- •Розділ 1. Основні поняття метрології
- •Терміни та визначення
- •1.2 Фізична величина
- •1.2 Фізична величина
- •1.2. 1 Поняття про фізичну величину
- •1.1.2. Розмір і розмірність фізичної величини
- •1.1.3. Одиниці фізичних величин. Системи одиниць
- •1.1.4. Позасистемні одиниці
- •1.1.5. Еталони фізичних величин
- •1.6. Кількісна оцінка значення фізичної величини
- •Тема 2. Вимірювання
- •2.1. Поняття про вимірювання.
- •2.1.1. Засоби вимірювань
- •2.1.2. Види вимірювань
- •2.1.3. Методи вимірювань
- •2.2. Класи точності засобів вимірювань
- •По значенню зведеної похибки:
- •Метрологічний нагляд за засобами вимірювань
- •Тема 3. Похибки
- •Поняття про похибку вимірювання
- •Абсолютні і відносні похибки
- •3.1.2. Інструментальні і методичні похибки.
- •Оцінювання і запис результатів вимірювань
- •3.3.Оцінювання і запис результатів одноразових непрямих вимірювань
- •Розділ 2. Вимірювання електричних величин
- •Тема 4. Міри і перетворювачі електричних величин
- •4.1 Міри електричних величин
- •4.1.1. Міри електричної напруги
- •4.2.2. Вимірювальні трансформатори
- •4.2.3. Подільники напруги
- •Тема 5: Електровимірювальні прилади прямого перетворення
- •5.1 Аналогові вимірювальні прилади
- •5.2 Цифрові електронно-вимірювальні прилади
- •5.3 Дослідження електричних сигналів, що змінюються у часі
- •5.3.1 .Електронно-променеві осцилографи
- •5.3.2.Світлопроменеві (шлейфові) осцилографи
- •5.3.3.Самописці
- •Тема 6. Електронно-вимірювальні прилади зрівноважуючого перетворення
- •6.1. Вимірювальні мости
- •6.2. Компенсатори напруги (потенціометри)
- •Тема7. Вимірювання електричної напруги , струму і потужності
- •7.1. Вимірювання електричної напруги і струму
- •7.2 Вимірювання потужності
- •7.2.1. Вимірювання потужності в колах постійного струму
- •7.2.2. Вимірювання потужності у колах змінного струму
- •Тема 8. Вимірювання електричного опору
- •8.1. Технічні вимірювання електричного опору
- •8.1.1.Вимірювання електричного опору омметрами
- •8.1.2. Вимірювання електричного опору методом амперметра-вольтметра
- •8.1.3 Методичні похибки при вимірюванні опору методом амперметра-вольтметра.
- •8.2. Метрологічні вимірювання електричного опору
- •8.2.1. Вимірювання електричного опору компенсаційним методом
- •Розділ 3. Вимірювання неелектричних величин
- •Первинні вимірювачі (перетворювачі) неелектричних величин
- •Тема 9. Вимірювання розмірів і переміщень
- •9.1 Вимірювання розмірів штангенінструментами та мікрометричними приладами
- •9.2. Вимірювання лінійних переміщень, вібрацій та деформацій
- •9.3. Вимірювання кутових переміщень
- •Тема 10. Вимірювання сил, тиску і крутячих моментів
- •10.1 .Вимірювання тиску
- •10.2 Вимірювання сил і крутячих моментів
- •Тема 11. Вимірювання частоти обертання (кутової швидкості)
- •Тема12. Вимірювання температури
- •12.1. Вимірювання температури контактним методом.
- •12.2. Вимірювання температури безконтактними методами
Тема 9. Вимірювання розмірів і переміщень
9.1 Вимірювання розмірів штангенінструментами та мікрометричними приладами
Розміри деталей машин та механізмів з похибкою менше ніж 1 мм вимірюють штангенінструментами та мікрометрами. І одні і другі вимірювання виконують за допомогою ноніусного відліку розміру. При цьому для розмірів не рівних цілому числу мм цілі міліметри відлічують на основній шкалі , а частки міліметра по додатковій шкалі по тій поділці додаткової шкали, яка співпадає з поділкою основної шкали. Для штангенінструментів різних класів точності вимірювання розмірів можна провадити 0.1; 0,05; 0,02 мм. Мікрометри дають можливість одержати результат вимірювання з точністю 0,01 мм. Діапазон вимірювання штангенінструментів в деяких випадках досягає до 1 м, для мікрометра - діапазон вимірювання біля 1см.
Для контролю невеликих зазорів (від часток до одиниць мм) використовують щупи, що являють собою калібровані сталеві пластини, товщина яких виконана з високою точністю (до ±0,01 мм).
9.2. Вимірювання лінійних переміщень, вібрацій та деформацій
Досить великі (від часток мм до кількох мм) лінійні переміщення та вібрації рухомих тіл вимірюють за допомогою механічних індикаторів побудованих на базі кінематичних безлюфтових передач. В таких індикаторах малі переміщення вимірювальної головки за допомогою безлюфтової зубчастої передачі перетворюється у значні переміщення покажчика індикатора по його шкалі. Передача індикатора, як правило, розрахована таким чином, що переміщення вимірювального стрижня на 1 мм відповідає повному обходу стрілкою індикатора всієї шкали. Шкала має 100 поділок, отже ціна 1 поділки = 0.01 мм. В деяких індикаторів на циферблаті є додаткова шкала зі стрілкою. Яка показує число обертів основної стрілки, тобто число мм. Границі вимірювання індикаторів від 2-10 мм.
Прилади призначені для вимірювання параметрів вібрації називається віброметрами та вібрографами.
Стрілка віброметра індикаторного типу здійснює коливальний рух між двома поділками шкали, різниця яких дорівнює подвоєній амплітуді коливань вібрації.
Вібрографи за допомогою механічної передачі записують криві вібрації на рухому стрічку. За цими кривими можна визначити не тільки амплітуду, але й частоту вібрації.
Індикаторні вібрографи і віброметри бувають ручного і переносного типів. Точність їх порівняно не висока. Так у ручних вібрографів похибка досягає ±25%.
Дуже малі переміщення, які неможливо виміряти індикаторними приладами вимірюють за допомогою перетворювачів-давачів переміщення. В цих випадках спочатку переміщення перетворюється у зміну тих чи інших електричних параметрів первинних давачів переміщення, а потім ці електричні параметри вимірюються вторинними електровимірювальними приладами. Чутливість і точність таких вимірювань набагато вищі ніж при використанні механічних індикаторів.
Один з можливих варіантів вимірювального кола вимірювання малого переміщення при деформації деталі має такий вигляд:
Т ут Rт - робочий тензорезистор, наклеєний на досліджувану модель у напрямку досліджувальної вісі Х, електричний опір якого змінюється при деформації цієї деталі через зменшення діаметра дроту тензорезистора при його розтягуванні .
Rто - неробочий, тобто не зв'язаний з досліджуваною деталлю тензорезистор, аналогічний робочому, і який знаходиться в однакових з робочим тензорезистором температурних умовах. Його призначення - компенсувати похибку вимірювання при змінюванні (испр. зміні) вихідної температури робочого тензорезистора. Uвих - вихідна напруга вимірювального кола, що надходить на вторинний електровимірювальний прилад.
Як відомо для наведеної мостової схеми Uвих = 0 при R1R3 = R2R4.
Якщо вибрати R2 = R3 = R, то при відсутності деформації R1 = Rт ,
R4 = Rто = Rт.
Звідси маємо: RтR = RRт , тобто при відсутності деформації розглянутий міст знаходиться в рівновазі і Uвих = 0.
Під дією вимірюваної деформації опір вимірювального тензорезистора зміниться на εRRт , де εR = f(x) - відносна зміна опору тензорезистора, викликана деформацією. Рівновага моста при цьому порушиться і на його виході з’явиться напруга Uвих = f(εR).
Кількісне значення εR визначає коефіцієнт відносної тензочутливості тензорезистора:
Це є однією з паспортних характеристик тензорезистора, яка пов’язує відносну зміну опору тензорезистора
з відносною зміною його довжини: