- •Автори:
- •1. Загальні положення
- •Цільова настанова
- •2. Тематичний план залікового кредиту
- •Тема 1. Вступ до курсу
- •1. Поняття і структура аналітики
- •2. Проблема аналітичної діяльності в сучасному суспільстві
- •3. Вимоги до аналітичної роботи фахівців в галузі міжнародних відносин
- •4. Цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб
- •Тема 2. Мета, зміст та методологія інформаційно-аналітичної роботи
- •4. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.
- •1. Сутність та зміст інформаційно-аналітичної діяльності
- •2. Особливості процедур та операційних етапів інформаційної роботи
- •3. Особливості процедур аналітичної роботи
- •4. Методологія інформаційно-аналітичної діяльності у міжнародних відносинах Методика визначення рівня і характеру міжнародних відносин передбачає чотирирівневу класифікацію
- •7. Назвіть етапи інформаційно-аналітичного дослідження міжнародних відносинах.
- •Тема 3. Припущення і передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності
- •1. Сутність та зміст наукового передбачення
- •2. Класифікація методів прогнозування
- •3. Типологія прогнозів
- •Тема 4. Системний аналіз та теорія операцій в інформаційно-аналітичній роботі
- •1. Сутність та основні різновиди системного аналізу
- •2. Зміст і технологія системного аналізу в інформаційно-аналітичній роботі
- •Тема 5. Синергетичні та когнітологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності
- •1. Синергетична парадигма як методологічна основа сучасної інформаційно-аналітичної діяльності
- •1. Ієрархічність
- •2. Гомеостатичність
- •4. Нестійкість
- •5. Емерджентність
- •6. Спостережуваність.
- •2. Інтелектуальні системи суспільства та штучний інтелект в системі інформаційно-аналітичної діяльності
- •Система моніторингу на базі програмного продукту
- •Програмний комплекс intellectum.Bis
- •Інформаційно-аналітична система астра
- •Корпоративна експертна система «Аналітик-2»
- •Інформаційно-аналітична система «тренд»
- •Тема 6. Методика формування інформаційної бази
- •1. Методика формування інформаційної бази для прийняття стратегічних, тактичних та оперативних рішень
- •3. Визначення тактичних баз спостереження.
- •1. Визначення оперативної цілі
- •2. Визначення оперативних потреб
- •3. Визначення оперативних баз
- •2. Робота по складанню картотеки спостереження
- •Тема 7. Методика розробки аналітичних прогнозів в галузі міжнародних відносин
- •1. Методика розробки геополітичного прогнозу
- •2. Актуальні проблеми прогнозування в умовах зміни парадигми міжнародних відносин
- •3. Методика розробки геоекономічного прогнозу
- •4. Особливості глобального політичного прогнозування
- •Тема 8. Методи аналітико-синтетичної обробки інформації
- •1. Конвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин
- •2. Інвент-аналіз в дослідженнях міжнародних відносин
- •3. Когнітивне картування в дослідженнях міжнародних відносин
- •Тема 9. Методика підготовки інформаційно-аналітичних документів
- •1. Відмінності підсумкових документів прикладних аналітичних розробок від фундаментальних досліджень міжнародних відносин
- •2. Структура і обсяг прикладного проекту
- •3. Підготовка аналітичних висновків і практичних рекомендацій
- •Тема 10. Інформаційно-аналітична робота в закордонних установах
- •1. Розвідувальні професійні функції «чистої» дипломатії: історія та сучасність
- •Список рекомендованої літератури до вивчення курсу
- •Основна література:
3. Вимоги до аналітичної роботи фахівців в галузі міжнародних відносин
1) вона повинна мати не поверхневий, побутовий, а науковий характер і ґрунтуватися на врахуванні й глибокому розгляді всіх факторів, які торкаються тої чи іншої проблеми; на основі реальної картини сьогоднішнього дня дипломат повинен зробити висновки і надати рекомендації уряду; |
2) своєчасне інформація повинна ґрунтуватися не на одному, а на чисельних і різноманітних джерелах, безперечно найбільш достовірних; |
3) так як зазвичай дипломатію цікавить перш за все політика уряду, вона повинна ґрунтуватися на урядових документах, законах і розпорядженнях уряду, висловлюваннях його керівників, думки урядової еліти; |
4) аналіз вимагає глибоких знань з історії, політики та економіки країни перебування, характеру нації; |
5) аналіз повинен враховувати і будуватися на самих останніх даних по проблемі, яку розглядають; |
6) необхідно уникати досить поширеної помилки – повідомляти таку інформацію і надавати такий аналіз подій, який би не лише не дратував уряд, а навіть пестив його слух. Робиться це зазвичай в такий спосіб: негативні факти опускаються або пом’якшуються, а якійсь позитивні оцінки виносяться на передній план. Це самий небезпечний шлях і досить часто така інформація може стати запорукою неправильного рішення уряду. Інформація повинна бути максимально об’єктивною. Дипломат повинен мати мужність повідомляти максимально правдиву інформацію, якою б вона не була; |
7) надаючи інформацію (особливо із ЗМІ) не варто сліпо вірити їй (навіть солідна газета може бути дезінформована). Варто обов’язково всіма можливими (легальними) засобами перевірити її. |
Аналітик – це поняття більш широке, ніж просто експерт у певній галузі знань, його інтелектуальний інструментарій та досвід практичної діяльності ширше і не обмежується рамками однієї предметної області.
Рівні аналітики
Масова
аналітика
в різних
ЗМІ сформувались інформаційно-аналітичні
рубрики і передачі, які розраховані на
інтереси широкого загалу
Функції аналітики
Вища аналітика |
виконує інструментальну функцію: забезпечує прийняття управлінських рішень, розробку сценаріїв дій в складних соціальних обставинах, перетворює її у ефективну соціально-інформаційну технологію, яка дозволяє управляти різними сферами суспільства, маніпулювати людьми, формувати суспільну думку, програмувати певні соціальні реакції
|
Масова аналітика |
виконує методологічну функцію: матеріали не лише пояснюють закономірності реальності, але й демонструють зразки подій і фактів, методи інтерпретації їх смислів, формують інформаційну культуру, яка відповідає інформаційному режиму громадянського суспільства
|