5. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Культурологія як наука.	2
2.	Просторові феномени культури.	2
3.	Духовна культура суспільства.	2
4.	Мистецтво як феномен духовної культури. Характеристика видів мистецтва.	2
5.	Історичні типи культури. Античний мир. Вплив культури античності на долю європейськой й світовой культури.	2
6.	Історичні типи культури. Середньовіччя і Відродження.	2
7.	Генеза українськой культури.	2
8.	Сучасний стан українськой культури.	2
	Разом		16

Методичні поради до семінарських занять

Семінарські заняття призвані закріпити у студентів теоретичні знання з питань теорії та історії культури. Підготовка до них включає вивчення додаткової літератури, підготовку рефератів, фіксованих виступів. На семінарських заняттях студенти закріплюють і заглиблюють теоретичні положення тем курсу, обговорюють проблемні ситуації, розглядають питання,винесені на самостійне опрацювання, беруть участь в обговоренні рефератів та фіксованих виступів.

Особливості самостійної підготовки до семінарських занять

Участь у семінарських заняттях має бути спрямована не просто на набуття певної суми знань, а головним чином на вироблення уміння і навичок за допомогою отриманих знань самостійно розбиратися у складних процесах суспільного розвитку. Одним з ефективних засобів активізації студентів на семінарських заняттях є проблемне навчання, що сприяє розвитку творчої думки і процесу пізнання. Семінарські заняття в умовах проблемного навчання можуть набувати різних організаційних форм - "круглий стіл", ділова гра, диспут, прес-конференція, конкурс на краще знання першоджерел та ін. У їх основі - інтенсифікація навчального процесу через змагальність, поглиблення якісної підготовки, підвищення відповідальності за ефективне вирішення питань семінару, вироблення вміння відстоювати власні переконання, вести

творчі дискусії, набувати навичок організаторської роботи.

Семінар («семінар» латинською мовою означає «розсадник», а в буквальному

розумінні – поширення знань шляхом усних виступів і обговорень), найбільш поширена форма – розгорнута бесіда, яка вимагає знання фактичного матеріалу,

уміння аргументовано викласти свої знання в усній формі. При підготовці до семінарського заняття треба керуватися такими рекомендаціями:

• Докладно ознайомтеся з темою і планом семінарського заняття, кожним із винесених на розгляд питань.

• Замовте у бібліотеці відповідні рекомендовані джерела й літературу, насамперед обов'язкову.

• Прочитайте документальні джерела й основну літературу до кожного з питань семінару, намагаючись осмислити прочитане.

• Законспектуйте необхідний матеріал, випишіть цитати.

• Складіть план і текст свого виступу на семінарському занятті з кожного питання.

Рекомендації по роботі з текстом:

• Не переписуйте цілі речення чи абзаци; краще виписуйте ключові думки, ідеї.

• Затримуйте увагу на наступному реченні кожного абзацу, особливо коли це великі абзаци.

• Звертайте обов'язково увагу на так звані слова-сигнали – «отже», «таким чином» та ін., які вживаються з метою акцентувати увагу на чомусь важливому.

• Уважно ознайомтеся з висновками автора.

• Відразу після прочитаного перевірте, що ви запам'ятали, і відобразіть ключову думку, факти, власні оцінки у вигляді послідовної схеми.

Одним із шляхів запам'ятовування та засвоєння матеріалу є ведення записів

прочитаного. Основні форми записів – план, виписки, тези, анотація, резюме і конспект.

Конспектувати необхідно цілеспрямовано, заздалегідь уявляючи, які аспекти, положення роботи мають найбільш важливе значення. Дуже важливо робити лаконічні записи, виділяючи й записуючи тільки найсуттєвіше, опускаючи другорядні аргументи, деталі. Дуже роздутий конспект дає мало користі.

Важливе значення має продумане оформлення конспектів, їх акуратне ведення.

Записи доцільно вести в загальному зошиті чорнилами, сторінки нумерувати, щоб швидко знайти потрібний матеріал.

Конспект не повинен бути суцільним текстом. Необхідно поділити конспект

відповідно до логічного плану книги, її структури. Досягається розчленування шляхом використання запису відступами, коли одне положення відокремлюється від іншого: використовувати абзаци, спеціальне маркування. Оформлення конспекту має бути чітким, наочним, забезпечувати зручність у користуванні ним. За характером оформлення конспекти поділяються на три види: текстуальний, вільний, змішаний. Під час конспектування джерел з навчальною метою краще користуватися вільним або змішаним конспектом. У вільному конспекті викладання твору ведеться своїми словами, але не виключається використання і авторських фраз. висловів, текстуальних записів. Складаючи вільний конспект, не бажано відступати від авторського

плану книги або статті. Помилки припускають ті студенти, які складають конспект відповідно до плану семінару, відступаючи від логічної структури джерела. Вільний конспект надає змогу краще усвідомлювати й закріплювати в пам'яті прослухане, прочитане.

Змішаний конспект поєднує позитивну якість не тільки вільного конспекту, але й інших видів запису. У змішаному конспекті допускаються записи і у вигляді плану, цитат, виписок та схем, складених на авторському матеріалі.

Таким чином, запис прочитаного, в якій би формі він не проводився, - результат великої самостійної творчої праці з вивчення та засвоєння джерела, важливий етап самостійної роботи.

Отже, правильна підготовка організації самостійної роботи є важливим чинником підвищення ефективності і якості набуття теоретичних знань.

Одне з найскладніших завдань , яке має виконати студент – підготовка доповіді. Доповідь (повідомлення), яку планується виголосити на семінарі, має відповідати таким вимогам:

• Методологічно правильно й повно розкрити зміст вибраного питання ;

• Показати самостійну роботу над джерелами та літературою;

• Продемонструвати вміння планувати чітко все те, що вивчається і зрозуміло

Для студента-доповідача особливого значення набувають три фактори:

володіння матеріалом; володіння собою; володіння аудиторією.

Плани семінарських занять

Семінар1.Культурологія як наука

1. Культурологія як навчальна дисципліна. Сутність культури та основні культурологічні поняття. Поняття про предмет, об’єкт та основні завдання культурології. Культура: слово, поняття, проблема. Матеріальна і духовна культура. Людина у світі культури.

2. Основні функції культури. Поняття про артефакт, символ культури, мови культури ,традиції, знак, смисл, інформацію.

Проблемно-пошукові питання

1. Як пояснити багатоманітність визначень поняття «культура»?

2. «Без світу культури важко собі уявити світ особистості». Як ви розумієте цей вислів ?

3. «Душа культури – це культура душі» (І. Гофміллер). Як ви розумієте цей вислів?

4. Культура виникла із культу. Поясніть смислове значення цієї точки зору на походження культури.

5. Яке значення для людини матеріальна культура

Література

1. Арнольдов А.М. Введение в культурологию. – М.,1993.

2. Бобахо В.А., Левикова С.И. Культурология. – М., 2000.

3. Ионин Л.Г. Социалогия культуры. – М., 1996.

4. Кармин А.С. Культурология. – СПб.,2000.

5. Культурология. Учебник для студентов технических вузов /Под ред. Н.Г.Богдасарьяна. – М., 1998.

6. Піча В.М. Культурологія. – Львів, 2003.

Семінар 2. Просторові феномени культури

1. Культурні форми та їх основні властивості. Поняття про культуру та цивілізацію. Субкультура, маскультура, елітарна культура, контркультура та їх особливості. Духовна,технологічна та соціальна культура в контексті знань, цінностей та регулятивів.

2. Ментальне поле культури. Поняття про ментальне поле та основні смислові інтерпретації менталітету. Характерні особливості менталітету.

Література

1. Арнольдов А.М. Введение в культурологию. – М.,1993.

2. Аверинцев С.С. Попытки объясниться: беседы о культуре. – М., 1988.

3. Анисимов С.Ф. Духовные ценности: производство и потребление. – М., 1998.

4. Бобахо В.А., Левикова С.И. Культурология. – М., 2000.

5. Ионин Л.Г. Социалогия культуры. – М., 1996.

6. Кармин А.С. Культурология. – СПб.,2000.

7. Культурология. Учебник для студентов технических вузов /Под ред. Н.Г.Богдасарьяна. – М., 1998.

8. Лісовий В.С. Культура та цивілізація//філософська і соціологічна думка. – 1993. – №1

9. Піча В.М. Культурологія. – Лвів, 2003.

10. Українська та зарубіжна культура. Навч. посібник/за ред. М.М.Заковича. – К., 2006

Проблемно-пошукові питання

1. Чи може бути життя людини саме по собі феноменом культури?

2. Розкрийте зміст поняття «субкультура». Які різновиди субкультур ви знаєте? Наведіть приклади. Спробуйте пояснити, які є причини виникнення субкультур у суспільстві, порівняйте молодіжну субкультуру із суперкультурою

3. ХХ століття – час становлення «масової» культури. У яких формах проявляються основні риси цього феномену? Як, на Вашу думку,масова культура впливає на формування свідомості сучасної людини?

Семінар 3. Духовна культура суспільства . Мистецтво як феномен духовної культури.

1. Особливості духовної культури та її види. Духовна культура та її значення в житті людини і людства. Міфологія , релігія, філософія, мистецтво та наука як основні феномени духовної культури.

2. Мистецтво як унікальний механізм культурної еволюції соціальні функції мистецтва. Мистецтво як художньообране відображення світу. Теорії походження мистецтва роль мистецтва в житті суспільства. Поняття «вид» мистецтва принципи класифікації видів мистецтва. Характеристика видів мистецтва. Основні функції мистецтва.

Проблемно-пошукові питання

1. У сучасній культурології увійшло в традицію розподіляти культуру на «духовну» і «матеріальну» чи правомірне розрізнення цих понять

2. Чи правильне твердження, що будь-який, будь-який феномен культури є «мистецтвом»?

3. Стародавні греки до мистецтва відносили, крім архітектури і скульптури, також ремісництво, арифметику і взагалі будь-яку справу, в якій потрібно діяти за відповідними правилами. Які із перерахованих стародавніми греками видів діяльності відносяться до мистецтва у сучасному розумінні?

Література

1. Ванелов В.В. Что такое искусство. – М.–Л., 1988.

2. Дмитриева Н.П. краткая история искусств. – М.,1991.

3. Історія Українського Мистецтва. В 6-ти т. – К., 1968.

4. Кармин А.С. Культурология. – СПб.,2000.

5. Культурология. Учебник для студентов технических вузов /Под ред. Н.Г.Богдасарьяна. – М., 1998.

6. Піча В.М. Культурологія. – Лвів, 2003.

7. Українська та зарубіжна культура. Навч. посібник/за ред. М.М.Заковича. – К., 2006

8. Яковлев Е.Г. Искусство и мировые религии. – М.,1985.

Семінар 4. Історичні типи культури. Первісна культура. Культура стародавнього Сходу

1. Основні особливості первісного етапу культури. Що таке синкретизм первісної культури? Що таке міф? Основні особливості первісної образотворчої діяльності.

2. Основні фактори виникнення цивілізацій Стародавнього Сходу. Основні риси давньосхідних цивілізацій. Основні пам’ятки Стародавніх Єгипту й Месопотамії.

Література (див. в основній та додатковій літературі відповідно історичного періоду)

Семінар 5. Історичні типи культури. Антична культура.

1. Поняття «античний світ».

2. Характерні особливості давньогрецького античного мистецтва.

3. Римська культура: основні пам’ятки архітектури та скульптури.

4. Проведіть порівняння давньогрецької й давньоримської культур.

5. Вплив культури античності на долю європейської й світової культури.

Література (див. в основній та додатковій літературі відповідно історичного періоду)

Семінар 6. Історичні типи культури . Середньовіччя і Відродження.

1. Середньовічна культура, її ознаки.

2. Готичний та романський стилі в архітектурі та скульптурі.

3. Високий Ренесанс в Італії.

4. Видатні твори живопису та архітектури епохи Відродження.

Література (див. в основній та додатковій літературі відповідно історичного періоду)

Семінар 7.Історичні типи культури. Культура Нового часу.

1. Культурно-історичні обставини, які зумовили специфіку картини світу в культурі XVII ст.

2. Охарактеризуйте особливості художнього стилю бароко.

3. Основні риси раціоналістичної культури Нового часу.

4. Охарактеризуйте особливості романтизму.

Семінар 8.Генеза і сучасний стан української культури.

1. Культура на українських землях у найдавніші часи. Світ і людина в культурі Київської Русі.

2. Видатні пам’ятки культури дохристиянської доби.

3. Пам’ятки матеріальної і духовної культури Київської Русі.

4. Основні напрями розвитку культури України XVII-XVIII ст. Розвиток освіти, науки, мистецтв.

5. Загальна характеристика мистецтва XVII-XVIII ст.

Література (див. в основній та додатковій літературі відповідно історичного періоду)

Проблемно-пошукові питання

1. Якою є міфомодель світу і людини в трипільській культурі?

2. Яке значення для розвитку сучасної України має культурна спадщина Київської Русі?

3. Однією з характерних рис української культури початку XVI ст. стає відродження. Які ознаки відродження були найбільш важливими для культури України?

Література (див. в основній та додатковій літературі відповідно історичного періоду)

Семінар 9. Генеза і сучасний стан української культури. Українське національно-культурне відродження кінця XVII- початку XХ ст. Культура України .

1. Витоки українського національного відродження та основні етапи.

2. Архітектура та живопис кінця XVII-початку XХ ст.

3. Розвиток української культури в добу національного відродження (1917-1933).

4. Мистецтво періоду Великої Вітчизняної війни.

5. Культура періоду розбудови української незалежної держави.

Проблемно-пошукові питання.

1. Дайте визначення понять «національно-культурне відродження», назвіть основні етапи цього процесу в Україні.

2. Яку роль відгравали братські школи в розвитку освіти і науки в культурі XІV- першої половини XVII ст.?

3. Дайте аналіз картини І.Ю.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

4. З перших днів Великої Вітчизняної війни митці підпорядкували свою роботу справі оборони країни. Усі види й засоби мистецтва були мобілізовані на допомогу фронту. Наведіть приклади такої роботи, назвіть імена українських художників, які присвятили сої твори героїчним подвигам нашого народу. Проаналізуйте їх основні твори.

Література (див. в основній та додатковій літературі відповідно історичногоперіоду)