Лабораторні роботи до модуля 3

Лабораторна робота № 6

АНАЛІЗ ПРИНЦИПІВ ЗАСТОСУВАННЯ ЗОРОВИХ ІЛЮЗІЙ В ОДЯЗІ

Мста роботи: набуття навичок у застосуванні принципів розробки нових форм одягу на типових фігурах.

ЗМІСТ РОБОТИ

1. Виконати зображення нової форми одягу на фігурі модних пропорцій.

2. Виконати аналіз нової форми одягу.

3. Визначити прийоми зорових ілюзій щодо адаптації модної форми на типовій фігурі.

4. Виконати зображення нової форми одягу на типовій фігурі.

5. Зробити висновки по роботі.

Допоміжні засоби і матеріали: .міліметровий аркуш, олівець, лінійка.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАннЯ

1. Дати характеристику побудові фігури модних пропорцій.

2. Дати характеристику побудові фігури типових пропорцій.

3. Дати характеристику побудові фігури індивідуальних пропорцій.

4. Дати характеристику проектування одягу у системі «фігура-одяг».

5. Виявити залежність форми одягу з формою фігури людини.

6. Дати характеристику зоровому сприйняттю людиною об'єктів середовища.

7. Дати характеристику зоровим ілюзіям, які застосовуються при проектуванні одягу.

8. Дати характеристику прийомам адаптації модних форм одягу на типових фігурах.

Методичні вказівки до виконаний лабораторної роботи

1. Виконати зображення нової форми одягу на фігурі модних пропорцій Дизайнер при проектуванні конструкцій одягу та розробки конструктивної документації мас справу з трьома видами фігур: ідеальною (стилізованою та подіумною), типовою і реальною (або конкретною, індивідуальною фігурою споживача). Ідеальна фігура — це контури і образ фігури, який під впливом різних витворів мистецтва, стилів, моди і навіть особливостей побуту складається й стає головною в нашому житті. Ідеальна фігура характеризується певними пропорціями, а саме співвідношенням різних ділянок фігури між собою, висотою й розмірами голови, шириною плечей, положенням лінії талії й грудей, шириною стегон, довжиною ніг т.п. У проектуванні одягу прийнято співвідносити всі основні розміри фігури з висотою голови або модулем (ідеальна фігура складає 10-12 модулів, типова - 8-8,5) (рис.3.3). Ідеальна фігура окрім певних пропорцій може також характеризуватися відхиленням у поставі, а також особливостями статури.

Студент, виконує зображення нової форми одягу на фігурах модних пропорцій і типової на міліметровому аркуші в масштабі 1:2 в трьох проекціях (вид спереду, вид ззаду, збоку).

2. Виконати аналіз нової форми одягу.

Аналіз форми одягу на ідеальній та типовій фігурах доречно проводити за основними конструктивними та силуетними лініями у фронтальній та профільній проекціях. Необхідно охарактеризувати рівні розташування форми одягу, ступінь об'ємності, ступінь прилягання форми. Приклад виконання наведено у теоретичному матеріалі (рисунок 3.4).

2. Виточити прийоми зорових ілюзій по адаптації модної форми на типовій фігурі. Удосконалення процесу проектування здійснюється за рахунок наближення типової фігури до ідеальної і адаптації модних форм одягу за допомогою: зорових ілюзій, застосування різних конструкцій корсетних виробів; застосування різних деталей прокладок, крою виробу, модних додаткових деталей в костюмі, модної постави, модної пози або ракурсу фігури, ступеня прилягання виробу до різних ділянок фігури, а також кольорового рішення адаптованої форми.

В процесі проектування необхідно враховувати закономірності зорового сприйняття, які існують при оцінці моделей одягу. Знання механізму сприйняття форми і ліній є дуже важливим для процесу художнього проектування і конструювання.

Зорові ілюзії, як правило, використовувалися, щоб наблизити реальні фігури до ідеальної. Перший шлях створення ілюзій в одязі - фігура залишається незмінною зі своїми недоліками з погляду моди певного відрізання часу, а змінюється зоровий образ за допомогою прийомів створення зорових ілюзій: підкреслюються вертикалі будь-якими засобами моделювання для додання фігурі стрункості, використовуються клітчасті і смугасті тканини, особлива увага відводиться моделюванню комірів і вирізу горловики.

Другий шлях використання зорових ілюзій - створення модельного одягу в стилі «оп-арт», який вимагає геометрично точних сполучень ліній, смужок, кліток, а також перетворення площини тканини в ілюзорний об'ємний простір.

Таким чином, використовувати зорові ілюзії в одязі можна не тільки для того щоб зробити фігуру більш - менш ідеальною, але і для досягнення естетично значного і в той же час парадоксального сприйняття художнього образу моделі.креслень і конструктивного моделювання деталей конструкції нової форми одягу.

4. Зробити висновки по роботі

Студент формулює висновки за результатом виконання роботи.

Лабораторна робота № 7

АНАЛІЗ МЕТОДІВ РОЗРОБКИ ОБ'ЄМНО-ПРОСТОРОВОЇ ФОРМИ ОДЯГУ

Мста роботи: набуття навичок у застосуванні методів розробки об'ємно-просторової форми одягу.

ЗМІСТ РОБОТИ

1.Виконати зображення об'ємно-просторової форми нової моделі одягу.

2. Виконати розрахунок кількісних характеристик об'ємно-просторової форми одягу.

3. Виконати композиційно-конструктивний аналіз нової форми одягу.

4. Зробити висновки по роботі.

Допоміжні засоби і матеріали: міліметровий аркуш, шаблони фігур, олівець, лінійка, гумка.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Дати характеристику традиційним методам двомірного проектування конструкцій нових моделей одягу.

2. Дати характеристику традиційним методам побудови первинних креслень нових моделей одягу.

3. Дати характеристику вихідним даним до розробки нових моделей одягу.

4. Дати характеристику принципам розробки нової форми одягу.

5. Дати характеристику поняттю «об'ємно-просторова форма одягу».

6. Дати характеристику послідовності виконання композиційно- конструктивного аналізу нової моделі одягу.

Методичні вказівки до виконаний лабораторної роботи

1. Виконати зображення об 'ємно-просторової форми нової моделі одягу.

Студент: дає пропорційне зображення нової форми моделей колекції у 3-х проекціях (вигляд спереду, збоку, ззаду) відносно абрисів фігури модних пропорцій або типової фігури і визначає композиційно-конструктивні пояси. Зображення студент виконує на міліметровому папері у масштабі 1:2 або 1:4.

2. Виконати розрахунок кількісних характеристик об 'ємно-просторової форми одягу.

Вихідними даними до розробки первинної конструкції нової форми одягу с визначення кількісної характеристики формоутворюючих прибавок і їх розподіл за ділянками конструкції, які визначаються зазорами між абрисом фігури і геометричної форми одягу за горизонтальними перетинами фігури і виробу.

Залежно від виду одягу визначаються складові конструктивної прибавки: мінімально-необхідну та на вільне облягання. Завдають характерні і конструктивні рівні, які характеризують розміри та геометрію форми виробу і надають їх системою горизонтальних перерізів.

Кожний з обраних горизонтальних перерізів поділяють на характерні ділянки передньої, бокової та задньої поверхонь одягу, які визначаються з врахуванням опорних поверхонь, характерних ліній членувань та ліній базисної сітки (рис. 3.15 теоретичного матеріалу).

Кількісне значення формоутворюючих прибавок за конструктивними поясами визначається як різниця довжини геометричної лінії одягу та довжина лінії поверхні фігури. Результати вимірів та отримані значення прибавок студент оформлює в таблицю 3. і теоретичного матеріалу.

Отримана загальна формоутворююча прибавка включає складові мінімально-необхідної і конструкгивно-декоративної прибавок і може використовуватись для завдання нової форми одягу, а також для побудови первинних креслень деталей конструкції моделі одягу.

3. Виконати композиційно-конструктивиий аналіз нової форми одягу.

Вихідними даними до розробки нової моделі одягу є розмірні ознаки

фігури, на яку проектується виріб і композиційно-конструктивна характеристика моделі за ескізом, де визначаються закономірності утворення нової форми виробу. Аналіз викопується за основними конструктивними поясами фігури у фронтальній і профільній проекціях, при цьому особливу увагу приділяють кількісним характеристикам композиційних (формоутворюючих) прибавок, їх розподілу за ділянками конструкції, довжині виробу та ін., а також конфігурації контурів деталей, які утворюють конструкцію і забезпечують в цілому будову сучасної модної форми одягу .

Студент виконує аналіз композиційно-конструктивного рішення нової форми одягу, оформлює результати у таблицю. Ця інформація є вихідною для побудови первинних креслень і конструктивного моделювання деталей конструкції нової форми одягу.

4. Зробити висновки по роботі.

Студент формулює висновки за результатами виконаної роботи

Лабораторна робота № 8

АНАЛІЗ МЕТОДІВ ПОБУДОВИ ПЕРВИННИХ КРЕСЛЕНЬ НОВОЇ

ФОРМИ ОДЯГУ

Мета роботи: набуття навичок у застосуванні сучасних методів побудови первинних креслень нових форм одягу.

ЗМІСТ РОБОТИ

1. Визначити метод побудови первинних креслень деталей конструкції нової форми одягу .

2. Визначити вихідні лані до побудови первинних креслень деталей конструкції нової форми одягу.

3. Розробити схему принципового устрою конструкції нової моделі одягу.

4. Виконати моделювання нової форми одягу.

5. Зробити висновки по роботі.

Допоміжні засоби і матеріали: міліметровий аркуш, деталі конструкцій базової моделі, олівець, лінійка, гумка.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Дати характеристику методам побудови первинних креслень деталей конструкцій нових форм одягу

2. Дати характеристику принципам формування вихідних даних до побудови первинних креслень деталей конструкції.

3. Дати характеристику принципам розробки схеми принципового устрою конструкції моделей одягу.

4. Дати характеристику методам моделювання нових форм одягу.

Методичні вказівки до виконаний лабораторної роботи

І .Визначити метод побудови первинних креслень деталей конструкції нової форми одягу. Розробка конструкцій деталей модного одягу складних форм і перспективних моделей одягу може включати різні асортиментні види одягу, складні нетрадиційні форми, можуть застосовуватись нові прийоми конструктивною і технологічного рішення, використовуватись нові матеріалі. Тому для розробки первинних креслень (ПК) деталей конструкцій нових моделей одягу у кожному конкретному випадку приймається рішення щодо способу отримання первинних креслень (ПК) деталей конструкції або побудови первинних креслень вихідної базової конструкції (ВБК) для моделювання.

Метод отримання первинних креслень (ПК) деталей конструкцій нових моделей одягу може стосуватись одного з трьох відомих методів:

• розрахунково-графічний;

• метод макетування або муляжний;

• метод застосування базових конструкцій;

• комбінований метод.

На основі композиційно-конструктивного аналізу нової форми одягу студент здійснює вибір методу побудови первинних креслень деталей конструкції і обґрунтовує вибір.

2. Визначити вихідні дані до побудови первинних креслень деталей конструкції нової форми одягу.

Вихідними даними до розробки креслень деталей конструкції моделей одягу є:

• робочий ескіз або технічний рисунок моделі одягу;

• опис зовнішнього вигляду;

• визначення розмірних ознак індивідуальної або типової фігури;

• аналіз композиційно-конструктивного рішення нової форми одягу;

• послідовність побудови первинних креслень деталей конструкції нової моделі одягу.

Робочий ескіз - зображення моделі одягу на умовно-пропорційній фігурі, технічні рисунки можуть виконуватись без зображення фігури. Робочий ескіз і технічний рисунок повинні утримувати усі необхідні для рішення форми моделі конструктивні лінії, розташування ліній членування деталей та конструктивно-декоративних елементів. Об'єктами детального зображення є величина і конфігурація форми виробу в цілому і окремо рукава, коміра, лінії борту і лацканів, розташування петель кишень та інше. Зображення надається у трьох проекціях (вигляд спереду, ззаду, збоку)

Робочі ескізи або технічні рисунки моделей можуть розробляються за допомогою графічного редактора Согel Хага, Согеl Draw, Раіntег, Рhоtоshop, Хага X. Незалежно від способу оформлення зображень обов'язковою умовою є збереження пропорцій форми виробу в цілому та його окремих деталей, відтворення конструктивних членувань, конструктивно-декоративних елементів, різних видів оздоблення, колористики та рисунка рекомендованих матеріалів (по можливості, їх фактури, ступеня щільності або прозорості) тощо.

Розроблені ескізи або технічні рисунки супроводжуються описом зовнішнього вигляду нової моделі одягу.

Розмірні ознаки фігур, формоутворюючі прибавки, послідовність побудови креслень деталей конструкції рекомендовано оформлювати у таблиці 3.1,3.2,3.3.

Таблиця 3. 1 - Розмірні ознаки фігури_________­ (вказати розмір) Найменування розмірної ознаки	Позначення	Величина, см
1	2	3
Таблиця 3.2- Величини конструктивних прибавок
Найменування прибавки	Позначення	Величина, см
1	2	3

Таблиця 3.2 – Величини конструктивних прибавок

Найменування прибавки	Позначення	Величина
1	2	3

Таблиця 3.3- Послідовність побудови креслення первинних деталей конструкції (вказати вид одягу ). Розмір Найменування конструктивного відрізку або точки	Позначення	Формула, розрахунок, см	Спосіб побудови	Примітка
1	2	3	4	5

3. Розробити схему принципового устрою конструкції нової моделі одягу.

Моделюючи первинну конструкцію складних форм одягу, необхідно визначитись із перетвореннями, які необхідно виконати у принциповій будові розгортки фігури людини для отримання конструкції нової моделі одягу. Схема принципової будови розгортки манекена (нульова конструкція) може бути виконана на базисної сітці за допомогою масштабного модуля, який дорівнює 1/10 ширини сітки Це допоможе визначитись з розміщенням конструктивних ліній, необхідних для отримання об'ємно-просторової форми виробу відносно фігури людини [6].

У разі використання типового методу проектування, коли вже існує інформація про конструкції аналогічних виробів, вихідну схему принципової будови виробу можна розробити на основі типових або базових конструкцій. Визначаючись із принципом формоутворення нової моделі одягу, студент може орієнтуватись у співвідношеннях «фігура-одяг».

Незалежно від обраного виконання робіт, кінцевим результатом повинен бути проект майбутньої конструкції, визначена принципова будова нової моделі одягу.

Схема принципової будови одягу повинна надавати інформацію:

• про кількість, напрям та величину формотворних елементів;

• характер та розміщення ліній членування;

• прибавки на вільне облягання та створення форми, які закладені або розраховані для забезпечення працездатності конструкції.

Визначившись з принциповою будовою, необхідно забезпечити працездатність конструкції нової моделі одягу за таких вимог: антропометричних, естетичних, ергономічних.

Конструкція нової моделі одягу повинна відповідати вимогам:

• естетичним - відтворювати пропорційні співвідношення в об'ємах, членуваннях, загальній гармонізації форми виробу, наведеного на ескізі;

• антропометричним - забезпечувати співрозмірність га балансову відповідність розмірів виробу розмірам фігури людини у статиці;

• ергономічним - забезпечувати відчуття комфорту при функціональному використанню виробу.

Принцип визначення показників працездатності конструкції полягає у тому, що усі прибавки на вільне облягання надаються тільки щодо розмірних ознак фігури людини. Це дає можливість не тільки створити необхідну об'ємність форми виробу, а й забезпечити комфортність у використанні (динамічну відповідність). Приклад виконання схеми принципового устрою на розгортки манекену фігури людини (нульової розгортки) надано у теоретичному матеріалі посібника (рисунок 3.18) , застосування методу типового проектування студентом вивчено у попередньому матеріалі в дисципліні «Конструювання швейних виробів».

4. Виконати моделювання нової форми одягу.

Внесення змін у креслення деталей вихідної конструкції студенти виконують за схемою принципового конструктивного устрою. При модифікації уточнюються види конструктивного моделювання, використовуються способи технічного моделювання для виконання перетворень деталей вихідної конструкції. Модифікація креслення вихідної конструкції виконується на міліметровому папері в масштабі 1:1.

На основі отриманого первинного креслення деталей конструкції нової моделі одягу студент виконує комплект первинних лекал для виготовлення макету виробу. Підготовка первинних лекал для розкрою зразка починається з копіювання креслень деталей змодельованої конструкції на кальку. Комплект первинних лекал виконується без припусків на з'єднання деталей, але з нанесенням маркувальних написів (назва деталі, кількість деталей крою, розмір виробу) та графічних позначень (лінії вимірів, лінії середини деталі, контрольні позначки, напрямок нитки основи тощо). При підготовці первинних лекал обов'язково перевіряється якість креслення конструкції на відповідність лінійним вимірам, довжини зрізів, неперервність криволінійних зрізів, балансові характеристики.

Зробити висновки по роботі. Студент формулює висновки за результатом виконання роботи.