- •Розділ 1. Основні поняття метрології
- •Терміни та визначення
- •1.2 Фізична величина
- •1.2 Фізична величина
- •1.2. 1 Поняття про фізичну величину
- •1.1.2. Розмір і розмірність фізичної величини
- •1.1.3. Одиниці фізичних величин. Системи одиниць
- •1.1.4. Позасистемні одиниці
- •1.1.5. Еталони фізичних величин
- •1.6. Кількісна оцінка значення фізичної величини
- •Тема 2. Вимірювання
- •2.1. Поняття про вимірювання.
- •2.1.1. Засоби вимірювань
- •2.1.2. Види вимірювань
- •2.1.3. Методи вимірювань
- •2.2. Класи точності засобів вимірювань
- •По значенню зведеної похибки:
- •Метрологічний нагляд за засобами вимірювань
- •Тема 3. Похибки
- •Поняття про похибку вимірювання
- •Абсолютні і відносні похибки
- •3.1.2. Інструментальні і методичні похибки.
- •Оцінювання і запис результатів вимірювань
- •3.3.Оцінювання і запис результатів одноразових непрямих вимірювань
- •Розділ 2. Вимірювання електричних величин
- •Тема 4. Міри і перетворювачі електричних величин
- •4.1 Міри електричних величин
- •4.1.1. Міри електричної напруги
- •4.2.2. Вимірювальні трансформатори
- •4.2.3. Подільники напруги
- •Тема 5: Електровимірювальні прилади прямого перетворення
- •5.1 Аналогові вимірювальні прилади
- •5.2 Цифрові електронно-вимірювальні прилади
- •5.3 Дослідження електричних сигналів, що змінюються у часі
- •5.3.1 .Електронно-променеві осцилографи
- •5.3.2.Світлопроменеві (шлейфові) осцилографи
- •5.3.3.Самописці
- •Тема 6. Електронно-вимірювальні прилади зрівноважуючого перетворення
- •6.1. Вимірювальні мости
- •6.2. Компенсатори напруги (потенціометри)
- •Тема7. Вимірювання електричної напруги , струму і потужності
- •7.1. Вимірювання електричної напруги і струму
- •7.2 Вимірювання потужності
- •7.2.1. Вимірювання потужності в колах постійного струму
- •7.2.2. Вимірювання потужності у колах змінного струму
- •Тема 8. Вимірювання електричного опору
- •8.1. Технічні вимірювання електричного опору
- •8.1.1.Вимірювання електричного опору омметрами
- •8.1.2. Вимірювання електричного опору методом амперметра-вольтметра
- •8.1.3 Методичні похибки при вимірюванні опору методом амперметра-вольтметра.
- •8.2. Метрологічні вимірювання електричного опору
- •8.2.1. Вимірювання електричного опору компенсаційним методом
- •Розділ 3. Вимірювання неелектричних величин
- •Первинні вимірювачі (перетворювачі) неелектричних величин
- •Тема 9. Вимірювання розмірів і переміщень
- •9.1 Вимірювання розмірів штангенінструментами та мікрометричними приладами
- •9.2. Вимірювання лінійних переміщень, вібрацій та деформацій
- •9.3. Вимірювання кутових переміщень
- •Тема 10. Вимірювання сил, тиску і крутячих моментів
- •10.1 .Вимірювання тиску
- •10.2 Вимірювання сил і крутячих моментів
- •Тема 11. Вимірювання частоти обертання (кутової швидкості)
- •Тема12. Вимірювання температури
- •12.1. Вимірювання температури контактним методом.
- •12.2. Вимірювання температури безконтактними методами
Оцінювання і запис результатів вимірювань
Оцінювання і запис результатів вимірювань залежить від того, технічними чи лабораторними (метрологічними), прямими чи непрямими є ті чи інші вимірювання.
В інженерній практиці найбільш поширеними є прямі одноразові технічні вимірювання. Такі вимірювання виконуються без аналізу похибок результатів вимірювань, тому такі вимірювання виконуються за атестованими методиками виконання, серійними засобами вимірювання, вказаних у цих методиках класів точності. Це забезпечує заданий рівень похибок вимірювань і тому при технічному вимірюванні як значення вимірюваного параметру приймають результат вимірювання, що зчитується зі шкали аналогового стрілочного вимірювального приладу або цифрового індикатора цифрового вимірювального приладу і в записі результатів кожного вимірювання можливу похибку вимірювань не відображують. При цьому відчит значення вимірюваного параметра робиться за найближчою відміткою шкали, не враховуючи умовних дробових значень, або за повним показом цифрового індикатора. Такий підхід до зчитування показу вимірювального приладу забезпечує відчит значення вимірюваного параметра з похибкою, що не перевищує абсолютну інструментальну похибку приладу, бо ділянка шкали між двома суміжними рисками не перевищує значення двох абсолютних інструментальних похибок прилад}', а ціна одиниці молодшого розряду цифрового індикатора приладу не перевищує значення його абсолютної інструментальної похибки.
Пр1:
l1=(1 або
2)
А
l2=(2
або 3) А
l3=(4 або
5)
А
Пр2:
I=(1 або
1.5)
А
2
3
2
3
4
1
2
4
1
2∆
1
3
2∆
0
5
0
5
Лабораторні (метрологічні) вимірювання виконуються засобами вимірювання підвищеної точності в наукових дослідах, в метрологічних дослідженнях та при атестації методик виконання технічних вимірювань. При одноразовому прямому вимірюванні вимірюваного параметра, як значення цього параметра приймають результат цього вимірювання, а як можливу похибку вимірювання—абсолютну похибку засобів вимірювань , обчислену за його класом точності. При цьому відчит значення вимірюваного параметра виконують так само, як і при технічних вимірюваннях.
Наприклад: максимальне значення абсолютної похибки амперметра класу 0.5 зі шкалою від 0—5 А буде
∆max=(5*0.5/100)=0.025A
Якщо показання прибору дорівнює 3.55А. то дійсне значення струму може бути в межах 3.55±0.025А. Звичайно у значенні похибки залишають тільки одну значущу цифру, а основну величину у разі необхідності округляють до того ж самого порядку. При цьому цифри менше 5 відкидають, а 5 і більше збільшують до 10.
Наприклад: попередній запис при округленні буде: 3.55±0.03А.
Дві значущі цифри в значенні похибки залишають тільки при особо відповідальних та точних (метрологічних) вимірюваннях, а також тоді, коли одержаний результат використовується для подальших розрахунків або непрямих вимірювань.