1. Становлення, предмет та завдання юридичної деонтології

Об’єктивні причини виникнення юридичної деонтології, становлення системи деонтологічних знань, історія їх розвитку. Професійна етика' ( службовий етикет) юриста. Соціальні умови та фактори, що сприяли виникненню в нашій країні в кінці 70-х років минулого століття юридичної деонтології. Наукові підходи до визначення поняття “юридична деонтологія” (В. Горшеньова, С. Гусарєва, С. Сливки та ін.). Характерні ознаки юридичної деонто­логії, основні принципи (нормативність, самостійність, індивідуаль­ність, неповторність, нестандартність, своєчасність, практичність, конкретність, законність).

Функції юридичної деонтології: формування внутрішнього і зовнішнього імперативу службового обов’язку, підвищення рівня правового почуття в юристів, формування цивілізованого право­порядку' в Україні.

Зв’язок юридичної деонтології з такими суспільними науками, як філософія, культурологія, історія держави і права, психологія тощо.

Юридична деонтологія як навчальна дисципліна. Предмет та завдання, що вирішуються навчальною дисципліною.

2. Загальна характеристика юридичної діяльності

2.1. Юридична діяльність як різновид соціальної. Професія юриста

Соціальна діяльність - це спосіб організації та існування соціального організму, яка має різні прояви (виробнича, духовна, політична, організаційно-управлінська та інші види діяльності).

Юридична діяльність - окрема сфера діяльності суспільства, що обумовлена фактором об’єктивного існування засобів регламентації суспільного життя, зокрема правових.

Практичне значення і прояви юридичної діяльності в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Необхідність існування права і всієї системи супутніх механізмів, засобів та явищ, що забезпечують функціонування та розвиток права.

Основні риси, що характеризують юридичну діяльність: здійснюється у сфері права юристами-фахівцями; спрямована на організацію діяльності інших суб’єктів права, ставить за мету впорядкування та узгодження суспільних відносин; використовує як правові, так і не правові заходи; здійснюється у формі практичної, наукової та освітньої діяльності.

Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Соціальне значення професії юриста. Риси юридичної професії (масовість, елітність, особлива відповідальність, конфліктність, інтелектуальність, привабливість).

Історичний екскурс становлення юридичної професії.

Вимоги до юристів на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

2.2. Юридична наукова діяльність: предмет юриспруденції, структура, завдання

Юридична наука як спеціалізована галузь наукових знань у сфері гуманітарних наук, спрямована на вивчення права в теоретичному і прикладному аспектах.

Складові структури чи системи юриспруденції: історико-

теоретичні науки (теорія держави і права, історія держави і права, філософія права та ін.), науки управлінського циклу (конституційне право, теорія управління, адмін. право та ін.); цивілістичні науки (цивільне право, цивільний процес; господарський процес; сімейне право та ін.); криміналістичні науки (кримінальне право, виправно- трудове право та ін.); прикладні науки (судова медицина, юридична психологія, судова бухгалтерія та ін.).

Загальнонаукові функції юриспруденції: пізнавальна, інтерпре- таційна, прогностична, евристична, комунікативна, прикладна, ідеологічна, виховна.

Блоки наукових юридичних знань, що складають зміст юриспруденції: фундаментальні теоретичні й історичні основи,

методологія (методи дослідження, методологічні підходи); системи наукових юридичних знань галузевого і проблемного характеру (теорія правопорушень, теорія правоохоронної діяльності та ін.); системи наукових знань прикладного характеру (форми, методи, прийоми).

Юриспруденція як система юридичних наук.