2.3.Юридична практична діяльність

Загальна харакгеристика юридичної практичної діяльності. Зміст юридичної практики: складання документів, консультування, участь у судовому засіданні, ведення справи, трактування юридичних текстів та ін.).

Юридична практика як здійснювана діяльність професійних юристів щодо безпосереднього захисту' прав, свобод і законних інтересів суб’єктів права (особи, держави, суспільства).

Професіоналізм як одна з основних властивостей юридичної діяльності. Ознаки професіоналізму: здійснення цієї діяльності

відповідно до закріплених певних правил та норм; відповідність процесу і результатів діяльності вимогам нормативно-правового та професійно-етичного характеру; підконтрольність діяльності держав­ним органам і (або) корпорації спеціалістів, ошіатніеть діяльності.

Повага та не порушення прав, свобод та законних інтересів інших суб’єктів як важливий стандарт діяльності правоохоронних органів. Підстави та обмеження прав і свобод громадян. Конституційне право громадян на оскарження в суді рішень посадових осіб, органів державної влади і т.д.; звернення за захистом своїх прав до міжнародних організацій; захист своїх прав і свобод законними засобами: на моральне та матеріальне відшкодування, завдане

незаконними рішеннями і т.д.

Проблема конфлікту в юридичній практиці. Конфлікт як зіткнення протилежних позицій, думок, інтересів. Аналіз юридичної конфліктної ситуації. Юридична практична діяльність як засіб попередження або вирішення конфлікту.

Загальноправові принципи гуманізму, рівності громадян перед законом, демократизму, правності (законності), взаємної відповідаль­ності держави і особи.

Службові обов’язки та права суб’єктів юридичної практики. Види службових обов’язків: загальні та спеціальні, закріплені у відповідних законах.

Оплата праці юристів, їх правовий та соціальний захист.

Конкретизація мети юридичної практичної діяльності у її завданнях, які нормативно визначені у відповідних законах.

Функції юридичної практики як відображення її соціального призначення, місця і ролі у правовій системі: соціальні (ідеологічна, економічна, політична, управлінська та ін.) і соціально-правові, направлені на захист позитивних соціальних взаємодій від соціально- шкідливих і небезпечних діянь людей, їх об’єднань. Відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів суб’єктів права.

2.4,Юридична навчальна діяльність. Система юридичної освіти в Україні

Основні засади освіти в Україні: гуманізму, демократії,

національної свідомості, поваги між націями та народами, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей.

Право громадян України на освіту, яке забезпечується розгалуженою мережею закладів освіти різних форм власності; відкритим характером закладів освіти і різними формами навчання; надання державних стипендій та пільг. Система управління освітою.

Основні характеристики системи і структури юридичної освіти (відповідні заклади освіти; освітні рівні; освітньо-кваліфікаційні рівні юридичного спрямування; наукові ступені).

Державні стандарти юридичної освіти: загальні вимоги до системи стандартів вищої освіти; терміни та визначення у галузі вищої освіти, кваліфікаційні характеристики фахівців (зміст освіти); нормативні частини освітньо-професійних програм підготовки фахівців (нормативна частина змісту навчання); система діагностики якості освіти (кваліфікаційні тести та завдання).

Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівців з вищою освітою за спеціальність “Правознавство”.

Шляхи удосконалення вищої юридичної освіти в Україні.