Тема 1. Сутність, значення та особливості розвитку менеджменту

Самостійна робота 1

Виникнення і розвиток менеджменту

І Питання до опрацювання:

1. Наукові школи менеджменту.

2. Підходи до ефективного управління організацією.

3. Комп’ютеризація управлінських процесів.

ІІ Основні аспекти опрацювання матеріалу:

1. Наукові школи менеджменту.

В історії менеджменту чітко окреслюється 6 основних етапів його розвитку, які одночасно є підходами до ефективного управління організацією:

1. Розвиток науки про управління людьми в процесі виробництва:

• школа наукового управління (1885 – 1920 рр.);

• школа «фордизму» (1899 – 1945 рр.);

• класична (адміністративна) школа управління (1920 – 1950 рр.).

2. Формування управлінських механізмів на засадах розвитку людських стосунків:

• школа людських стосунків (1930 – 1950 рр.);

• школа поведінських наук (з 1950р. до наших днів).

3. Побудова систем управління, орієнтованих на ринок (з другої пол. ХХ ст. – до наших днів).

4. Активне застосування кількісних (економіко-математичних) методів в управлінні організацією (середина ХХ ст. – до наших днів).

5. Формування системних та ситуаційних підходів (з другої пол. ХХ ст. – до наших днів).

6. Комп’ютеризація управлінських процесів ( з 80-х років ХХ ст. – до наших днів).

Наукові школи менеджменту були сформовані на етапах:

1 етап. Розвиток науки про управління людьми в процесі виробництва. Характеризується підвищенням ефективності організації шляхом удосконалення виробничих процесів і виникненням та розвитком наступних шкіл:

1) Школа наукового управління (1885-1920рр.). В її основі - роботи Фредеріка Тейлора, Френка і Лілії Гілбрейт та ін. На основі проведених досліджень прихильники школи наукового управління прийшли до висновку, що для ефективного управління організацією потрібно дотримуватися таких принципів наукового управління:

а) використання спостережень, замірів, логіки та аналізу для вдосконалення тих операцій, які виконуються вручну;

б) менеджмент, як наука повинен базуватися на передові наукові дослідження, точні науки;

в) відбір працівників, які найкраще підходять для виконання завдання і забезпечення їх навчання;

г) систематичне і правильне використання матеріального стимулювання для підвищення продуктивності праці;

д) забезпечення робітників необхідними ресурсами для виконання поставлених завдань.

2) Школа “фордизму” (1899 – 1945рр.). ЇЇ засновник Генрі Форд розробив теорію, в основу якої поклав ідею потоково-масового виробництва (конвейера), сформував механізми чіткого контролю і планування, ефективного мотивування, безперервних технологічних процесів, інноваційного розвитку.

3) Класична (адміністративна) школа управління (1920 – 1950 рр.). Започаткована ця школа Анрі Файолем, якого вважають “батьком” менеджменту. А.Файоль поділив процес управління на 5 основних функцій: планування, організування, розпорядництво, координування та контролювання. На основі його розробок у 20-х роках ХХ ст. було сформульовано поняття “організаційна структура управління підприємством”. А.Файоль сформулював 14 принципів менеджменту, деякі з них: розподіл праці; дисципліна; підпорядкування особистих інтересів загальним; винагорода персоналу; ініціатива та ін.

2 етап. Формування управлінських механізмів на засадах розвитку людських стосунків. Цей етап пов’язаний із визначенням людини пріоритетним фактором виробничо-господарської діяльності. На цьому етапі сформувалися дві основні школи:

1) Школа людських стосунків (1930 – 1950 рр.). Засновниками цієї школи є Мері-Паркер Фолліт та Елтон Мейо. У цій школі головну увагу зосереджено на турботі про людину. Представники цієї школи рекомендували здійснювати управління людьми шляхом впливу безпосередніх керівників на підлеглих.

2) Школа поведінських наук (з 1950р. до сьогодення). Сформувалася ця школа завдяки напрацюванням Дугласа Мак-Грегора, Фредеріка Грецберга, Ренсона Лайкерта та ін. Основу її становлять методи налагодження міжособистісних стосунків, підвищення ефективності людських ресурсів, формування колективів за психологічною сумісністю тощо.