1. Беротек.

2. Бекотид-міте.

3. Інтал.

4. Сальбутамол.

5. Будесонид-форте.

45. Хворий скаржиться на постійні напади ядухи, які часто виникають вночі, фізична активність значно обмежена через дихальний дискомфорт. Пікова швидкість видиху менше 60% належного рівня, добові коливання пікової швидкості видиху більше 30%. Який ймовірний діагноз у даного хворого?

1. Важка персистуюча бронхіальна астма.

2. Інтермітуюча бронхіальна астма .

3. Легка персистуюча бронхіальна астма .

4. Середньоважка персистуюча бронхіальна астма .

5. Хронічний обструктивний бронхіт в фазі загострення.

46. Ефективність емпірично призначеної антибактеріальної терапії при позалікарняній пневмонії оцінюють?

1. Через 14 діб від початку лікування.

2. Через 48 годин.

3. Через 24 години.

4. Через 5 діб від початку лікування.

5. Через 72 години.

47. В результаті мікробіологічного обстеження харкотиння у хворого встановлена хламідійна етіологія негоспітальної пневмонії. Який з нижче перерахованих антибіотиків буде найбільш адекватним для лікування цього хворого?

1. Бісептол.

2. Цефазолін.

3. Гентаміцин.

4. Цефтриаксон.

5. Кларитроміцин.

48. Який з нижче перерахованих препаратів можна використати для планового лікування хворого на ХОЗЛ?

1. Сальбутамол

2. Інтал .

3. Таблетований еуфілін.

4. Атровент

5. Амброксол.

49. У хворого 35 років відмічаються нечасті (рідше 1 разу на тиждень) напади ядухи, які легко знімаються інгаляцією бета2- симпатомиметиків короткої дії. В період нападу в легенях вислуховуються сухі свистячі хрипи, в проміжках між нападами ядухи ОФВ1 більше 80% від належної. У даного хворого:

1. Інтермітуюча бронхіальна астма.

2. Легка персистуюча астма.

3. Персистуюча астма середньої важкості.

4. Важка персистуюча астма .

5. Дана інформація недостатня для визначення важкості бронхіальної астми.

50. Хворий П протягом 8 років скаржиться на кашель з виділенням близько 100 мл гнійного харкотиння за добу з домішками крові. Постуральний дренаж покращує відродження харкотиння. Протягом останніх трьох діб відмічається підвищення температури до 38С. Об’єктивно: При аускультації у задньо-нижніх відділах обох легень прослуховуються середньо- та великоміхурчасті хрипи, кількість яких значно зменшується після відкашлювання. Загальний аналіз крові: ер. 4,2*1012/л, Нв – 140 г/л, лейкоцити – 10,8*109/л, ШОЕ – 20 мм/год. На оглядовій рентгенограмі визначаються множинні кільцеподібні тіні. Яке дослідження має вирішальне значення для встановлення діагнозу?

1. Оглядова рентгенографія ОГП.

2. Бронхографія

3. Бронхоскопія.

4. Комп’ютерна томографія.

5. Рентгентомографія.