7 Встановлення фактичного комплексного показника екологічної безпеки

Вихідними даними для розрахунку фактичного значення комплексного показника екологічної безпеки є фактичні значення концентрації забруднюючих речовин: К_СО, К_Рв, К_Ш.

Фактичні значення часткових показників екологічної безпеки визначаємо по формулі:

, (7.1)

Фактичне значення комплексного показника екологічної безпеки визначаємо по формулі:

, (7.2)

Аналіз екологічної безпеки автомобільної дороги по величині комплексного показника виконуємо на основі порівняння фактичних значень цього показника з нормативними, таблиця 6.3.

Визначаємо фактичні значення часткових показників екологічної безпеки при концентрації окису вуглецю взимку:

зима

Визначаємо фактичні значення часткових показників екологічної безпеки при концентрації свинцю в ґрунті право та вліво від дороги становить:

Для 10 м

ПК 0 +00 – ПК 4 +00

ПК 4 +00 – ПК 10 +00

ПК 10+00 – ПК16 +00

ПК16 +00 – ПК20 +00

Визначаємо фактичні значення часткових показників екологічної безпеки при відповідному рівні звуку становить:

Фактичне значення комплексного показника екологічної безпеки автомобільної дороги будемо розраховувати для більшого значення по концентрації свинцю, тобто будемо приймати значення „право” від автомобільної дороги.

Комплексний показник екологічної безпеки для літа становить:

Фактичне значення комплексного показника екологічної безпеки знаходиться в межах між 1 і граничним (F_Г =1,94) показником влітку на всіх ділянках. Умови на ділянці автомобільної дороги можна віднести до „екологічно слабо безпечних” і можуть бути оцінені як „Гарно” („добре”).

Фактичне значення комплексного показника екологічної безпеки знаходиться в межах між 1 і граничним (F_Г =1,94) показником взимку на всіх ділянках окрім ділянки ПК 18 + 50 – ПК19 + 50, де фактичний комплексний показник екологічної безпеки знаходиться в межах між граничним (F_Г =1,94) та допустимим (F_Ф = 3,64). Умови на всіх ділянках автомобільної дороги можна віднести до „екологічно слабо безпечних” і можуть бути оцінені як „Гарно” („добре”), а на ПК 18 + 50 – ПК19 + 50 умови на ділянці автомобільної дороги можна віднести до „екологічно помірно безпечних” і можуть бути оцінені як „задовільно”.

8 Розробка природоохоронних заходів

Зменшення концентрації окису вуглецю в атмосферному повітрі може бути досягнуто шляхом проведення наступних організаційних і захисних заходів, що вибираються на основі техніко-економічного порівняння:

зміна параметрів дороги, яка спрямована на підвищення і стабілізацію середньої швидкості транспортного потоку;

обмеження руху окремих типів автомобілів цілком або в окремі інтервали часу;

посилення контролю за рухом автомобілів з невідрегульованим двигуном по ділянці, чуттєвій до забруднення повітряного басейну, з метою мінімізації токсичних викидів;

улаштування захисних споруд і зелених насаджень (табл. 30);

обмеження інтенсивності руху до 400 авто/год ;

- улаштування проїзної частини дороги у виїмці при реконструкції;

- застосування систем рециркуляції і . каталітичної нейтралізації відпрацьованих газів автомобілів;

- скорочення обсягів витрати палива шляхом створення економічних бензинових двигунів.

При необхідності зменшення забруднення придорожньої смуги з'єднаннями свинцю й іншими важкими металами рекомендуються такі заходи:

- улаштування захисних зелених насаджень, екранів, захисних валів (насипів);

- прокладка автомобільної дороги у виїмці;

Таблиця 30 - Зниження концентрації забруднення різними типами захисних споруд і зелених насаджень

Заходи	Зниження концентрації, %
Один ряд дерев з чагарником висотою до 1,5 м на смузі газону 3-4 м	10
Два ряди дерев без чагарнику на газоні 8-Ю м	15
Два ряди дерев з чагарником на газоні 10-12 м	30
Три ряди дерев із двома рядами чагарнику на смузі газону 15-20 м	40
Чотири ряди дерев з чагарником висотою 1,5 м на смузі газону 25-30 м	50
Суцільні екрани, стіни будинків висотою більш 5 м від рівня проїзної частини	70
Земляні насипи, відкоси при прокладанні дороги у виїмці при різниці відміток від 2 до 3 м	50
Земляні насипи, відкоси при прокладенні дороги у виїмці при різниці відміток від 3 до 5 м	60
Земляні насипи, відкоси при прокладенні дороги у виїмці при різниці відміток більш 5 м	70
Один ряд дерев з чагарником висотою до 1,5 м на смузі газону 3-4 м	10
Два ряди дерев без чагарнику на газоні 8-10 м	15
Два ряди дерев з чагарником на газоні 10-12 м	30
Три ряди дерев із двома рядами чагарнику на смузі газону 15-20 м	40
Чотири ряди дерев з чагарником висотою 1,5 м на смузі газону 25-30 м	50
Суцільні екрани, стіни будинків висотою більш 5 м від рівня проїзної частини	70
Земляні насипи, відкоси при прокладанні дороги у виїмці при різниці відміток від 2 до 3 м	50
Земляні насипи, відкоси при прокладенні дороги у виїмці при різниці відміток від 3 до 5 м	60
Земляні насипи, відкоси при прокладенні дороги у виїмці при різниці відміток більш 5 м	70

- перевід автомобілів на дизельні двигуни, що дозволить не тільки зменшити забруднення навколишнього середовища, але й здешевіти експлуатацію автомобілів;

- скорочення обсягів витрати палива шляхом створення екологічних бензинових двигунів;

- застосування систем нейтралізації відпрацьованих газів автомобілів;

- застосування не етилованого бензину;

- перевід автомобільного транспорту на природний газ.

Для захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу звукових коливань (шуму) рекомендуються такі заходи:

- улаштування деревної-чагарникової смуги;

- застосування шумозахисних бар'єрів, валів;

- прокладання дороги у виїмці;

- удосконалення ходової і тягової частин транспортних засобів;

- улаштування дорожніх покрить, що мають звукопоглинаючи властивості.

При застосуванні шумозахисних заходів рівень шуму в розрахунковій точці визначається по формулі:

L = L_екв – ΔL_В – ΔL_Z – ΔL

де L_екв - еквівалентний рівень шуму, дБА;

ΔL_В - величина зниження рівня шуму різними типами зелених насаджень,

табл. 31, дБА;

ΔL_Z - величина зниження рівня шуму в залежності від висоти і положення

екрана, дБА;

ΔL - величина зниження рівня шуму в залежності від відстані від крайньої смуги руху, табл. 32, дБА.

Таблиця 31 - Величини зниження рівня шуму ΔL_В різними типами

зелених насаджень

Склад посадок	Ширина посадок	Зниження рівня шуму, ΔLВ, дБА
		Інтенсивність руху, авт/год
		До 60	200	600	>1200
1	2	3	4	5	6
1. Три ряди листяних порід (клен гостролистий, липа калино листяна) з чагарником у виді живоплоту чи підліска (клен татарський, спірея калино листяна)	10	6	7	8	8
2.Чотири ряди листяних порід (клен, липа, тополя) з чагарником у виді двоярусної огорожі (акація жовта, гордовина)	15	7	8	9	9
3.Чотири ряди хвойних порід (ялина, модрина) шахової посадки з двоярусним чагарником (клен татарський, акація жовта, жимолость)	15	13	15	17	18
4.П'ять рядів листяних порід (аналогічно п.2)	20	8	9	10	11
5.П'ять рядів хвойних порід (аналогічно п.З)	20	14	16	18	19
6.Шість рядів листяних порід (аналогічно п.2)	25	9	10	11	12

Таблиця 32 - Значення зниження рівня шуму в залежності від відстані від

крайньої смуги руху - ΔL

Відстань від крайньої смуги, м	Величина поправки М, дБА
	Кількість смуг руху
	2		4				6 6
	Ширина розділювальної смуги, м
	немає		5		12		5		12
1	2		3		4		5		6
25	4,6		3,6		3,4		3,2		3,0
50	7,5		6,1		5,7		5,5		5,2
75	9,2		7,7		7,2		7,1		6,7
1		2		3		4		5		6
100		10,4		8,8		8,4		8,1		7,7
150		12,2		10,5		10,0		9,7		9,3
250		14,4		12,2		11,6		11,4		11,0
300		15,2		13,4		12,8		12,6		12,1
400		16,4		14,6		14,0		13,8		13,3
500		17,4		15,6		15,0		14,7		14,3
625		18,3		16,5		15,9		15,7		15,2
750		19,1		17,3		16,7		16,5		16,0
875		19,8		18,0		17,4		17,1		16,4
1000		20,4		18,5		18,2		17,7		17,2

При проектуванні шумозахисних посадок варто прагнути одержати в лінії загального контуру форму трикутника з більш положистою стороною до джерела шуму. У цих цілях ряди в широких смугах розташовують у наступному порядку: 1 - низький чагарник; 2 - високий чагарник; 3 -додаткові деревні породи (підлісок); 4-7 - ряди основних порід; 8 - додаткові породи; 9 - високий чагарник(номер ряду рахується від джерела шуму).

Відстань між рослинами варто приймати в відповідності з таблицею 33.

Таблиця 33 - Відстань між рослинами в шумозахисних посадках

Тип рослин	Відстань між рослинами, м
	уряді	між рядами
Основна порода	3,0	3,0
Додаткова порода	2,0	2,0
Високий чагарник	1,0-1,5	1,5
Низький чагарник	0,5	1,5

При проектуванні шумозахисних смуг на ділянках дороги, яки заносяться снігом, варто враховувати необхідність дотримання мінімальної відстані між крайкою земляного полотна і краєм посадок.

При конструюванні шумозахисних огороджень варто враховувати технічні вимоги, безпеку руху, міцність, стійкість, технологічні умови будівництва й експлуатації.

Отримані величини еквівалентного рівня шуму Ь_екв не повинні перевищувати для конкретних умов граничних величин, установлених санітарними нормами, приведеними в таблиці 34.

Таблиця 34 - Гранично припустимі рівні шуму

Характер території	Гранично припустимі рівні шуму, дБА
	з 23 до 7 годин (ніч)	з 7 до 23 годин (день)
Селитебні зони населених пунктів	45	60
Промислові території	55	65
Зони масового відпочинку, туризму	35	50
Санітарно-курортні зони	ЗО	40
Території сільськогосподарського призначення	45	50
Території заповідників і заказників	до 30	до 35

Розрахунок загальних рекомендацій щодо зниження негативного впливу від автомобільного транспорту проводиться у вигляді таблиці 35. Результати оформлюються у вигляді схеми улаштування смуги зелених насаджень, рис. 9.

Таблиця 35 - Рекомендації щодо улаштування смуги зелених насаджень

ПК+	Рекомендована кількість рядів посадки			Прийнята посадка	Ширина посадки, м
	СО	Свинець	Шум
1	2	3	4	5	6

Висновки

В курсовій роботі були проведені: характеристика природних умов району проектування об’єкту автомобільно-дорожнього комплексу; проведений аналіз екологічної ситуації та забруднення природного середовища Полтавської області – це повітря, ґрунти, вода, радіація; проведений прогнозуємий рівень забруднення атмосферного повітря транспортними потоками, прогнозований рівень еквівалентного звуку від транспортного потоку; прогнозоване забруднення придорожньої смуги з’єднаннями свинцю; проведений підрахунок нормативів екологічної безпеки об’єкту автомобільно-дорожнього комплексу по основних елементах навколишнього середовища; був встановлений фактичний комплексний показник екологічної безпеки; розроблені природоохоронні заходи.

В результаті проведених розрахунків отримані такі дані:

Оцінюючи за степенем забруднення концентрацію окису вуглецю в атмосферному повітрі від транспортного потоку, згідно вимогам санітарних норм влітку такий:

„Добре” - концентрація окису вуглецю не перевищує 5 мг/м³ на ділянках ПК 0 + 00 – ПК4 + 00, ПК 16+00 – ПК 20+00

«Задовільно» - ПК4 + 00 – ПК10 + 00, ПК 10+00 – ПК16+00, ПК 16+00 – ПК20+ 00.

В результаті проведених розрахунків від забруднення на розглядаємій ділянці автомобільної дороги рівень шумового забруднення оцінюємо як „добре”, так як рівень шуму не перевищує 80 дБа. Збільшення рівня шуму спостерігається в межах населеного пункту та на перехрестях автомобільних доріг.

„Задовільно” – концентрація свинцю не перевищує 32 мг/кг ґрунту на всіх ділянках справа на відстані 1, 5,10,25,50,100,150,250,300 м.

За результатами проведених розрахунків забруднення навколишнього середовища окисом вуглецю, шумового забруднення та з’єднаннями свинцю встановлені фактичні значення комплексного показника екологічної безпеки. За отриманими даними умови на ділянці автомобільної дороги можна віднести до „екологічно небезпечних” і можуть бути оцінені як „задовільно”.

Запропоновані природоохоронні заходи для захисту навколишнього середовища в вигляді природних зелених насаджень.

Перелік посилань

1. Державні будівельні норми України. Автомобільні дороги ДБН В. 2.3-4-2000, - Київ: Держбуд України, 2000. – 116 с.

2. Строительная климатология и геофизика. СНиП 2.01.01-82.-Н.: Стройиздат, 1983. – 136 с.

3. Гаврилов Э.В., Ряпухин В.Н. Системное проектирование автомобильных дорог. Часть 1. Москва – Белгород, 1996. – 138 с.

4. Проектирование автомобильных дорог. Справочник/Под редакцией Г.А. Федотова. – М.: Транспорт, 1986. – 436 с.

5. Поспєлов П.И. Борьба с шумом на автомобильных дорогах, - М.: Транспорт, 1981. – 86 с.

Методические указания к лабораторным работам по курсу „Охрана окружающей среды”. А.Л. Шаповалов, Л.В. Лесовская. – Харьков: ХАДИ, 1990. – 25 с.