- •Модуль №1 з міжнародного приватного права.
- •Поняття, предмет та правова природа міжнародного приватного права.
- •Методи та принципи міжнародного приватного права
- •Ознаки, якими характеризуються міжнародні приватно правові відносини
- •4. Співвідношення міжнародного приватного права з міжнародним публічним правом та іншими галузями національного права
- •5. Система міжнародного приватного права
- •6. Поняття та загальна характеристика джерел міжнародного приватного права
- •7. Національне законодавство як джерело міжнародного приватного права: поняття, види та загальна характеристика
- •8. Характеристика Закону України «Про міжнародне приватне право»
- •9. Міжнародні договори як джерело міжнародного приватного права: поняття, види та загальна характеристика
- •10. Звичаї як джерело міжнародного приватного права: поняття, види та загальна характеристика
- •11. Роль судової та арбітражної практики в регулюванні міжнародних приватних відносин.
- •13. Поняття та значення матеріальних та колізійних норми в міжнародному приватному праві.
- •14. Характеристика договорів про правову допомогу.
- •15. Фізичні особи як суб’єкти міжнародного приватного права: поняття, види та загальна характеристика
- •16. Особистий закон фізичних осіб
- •17. Колізійне регулювання правового статусу фізичних осіб в законодавстві України
- •18. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •19. Правовий статус юридичних осіб в міжнародному приватному праві
- •20. Особистий закон юридичної особи
- •21. Характеристика теорій юридичної особи
- •22. Колізійне регулювання правового статусу юридичних осіб в законодавстві України
- •23. Заснування та діяльність іноземних юридичних осіб на території України. Представництва та філії іноземних юридичних осіб
- •24. Держава як учасник міжнародних приватних відносин
- •25. Поняття та види та теорії імунітету держави
- •26. Поняття та природа колізійної норми.
- •27. Структура колізійної норми
- •28. Види (система) колізійних норм
- •29. Односторонні та двосторонні колізійні норми
- •30. Імперативні, диспозитивні, альтернативні та кумулятивні колізійні норми
- •31. Прості, складні, абсолютно визначені та відносно визначені колізійні норми
- •32. Типи колізійних прив’язок
- •33. Уніфікація колізійних норм
- •34. Правова природа права власності в мпп.
- •35. Об’єкти права власності іноземців в Україні
- •36. Колізійні питання права власності в мпп.
- •37. Поняття, види та джерела правового регулювання іноземних інвестицій в Україні.
- •38. Форми іноземного інвестування.
- •39. Державні гарантії захисту іноземних інвестицій.
- •40. Правовий статус іноземних інвестицій у вільних економічних зонах.
- •41. Поняття, ознаки, джерела та загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності.
- •42. Принципи та методи зовнішньоекономічної діяльності.
- •43. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •44. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •45. Зовнішньоекономічний договір (контракт): поняття, ознаки, форма, особливості щодо укладення
- •46. Поняття, ознаки та загальна характеристика договору міжнародної купівлі-продажу.
- •47. Форма та зміст договору міжнародної купівлі-продажу.
- •48. Загальна характеристика Віденської конвенції про міжнародний договір купівлі- продажу (1980р)
- •49. Сфера дії договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу
- •50. Укладення договору міжнародної купівлі-продажу (вимоги, що ставляться до оферти та акцепту) за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу
- •51. Зміст договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу
- •52. Засоби правового захисту покупця та продавця за договору міжнародної купівлі- продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу
- •53. Розірвання договору міжнародної купівлі-продажу за Віденською конвенцією про міжнародний договір купівлі-продажу
- •54. Відповідальність сторін за договором міжнародної купівлі-продажу за Віденсьою конвенцією.
- •55.Форс мажорні обставини та умови, яким вони повинні відповідати за Віденської конвенції.
- •56.Загальна характеристика Правил інкотермс.
- •57. Характристика окремих груп e, f, c, d.
- •58. Характеристика терміна exw – франко завод.
- •59. Характеристика терміна fca – франко перевізник.
- •60. Характеристика терміна fas – франко взовж борту судна.
- •61. Характеристика терміна fob – франко-борт.
- •62. Характеристика терміна cfr – вартість і фрахт.
- •63 Характеристика терміна cif – вартість, страхування і фрахт.
- •64. Характеристика терміна cpt – фрахт/перевезення оплачено до.
- •65. Характеристика терміна daf – поставка до кордону.
- •66. Характеристика терміна ddp – поставка зі сплатою мита.
33. Уніфікація колізійних норм
уніфікація МПрП права - це процес створення та прийняття однакових, тобто уніфікованих норм у державах з відмінними правопорядками.
На першому етапі досягається угода між державами з приводу однакового регулювання визначених відносин, оформлюваних міжнародним договором, у якому містяться правові норми, призначені для регулювання цих відносин. На першій стадії створюється комплекс відповідних правових норм у формі міжнародного договору і держави беруть на себе міжнародно-правові зобов’язання забезпечити їхнє застосування.
Другий етап зв’язаний зі сприйняттям міжнародно-правових норм національним правом. У результаті в національному праві різних держав з’являються уніфіковані норми, тобто однакові, що цілком збігаються по змісту. Ці норми мають силу національного права, що включає і відповідають національно-правовій системі, а також їхнього примусового виконання
Види уніфікованих норм:
За предметом правового регулювання: |
|
За характером дії поділяють: |
|
Уніфікації бувають:
Універсальні, багатосторонні - (Наприклад, Варшавська конвенція про перевезення);
Регіональні, локальні – (Наприклад, Мінська конвенція про правову допомогу у цивільних, кримінальних і сімейних правовідносинах, 1993 року);
Двосторонні – угоди, які укладаються між двома державами з питань урегулювання правовідносин з спірних питань.
34. Правова природа права власності в мпп.
Право власності в МПП розглядаються в двох значеннях:
в об’єктивному – сукупність НПА, які регулюють відносини з приводу володіння, користування і розпорядження певною річчю (майном);
в суб’єктивному – правомочності володіти, користуватися і розпоряджатися.
В кожній державі центральним правовим інститутом є інститут права власності. Праву власності належить головне місце у системі речових прав. Йому присвячено відповідні розділи цивільних кодексів, спеціальних законів країн.
Речові права характеризуються двома основними ознаками:
вони прямо передбачені законодавством. Особа не може за своїм бажанням створювати будь-які різновиди речових прав;
належать до прав абсолютних, за яких правочинності носія права відповідає обов’язок всіх інших осіб визнавати їх дію й утримуватися від порушення.
Право власності охоплює такі елементи цього права як володіння, користування та розпорядження річчю.
Право володіння – надане законом право фактичного володіння річчю.
Право користування - заснована на законі можливість використовувати дану річ, добуваючи з неї корисні властивості та ін.
Право розпорядження – надана законом можливість на власний розсуд чинити дії, що визначають юридичну долю майна (продаж, дарування та ін.).
Способи набуття права власності:
первинні – виготовлення речі, її перероблення, знахідка, скарб, на підставі набувальної давності;
похідні – на підставі міжнародного договору купівлі-продажу, ін. міжнародної угоди та в ін. випадках.
Право власності в різних державах може набуватись з різного моменту, зокрема – з моменту нотаріального посвідчення (для України), з моменту передачі майна. В деяких країнах право власності може набуватись з моменту прийняття акцептантом оферти.
Також існують певні обмеження на набуття певних об’єктів права власності. Зокрема особам не можуть передаватись у власність:
бойові отруйні речі, речі сльозоточивої дії, бойова зброя;
наркотичні засоби, психотропні речовини;
еталони ваги, міри;
космічні об’єкти;
заповідники, рослини чи тварини занесені до Червоної книги.