- •Лекція 1. Національний банк україні як орган реалізації грошово-кредитної політики.
- •1. Призначення і роль центральних банків у грошовому регулюванні економіки.
- •2. Основні завдання і напрями діяльності нбу
- •Лекція 2. Правова основа нбу.
- •1. Утворення Національного банку України
- •2. Особливість правового статусу нбу
- •Лекція 3. Організаційна структура та мережа нбу.
- •1. Дворівнева система органів управління нбу
- •2. Організаційна структура нбу
- •Лекція 4. Грошово-кредитна політика та механізм її реалізації.
- •1. Сутність грошово-кредитної політики та її інституційна основа.
- •2. Теоретичні моделі передавального механізму.
- •3. Типи грошово-кредитної політики.
- •Лекція 5. Інструменти грошово-кредитної політики.
- •1. Класифікація інструментів грошово-кредитної політики.
- •2. Характеристика інструментів грошово-кредитної політики.
- •3. Механізм взаємозв’язку монетарної та фіскально-бюджетної політики в межах кон’юнктурної політики.
- •Лекція 6. Формування грошово-кредитної політики в україні.
- •1. Основні засади грошово-кредитної політики нбу.
- •2. Особливості передавального механізму в перехідній економіці України.
- •3. Показники ефективності грошово-кредитної політики.
- •Лекція 7. Організація готівкового грошового обігу.
- •1. Повноваження нбу як емісійного центру.
- •2. Організація емісійно-касової роботи в системі нбу.
- •3. Регулювання касових операцій банків.
- •Лекція 8. Регулювання готівкового обігу у позабанківській сфері
- •1. Основні принципи організації обігу готівки суб’єктами господарювання.
- •2. Прогнозування готівкового обігу.
- •3. Інкасація та перевезення грошових знаків.
- •Лекція 9. Організація відносин нбу з фінансовими установами.
- •1. Національний банк України як банк банків.
- •2. Цілі і методи рефінансування центральним банком комерційних банків.
- •3. Механізм рефінансування банків.
- •Лекція 10. Організація міжбанковських розрахунків.
- •1. Платіжні системи та роль центрального банку в їх організації та регулюванні.
- •2. Організація міжбанківських розрахунків.
- •3. Становлення та розвиток міжбанківських розрахунків в Україні.
- •Лекція 11. Обслуговування нбу державного боргу.
- •1. Основні напрями діяльності центрального банку з обслуговування уряду.
- •2. Основні методи фінансування дефіциту державного бюджету.
- •3. Забезпечення касового виконання державного бюджету.
- •Лекція 12. Управління державним боргом країни.
- •1. Управління внутрішнім державним боргом.
- •2. Зовнішній борг України, його структура.
- •3. Роль Національного банку в управлінні зовнішнім боргом.
- •Лекція 13. Сутність та інструменти валютної політики.
- •1. Зміст й основні завдання валютної політики центрального банку.
- •2. Інструменти валютної політики.
- •3. Особливості політики обмінного курсу нбу на різних етапах економічного розвитку.
- •Лекція 14. Діяльність нбу у сфері валютного регулювання та валютного контролю.
- •1. Напрями та механізм регулювання нбу внутрішнього валютного ринку.
- •2. Основні напрями організації валютного контролю нбу.
- •3. Управління золотовалютними резервами.
- •Лекція 15. Регулювання банківської діяльності.
- •1. Сутність та необхідність регулювання діяльності банків.
- •Основні завдання регулювання діяльності банків:
- •2. Організація системи банківського регулювання.
- •I. Адміністративне регулювання:
- •II. Індикативне регулювання:
- •3. Регулювання діяльності комерційних банків за допомогою економічних нормативів.
- •Лекція 16. Банківський нагляд.
- •1. Принципи та методи нагляду за діяльністю банків.
- •2. Дистанційний моніторинг діяльності банків.
- •Адміністративні витрати до загальних витрат;
- •3. Інспекційні перевірки банків.
- •4. Заходи впливу за порушення банками вимог банківського законодавства.
- •Лекція 17. Організація банківської статистики та статистики платіжного балансу.
- •1 .Проведення центральним банком аналітичної та дослідницької роботи.
- •2. Моніторинг процесів на мікрорівні.
- •3. Складання грошово-кредитної та банківської статистики.
- •4. Діяльність нбу з регулювання платіжного балансу.
- •Лекція 18. Аудит нбу.
- •1. Класифікація контролю.
- •2. Визначення і складові фінансової звітності Національного банку.
- •3. Сутність та механізм проведення аудиту в нбу.
2. Основні напрями організації валютного контролю нбу.
Реалізація заходів валютного контролю передбачає виконання центральним банком сукупності функцій щодо забезпечення дотримання резидентами і нерезидентами норм чинного в країні валютного законодавства.
В Україні головним органом, на який покладено функції валютного контролю, є Національний банк України, що забезпечує:
по-перше, контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених законодавством до компетенції інших державних органів;
по-друге, виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з чинними актами валютного законодавства України.
При цьому уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки, тобто вони є агентами валютного контролю. Змістом зазначеного контролю є запобігання уповноваженими банками проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій і своєчасне інформування про це НБУ та відповідних державних органів.
Валютному контролю підлягають усі валютні операції з участю резидентів і нерезидентів, а також зобов’язання щодо декларування валютних цінностей. Органи, що здійснюють валютний контроль, у межах своїх повноважень мають право вимагати й одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій і стан банківських рахунків в іноземній валюті.
Основні сфери спрямування валютного контролю визначаються такими основними напрямами:
наявність необхідних дозволів на валютні операції та їх відповідність нормам чинного валютного законодавства;
організація платежів в іноземній валюті, умови і порядок проведення розрахунків між резидентами і нерезидентами;
повнота і об’єктивність обліку, звітності та документації за валютними операціями.
Санкції за порушення норм валютного законодавства можуть передбачати накладення штрафу, позбавлення ліцензій на право здійснення валютних операцій, а також притягнення до адміністративної відповідальності.
Конкретний порядок організації валютного контролю та механізм застосування відповідних санкцій передбачено відповідними нормами Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та «Положенням про валютний контроль»
Відповідними нормативними документами регламентовано, які саме порушення при здійсненні тих чи інших валютних операцій призводять до накладення стягнень. До таких порушень, зокрема, належать:
Здійснення комерційними банками операцій з валютними цінностями без одержання генеральної ліцензії НБУ.
Здійснення резидентами і нерезидентами операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензії НБУ, без одержання такої ліцензії.
Торгівля іноземною валютою банками та іншими фінансово-кредитними установами без одержання ліцензії НБУ та з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України.
Невиконання уповноваженими банками зобов’язань щодо купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання ними своїх зобов’язань.
Нездійснення уповноваженими банками функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій.
Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку або здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України без одержання індивідуальної ліцензії НБУ.
Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна.
Несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції.
Одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів.
Відповідальність за перелічені порушення може передбачати накладення штрафу на суму, еквівалентну частині або повній вартості валютної операції, здійсненої з порушенням, а для банківських установ може ще й супроводжуватися позбавленням генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій, а то і виключенням з Державного Реєстру банків.
Підставою для застосування НБУ і його територіальними управліннями зазначених санкцій можуть бути:
матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками центрального апарату та територіальних управлінь НБУ;
матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками державних органів валютного контролю;
матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками державних контрольних і правоохоронних органів, які не належать до органів валютного контролю.
У разі виявлення порушень валютного законодавства з боку банків уповноваженими працівниками НБУ складається протокол за встановленою формою, який вручається керівникові (посадовій особі, котра виконує його обов’язки) банку, де безпосередньо здійснювалась відповідна перевірка. За кожним випадком порушення, що виявлене під час однієї перевірки, складається окремий протокол. До нього обов’язково додаються інші документи, які свідчать про факти порушень.
Матеріали про порушення валютного законодавства залежно від суми штрафу розглядають та приймають рішення про застосування санкцій:
до 10,0 тис. дол. США — начальники територіальних управлінь НБУ;
до 50 тис. дол. США — директор Департаменту валютного контролю та ліцензування НБУ;
до 100 тис. дол. США — Голова НБУ та його заступники.
Санкції у вигляді позбавлення ліцензії, виключення з Державного Реєстру банків, а також застосування штрафу, що перевищує суму, еквівалентну 100 тис. дол. США, застосовуються виключно на підставі постанови Правління НБУ.
У разі несплати комерційним банком або фінансовою установою штрафу в зазначений строк постанова про притягнення їх до відповідальності підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби за місцезнаходженням порушника в порядку, визначеному чинним законодавством України. В окремих випадках з метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності комерційних банків постановою Правління НБУ для уповноважених банків може встановлювати інший строк сплати штрафів, але він не може перевищувати двох років. Зменшення розмірів сум штрафних санкцій не допускається.