Література

1. Шквір В.Д. та ін. Інформаційні системи та технології в обліку: Навч. посіб. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003. – 268с. (с.40 – 50);

2. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово – кредитних установах: Навч. посібник. – 2 – ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 239с. (с. 16 – 24).

1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості.

Термін «інформація» поширений не лише в усіх галузях науки, а й у повсякденному житті людей. Інформація супроводжує людину на кожному її кроці. Розглядаючи інформацію як подані певним способом повідомлення, що виникають під час здійснення певного виду людської діяльності, можна говорити про наукову, технічну, економічну, соціальну та інші види інформації. Найбільший обсяг припадає на економічну інформацію.

Економічна інформація – один з найбільш масових видів інформації, що відображає процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг.

Економічна інформація характеризує стан виробничо – господарської та фінансової діяльності виробництва через систему натуральних і вартісних показників циркулюючи у виробничій та невиробничій сферах органів управління.

За допомогою економічної інформації можна простежити взаємозв’язки між усіма ланками напряму його розвитку, налагодити ефективне управління ними.

Усі автоматизовані системи обробки інформації , зокрема у фінансово-кредитних установах працюють із даними, тобто з такими повідомленнями, котрі можна зафіксувати та обробити, діставши нові дані, що становитимуть інтерес для користувача.

Коли інформація так чи інакше стосується фінансів або кредитів як економічних категорій, то вона вважається фінансово-кредитною інформацією.

У фінансово-кредитних установах економічна інформація має свій специфічний зміст, оскільки пов’язана з роботою таких установ з обслуговування клієнтів, впливаючи на економічні показники останніх.

Водночас фінансово-кредитна установа не може функціонувати без управління своєю діяльністю. Тому такій установі потрібна власна економічна інформація для прогнозування, планування, обліку, контролю, аналізу та регулювання своєї діяльності. Згідно з цим у фінансово-кредитних установах слід розрізняти власну економічну інформацію, пов’язану з її діяльністю, та інформацію, що стосується обслуговуваної клієнтури.

На практиці фінансова та кредитна інформація часто використовуються автономно, оскільки категорії фінансів та кредиту порівняно самостійні. Фінансова інформація домінує у фінансових органах і установах, а кредитна – у банках та інших кредитних установах.

У фінансово-кредитних установах слід розглядати всю економічну інформацію, яка там циркулює. При цьому може йтися про підсистеми обробки безпосередньо лише кредитної або лише фінансової інформації і про комплекси автоматизації управління діяльності установи.

2. Поняття та основні системи класифікації економічної інформації.

Для того щоб забезпечити організацію та формалізоване подання економічної інформації, її пошук і обробку, а також для скорочення обсягів оброблювальних даних потрібні їхня попередня класифікація і кодування.

Класифікація – це поділ множини об’єктів на підмножини за їх схожістю або згідно з певними методами. Сукупність методів і правил класифікації та її результати становлять систему класифікації.

Об’єкт класифікації – це елемент класифікаційної множини, що має ті чи інші властивості, так звані ознаки класифікації, за якими класифікуються об’єкти.

До основних систем класифікації економічної інформації належать ієрархічна, фасетна і змішана.

Ієрархічна система класифікації (ІСК) – це система, в якій поділ множини об’єктів на підмножини виконується послідовно із заданими ознаками. Тобто первинна множина об’єктів спочатку поділяється на підмножини, утворені за однією ознакою, котра може набувати різних значень. Далі кожна здобута підмножина поділяється на групи за значеннями наступної ознаки. Ці групи, у свою чергу, поділяються на підгрупи за наступними ознаками і т.д. Отже, між виділеними групами об’єктів встановлюється певна ієрархія. Ієрархічній системі класифікації притаманні простота, наочність, логічність побудови, добра пристосованість до ручної роботи. Проте така система не позбавлена недоліків. Насамперед це жорсткість структури, складність включення нових ознак, необхідність великого резерву місткості.

Фасетна система класифікації (ФСК) – полягає в паралельному поділі множини об’єктів на незалежні підмножини – класифікаційні угрупування «фасети». Переваги фасетної системи класифікації полягають у гнучкості її структури, можливості включення нових фасет і виключення старих. До недоліків такої системи можна віднести не традиційність і складність її використання в разі ручної обробки даних і не достатньо повне використання місткості через те, що багато можливих комбінацій фасет не мають практичного застосування.

Змішана система класифікації передбачає використання обох згаданих щойно систем.

В ієрархічній системі класифікації на будь – якому рівні підмножини елементів не повинні перетинатися, а сума елементів усіх множин кожного рівня має дорівнювати кількості елементів первинної множини. Для фасетної класифікації це не є обов’язковим, а отже, сума елементів підмножини може бути більшою за кількість елементів початкової множини. Для фасетної системи обов’язковою є не повторюваність ознак.

Вибраний метод класифікації повинен задовольняти такі вимоги:

• бути достатньо містким і повним;

• характеризуватися достатньою та економічно обґрунтованою глибиною (кількість ознак має бути виправданою), лаконічністю, чіткістю та ясністю класифікаційних ознак.

• гнучкістю та надмірністю (можливість подальшого розширення номенклатури);

• забезпечувати розв’язання всіх комплексів задач;