізничній станції);

Переоблік (табличка на дверях магазина);

Добрий день, мене звуть Олена Анатоліївна;

Рівносторонній прямокутник називається квадратом;

Я у вівторок не прийду на тренування, не зможу. – Треба, Федю, треба;

Українською це також називається “принтер”;

Щоб ти провалився, п’янчуга проклятий.

6. Прокоментуйте подані нижче різноаспектні підходи до визначення мови в теоретичному мовознавстві:

- функціональний аспект (з погляду функцій): мова – основний засіб спілкування та передачі інформації;

- рольовий аспект (пов’язаний з учасниками спілкування, індивідом, колективом): мова - спільне колективне знання, яке поділяють усі члени колективу (ідіолект – варіант мови, властивий одній людині);

- таксономічний аспект (таксономія – набір елементів): мова – набір одиниць і правил їхнього вживання, поєднання;

- семіотичний аспект (семіотика – наука про знаки і знакові системи): мова – система знаків, в якій кожна одиниця – знак (мова має знакову природу);

- субстанціональний аспект (проблема співвідношення в мові ідеального і матеріального): мова матеріальна – має субстанцію (писемність); мова ідеальна – усе, крім звуків, має значення;

- системно-структурний аспект: мова – це система, що має структурно-рівневу будову, впорядкована структура одиниць;

- когнітивний аспект: мова - основний засіб формування, обробки, зберігання та передачі знань.