Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
427.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
1.38 Mб
Скачать

Загальні навчальні завдання (мета) практичної роботи до розділу “Образ людини в мистецтві”

Форма: розширення знань про анатомічну будову людини. Знання про окремі частини тіла лю­дини та поєднання їх за допомогою суглобів; види суглобів, їхня роль у рухах та обмеженні рухів частин тіла. Розвиток здібності вільного виразного зображення фігури людини, яка рухається (в зображеннях на площині та в ліпленні). Посильне зображення фігури людини і окремих частин тіла у ракурсних обертах. Розуміння пластичної суцільності частин фігури, передавання пластики

76

рухів. Посильне (переважно умовне) моделювання об'ємної форми тіла людини, зокрема голови, засобами світлотіні. При створенні портретного образу — посильне передавання основних рис ха­рактеру.

Свідома трансформація форми у шаржово-гротескних зображеннях, уміння помічати характерні риси об'єкта і гіперболізувати їх. У декоративних композиціях — розвивати вміння узагальнювати форму фігури і голови; 1) на основі зведення складної форми до простої геометричної або рос­линної форми та комбінації їх; 2) на основі виявлення суто індивідуальних рис, як-от: занадто ху­дий або товстий, дуже високий, сутулий і таке ін.

Композиція: композиційний центр як засіб організації композиції; різні прийоми виявлення композиційного центру: кольором, тоном, розміром, фактурою, розміщенням на аркуші, виразним контуром, різними видами контрастів (контраст рухів, положень, кольоротональний та ін.). Усві­домлене використання ритму як засобу організації композиції.

Розвивати вміння свідомо вибирати та створювати динамічну або статичну, відкриту або закри­ту композицію. При створенні декоративних композицій — уміння органічно вписати їх елементи у будь-яку за формою площину або поверхню картини. Фрагментування як засіб досягнення вра­ження участі у дії (обмеження рамою, висування об'єкта або предмета на перший план). Досяг­нення враження цілісності композиції кольоровим і композиційним взаємозв'язком її окремих частин.

Колір: зумовленість кольорового ладу сюжетом, змістом і характером, станом і настроєм зобра­жуваного.

77

Продовження таблиці

1

2

3

4

5

ПОРТРЕТ, ФІГУРА

Поширення (закріплення) знань про основні пропорції та будову голови людини. Спроби умовної передачі об'єму.

Створення виразного образу.

Автопортрет.

Мамина усмішка.

“В квітах барвистих дівчина сяє”.

Я та мої друзі. (Розмова з другом.)

Зелені свята. (Портрет дівчини в зеленій гамі.)

“Ось дружна родина моя: тато, мама, кіт і я”. Колоритний образ (старий гуцул, моряк, інді­анець тощо).

6

6

6

6

6

6

7

За умови від­сутності конк­ретних вказі­вок вибір техніки вільний: акварель, гу­аш, крейда, графічні і комбіновані техніки, ес­тамп по аплі­кації.

У декоратив­ному ключі можливе ви­користання техніки аплі­кації, колажу. Робота на бі­лому, тонова­ному і кольо­ровому папері

За бажанням: голова, погруд­дя, фігура.

78

1

2

3

4

5

Виконання композиції в україн­ському народному стилі.

Дівчина-веснянка (можливі персоніфікації інших пір року в образі людини).

Веселий рибалка.

Люди на тваринах (на коні, на верблюді, на ослі, на оленях тощо).

Друзі: “Я та мій волохатий (вусатий, перна­тий) друг”.

“Кирпатий хлопчик, як горобчик...”

Моя сестричка йде до школи.

Професія моїх батьків.

“Дід-лісник по лісі ходить”.

Колискова (мати і дитина).

Все в ній гармонія, все диво.

“Мамині руки, мов птахи прудкі”. (Мама в ін­тер'єрі.)

“Вийшла, вийшла дівчинонька в сад вишне­вий воду брать...”

Золоте весілля.

5

5

5

5

6

6

6

6

6

7

7

7

7

Графіка: туш, пензель.

Графіка: туш, кінець пензля, паличка або гратографія.

Фігура в пев­ному середо­вищі.

Після пере­гляду робіт народних майстрів:

І. Соколоздри, М. Прийма-ченко, Є. Ми-

79

1

2

3

4

5

Виразність силуетів у круговому огляді.

Передавання в узагальненій фор­мі характеру руху людини, яка несе щось важке, йде, сидить (на площині, на узвишші тощо).

Спроби передати атмосферу спів­бесіди через позу, жест, рух, по­ложення.

Квітникарка.

Бабуся й пудель.

Людина в праці: несе воду (1—2 відра); буді­вельник; на присадибній ділянці (копає зем­лю тощо).

Людина у стані спокою: читає книгу; мріє; грає на музичному інструменті; нюхає квітку; милується красивою вазою; пускає паперовий кораблик тощо.

Співрозмовники.

5

5

6

6

6

Об'ємне ліп­лення (глина, пластилін).

ронової, М. Бу­ряк та ін.

Жіноча фігура з букетом (у довгій спідни­ці).

Фігура, яка сидить (напів-лежить), сто­їть на колінах.

Багатофігурна (або із 2— 3-х фігур) компо­зиція, в якій переважають фігури, що сидять. Ко­лективна або групова робота.

80

1

2

3

4

5

- « -

Створення компактної компози­ції.

Створення динамічної компози­ції.

Ознайомлення з умовностями композиції, форми та кольору в плакаті (панно).

Пісенне коло (група, що співає).

Мама купає дитину. (Тато та син.)

Фольклорні замальовки.

Фігури в національних костюмах.

Народний парний танець.

“Мир та сонце, щастя й сміх ми розділимо на всіх”. (Поїзд дружби.)

6

7

6

7

5

Об'ємне ліп­лення або ви­сокий рельєф (вирізані по контуру фігу­ри).

Об'ємне ліп­лення або ви­сокий (1/2) рельєф.

Змішана тех­ніка: гуаш із аплікацією

Фігури, які стоять. Ком­позиція в колі або фриз. Ко- лективна ро­бота.

В об'ємному ліпленні: вни-зу між фігура­ми — підстав-ка-опора, на якій ноги ви­ражені високим рельєфом.

У вікнах ваго­нів обличчя дітей різних

81

1

2

3

4

5

Органічне включення шрифту в композицію.

“Хлібом-сіллю зустрічаємо гостей”.

“Ми хочемо, щоб сонце ніколи не згасло!”

6

7

(гуаш — ваго­ни, апліка­ція — обличчя дітей або навпаки).

Гуаш.

Гуаш.

національнос­тей. Колек­тивна робота.

ШАРЖ-ГРОТЕСК

Створення виразних декоратив­них образів (композиції), весело­го настрою засобами декоратив­ної форми, кольору, композиції.

Мешканці “острова Чунга-Чанга”: фігури, портрети.

Веселий клоун.

5

5,6

Різана апліка­ція; гуаш. Ап­лікація з на-півоб'ємними елементами.

Колективна робота: кіль­кість клоунів обмежується кількістю ря­дів у класі. Учитель ви­значає масш­таб фігури смугою паперу (наприклад,

82

1

2

3

4

5

- « -

Формування вмінь помітити ха­рактерні для людини риси та гіперболізувати їх у доброзичливій формі.

Розвиток умінь у зовнішності, ха­рактері, поведінці людини помі­тити риси зовнішнього вигляду та звичок птаха або звіра і на цій основі розробити гумористичний зооморфний образ.

“У флібустьєрськім дальнім синім морі...” (Образи піратів.)

Дружній шарж (обличчя, фігура).

Що за птах, що за звір?

5,6

6,7

7

Аплікація або гуаш, пензель; змішана тех­ніка.

Начерки (пен­зель, фломас­тер, вугілля, туш-паличка та ін.).

Аплікація, ко­лаж із напів-об'ємними елементами.

шпалер). Роз­поділ і керів­ництво виго-товленням ча­стин (фраг­ментів) фігури клоуна здійс­нює один з учнів у кож­ному ряді.

Зображення людини в об­разі птахів, тварин.

83

1

2

3

4

5

КАЗКОВІ ПЕРСОНАЖІ

Свідома трансформація форми тіла (голови, обличчя) при ство­ренні казкових образів. Пошуки засобів художньої виразності для вираження певного характеру персонажу.

- « -

- « -

Три гномики. (Кольорові гноми.)

Чародій.

Людина лісу (Пан, старий лісовик, Ох, фанта­стичні образи з “Лісової пісні” Лесі Українки та ін.).

Казковий герой (персонаж): Попелюшка, Мальвіна, Буратіно, царівна, Карабас-Барабас, Бармалей, баба-яга, смерть із косою, а також — Дід Мороз і Снігуронька, ельфи, гобліни, тролі, джини тощо.

5

5

5,6

5,6

Гуаш, пен­зель, палець.

Об'ємне ліп­лення (глина, пластилін) із наступним роз­писом.

За бажанням: зображення на площині (тех­ніка — будь-яка) або об'ємне ліп­лення, мож­ливо з наступ­ним розписом.

Те саме та па-перопластика (об'ємна і на-півоб'ємна).

Кожен кольо­ровий гном у своєму кольо­ровому лісі.

Чоловіча каз­кова фігура в довгому одязі.

84

1

2

3

4

5

- « -

- « -

Інопланетяни.

Сестриця Оленка із братиком Іванком (мож­ливо, вже перетвореним на козеня).

5,6

7

Техніка на ви­бір, включно конструюван­ня.

Об'ємне ліп­лення (глина, пластилін), розфарбову­вання.

Можливо з авторським словесним описом.

БОГИ ТА ГЕРОЇ В ЛЕГЕНДАХ НАРОДІВ СВІТУ, МІФОЛОГІЧНІ ПЕРСОНАЖІ

Створення фантастичних образів на основі роботи творчої уяви.

- « -

Зооморфні боги в стародавньому Єгипті, Ме­сопотамії та в американських індіанців; бага-торукі боги в східній міфології.

Персонажі слов'янської міфології: чорти, кі-кімори, русалки, мавки, водяні, щезники та ін.

7

7

На вибір. Графіка, туш, пензель, па­личка, флома­стери, грато-графія. Витинанка. Ліплення — об'ємне або рельєф (у то­му числі — контррельєф).

Виконання з урахуванням стилістичних прийомів мис­тецтва відпо­відної істо­ричної фор­мації.

85

1

2

3

4

5

- « -

Подвиги Геракла.

7

Гратографія: густо-червоне покриття чор­ного тла. Ва­ріант: рельєф, глина або пла­стилін з на­ступним фар­буванням у білий колір.

Колективна робота: учні зображують окремі подви­ги Геракла в квадратах од­накового роз­міру, з яких потім компо­нується фриз, який допов­нюється три­гліфами.

СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ

ВІДПОЧИНОК, ДОЗВІЛЛЯ

Створення горизонтально-фризової композиції та передача плановості простору в рельєфі.

Силуетні зображення фігур.

У човні по річці.

На нашому пляжі.

5

5

Рельєф (гли­на, пластилін).

Гуаш. Робота пензлем на кольоровій основі.

На тлі сіль­ського пейза­жу.

Можлива ба­гатофігурна композиція (начебто під­глянута “в бі­нокль” ситуа­ція).

86

1

2

3

4

5

Створення динамічної композиції із зображенням фігур у русі.

- « -

- « -

Визначення композиційного центру. Створення гумористичної (гротескної) композиції.

На санчатах з льодяної гірки.

На ковзанці.

На зеленому базарі.

Весела сцена (на основі спостережень або лі­тературних сюжетів, наприклад: “Зловив дядь­ко рибу, жінка каже: рак!”; “На ринку корову

5

6

5,6

5,6

На тонованій основі: моно­хромний ри­сунок (пен­зель, палич­ка), доопрацюван­ня білою крейдою (бі­лою гуашшю).

Те саме (за бажанням можлива ро­бота кольо­ром). Варіант: друк за допо­могою штам­пиків для окремих час­тин тіла.

Гуаш, пензель (на кольоровій основі).

Техніка виби­рається за ба­жанням.

Фронтальна композиція з овочевими ря­дами.

87

1

2

3

4

5

- « -

Створення композиції в декора­тивному ключі (в стилі україн­ського народного живопису по склу).

Зміна кольору предметів (об'єктів), розташованих на тлі світла (контражур).

старий продавав...”; “Колись-то хазяйка з ба­зару прийшла...”).

“Хай люди живуть на землі, наче друзі!” (В таборі дружби.)

Наш хор. (Українська пісня.)

Свято врожаю.

Вечірня пісня.

За святковим столом.

Біля вогнища.

Дискотека.

6

6

6,7

6,7

7

7

6,7

Гуаш на ко­льоровій ос­нові, пензель. Можливе гра­фічне доопра­цювання.

Аплікація; гу­аш; змішана техніка.

ТЕМА ПРАЦІ

Передавання плановості простору різними засобами, в тому числі кольоротональними.

Зображення людини у русі.

Я поливаю наш садок.

“Всі тепер у полі, бо роботи є доволі”.

“Дні погожі, ясні, жаркі. На лугах дзвенять косарки”.

“Я ладнаю годівнички для горобчика й синички”.

5

5,6

5,6

5,6

Акварель з бі­лою гуашшю.

Акварельна крейда на вог­кому папері. Змішана тех-

Людина в пев­ному середо­вищі.

- « -

88

1

2

3

4

5

- « -

- « -

- « -

- « -

- « -

“В травні — праця на полях, на городі, у сад­ках”.

“Рву я яблука пахучі і тверді, складаю обереж­но у корзину”.

“Сестри білять яблуні в саду, мати білять хату і у хаті”.

“Робить бабця на верстаті рядна, що здаля мов днина листопадна”.

“Вийшли в поле косарі, косять з ранку до зо­рі”.

“Комбайн, мов корабель у синій млі, пливе пшеничним полем”.

“Сонце глянуло в віконце — залило будову сонце”,

6

6

6, 7

6,7

6, 7

7

7

ніка: на ко­льоровій ос­нові малюнок пензлем, паличкою.

Гратографія (колір основи і покриття — згідно із заду­мом).

Акварель з бі­лою гуашшю.

Акварель, гу­аш, змішана техніка.

Акварель, ко­льорова крей­да (пастель).

Лінійно-пля-мове вирі­шення в техні­ці “туш — пе­ро — пен­зель”.

- « -

- « -

- « -

- « -

- « -

- « -

- « -

89

1

2

3

4

5

Виявлення композиційного центру.

Рятувальна служба. (Швидка допомога; ряту­вальна акція за допомогою вертольотів, всю­диходів, кораблів, службових собак.)

7

Техніка на ви­бір.

СПОРТ

Колірне вирішення просторових планів, об'єктів, людей.

Композиція: ритмічна організація групи бігунів.

Визначення композиційного центру (контраст руху і положен­ня).

Передавання простору доперспек­тивними способами та засобами лінійної перспективи”.

Вітрильна регата.

Перегони на іподромі.

Ми — учасники групового спортивного забігу.

Важка перемога у футбольному матчі. Вирішальна шайба.

“Є рекорд!”

Мотогонщики.

Вдалий стрибок (з трампліна; з вишки; з жердиною тощо).

5

5

6

6,7 6,7

6,76,7

6,7

Акварель, гуаш. Гуаш на ко­льоровій ос­нові.

Друк з кар­тонних шаб­лонів (з част­ковим пере­криттям фігур зміненим то­ном).

На вибір. Кольорове або монохромне вирішення. Комбінована техніка.

Рельєф (глина, пластилін).

Акварель, гу­аш, пензель.

90

1

2

3

4

5

Створення узагальнено-пластичного виразного силуету.

Художня гімнастика (зі стрічкою; з булавами, з м'ячем тощо).

6, 7

Аплікація (рі­зана); гуаш, пензель.

ФОЛЬКЛОРНІ, РЕЛІГІЙНІ, СПОРТИВНІ

СВЯТА НАРОДІВ СВІТУ

Передавання плановості простору.

Обумовленість колірного ладу сюжетом і характером зображен­ня.

Досягнення враження цілісності композиції.

Свято вогню в Індії.

Свято квітки сакури в Японії.

Перегони на собачих (оленячих) запряжках.

5

6

5

Широке про­писування темною гу­ашшю по ма­люнку, вико­наному воско­вою крейдою.

Техніка та са­ма: пропису­вання гуашшю (аквареллю) по малюнку на білому па­пері білою та рожевою вос­ковою крей­дою.

Гратографія: по темній ос­нові світле покриття.

91

1

2

3

4

5

- « -

- « -

- « -

- « -

- « -

- « -

Караван слонів (верблюдів).

Соколине полювання.

Катання на трійках.

Джигітування.

Ритуальний мисливський танок.

Веселий карнавал (у Венеції, в Ріо-де-Жанейро та ін.).

5

6

6

6

6

6,7

Аплікація.

Лінійно-плямове зо­браження в техніці “туш — пен­зель. — перо”.

Гуаш, пензель.

Техніка на ви­бір.

Варіанти:

1) гуаш по ко­льоровій ос­нові, пензель;

2) ритмічний друк з картон­ної матриці.

Гуаш на ко­льоровій ос­нові (у випад­ку зображення нічного свята

— на темній основі), пензель.

92

1

2

3

4

5

Створення нестандартного за формою варіанту листівки.

Колядки; ряджені; ярмаркові гуляння; гойдал­ки; Одеська гуморина тощо.

Різдво.

6, 7

7

Аплікація, ко­лаж. Варіанти: виготовлення костюмів, ма­сок (7-й кл.), рукавичних ляльок.

Гуаш, апліка­ція, колаж.

Можливі: театральна ви­става, інсце­нування у комбінації з уроками му­зики.

Із зображен­ням Діда Мороза, Снігу­роньки.

ІСТОРИЧНІ СЮЖЕТИ

Ознайомлення з творчістю ху­дожників книжки і різним трак­туванням одного літературного образу (сюжету) різними худож­никами

Батальні сцени: з життя мушкетерів, індіан­ців, рицарів, війни XX ст. тощо.

Облога міста.

Запорізька Січ.

“Із варяг у греки”.

Похід на половців.

Король зі своїм почтом.

5–7

Техніка зу­мовлюється трактуванням сюжету.

Можливі ілю­страції до “Тараса Буль­би” М. Го­голя.

93

1

2

3

4

5

КАЗКА, ФАНТАЗІЯ І ПРИГОДИ:

Я вірю: як дуже захочу, злечу над світом, заплющивши очі”

Багатство колірних відтінків та їх використання як засобу переда­вання стану і настрою (заданого темою або задуманого автором). Розвиток умінь долати площинність простору і окремих предметів (об'єктів) засобами лінії і тону.

“Політ над блакитною країною”.

Дивний острів та його щасливі мешканці.

Гірська казка. (Табір у Закарпатті.)

Таємничий підземний світ. (Спелеологи в пе­черах.)

5

5

6

7

Акварель, гу­аш, пензель. Варіант: аква­типія.

Гуаш на ко­льоровому па­пері або аплі­кація.

За бажанням зображення в кольоровому або моно­хромному ва­ріанті.

Акварель, гу­аш (доопра­цювання: гра­фічне або крейдою) Варіант: аква-

94

1

2

3

4

5

- « -

Елементарне ознайомлення з книжковою графікою та основними складовими елементами книжки. Варіанти композиційної організації сторінок із включенням тексту, ілюстрацій, буквиці (заставки, кінцівки).

Увага до пророблення деталей, наповнення силуетної форми де­кором.

На космічній станції. (У космосі.)

Складання космічної станції.

Маневри космонавтів під час стикування. Старт ракети з орбітальної станції.

Науково-технічна станція на далекій планеті. Приземлення на далекій планеті.

Невідома планета.

“Мені сьогодні приснилася казка”.

На чарівному балі.

Чудеса у різдвяну та новорічну ніч.

Ілюстрації до казок та літературних творів. “Кривенька качечка”.

“Коза-дереза”.

Зустріч Дюймовочки з ельфами.

“Бременські музики”.

“Снігова королева”.

“Про жар-птицю та вовка”.

Котигорошко зі змієм.

“Аліса в Задзеркаллі”.

7

7

7

7

7

7

7

5

5,6

5,6

5

5

5

5,6

6

6

6

6

типія (з до­опрацюван­ням).

Вибір техніки вільний.

Вибір техніки зумовлений як сюжетом, так і задумом авто­ра. Легке акваре­льно-пастель­не вирішення.

Чітке або лі­нійно-плямове вирішення з наповненням форми фактурою і декором. Гратографія на білій і ко-

Більш широке ознайомлення з мистецтвом книжки пе­редбачене у програмі 7-го класу.

За необхідності включення тексту в ком­позицію сто­рінки доціль­но викорис­товувати вирізаний текст будь-

95

1

2

3

4

5

- « -

- « -

- « -

- « -

- « -

“Маленький принц” “Подорожі Гуллівера” “Робінзон Крузо”.

“Три мушкетери”. “Барон Мюнхгаузен” тощо (за бажанням)

6

6

7

7

7

льоровій ос­нові.

Аплікація (збагачена на­кладними та напів­об'ємними елементами і витинанкою). Різні види друкованих технік (аква­типія, гравюра по аплікації) Акварель, гу­аш та комбі­новані техні­ки.

якого змісту непотрібного друкованого видання.

7

96

-й клас. СВІТ ПРЕДМЕТІВ У МИСТЕЦТВІ

Програма 7-го класу базується на сприйманні, вивченні і передаванні в зображеннях на пло­щині та в об'ємі предметного світу. Поряд із завданнями емоційного, художньо-образного відо­браження дійсності доцільним буде опанування зображенням в реалістичному ключі. Останнє пе­редбачає усвідомлення конструктивних особливостей будови форми і засобів відтворення її триви­мірності.

З метою передати конструктивні особливості об'ємної форми вводиться поняття лінійної перс­пективи предметів і об'єктів призматичної форми, поглиблюються знання і вміння учнів у відтво­ренні об'ємності предметів округлої форми. Перспективні явища опановуються на основі спосте­режень. Паралельно (в основному на рівні сприймання) відбувається ознайомлення із зображен­ням предметів та передачею простору в мистецтві різних епох та народів: поряд із прийомами передавання простору, названими у програмі 6-го класу, доцільно ознайомити учнів з лінійною перспективою епохи Відродження та з різними способами передавання простору в мистецтві

ХХ століття.

Навчальна проблема “Питання композиції та композиційна діяльність” передбачає розширення і закріплення знань учнів і про композиційні правила, прийоми та засоби створення художнього образу в реалістичній, абстрактній і декоративній манерах.

У межах навчальної проблеми “Колір” необхідно прагнути до розуміння учнями значення ко­лориту як засобу створення художнього образу у творах живопису.

К

97

рім того, програма пропонує вивчення специфіки художньо-виражальних засобів монумента­льного мистецтва (вітраж, мозаїка, фреска, сграфіто, гобелен та ін.). У практичній художній діяль­ності можлива імітація окремих зазначених технік. За наявності комп'ютерної бази можлива робо­та з програмами, в яких створюються тривимірні об'єкти й анімація (3DS, 3DMAX та ін.).

Навчальні завдання (мета)

Орієнтовна тематика і зміст роботи

Клас

Рекомендована техніка та ма­теріали

Примітки

1

2

3

4

5

АРХІТЕКТУРНІ МОТИВИ

Розуміння зумовленості архітек­турного образу, конструктивних особливостей і функціонально-планувальної структури споруди природним середовищем, умова­ми життя людей в ту чи іншу епоху, рівнем розвитку техніки, соціальним запитом суспільства, індивідуальними перевагами ав­тора проекту.

Усвідомлення єдності архітектур­ної тріади: корисність — міцність — краса (функція — конструкція — форма).

Розуміння особливостей архітек­турної форми як засобу створення архітектурного образу.

Вивчення і спроби осмисленого використання ритмічного ряду (у тому числі колірних і побудова­них на різниці оздоблювальних матеріалів) для візуальної зміни

Архітектура первісного суспільства: особливості композиції в розписах печер. Житло із кісток мамонтів, із рослинних матеріалів. Чорноліська, Трипільська та інші культури. Мегаліти (від грец. megas — великий + litos — камінь).

Сім чудес стародавнього світу: єгипетські піра­міди; висячі сади Семираміди; храм Артеміди в Ефесі; статуя Зевса в Олімпі; гробниця Мав-зола в Галікарнасі (нині територія Туреччи­ни); статуя Геліоса на острові Родос; Олек­сандрійський маяк на острові Форос.

7

Спроби швид­ких замальо­вок у процесі сприймання графічними засобами ти­пу: фломасте­ри, кулькові та капілярні ручки, рапідо-графи.

Заповнення словника. Від­відування краєзнавчих та археологічних музеїв.

За наявності часу бажано торкнутися особливостей архітектури давнього Єгипту (куль­тові споруди, особливості ордерів), Ме­сопотамії, Греції (дорич­ний, іонічний, корінфський ордери; Афін-ський акро-

98

1

2

3

4

5

масштабу архітектурної споруди. Природні та штучні матеріали як засіб створення певного художньо-го образу.

Особливості кольору в архітектурі як засобу художньої виразності. Специфіка сприймання кольору в екстер'єрі та інтер'єрі. Зумовле­ність кольорового вирішення ін­тер'єра його функціональним призначенням і орієнтацією ві­конних прорізів. Ілюзорна зміна форми під впливом кольору; су-перграфіка (руйнування реально­го візуального сприйняття архі­тектурної форми при викорис­танні локальних графічних плям). Екстер'єр та інтер'єр будівлі як єдність його складових, включа­ючи твори монументально-декоративного мистецтва та ди­зайну, меблів, обладнання, освіт­лювальної арматури тощо. Взаємозв'язок внутрішнього і зовнішнього простору; природа в інтер'єрі.

Розвиток просторового мислення, вміння уявити та схематично

Архітектура Індії: індуїстські храми (виразний силует у формі гори, перевантаженість художнім декором). Ісламська архітектура: мавзолей Тадж-Махал; особливості зображення архітектури на індійських мініатюрах.

Архітектура Китаю та Японії: відображення буддійської символіки в архітектурі пагод. Синтоїстські храми в Японії. Сади каміння. Архітектура Візантії: новий тип християнсько­го храму з підсиленням значення внутрішнього інтер'єра (собор Св. Софії в Константинополі). Особливості конструктивного вирішення, яке дає змогу створити грандіозний внутрішній простір без додаткових опор.

Середньовічна західноєвропейська архітектура. Романський стиль, його особливості: просто­та, строгість, кріпосний характер споруд (мо-

поль, театри), Риму (арочні конструкції; римські фо­руми, Колізей, Пантеон, Ва­вилонська ве­жа в зобра­женнях худо­жників наступних епох; зіккурат. Відвідування художнього музею (відділу мистецтва на­родів Сходу).

Відвідування архітектурних

99

1

2

3

4

5

графічно відобразити ортогональ­ні проекції будинку за зовнішнім виглядом.

настирі, замки). Готичний стиль: спрямування вгору, легкість; конструктивні особливості; ві­тражі в інтер'єрі соборів.

Архітектура Київської Русі: вибір місця для мі­ста біля повороту ріки та створення системи оборонних споруд (рови, вали, кріпосні стіни). Візантійський тип хрестово-купольного храму. Спасо-Преображенський собор у Чернігові, храм Св. Софії в Києві, храм Св. Софії у Новгороді. Монастирі (строгий, лаконічний характер архітектури). Українське оборонне будівництво XIII— XYII ст. (укріплені мону­ментальні замки феодалів, королівських намі­сників): у Білгороді -Дністровському, Кам'янці-Подільському, Львові, Хотині тощо. Укріплені міські поселення з ринковими і ратушними площами. Українська дерев'яна архітектура: культові споруди, житлові та господарські будівлі (криниці, вітряки тощо).

Російська середньовічна архітектура: цибулясте завершення культових споруд (церква Покрови на Нерлі). Ансамбль Московського Кремля. Шатрові храми (церква Вознесіння в с. Коломенському). Декоративний характер російської архітектури в XVI— XVII ст. (Гра-новита палата та Теремний палац у Москві; собор Василя Блаженного; Кижі).

Основні стилі в архітектурі XVII — XX ст. Син-

споруд і храму (храмів), які належать до архітектурного стилю, що ви­вчається. Можливі на­турні (схема­тичні) начер­ки об'єктів та елементів де­кору.

100

1

2

3

4

5

тез мистецтв. Урочистість, величність, пате­тична піднесеність стилю бароко в Західній Європі. Особливості українського бароко (Ан­дріївська церква у Києві, собор Св. Юра у Львові та ін.). Рококо: витончений, вишука­ний та ускладнений декор; дрібний орнамент, примхливо вигнуті форми. Стиль особливо виразний в оздобленні інтер'єрів. Класицизм: звернення до античної архітектури; вико­ристання ордера як основи архітектурної форми, ясність членувань (в Одесі: ансамбль Воронцовського палацу та Потьомкінських сходів, споруда біржі на Приморському буль­варі; у Полтаві: ансамбль круглої площі з бу­динком генерал-губернатора; у Києві: будинок національного університету). Еклектика: вико­ристання форм різних історичних стилів та поєднання різнорідних художніх елементів

(в Одесі: пасаж, театр опери та балету, арх.

Ф. Фельнер і Г. Гельмер та багато ін.). Мо­дерн: відмова від ордерної системи; динаміч­ність, плавність форм, що наближаються до скульптурних і нагадують природні; перева­жання в декорі рослинних і тваринних моти­вів (будинок страхового товариства “Дністер” у Львові; будинок педагогічного товариства у Львові; готель “Московський” в Одесі та ін.). Конструктивізм: естетика і простота геометрич-

101

1

2

3

4

5

них форм, чіткість членування фасаду з вияв­ленням у зовнішньому вигляді будинка його функціональних структур (будинок Держпро-му в Харкові, ратуша в Івано-Франківську, споруди Дніпрогесу тощо). Постмодернізм: зі­ставлення незвичайним способом еклектично запозичених традиційних художніх форм, створення своєрідного театралізовано-естетичного середовища з елементами іронії та гротеску (П'яцца д'Італія у Нью-Орлеані в США, арх. Ч. Мур).

Унікальні сучасні архітектурні твори: прагнення до створення унікального виразного худож­нього образу у містобудівництві (житловий район Русанівка в Києві, арх.

Г. Кульчицький, В. Ладаний; район Дефанс у Парижі та ін.), проектування окремих будинків і споруд (Московський міст у Києві, оперний театр у Сіднеї в Австралії, арх. Й. Утзон; собор у Бразилії, арх. С. Калатрава та багато ін.). Використання національних мотивів у сучасній архітектурі.

Архітектура в живопису і графіці.

Можливе включення зорового ряду за даною те­матикою у

відповідних

102

1

2

3

4

5

розділах сприймання архітектури або проведен­ня окремого уроку. Бажана екскурсія в художній му­зей.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Багатопланова композиція. Локаль­ний колір, декоративні форми.

Виразний силует, розроблення декором.

Нюансна та контрастна колірна гармонія, багатство відтінків ко­льорів.

Форма та колір як засоби вираз­ності під час створення певного за характером образу.

Замок в горах.

Міраж (східний палац).

Казкова країна (“Місто райдужне”, “Місто зо­лоте”, “Місто смарагдове” та ін.).

Загадковий будинок (будинок-фантазія); будинок з привидами.

5

5–7

5,6

5–7

Гуаш.

Гратографія: на білій, з розтяжкою холодних то­нів, основні — насичено-тепле (“жар­ке”) кольорове покриття.

Акварель, гу­аш, комбіно­вана техніка.

103

1

2

3

4

5

Трансформація архітектурної форми з метою підсилення ви­разності художнього образу.

Конструктивний та композицій­ний зв'язок елементів між собою.

Передавання віддзеркалення об'єктів на поверхні води.

Виразність силуету. Ліплення об'єму засобами світлотіні.

Трансформація традиційних архі­тектурних форм храмів для ство­рення виразно-експресивного об­разу. Розроблення форми деко-

Будинок-людина (архітектурна фантазія).

Архітектурні мотиви, фрагменти.

Свято на набережній. (Красива набережна.)

Стара фортеця.

Дитина храм намалювала.

5–7

5,6

6,7

6

6,7

Рельєфне ліп­лення: плас­тилін, глина. Можливо з наступним розфарбову­ванням.

Варіанти:

1) торцева стрічка;

2) конструю­вання з паперу.

Акварель, гу­аш, комбіно­вана техніка.

Акватипія з подальшою (невеликою) доробкою. Ва­ріант: конст­руювання.

Акварель, гу­аш, комбіно­вана техніка (бажано з ви-

Фасад будин­ку: суворий, веселий, сум­ний, пустот­ливий і таке ін. Вікна — очі, дах — капелюх...

104

1

2

3

4

5

ром, що спирається на власний задум, але з використанням куль­тової архітектури.

Виразні об'ємні форми, враху­вання особливостей будівельного матеріалу.

Виразні фронтальні силуети із за­городжуванням. Гармонійна кон­трастна кольорова гама. Викорис­тання різного ступеня пророб­лення на різних планах.

Містечко зі снігу (піску).

Ескіз гобелена або панно “Пісня про Київ” (про Львів, Одесу, Чернігів, про рідне місто, село тощо).

Міська або сільська площа (вулиця).

6

7

7

користанням пастелі).

Матеріал до­бирається з наявного.

Гуаш. Варіант: колаж.

Варіанти:

1) фарби,

Колективна робота. Перед початком ро­боти бажано схематично розмітити за­гальний план містечка. Під час роботи з піском має бу­ти вода. До композиції містечка мож­на включити поверхню води (річка, озеро).

Декоративний архітектурний пейзаж.

Архітектурна пейзажна

105

1

2

3

4

5

Передавання тривимірного прос­тору та об'єму лінійними та світ­лотіньовими засобами. Під час роботи в об'ємі: розвиток просто­рових уявлень, пов'язаних з ви­конанням розгорток, в тому числі складних (наприклад, маківки та шоломоподібні бані). Робота з папером як пластичним матеріа­лом.

Ярослав Мудрий будує місто (старовинне): різновисокі житлові будинки, громадські спо­руди (тереми, оборонні та культові споруди).

7

комбінована техніка;

2) об'ємне лі­плення (гли­на, пластилін) з подальшим розфарбуван­ням фасадів будинків. Можливе до­повнення композиції рекламними тумбами, ліх­тарями, лава­ми, транспор­том, деревами та ін.

Гуаш, комбі­нація матеріа­лів і технік. Варіант: об'ємна папе-ропластика (колективна робота).

композиція. У випадку лі­плення — ко­лективна ком­позиція, що складається із суцільного ря­ду прилеглих один до одно­го торцями будинків. На початку робо­ти слід визна­чити орієн­товну висоту поверху.

Під час роботи в об'ємі: бажано, щоб до уроку вчи­тель підготував рельєф па­гористої міс­цевості для міста (при­близний роз-

106

1

2

3

4

5

Розвиток уявлень про архітектуру житла як про об'єкт, що задо­вольняє комплекс вимог (мобіль­ність, простота виготовлення, ви­користання підручних будівельних матеріалів та ін.). Організація єдиного простору, розчленованого на функціональні зони.

Розвиток просторових уявлень під час створення розгортки стін та покрівлі. Урахування значення співвідношень: стіна — покрівля, стіна — дверні та віконні прорізи, прорізи та декор.

Національні оселі: чуми, юрти, вігвами, саклі, африканські хижки.

“Карпатська хата — справжнє диво”.

7

7

Графічні за­мальовки. Можливе ви­конання маке­тів із підручних матеріалів.

Варіанти:

1) об'ємна па-перопластика, оздоблення декором; ви-тинанка, ко- лаж;

2) конструю­вання: буди-

мір 1x1 м), можливо з водною по­верхнею. Складні роз­гортки можна не склеювати по швах, а за­лишити рит­мічні отвори.

Можливе ви­конання ілюс­трацій за мо­тивами літера­турних творів.

Групова робо­та по 3—5 уч­нів. Додатково група може виконати господарчі будів­лі. В результаті можна скласти макет

107

1

2

3

4

5

ночок із сір­ників (цупкий папір, сірни­ки, клей ПВА, ножик). Ко­жен елемент будинку (сті­на, покрівля) спочатку ви­конується як рельєф на го­ризонтальній площині: цуп­кий папір, змазаний клеєм — один шар сірників.

Далі робота над кожною деталлю про­довжується, як у рельєфі: вік­на декорують­ся налични­ками, стіни — візерунками зі шматочків сір­ників; по-

із робіт кіль­кох класів.

У колективній роботі для ма­кета можуть бути виконані громадські бу­дівлі (церква, вітряк, коло­дязь тощо).

108

1

2

3

4

5

Розроблення виразної силуетної форми, підпорядкування окремих частин цілому та декорування отриманого зображення.

Розуміння принципу “роботи за формою”: ознайомлення з різни­ми конструктивними системами (стояково-балочна система, арка, склепіння, баня, складки, обо­лонки, ванти тощо). Мета вправ — з'ясувати несучу здат-

“Там криниця, де вербиця”.

Архітектоніка — що це таке? (Сучасна архіте­ктурна споруда, де конструкція є основним засобом створення художнього образу.) Ство­рення образу великопрогінної архітектурної споруди, наприклад: криті олімпійські спору­ди, вокзали, аеропорти, виставкові комплекси тощо.

7

7

крівлю можна набрати, по­чинаючи з нижнього ря­ду, з подаль­шим (частко­вим) накла­данням сірникових шарів (іміта­ція покрівель­них матеріа­лів).

Папероплас-тика, проріз­ний рельєф; цупкий папір, картон, ніж, ножиці, клей.

Вправи під час сприймання: виготовлення в техніці папе-роп ластики різних пере-

Можливе ви­конання гру­пової роботи, де І — 2 учні виконують криницю, ін­ші — ворота.

109

1

2

3

4

5

ність того чи іншого покриття під впливом навантаження (покласти зверху гумку, олівець, пенал то­що). З'ясування функціонального зо­нування житлового осередку. Уявлення про вільне планування та виділення функціональних зон різними засобами (перепадами рівнів стелі та підлоги, меблів та обладнання кольором і світлом тощо). Уявлення про фронтальну перспективу (без розгляду масш­табу глибини).

Інтер'єр сучасної квартири.

7

крить на один певний фіксо­ваний прогін (сформований, наприклад, двома стосами кни­жок). Основне за­вдання: гуаш, пензель, змі­шана техніка або колаж.

Графічні тех­ніки (туш, пе­ро, рапідограф тощо) з по­дальшим лег­ким підфарбо­вуванням ак­вареллю. Вправа перед виконанням завдання: зо­бразити функ-

Може бути виконаний за­гальний вид об'єкта або доповнений схемами плану фасаду. За ба­жанням — макет.

Квартира вільного планування на 1—2 особи.

Якщо на за­вдання виді­лено два уро­ки, можна ви­конати кутову перспективу.

110

1

2

3

4

5

Оригінальність нових конструк­тивних архітектурних рішень. Можливість збереження існуючих архітектурних об'єктів та природ­ного оточення. Вирішення транс­портної проблеми.

Конструювання фантастичних споруд і транспортних засобів на

Архітектура майбутнього (міська забудова; підводне місто; космічне місто та ін.).

Архітектурна біоніка: архітектурні споруди на основі природних конструкцій; транспортні

7

7

ціональні зо­ни з розмі­щенням меб­лів на плані квартири, ви­користовуючи , умовний лі­нійний масш- таб.

На вибір. Графічні за­мальовки з підфарбову­ванням. Макетування. Комп'ютерна графіка.

Форма подан­ня ідей будь-

Виконання можливе:

а) на основі власних фан­тастичних уявлень; б) за мотивами лі­тературних творів. Обдумуючи об'єкти, при­пустити мож­ливість досить великої густо­ти населення.

111

1

2

3

4

5

основі спостережень за формою, конструкцією, рухами рослин та тварин (гусінь, павуки, медузи, спрути, краби, черепахи, твари­ни, що літають та планерують, тощо, а також — соняшники, стебловидні рослини, злаки, во­дорості...).

засоби (міжзоряний всюдихід; космічні кораб­лі, апарати, станції; підводні апарати та ін.)

яка: ескізи, креслення, пояснювальні записки, ма­кети (з різа­них матеріа­лів).

ДИЗАЙН

Формування уявлень про необ­хідність конструювання виробів. З'ясування термінології. Форму­вання і розвиток понять про уз­годженість функції, способу виго­товлення предмета та його худож­ньо-образної характеристики. Усвідомлення критеріїв, за якими предмет можна віднести до ди­зайнерських розроблень.

Термінологія: від англ. design — задум, план, проект, креслення тощо. Зумовленість зарод­ження дизайну як виду діяльності розвитком промислового виробництва. Потреба надати промисловим виробам художніх якостей, що зумовлені специфікою їх виробництва. Діяль­ність Баухауза в Німеччині, ВХУТЕМАСу (ВХУТЕІНу) в Росії. Розроблення сучасних дизайнерів у сфері виробництва предметів по­буту, транспортних засобів, меблів, устатку­вання та ін. Урахування ергономічних та есте­тичних вимог під час розробки виробів. Ди­зайн як засіб формування сучасного середовища і системи візуальних комунікацій (чіткість подання, лаконічність, інформатив­ність).

7

-

-

112

1

2

3

4

5

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Використання мінімальної кіль­кості засобів для інформації про призначення кабінету. Силуетна узагальненість стилізованої фор­ми; розумне співвідношення плями та форми. Розроблення як замкненої, так і відкритої компо­зиції.

Прагнення до створення цілісно­го, компактного силуету фірмово­го знака.

Розроблення емблеми шкільного кабінету (піктограми).

Фірмовий стиль. Фірмовий стиль як ознака відмінних характеристик продукції, послуг та “обличчя” фірми: товарний знак, реклама, ві­зитки, конверти, одяг та ін. (Coca-Cola, Аеро­флот, BMW, MC Donald's тощо). Лаконічність силуету фірмового знака, взаємозв'язок шри­фту та зображення, фірмовий колір (такий, що впізнається і привертає увагу).

Розроблення фірмового стилю для самостійно обраного учнями об'єкта (фірми, виробництва підприємства торгівлі та громадського харчу­вання тощо).

6

7

Туш, гуаш; аплікація (не більше, як три кольори); комп'ютерна графіка.

Гуаш; апліка­ція (у тому числі з вико­ристанням плівки ORACAL, що сама клеїться); комп'ютерна графіка.

Доречно ви­користати в тексті абревіа­тури та перші літери (умов­ного прізвища) власника фірми. Зав­дання може включати роз-

113

1

2

3

4

5

робку фірмо­вого знаку, адаптованого в масштабі до умовного фа­саду будинка фірми, транс­портного за­собу, візитки, упаковки, ре­кламного пла­ката тощо.

ЛАНДШАФТНИЙ ДИЗАЙН

(САДОВО-ПАРКОВЕ МИСТЕЦТВО)

Уявлення про садово-паркове мистецтво, основні історичні ета­пи становлення, про відображення міфо-поетичних і філософських концепцій, про синтез мистецтв.

Термінологія: нім. Landschaft — вид місцевості. Поняття про природний та штучний ланд­шафт. Відображення в штучних ландшафтних композиціях міфо-поетичних концепцій про світ. Висячі сади Семіраміди. Китайське та японське садово-паркове мистецтво: відобра­ження релігійно-філософських (синтоїстських і буддистських) уявлень в садах каменів. Ка­мерний характер та геометрична чіткість в ор­ганізації внутрішніх двориків у мусульман­ській культурі. У мистецтві класицизму та бароко в Європі (образ саду як розумно облаштованого, розпланованого та керованого світу), фор-

6,7

114

1

2

3

4

5

Поняття про специфіку садово-паркової скульптури, її відмін­ність від монументальної та стан­кової.

мування симетричних, геометричне чітко ор­ганізованих ландшафтних композицій, штучне підпорядкування природних об'єктів чітким геометричним формам та лініям. Синтез садо­во-паркового мистецтва, скульптури, малих архітектурних форм (фонтани, альтанки та ін.), наприклад, сади Версаля і Петергофа. Ві­дображення уявлень віку Просвітництва про розумну гармонію людини з природою в мис­тецтві англійського ландшафтного парку, на­приклад, парк в Умані. Особливості організації сучасного парку, скверу. Включення ландшафтних композицій та елементів природи в інтер'єр громадських та житлових будинків. Синтез мистецтв у ландшафтних композиціях.

Специфіка садово-паркової скульптури: основний процес сприймання — в напрямку руху; акцентування за допомогою скульптури композиційних центрів у парках; розміщення скульптури на основі ритмічних рядів уздовж пішохідних алей. Специфіка сучасної садово-паркової скульптури: високий ступінь стилізації форми, трансформація реальних об'ємів, компактність, лаконічність та використання абстрактно-асоціативних композицій з можливим активним включенням кольору.

Бажана екс­курсія в парку “Софіївка” в Умані.

115

1

2

3

4

5

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Створення оригінального скульп­турного образу на основі узагаль­нення, стилізації і трансформації реальних об'єктів з урахуванням розташування скульптури в місцях відпочинку та розваг дітей. Продуманість виразності силуету, його компактності або можливої ажурності. Урахування масштабу та характеру декору, що сприйма­ється на відстані і в напрямку ру­ху. Можливим є включення до композиції природних елементів.

Продуманий добір елементів для дороговказів: частини тіла тварин, сліди, забарвлення хутра, пір'я, панцира тощо. Виразність силуету, лаконічність колірного вирішення.

Скульптура в парку (зоопарку), фонтан тощо з використанням зооморфних та антропо­морфних, фантастичних і фольклорних моти­вів.

Зоопарк (розроблення дороговказів зон зоо­парку).

5–7

7

Об'ємне ліп­лення (плас­тилін), за ба­жанням авто­ра — наступне розфарбову­вання твору. Можлива змішана тех­ніка з вклю­ченням еле­ментів флори­стики.

Варіант: папе-ропластика (імітація мета-лопластики).

Варіанти:

1) аплікація;

2) паперо-пластика;

3) ліплення (пластилін);

4) комп'ютер­на графіка.

116

1

2

3

4

5

Виконання замкненої фронталь­ної композиції на основі прин­ципів симетрії або асиметрії зі свідомим акцентуванням. Розви­ток уміння композиційно органі­зовувати будь-яку замкнену пло­щину.

Вибір художньої теми, що відпо­відає функціональному призна­ченню об'єкта (створення образу моря, річки, алегоричного образу води, царства Нептуна, образів підводних мешканців, рослин тощо). Розкриття образу шляхом свідомого вибору динамічної або статичної композиції, плавних, округлих, гострих, ламаних, гост­рокутних форм, контрастної або нюансної колірної гами.

Декоративні грати (з використанням рослин­них і зооморфних мотивів).

Декоративний басейн.

6,7

5–7

Папероплас-тика (торцева стрічка); ви-тинанка.

Імітація моза­їки із рваних або різаних шматочків ко­льорового па­перу (фраг­ментів кольо­рових фотографій, журнальних вирізок), клей.

Згідно із заду­мом автора виконується секція, що повторюється, або ґрати не­великого роз­міру в цілому.

Для 7-го класу можливе на­ступне вико­нання цієї ро­боти (фраг­мента) в ма­теріалі (цемент, бита керамічна плитка, ко­льорове скло, камінці тощо), групова і ко­лективна ро­бота.

ХУДОЖНЬО-ПРИКЛАДНА ГРАФІКА

Уявлення про види художньо-прикладної графіки, з'ясування її

Види художньо-прикладної графіки: плакат, афіша, упаковка, книжкова графіка, поштові

5–7

Заповнення словника,

Домашнє за­вдання: ви-

117

1

2

3

4

5

специфіки та художньо-виразних засобів.

марки та ін. Специфіка художньо-прикладної графіки: функціональна спрямованість; при­вернення уваги глядача художньо-виражальними засобами; чіткість, лаконіч­ність композиції; виразна відточеність силует­них форм; роль і специфічна художня вираз­ність шрифту в композиції, обмежений набір кольорів для розкриття задуму.

можливо з

графічними замальовками (в тому числі шрифтових композицій).

вчати продук­цію художньо-прикладної графіки в на­турі.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Розуміння умовності зображува­них у значку елементів, високий прямий ступінь стилізації; уза­гальнений силует; замкненість композиції; лаконічність колірно­го вирішення; гармонізація ко­лірних поєднань. Усвідомлене використання контуру як засобу художньої виразності. Усвідомлений вибір декоративно­го або реалістичного художнього вирішення. Органічне доповнен­ня зображальної частини компо­зиції шрифтовою. Продумане колірне вирішення марок з урахуванням особливостей поліграфії.

Значок (з включенням зооморфних, рослин­них, антропоморфних і архітектурних моти­вів).

Поштова марка (з включенням зооморфних, рослинних, антропоморфних і архітектурних мотивів, натюрмортів, пейзажу, транспортних засобів, іграшок тощо).

5,6

5–7

Варіанти:

1) гуаш;

2) аплікація; 3) ліпний ре­льєф;

4) комп'ютер­на графіка.

Варіанти:

1) гуаш;

2) акварель (з графічним до­опрацюван­ням). Для на- писання шрифту: пла­катні пера або

Розмір у мас­штабі орієн­товно 5:1.

Доцільно до­ручити групі учнів розроби­ти тематичний блок марок. Орієнтовний масштаб 10:1.

118

1

2

3

4

5

Усвідомлений вибір елементів і організація композиції запро­шення (листівки) залежно від змісту. Усвідомлений вибір фор­мату: від простого прямокутника до фігурного, зокрема такого, що складається. Органічне включення шрифту до композиції.

Створення замкненої композиції, що забезпечує ємність образу строгим відбором виразних засо­бів (умовність малюнка,

Запрошення або листівка.

Плакат: екологічний, цирковий, театральна афіша, рекламно-інформаційна афіша.

5–7

5–7

пласко застру­гані палички, пера “редіс”, пензель, мар­кер темний.

Гуаш, апліка­ція, витинан-ка. Для вико­нання шриф­ту: плакатні пера або пла­ско застругані палички, пера “редис”, пен­зель, маркер темний; но­жиці та тоно­ваний папір; декоративний шнур, клей.

Гуаш; апліка­ція. Для ви­конання шрифту: пла-

Виконується в реальному масштабі. Листівку та запрошення можна вико­нати разом із конвертом та маркою (гру­пова робота по 2—3 учні). Під час вико­нання шрифту декоративним шнуром слід фіксувати його шпильками.

Для екологіч­них та інших плакатів текст може запро-

119

1

2

3

4

5

обмеженість кількості використа­них кольорів). Усвідомлений вибір динамічної або статичної композиції.

Вибір єдиної манери, єдиного формату (в тому числі фігурного) та художніх технік виконання для забезпечення цілісності всієї ро­боти. Усвідомлене використання колірної гами для передачі сезонів року.

Календар-місячник.

6,7

катні пера або пласко застру­гані палички, пензель, мар­кер темний; ножиці та то­нований (ко­льоровий) па­пір; декора­тивний шнур; елементи ко­лажу; клей.

За вибором авторів: будь-які живописні або графічні техніки. Під час викорис­тання аплікації можливе вико­нання напів-об'ємних композицій із включенням елементів флористики та колажу.

понувати вчи­тель.

Групова робо­та. Перед по­чатком роботи слід задумати художню тему, як засіб роз­криття теми року (через пейзаж, на­тюрморт, флористику, алегоричні антропоморфні образи або не пов'язані зі зміною сезо-

120

1

2

3

4

5

Формування знань (на елемен­тарному рівні) про виникнення та розвиток книжки, її структур­ну будову та складові частини, про творчість художників-ілюстраторів.

Книжка: попередники книжок (вузликове письмо, глиняні таблички, ієрогліфічне пись­мо в Єгипті, сувої, берестяні грамоти у слов'ян та ін.). Поява паперу.

Специфіка оформлення рукописних книжок у різних народів світу; книжкова мініатюра. Розвиток книгодрукування. Ознайомлення з різними техніками друку ілюстрацій (ксило­графія, літографія, офорт, ліногравюра та ін.). Ознайомлення з сучасними художниками книжкової графіки (в Україні: О. Резниченко, М. Дерегус, І. Їжакевич, С. Адамович, О. Се­реда, В. Касіян, Т. Якутович, О. Івахненко,

В. Голозубов, В. Легкобит та ін.).

7

Заповнення словника, схема та зама­льовки під час сприймання.

нів зооморфні, архітектурні мотиви та ін.). Календар виконується в натуральну величину. Шрифт може бути набраний на комп'ютері або викорис­таний зі ста­рих календарів.

Можливі екс­курсії до літе­ратурного му­зею, музею книжки та ін.,

у друкарню;

у майстерні художників-графіків.

121

1

2

3

4

5

Обдумування, осмислення мане­ри виконання, що найкращим чином відповідає змістові книж­ки. Розуміння відмінності у ху­дожніх засобах та змістові оздоблення окремих ілюстрацій та обкладинки, форзаца тощо. Під час виконання графічного вирішення сторінки або розворо­ту — пошук гармонійного поєд­нання графічної плями і тексту.

Елементи оформлення книжки (суперобкла­динка, фронтиспіс, форзац, заставка, кінців­ка, буквиця, ілюстрації, розворот).

Практична колективна робота: виконання саморобної дитячої книжки, що містить вищеназвані елементи (можна вибірково).

Техніка на ви­бір автора.

Можлива те­матика кни­жок: збірник дуже коротких дитячих тво-рів-оповідань, віршів, казок на певну тему, зібраних діть­ми приказок, прислів'їв то­що. Текст мо­же бути пов­ним (написа­ним від руки чи набраним на комп'ю­тері). Можли­ве умовне включення тексту до композиції сторінки (ви­різаний та пе­ревернутий).

122

1

2

3

4

5

КОСТЮМ

СПРИЙМАННЯ ТА ПРАКТИЧНА РОБОТА

Розуміння підпорядкованості ха­рактеру костюма та стилю одягу умовам життя кожної епохи, со­ціальним порядкам, психології людини, її вдачі, вихованню, смакові. Функція одягу. Взаємо­зв'язок стилістики одягу та архі­тектури; кольору одягу і навко­лишнього середовища. Вплив масштабу декору на сприймання образу людини в одязі. У практичній роботі: створення виразного силуету одягу, в тому числі Т-подібного, Х-подібного, Л-подібного, П-подібного тощо. Розроблення силуету матеріалами (або їхньою імітацією) різної фа­ктури, текстури, кольору тощо при забезпеченні цілісності сприймання образу. Трансформація фігури людини в одязі з метою підсилення вра­ження виразності. Експресивне, виразне (в тому числі з порушен­ням анатомічних пропорцій) зо­браження фігури людини в кос-

Використання мотивів народних та історич­них костюмів у роботі сучасних будинків моделей.

Слов'янські костюми.

Єгипетський одяг, головний убір, намисто та інші прикраси.

Античний одяг.

Середньовічний костюм одного з європей­ських народів.

Одяг одного з народів арабського Сходу. Одяг американських індіанців. Європейський костюм XVI— XIX ст.

5–7

Для кожної епохи можли­ве виконання чоловічого та жіночого кос­тюма, в основ­ному — в тех­ніці аплікації та колажу. Оздоблення та аксесуари мо­жна виконува­ти в техніці рельєфного та об'ємного ліп­лення, з вико­ристанням підручних ма­теріалів тощо.

На рівні сприймання: вивчення тер­мінології, ви­конання зама­льовок. Виконується на вибір:

1) сучасний чоловічий або жіночий кос­тюм із вико­ристанням народних чи історичних мотивів;

2) історичний костюм (ко­лективна ро­бота) для ви­користання в театральних виставах.

123

1

2

3

4

5

тюмі як один із засобів підсилен­ня емоційної виразності образу. Свідоме використання гармоній­них контрастних, гармонійних нюансних, а також характерних для історичного одягу колірних поєднань як засобу досягнення художньої виразності.

Кімоно в Японії.

Трансформація образів тварин і рослин в су­часному одязі.

Геометричні мотиви в одязі, головних уборах, оздобленнях.

Одяг майбутнього, одяг представників інших світів.

7

7

6,7

Демонстрація (з можливою пробою) тех­ніки фарбу­вання ткани­ни з розтяж­кою та переходом від одного кольо­ру до іншого.

Використання кабінету до­моведення.

Один із ре­зультатів серії уроків на тему “Костюм” — виготовлення за розробле­ним ескізом будь-якого костюма (або

124

1

2

3

4

5

.

імітації татую­вання) вдома з допомогою батьків для участі в мас­караді або іс­торичних свя­тах.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Усвідомлення специфіки україн­ського орнаменту, його образної будови, знакової системи. Трансформація зооморфних та антропоморфних об'єктів у деко­ративні образи.

Орнаментальний декор: етимологія слова “ор­намент” (від лат. ornamentum — прикраса). Образний початок в орнаменті. Першооснова мотивів народного орнаменту. Знакова систе­ма. Символічна основа народного орнаменту. Орнамент і дійсність. Орнаментика сучасних промислових виробів.

5-7

Замальовки елементів ор­наменту під час сприймання (будь-яким графічним ма­теріалом). Вправи: зна­кові зобра­ження сонця, місяця, зір, води, хмар, зооморфних та антропо­морфних об'єктів, предметного світу.

Відвідування краєзнавчих та художніх музеїв.

125

1

2

3

4

5

Розвиток умінь декорування ор­наментом різних форм та повер­хонь.

Розвиток уявлень про мистецтво ансамблю в побуті та про засоби досягнення єдності ансамблю. Усвідомлене використання ритму як засобу художньої виразності.

Усвідомлене використання харак­терного для українського націо­нального одягу силуету і колірних поєднань як засобу художньої ви­разності.

Трансформація фігури людини в одязі з метою посилення образ­ності.

Орнамент в українській оселі.

Розшите сонцем святкове вбрання”. Україн­ський національний костюм із використанням народних мотивів.

5—7

7

Будь-які гра­фічні матеріа­ли; комп'ю­терна графіка; використання штампиків.

На вибір. Аплікація (в тому числі напівоб'ємна), колаж. Рельєфне або об'ємне ліп­лення з вико­ристанням підручних ма­теріалів.

За бажанням учнів можуть бути виконані: узор для тка­нини, скатер­тини, сервет­ки, рушника тощо. Можли­ве виконання завдання в на­турі на уроках праці чи вдома самостійно.

Виконується чоловічий та жіночий кос­тюм.

Можлива гру­пова робота.

126

1

2

3

4

5

ПОСУД І НАТЮРМОРТ

ЩО МОЖЕ РОЗКАЗАТИ ПРО СЕБЕ ПРЕДМЕТ?

Уміння виявити геометричну ос­нову форми, визначити конст­рукцію, розподілити на прості геометричні складові та об'єднати частини між собою.

Визначення особливостей розпи­су грецького посуду.

Уміння за окремим предметом уявити його функціональне при­значення і середовище, в якому він використовувався. Включення предмета до композиції. Усвідом­лене виконання роботи в реаліс­тичній або умовно-декоративній манері (на вибір).

Трофеї археологів.

Мовчазні посланці минулого”. Посуд первіс­ного суспільства, Стародавнього Єгипту, ста­родавнього Сходу, середньовічний європей­ський посуд (в тому числі слов'янський), по­суд у стилі бароко, рококо, ампір, модерн тощо. Зв'язок форми і декору посуду з архі­тектурою та модою.

5,6

7

Швидкі зари­совки під час сприймання та виконання самостійного ескізу предме­та з викорис­танням істо­ричних грець­ких мотивів (гуаш; апліка­ція; гратогра-фія).

Гуаш, аква­рель, графіка з підфарбову­ванням. Варіант: аплі­кація (різана чи рвана).

Вирізання си­луетів посудин із паперу чор­ного або тера­котового ко­льору з на­ступним розписом та формування дво- і трипре-дметної ком­позиції.

Натюрморт, натюрморт з елементами інтер'єра. Пе­ред виконан­ням практичної роботи демонстру­вання учням декількох по­судин (у слай-

127

1

2

3

4

5

Знання про специфіку кераміч­них виробів та види кераміки.

Уміння розпізнавати види кера­міки. З'ясування особливостей українського керамічного посуду. Знання термінології.

Усвідомлення головного принци­пу народного декоративно-прикладного мистецтва — краси і корисності: функція — найваж­ливіша вимога, що ставиться до форми; форма — головне джерело краси будь-якої побутової речі; органічне використання декору при розробці форми.

Глина, глина — теракота...”

Основні види кераміки: гончарна кераміка, майоліка, шамот, теракота, фарфор, фаянс, архітектурна кераміка. Традиційні види укра­їнської кераміки: неполив'яні сірі (задимлені, чорні) вироби; глазуровані (частково або пов­ністю) вироби з кольорової глини; посуд, по­критий поліхромними підполив'яними розпи­сами. Основні центри української кераміки, специфіка виробів у різних регіонах України (Опішня, Васильків, Адамівка, Косів, Дибин-ці, Смотрич, Канів, Вінниччина та багато ін.). Форма — основне джерело краси побутової речі; фактори формоутворення глиняних ви­робів у народному гончарстві: технологія ви­робництва, (тіло обертання незалежно від роз­міру та загального силуету); почуття доцільно­сті, логічності, зручності; повага до художніх особливостей матеріалу (форми м'які, спокій­ні, масивні, ваговиті; відсутність витонченості, ажурних дрібно-модельованих ліпних дета­лей) Декорування глиняних виробів: контр-рельєф, його види та інструменти для роботи; вільний розпис: контрастний до тла контур з наступною заливкою.

5–7

Замальовки будь-якими графічними матеріалами. Заповнення словника.

дах, зобра­женнях).

Екскурсії до відповідних краєзнавчих і художніх му­зеїв, на ви­робництво, до майстерні художника-кераміста; де­монстрація посуду в зо­браженнях, слайдах.

128

1

2

3

4

5

Закріплення знань про особли­вості українського національного посуду шляхом аналогії з росій­ським та зіставлення із східним (грузинським, середньоазіат­ським, індійським та ін.) посудом. Розробка виразного силуету. Об­разність як умова виразності форми: аналогія з фігурою люди­ни (у тектоніці та пропорціях), зв'язок із світом живих істот або відчуттів (суворий, вишуканий, стрункий, граціозний, важкий...).

Розробка силуетної форми деко­ром з використанням українських національних мотивів.

Подальший розвиток уявлень про схожість посуду з фігурою люди­ни. Розуміння втрати предметами прикладного характеру та набуття декоративних якостей.

Знайомство з традиційними при­йомами виготовлення фігурного посуду, як антропоморфного, так і зооморфного.

Усвідомлення особливостей деко­ру, його зв’язку з функціональ-

Глина, обпалена гончарем (горщик, глечик і макітра).

Фігурний посуд (зооморфний та антропо­морфний посуд). Ознайомлення з фігурним посудом в українському гончарстві: зооморфні образи (Опішня, Косів, Київ), антропоморфні образи (творчість народного гончаря О. Ганжі — скульптора з гончарного осередку в с. Жорнище на Вінниччині).

5–7

5–7

На вибір. Гуаш. Аплікація (в тому числі напівоб’ємна). Ліплення (об’ємне та рельєфне), можливо з по­дальшим роз­писом.

Об’ємне ліп­лення з можливою імітацією кольорової поливи.

Демонстрація виробів, слай­дів, зобра­жень. Бажані екскурсії на виробництво та до майсте­рень гончарів.

129

1

2

3

4

5

ним призначенням предмету: сві­домий художній вибір деталей, що “працюють” на образ; специфіка декорування зооморфного посуду рельєфом, гравіюванням та розписом.

Виявлення масштабу предмета шляхом членування та підпоряд­кування окремих елементів за­гальній формі. Акцентування декором певних ділянок предмета. Забезпечення цілісності сервізу. Уміння створити замкнуту, ціліс­ну, урівноважену композицію. Пошуки гармонійних співвідно­шень плями та фону.

Окраси столу (ескізи сервізів). Сервіз для молока.

Сервіз “тет-а-тет” (на дві персони).

Чайний (або кавовий) сервіз

5

6

7

Ескіз сервізу: вирізування в натуральний розмір силу­етної форми з паперу та її декорування розписом (вільним чи штампиком).

Наступне створення ці­лісної пло­щинної на­тюрмортної композиції на дібраному за кольором тлі (можливе часткове заго­роджування

Групова робо­та.

Рекомендуєть­ся для 7-го класу. Розмір і формат роботи визначається після оста­точного ком­понування. Групова робо­та.

130

1

2

3

4

5

З'ясування особливостей форми та декору дерев'яних виробів українських майстрів у порівнянні з виробами, що виконані в Росії. Відтворення силуетної форми по­суду (або інших предметів) із де­рева з наступним оздобленням його геометричним візерунком.

Тепло дерева в предметах” (посуд, скриньки, полиці, оздоблення та ін.). Ознайомлення з виробами українських народних майстрів, ви­конаними в техніці художньої обробки дерева та оздобленими різьбленням, інкрустацією, випалюванням. Характер форми вирізьблених та видовбаних з дерева речей, що визначається способом обробки: узагальнені, цільні, компактні силуети, простота членувань. Види плоского орнаментального різьблення, харак­терні для основних центрів сучасних художніх промислів дерев'яного різьблення в Україні: у західних регіонах (Косів, Яворів), у Полтав­ській, Чернігівській, Київській областях.

6,7

перекритого на предметі місця виділенням ко­льором). Варіант: об'ємне ліп­лення в нату­ральний роз­мір з наступ­ним розписом.

Варіанти:

1) аплікація, витинанка;

2) розробка форми і деко­ру посуду в ескізах (гуаш); 3) рельєфні зображення предметів (глина, плас­тилін).

Для основної силуетної форми посуду в перших двох варіантах ба­жана імітація слабкоконтра-стної фактури дерева. В 2-му та 3-му варі­антах можливе виконання різних штам­пиків, що імі­тують викори­стання різців та долот певного профілю.

131

1

2

3

4

5

Організація відкритої декоратив­ної композиції на основі рядків ритмічного порядку.

Усвідомлений вибір учнями ко­лористичного рішення для ство­рення відповідного художнього . образу.

В залежності від техніки та мане­ри виконання вчитель може ви­значити інші цілі розділу.

Декоративне оздоблення дерев'яних меблів

школі, вдома): шафа, кришка стола, дитячий стільчик, класна шафа та ін.

Декоративний фриз для шкільної їдальні (буфету).

Тематичний натюрморт.

Сніданок.

На кухонному столі.

На письмовому столі.

Святковий стіл.

Бабусине рукоділля.

Садовий інструмент та ін.

7

7

6

6

7

7

7

7

Варіанти:

1) розпис (гу­аш, з наступ-ним лакуван­ням);

2) аплікація, витинанка,

3) випалюван­ня.

Друк картон­ною матрицею в поєднанні з аплікацією з паперу (тон­кого картону).

Виконання вправ: “Чарів­ні перетво­рення” або “На що схожий предмет?” (наприклад, кофейник, чайник, кума­нець, глечик тощо).

На кольоро­вому (напри­клад, світло-жовтому) тлі можливе ре­альне вико­нання (колек­тивна робота).

Шляхом міні­мального до­опрацювання перетворити предмет (на­мальований або виліпле­ний) у новий образ чи ком­позицію.

132

1

2

3

4

5

Свідомий підбір елементів на­тюрморту у відповідності з темою композиції.

Створення замкнутої композиції. Передача плановості у високому рельєфі. Трансформація форм предметів у високому рельєфі, що припускає декілька точок зору на зображення. Використання конт­растів фактур, текстур.

Натюрморт із напівоб'ємних та об'ємних предметів, речей.

7

Техніку для основного за­вдання реко­мендує вчи­тель чи обирає сам автор.

Гуаш, аква­рель (можлива наступна до­робка). Монотипія. Аплікація (рвана або рі­зана).

Графіка з ви­користанням різних видів графічної штриховки.

Високий рель­єф (глина, пластилін). Варіант: му­ляжі з пап'є-маше, сухі ро­слини, драпі­рування. Кар­тон, клей.

Перед почат­ком роботи учні мають придумати наз­ви (художню тему) свого натюрморту. Натюрморт виконується на заглибленій

133

1

2

3

4

5

Передача освітленості від невели­кого джерела світла. Ліплення форми світлотінню. Усвідомлений підбір колірної гами. Створення кольором і світлом романтичного емоційного стану.

Романтичний натюрморт:

“В свічнику старовинному свічка горить...”

7

Гуаш.

площині (можливо за допомогою рамки). У другому ви­падку — гру­пова робота. Робота вико­нується, в ос­новному, за уявою. Мож­ливий перегляд натюрмортів, що виконані ху­дожниками у відповідному емоційному ключі.

ЩО ПОДАРУВАТИ, ЧИМ ПРИВІТАТИ

Створення виразної квіткової композиції на площині способами флористики.

Розвиток композиційних навичок: вибір розміру робочої картонки до відповідно наявного матеріалу, організація елементів букета в

Флористика (декоративна композиція із сухої травички).

Знайомство з ікебаною — японським мис­тецтвом аранжування квітів. Продуманість композиції букета на основі трьох елементів, які символізують небо, людину та землю. Продуманість у підборі квітів, стебел, листя.

5,6

“Будівельний” матеріал: квіти різних розмі­рів, окремі пелюстки, ли­стя, трави, стебла. Вико-

Можливе включення до композиції виготовлених у техніці на-півоб'ємної аплікації або

134

1

2

3

4

5

групу, використання контрасту великих і малих форм, узгодженість композиції з форматом; оформлення у паспарту.

Нескладна (1 — 2 крупних елемен­ти), ясна, чітка композиція. Для

7-го класу (панно) — створення ускладненої асиметричної; урів­новаженої замкнутої композиції з включенням зооморфних елемен­тів. Доцільне співвідношення зо­браження з розміром вибраного формату. Удосконалення специ­фічних для петриківськоі графіки прийомів роботи.

Розширення знань про народну керамічну сувенірну продукцію. Розвиток умінь створити оригі­нальний цілісний художній образ

Відповідність форми, розміру, фактури та ко­льору вази задуманій композиції. Виразна ла­конічність і цілісність рослинно-квіткової групи, красиве поєднання силуетів та форм, досягнення відчуття певного настрою (легко­сті, витонченості і ніжності або кремезності, вагомості) шляхом формування вертикально-витягнутої або горизонтально-приземкуватої групи.

Петриківський сувенір:

— листівка;

— панно.

Керамічний сувенір.

Керамічна скульптура (скульптура малих форм) як невід'ємна частина українського народного мистецтва. Походження від народної

5,6

7

5–7

нується на слабо тонова­ному або бі­лому картоні, можливо — на натягнутому полотні (міш­ковині).

Гуаш, м'яка акварель, круг­лі білячі пенз­лі (в 7-му кла­сі бажано і саморобні ко­тикові пенз­лики), тички, тампончики, палички, па­лець.

Об'ємне ліп­лення (глина, пластилін) з наступним

колажа комах (метелики, баб­ки та ін.).

Можливе ви­конання композиції не

тільки в тра­диційній контрастній колірній гамі, але й у спо­рідненій. Панно рекомендується оформити в паспарту.

Готовий виріб покривається лаком з метою імітації блис-

135

1

2

3

4

5

(анімалістичного або антропо­морфного характеру) шляхом пе­реосмислення, узагальнення та стилізації різних форм. Викорис­тання декору з метою посилення образності, надання фігурці ста­тичності або динамічності. Забезпечення єдності декору і форми: органічне розміщення його по формі, акцентування на ту чи іншу частину фігурки.

Формування уявлень про мистец­тво будівельної та монументальної кераміки. Виконання замкнутої композиції. Розвиток уміння свідомо підпорядкувати компози­цію обраному формату пласта; формування композиційного центру; підпорядкування силуету головного елемента формату пла­ста. Свідоме використання рель­єфного декору (випуклого, за­глибленого), фактури поверхні. Колірна гармонія у традиціях на­родного кахельного мистецтва.

керамічної іграшки (свищика). Втрата своєї основної (ігрової та обрядової) функції та на­буття нових якостей керамічної сувенірної скульптури.

Сюжетна основа: анімалістичні мотиви, а та­кож — казкові, фольклорні, фантастичні

(І. Гончар, О. Железняк, І. Білик, О. Селю-ченко, Ю. Рубан, І. та Н. Пошивайли,

В. та Н. Протор'єви, О. Шиян та ін.)

Декоративна плакетка (пласт, керамічне пан­но).

Мистецтво монументальної кераміки та ка­хельне мистецтво Близького Сходу, Середньої Азії, Київської Русі (декор палаців і храмів, кахельні груби та комини).

Рослинні, анімалістичні елементи, побутові та міфологічні сцени на керамічних плитках і кахлях, у тому числі в рельєфних мотивах. Виявлення особливостей українського кахель­ного мистецтва у порівнянні з російським. Сучасне керамічне монументальне мистецтво: керамічні панно, вставки, плакетки.

6,7

розписом і лакуванням.

Різновисокий рельєф (глина, пластилін) з наступним розписом та покриттям ла­ком (імітація поливи).

кучої кераміч­ної поливи та надання роботі більш при­вабливого за­кінченого ви­гляду.

Можливе ви­конання ко­лективної композиції, складеної з окремо вико­наних індиві­дуальних еле­ментів. У цьо­му випадку перед почат­ком роботи слід виконати загальний ес­кіз, домовити­ся про спіль­ний колірний

136

1

2

3

4

5

Виконання замкнутої, підпоряд­кованої колу композиції з вико­ристанням якогось одного про­відного мотиву (квітка, птах, звір) з опорою на народні керамічні розписи; плавні, узагальнені (не аморфні) силуети, усвідомлене використання контурної лінії. Удосконалення вміння викорис­товувати контрасти форм, вели­чин, кольору, фактури, текстури з метою забезпечення відсутності в'ялості, монотонності компози­ції.

З'ясування композиційних та змістових особливостей розпису писанок у різних регіонах України.

Сувенірний таріль.

Українська писанка.

Вічний символ писанки.

Поліфункціональність писанки в наш час: обрядова, ігрова, декоративна тощо. Типи композицій писанок. Знайомство з технікою та технологією розпису писанок (воскові техні­ки, техніка “дряпання” та ін.

6,7

7

Варіанти:

1) пап'є-маше, розпис, лак;

2) ліпний різ­новисокий ре­льєф (пласти­лін, пластика тощо) на ре­альній тарілці, наступний розпис, лаку­вання.

Замальовки мотивів деко­ру писанок. Розписування писанки. Для вчителя: віск, розбавлений парафіном; анілінові барвники; оцет. Для уч-

лад та формат індивідуальної композиції.

Завдання краще виконувати напередодні Великодня. Діти можуть розписати одне яйце (або кілька) з використанням різних технік. Рекомендувати

137

1

2

3

4

5

Створення замкнутої композиції з виявленням композиційного центру. Використання колірної гами з метою створення радісної, оптимістичної композиції.

Усвідомлене виконання композиції в реалістичній або декоративній манері.

Натюрморт “Великдень”.

Натюрморт “Чародіють, червоніють квіти у мо­їм вікні”.

7

7

нів: пензлі, палички, цвяхи та інші ін­струменти для продряпування; конусоподібні писачки. Акварель, гуаш (аплікація, колаж) з гра­фічною доро­бкою.

Техніка на ви­бір автора.

продовжити роботу вдома.

Це може бути велика листівка або панно подарункового характеру.

3 метою на­дання закін­ченого вигляду роботу слід оформити в паспарту.

Підсумковий урок.

Виставка.

138

Таблиця 3

ОСНОВИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ 5-й КЛАС

Навчальні завдання

Орієнтовна тематика

Примітки

1. Знайомство а про­грамою Photoshop. Її особливість серед ін­ших растрових програм.

2. Панель інструмен­тів.

3. Робота з кольором у Photoshop (профілі кольорів, канали ко-льорів) та можливості його використання.

4. Малювання і реда­гування зображень. Ретуш та повернення до початкового стану. 5. Засоби виділення у Photoshop. Виділення шарів. Маски.

6. Шари у Photoshop.

7. Фільтри у Photo­shop.

8. Трансформація зображень.

9. Текст у Photoshop і можливості роботи з ним.

10. Режими змішуван­ня. Ефекти режимів змішування.

Урок-бесіда за темою з наведенням прикла­дів.

Чарівні звірі.

Ліс пригод.

По той бік світла. Морська пригода.

Подорож у невідоме. Калейдоскоп.

Сон.

Між зорями.

Літній ранок.

Зима.

Вируючі води.

Музика.

Криві дзеркала. Зимова казка. Листівка.

Фантазії.

Похід у невідоме.

У процесі знайомства з особливостями па­нелі інструментів ви­конати роботу на за­дану тематику.

Створити малюнок з використанням бага­токанального режиму, принагідне вивчаючи особливості перетво­рення кольорових мо­делей.

Використовуючи за­соби виділення, ство­рити панно за темою, працюючи з контура­ми зображень і почер­гово обробляючи й перетворюючи їх.

Виділити основні від­мінності фільтрів Pho­toshop від інших раст­рових програм.

139

ОСНОВИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ 6-й КЛАС

ОСНОВИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ 7-й КЛАС

Навчальні завдання

Орієнтовна тематика

Примітки

1. Знайомство з про­грамою 3D Studio МAX. Її особливості і можливості.

2. Об'єкти програми. Вибір і відображення об'єктів.

3. Примітиви. Ство­рення геометричних фігур (куб, циліндр, труба, сфера, тор).

4. Примітиви. Ство­рення геометричних фігур (конус; пірамі­да, заварний чайник, геосфера).

5. Створення плоских форм та приклади їх використання.

6. Побудова тримір­них об'єктів (лофтінг).

7. Багаторівневий лофтінг і деформація люфт-об'єктів.

8. Логічні операції.

9. Камери, їх характе­ристики та управлін­ня.

10. Джерела світла та типи освітлення.

Урок-бесіда з наве­денням прикладів.

Урок-бесіда.

Неіснуючий світ.

Натюрморт.

Урок-бесіда.

Логотип. Підпис до малюнка.

Ваза.

Створення блюдця і чайної чашки.

Урок-бесіда.

Театр тіней.

На основі прикладу, розглянути можливос­ті відображення об'єк­тів та роботи з ними.

3 указаних геометрич­них фігур створити вигаданих персонажів.

На основі плоских форм створити об'єм­ні написи чи фігури.

За допомогою лофтін-га створити монумен­тальний напис чи ло­готип.

За допомогою логіч­них операцій, а також вивчених раніше фун- кцій створити сцену з чайною чашкою та блюдцем.

Створити компози- цію, використовуючи різні види освітлення та тіней.

140

Навчальні заклання

Орієнтовна тематика

Примітки

1. Повторення прой­деного матеріалу.

2. Редактор матеріалів.

3. Створення матеріа­лів (Standart, Multi/Subobject, Top/Buttom, Double-Sided, Blend, Matte/Shadow, Bitm Map).

4. Створення матеріалів (Mask, RGB Tint, Checker, Mix Map, Marble, Noise Map Type, Reflect/Refract Map Type, Flat Mirror та ін.).

5. Анімація об'єктів.

6. Анімація. Моделю­вання об'єктів та ані-мовані деформації.

7. Видиме світло. Сві­тло та анімація камер.

8. Властивості об'єктів і матеріалів при ані­мації.

9. Атмосфера і систе­ми часток.

10. Деформація прос­тору. Вибух, хвиля.

Гілка клена (ясеня чи ін.).

Кульки.

Віртуальний ліс.

Стара лампа.

Обертання логотипа.

Постріл.

Політ метелика.

Світло ліхтаря.

Перетворення пірамі­ди (Hedra).

Морське дно.

Постріл по кухлю.

Виконуючи тему, зга­дати основні прийоми роботи з об'єктами в 3D Studio MAX.

Задати однотипним об'єктам різні матеріа­ли.

За допомогою різних видів матеріалів зада­ти сцені певного за­барвлення.

Використати заготов­лені заздалегідь рево­львер чи метелика й на їх прикладі показа­ти створення руху і деформацій.

При включеній камері модифікувати піраміду.

141

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]