Методика підбору літератури
Починаючи пошук необхідної літератури, важливо зразу визначити:
Зміст теми, коло питань.
Хронологічні рамки підбору, тобто період видання книг.
Мову та форму необхідних матеріалів.
4. Вимоги до літератури та мету пошуку: збір матеріалу для письмової роботи; пошук термінів, понять; матеріали для доповіді тощо.
Для пошуку літератури у бібліотеці необхідно скористатися бібліотечним каталогом, який представляє собою перелік книг, наявних у бібліотеці. Каталоги слугують засобом розкриття змісту фонду бібліотеки перед читачем і сприяти в підборі матеріалів. Каталоги складаються з друкованих карток на яких вказано відомості про книгу.
Для різностороннього розкриття змісту фонду бібліотеки картки в каталогах групуються по-різному: в алфавітному, систематичному та предметному порядку.
В алфавітному каталозі картки розставлені в єдиному строгому алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків книг, які не мають автора.
Систематичний каталог формується відповідно до змісту книг за галузями знань або за окремими темами, які складають ці галузі знань.
Предметний каталог як і систематичний відображає бібліотечний фонд за змістом, але картки групуються не за галузями знань, а за алфавітом предметних рубрик, тобто понять, які відображають зміст книг.
Для того, щоб зробити найбільш повну відбірку літератури окрім вказаних каталогів необхідно користуватися довідковими виданнями: енциклопедіями, енциклопедичними словниками, літописами і картотеками газетних та журнальних статей тощо.
Методика роботи над книгою.
Більша частина самостійної роботи студента складається з вивчення загальнонаукової та спеціальної літератури. Перед студентом поставлено завдання навчитися самостійно працювати з книгами. Читання книг - робота, яка потребує великих затрат енергії і часу, тому її необхідно виконувати раціонально.
Головна мета роботи над книгою заключається в тому, щоб добре засвоїти її зміст. Процес опрацювання книги ділять на три етапи:
Попереднє знайомство зі змістом книги або окремої її теми. Текст розділу або статті спочатку слід прочитати повністю від початку до кінця. Таке орієнтовне читання дає змогу охопити матеріал в цілому, але безперечно не забезпечує його засвоювання.
Більш детальне читання в розмірі того ж тексту. На цьому етапі засвоюються основні положення і головні думки, аналізуються факти, докази, виділяється головне і суттєве, складається план прочитаного.
Написання тезисів або конспектів.
Серйозна робота над книгою неможлива без записів, які полегшують подальшу роботу. Для досягнення найкращого результату в роботі з джерелом використовують наступні види записів:
бібліографічна довідка (виклад коротких відомостей про прочитане);
план (короткий перелік питань, які висвітлені в книзі);
тези (короткий виклад основних положень, які стверджуються, доводяться або заперечуються);
конспект (короткий послідовний переказ основного змісту книги);
виписки (дослівні записи частин тексту книги або статті);
анотація (стислий виклад основних положень книги).
Використання записів полегшує роботу читача, оскільки завжди можна звернутися до записів, щоб відновити інформацію в пам'яті і використати в подальшій роботі.
Методичні вказівки по підготовці до семінарських і практичних занять.
На практичних і семінарських заняттях студенти оволодівають не лише теоретичними знаннями, але й практичними навичками. Для підготовки до семінарів необхідно керуватись конспектом лекцій, який дає студенту концептуальне уявлення та проблемну характеристику теми.
Завдання , які постають перед студентом при підготовці до семінарського та практичного зайняття:
ознайомлення з конспектом лекцій;
ознайомлення з нормативно-правовим матеріалом, рекомендованим до даної теми;
ознайомлення та аналіз рекомендованої навчальної та наукової літератури;
виконання додаткових індивідуальних завдань (написання реферату, тез доповіді тощо).
Рекомендації по підготовці відповіді на семінарському занятті: перед заняттям доцільно скласти план доповіді (опрацювавши різні джерела) і занести з розшифровкою в робочий зошит.