2. Підходи до ефективного управління організацією.

3 Етап. Побудова систем управління, орієнтованих на ринок (з другої пол. Хх ст.).

Однією з передумов формування цього етапу було виникнення на підприємствах проблем перевиробництва, тобто почали виникати проблеми зі збутом продукції. В зв’язку з цим почали створювати системи управління людьми, які орієнтувалися на вимоги ринку (попит, пропозиція, конкуренція тощо), тобто саме в цей час починають широко застосовувати маркетинг.

4 Етап. Активне застосування кількісних (економіко-математичних) методів

в управлінні організацією ( середина ХХ ст. – до наших днів).

В цей період в Англії сформувалася школа науки управління (кількісного підходу). Представники цієї школи розглядають управління, як логічний процес, що може бути виражений в математичній формі. Основою школи є використання у менеджменті досліджень, операцій і моделювання, заміна описового аналізу моделями, символами й кількісними значеннями.

5 Етап. Формування системних і ситуаційних підходів у менеджменті

( 50-х р. ХХ ст. – до наших днів).

В основі системного підходу – використання теорії систем, яка у менеджменті була сформульована наприкінці 50-х років ХХ ст.

За способом організації системи бувають закритими (не залежать від навколишнього середовища) і відкритими (взаємодіють із зовнішнім середовищем). Усі організації є відкритими системами. Організація, як система складається з входів і виходів.

Графічне зображення організації як відкритої системи:

Згідно системного підходу, організація є системою, тобто сукупністю взаємопов’язаних, взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, наділене властивостями, відмінними від властивостей його складових.

Найбільш популярною теорією системного підходу у 80-ті роки була теорія “7 - S”. Теорія “7 - S” була розроблена дослідниками Томасом Пітерсом і Робертом Уотерманом, які працювали з консультаційною фірмою «Мак-Кінсі». Дослідження даних спеціалістів привели їх до висновку, що ефективна організація формується на базі семи взаємопов’язаних складових, зміна кожної з яких потребує відповідної зміни інших шести:

1. стратегія (strategy) – плани і напрямок дій, які визначають розподіл ресурсів і направлені на досягнення поставлених цілей;

2. структура (structure) – внутрішня композиція організації, яка відображає розподіл організації на підрозділи, ієрархічну субординацію цих підрозділів і розподіл влади між ними;

3. системи управління (systems) – процедури та рутинні процеси, які відбуваються в організації;

4. персонал (staff) – ключові групи персоналу, які існують в організації і охарактеризовані за віком, статтю, освітою і т.п.;

5. кваліфікація працівників (skill) – відмінні можливості ключових людей в організації;

6. організаційні цінності (shared values) – сутність і зміст основних напрямків діяльності, які організація доводить до свого персоналу;

7. стиль (style) - засіб, яким керівники управляють організацією, і організаційна культура.

Сформований у 60-ті роки ХХ ст. ситуаційний підхід спрямований на підбір прийомів менеджменту для розв’язання конкретних управлінських ситуацій з метою найефективнішого досягнення цілей організації, тобто кожна конкретна ситуація (проблема) на підприємстві потребує індивідуальних методів вирішення. Найповніше обґрунтована ця теорія управління в працях Джоан Вудворд (1916 - 1971), Джеймса Томпсона (1920 – 1973) та ін.